Рекомендації ЦЕС до ПЗУ «Про валюту»: як насправді форсувати валютну лібералізацію

Центр економічної стратегії закликає вповноважені органи – Верховну раду України та Національний банк України – провести широку валютну лібералізацію якнайшвидше. Для цього потрібно доопрацювати проекту Закону «Про валюту», запропонований Національним банком та внесений Президентом України до Верховної ради як невідкладний, та проголосувати його зі змінами якнайшвидше.

Такого висновку дійшли учасники експертної панельної дискусії, присвяченої питанням проведення валютної лібералізації та законопроекту «Про валюту», організованої Центром економічної стратегії у середу, 21 березня 2018 року.

«Зміни, що ми пропонуємо, дозволять провести валютну лібералізацію не «на папері», а в реальності. Відтак, широко задекларований принцип лібералізації «дозволено все, що не заборонено» буде реалізовано якщо не зараз, то хоча би в осяжному майбутньому», – наголосила заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко під час презентації рекомендацій Центру до законопроекту.

Зокрема, до тексту документу слід внести наступні зміни:

  • Перше. Забезпечити в законі чітке вираження принципу «свобода проведення валютних операцій», зафіксувавши невичерпний перелік дозволених операцій із доданням «та інші операції на розсуд суб’єктів ринку, які прямо не заборонені законодавством». Такий крок додасть впевненості учасникам ринку щодо намірів Національного банку України та забезпечить більш чіткий перехід від обмежувального репресивного характеру Декрету про систему валютного регулювання і валютного контролю. Враховуючи, що у прикінцевих положеннях законопроекту міститься норма про розробку нового закону про ліцензування валютних операцій, такий перелік точно дозволених без ліцензій операцій не виглядає надмірним кроком.
  • Друге. Для залучення іноземних інвесторів ввести до закону норму, що прямо забороняє НБУ вводити обмеження на репатріацію іноземних інвестицій та дивідендів за кордон. Такий крок дозволить збільшити прямі іноземні інвестиції в п’ять-шість разів, виходячи з поточної статистики торгів цінними паперами українських емітентів на закордонних майданчиках. Україні потрібен економічний прорив. Він можливий лише через інвестиції, і щоб він став реальністю, права інвесторів мають бути захищені на 100%.
  • Третє. Розширити перелік дозволених операцій в іноземній валюті. Включити наступні операції в іноземній валюті: розрахунки по номінованих в валюті цінних паперах, перекази валюти між рахунками в банках, електронну купівлю-продаж валюти.
  • Четверте. Зняти обмеження на проведення лібералізації до впровадження BEPS. У разі, якщо попередня вимога щодо прийняття пакету BEPS залишається – слід зазначити, які саме обмежувальні норми не можна знімати до введення BEPS, а які можуть бути скасовані.
  • П’яте. Обмежити тривалість дії обмежувальних антикризових заходів. Зокрема, зазначити, що строк дії заходів захисту, уведених НБУ під час кризи, не може перевищувати шість місяців із часу їх введення. Повторне введення таких заходів можливе лише три рази і лише у випадку погодження із іншою, незалежною від НБУ інституцією. Таким органом могла би виступати інституціоналізована Рада фінансової стабільності, КМУ, Рада НБУ чи інша інституція.

Як наголосив у своєму виступі радник Центру економічної стратегії Роман Сульжик, валютна лібералізація, якщо вона стане реальністю, позитивно вплине на економічне середовище України за рахунок зростання обсягів іноземних інвестицій та спрощення ведення бізнесу, а також призведе до тренду на зміцнення гривні. Національному банку важливо буде скористатись цим трендом, щоб поповнювати міжнародні резерви, а Міністерству фінансів – щоб замінити зовнішній валютний борг гривневим. Таким чином, лібералізація полегшить проходження піку виплат за державним боргом. Якщо у 2018 році серйозно лібералізувати валютне регулювання, то різниця у процентних ставках сприятиме припливу капіталу і, відповідно, Україна зможе легко пройти пікові виплати за державними боргами, а також збільшити гривневу частку у структурі боргів за рахунок інвестування нерезидентів в гривневі ОВДП.

Якщо за умови прогресу в інших реформах та продовження програми з МВФ спростити валютне регулювання, полегшення транскордонних операцій виведе Україну вперед в рейтингу економічної свободи, в рейтингу легкості обміну та переказу валют, в рейтингу Doing Business.

До того ж, вільний рух капіталів та режим внутрішнього ринку у сфері фінансових послуг – одна з вимог Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом і прийняття нового валютного регулювання суттєво наблизить Україну до Євросоюзу.

Раніше Центр економічної стратегії вже досліджував тему валютної лібералізації. Зокрема, Марія Репко брала активну участь у підготовці пропозицій для законодавчого забезпечення нового валютного регулювання; на сайті Центру опубліковано аналітичну записку «ЗНЯТТЯ ВАЛЮТНИХ ОБМЕЖЕНЬ ТА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РУХУ КАПІТАЛУ. Як і коли?»

 

Назад до розділу "Події"
Файли для завантаження
штрих

Контактна особа

штрих

Форма реєстрації для участі

штрих

Усі поля обов'язкові для заповнення