Механізм субсидій має стимулювати споживача підвищувати енергоефективність власного житла і знижувати обсяги споживання газу – урядовці, депутати, експерти

Механізм надання субсидій для населення необхідно реформувати таким чином, щоб ця система мотивувала споживачів підвищувати енергоефективність власного житла і знижувати обсяги споживання газу. «Держава зобов’язана продумати таку систему таким чином, щоб ми не просто споживали ресурси, видані державою для допомоги незаможним родинам, а щоб у кожної родини, незалежно від її статків, з’явилася мотивація для збереження енергоресурсів і механізми для цього […] як на рівні технологій, так і на рівні фінансування», – заявила Ольга Бєлькова, народний депутат України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Одним із ефективних механізмів може стати монетизація субсидій, зазначають експерти. «Слід дозволити використовувати надлишок коштів, зекономлених через менше споживання, через впровадження нових технологій і утеплення будинків на компенсацію цих заходів енергоефективності», – зазначив Андрій Коболєв, голова правління НАК «Нафтогаз України». Водночас, зауважила Марта Кузьмин, старший економіст Центру економічної стратегії, важливо при цьому створити механізм економії для тих споживачів, у яких його немає. Зокрема, це стосується власників багатоквартирних будинків – на сьогодні лише половина із них обладнані лічильниками.

Механізм субсидій, що діє з травня 2015 року, має ряд суттєвих переваг, зазначила Марта Кузьмин. Це перехід до нарахування субсидії з огляду на норматив споживання, а не обсяг спожитого газу. По-друге, спростили процедуру отримання субсидії: тепер її призначають на 12 місяців замість 6, а від заявника вимагають лише заяву та декларацію про доходи. Є і ряд недоліків – надто спрощена і ліберальна процедура адміністрування та прив’язка права на субсидію до інформації про офіційні доходи особи, вважають Марта Кузьмин та Роман Качур, заступник міністра фінансів України. «Ми зараз дивимося лише на офіційні доходи громадян і відсутність коштовної покупки на суму понад 50 тисяч гривень. Але оскільки у нас дуже великий тіньовий сектор, ми пропонуємо, по-перше, перевіряти майновий стан […], по-друге – здійснювати фізичний контроль майнового стану субсидіантів», – зазначила експерт. «Це мають бути дані про фінансово-майновий стан з офіційних реєстрів – про земельні ділянки, нерухомість, про корпоративні права, про банківські рахунки і кошти. […] Для людей ми маємо залишити спрощену систему – мінімум довідок і максимально простий процес призначення. У держави достатньо ресурсів для того, щоб проводити ці дії без участі людини», – додав Роман Качур. Він зазначив, що серед субсидіантів вже виявили 126 тисяч осіб, які за фактом здійснення коштовної покупки чи фактом подання фіктивних документів не мають права на субсидію. На них держава щомісяця витрачала 189 мільйонів гривень. Також, зазначив пан Качур, доцільно розглянути можливість призначення субсидій за адресою домогосподарства, а не для конкретної людини – це дозволить враховувати спільний дохід мешканців домогосподарства і мати об’єктивну оцінку того, чи мають вони право на субсидію.

Андрій Коболєв пропонує забезпечити можливість громадського контролю за тим, кому саме надають субсидії за кошти платників податків – це зменшить простір для популістичних маніпуляцій цими питаннями. «Перелік субсидіантів має бути публічною інформацією […]. З одного боку – це персональні дані. З іншого – це елемент контролю за витратами бюджетних коштів», – зазначив пан Коболєв. Державні компанії вже зобов’язали публікувати у відкритому доступі інформацію про свої витрати, тож цей принцип можливо було б отримати і до субсидіантів. НАК «Нафтогаз» для підвищення механізму субсидій пропонує також створити єдину базу абонентів та забезпечити верифікацію отримувачів у різних регіонах, обмежити призначення понаднормових субсидій територіальними комісіями, а також виключити з опалювального періоду квітень місяць і запровадити сезонні коефіцієнти.

Експерти переконані, що Україні доведеться поступово застосовувати в енергетичній сфері європейські стандарти. Перший найважливіший крок у цьому напрямку вже здійснили, запровадивши ринкову ціну на газ для усіх споживачів. Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті міністрів України, нагадав, що до цієї реформи газ за заниженими цінами купували і пересічні громадяни, і представники олігархічних груп, які споживали у рази більші обсяги газу. «Наприклад, у 2014 року дефіцит НАК «Нафтогазу», який був профінансований з державного бюджету, становив близько 100 мільярдів гривень. На сьогодні, коли ціна доведена до імпортного паритету, і ми платимо субсидії виключно тим, хто їх справді потребує, ця цифра становить 40 мільярдів гривень. Тобто ми платили 60 мільярдів гривень тим, хто їх реально не потребував. Крім того, ми дешевою ціною на газ дотували тих, хто його споживав багато», – наголосила Юлія Ковалів, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. У цих нових умовах, додала пані Ковалів, знизяться корупційні ризики, пов’язані з різною ціною на газ, і виникнуть більш сприятливі умови для реальної конкуренції на ринку газу. Павло Кухта зазначив, що позитивний досвід Чехії, Словаччини та Польщі, які мали подібні проблеми і успішно провели реформу, свідчить про те, що у довгостроковій перспективі Україна виграє від цього рішення. При цьому для населення перехідний період зробили менш болісним за рахунок субсидій.

Серед кроків, які ще необхідно здійснити – подальше зниження нормативів споживання газу, оскільки в Україні вони набагато вищі, ніж у більшості країн ЄС – внаслідок тривалої практики заниження цін на газ. Про те, що нормативи завищені, наочно свідчить і різниця між нарахованою сумою субсидій і коштами, сплаченими за спожиту послугу, зауважила Марта Кузьмин. Крім того, необхідно буде поступово впроваджувати стандарти Світового Банку, згідно з якими нормальні витрати домогосподарства на комунальні послуги становлять 25%. Зараз більшість громадян, якби отримували субсидії, сплачували б 9-16% від свого доходу. «Ми пропонуємо підвищити цей обов’язковий платіж до 25%, як у інших країнах, але робити це потрібно поступово, протягом кількох років», – зазначила Марта Кузьмин. На думку Андрія Коболєва, потрібно також через зміну тарифів стимулювати отримувачів субсидій поступово зменшувати обсяги споживання. Статистика споживання газу за жовтень 2015 – квітень 2016 року свідчить про те, що субсидіанти споживають більше газу (4,8 млрд мᶟ ), аніж домогосподарства, які не отримують субсидій (3,7 млрд мᶟ), тому що їхні витрати покриває держава. «Різниця споживання між субсидіантом і несубсидіантом – це і є той потенціал енергоефективності, який можна реалізувати не через заходи енергоефективності, а через зміну поведінки споживача. […] Є великий простір для маневру, щоб знизити обсяг газу, який споживають субсидіанти, саме за рахунок правильного тарифоутворення, правильних норм і стимулів», – зазначив Андрій Коболєв.

Юлія Ковалів та Роман Качур також звернули увагу на необхідність створити рівні умови на ринку для постачальників газу для населення. «На жаль, система субсидій сьогодні працює таким чином, що тільки гарантований постачальник, яким є НАК «Нафтогаз», отримує з бюджету субсидії. Наше завдання до 1 квітня наступного року, коли ми передбачаємо вже повне реформування ринку природного газу, реформувати систему надання субсидій так, щоб держава забезпечила механізм покриття субсидії для кожного приватного постачальника, який хоче постачати газ безпосередньо побутовому споживачу» , – зазначила пані Ковалів.

Джерело: Український кризовий медіа-центр

Назад до розділу "Прес-релізи"

Контактна особа

штрих
Підписуйтесь на розсилку штрих