Українці все частіше працюють за кордоном, але повертаються в Україну

До 4 млн українців або 16% працездатного населення країни – трудові мігранти. Одномоментно за межами країни може знаходитися близько 2,6 – 2,7 млн осіб.  Це означає, що українці їдуть за кордон на короткі строки, заробляють там кошти та повертаються додому.

Такі оцінки наводять аналітики Центру економічної стратегії, автори аналітичної записки «CКІЛЬКИ УКРАЇНЦІВ ПОЇХАЛО ЗА КОРДОН І ЩО З ЦИМ РОБИТИ ДЕРЖАВІ».

Найпотужніша причина чому українці їдуть працювати за кордон – економічна: вищий рівень оплати праці та наявні робочі місця. Цей міграційний потік носить маятниковий, короткостроковий характер, а більшість трудових мігрантів воліють повернутися назад в Україну.

Анексія Криму та розгортання військових дій на Донбасі також вплинули на міграційні процеси. Війна не лише активізувала міграцію всередині країни, але і змінила географію виїзду за кордон. У 2014-2016 роках спостерігалось скорочення міграційного потоку до Російської Федерації – з 11 до 8 млн зменшилась кількість в’їздів та виїздів через україно-російський кордон. Натомість рух українців через кордон з Польщею став на 40% активнішим – кількість перетинів у аналогічний період зросла з 14 до 20 млн. Цьому сприяла цілеспрямована політка залучення українських мігрантів до праці в Польщі з огляду на дефіцит робочої сили в цій країні, тобто спрощення адміністративних бар’єрів для українців до входу на польський ринок праці.

З 2009 року міграційний тренд посилюється, однак після 2014 року українці вдвічі рідше виїжджають з України безповоротно, тобто назавжди покидають країну. Загалом у 2002-2017 роках сукупний чистий виїзд українців за межі України (тобто ті, хто поїхали та не повернулись) склав 6,3 млн осіб.

Окрім наведених кількісних даних, автори дослідження пропонують аналіз позитивних та негативних чинників міграційних процесів.

Автори вважають, що на даному етапі міграція є скоріше позитивною для української економіки. Однак, якщо українські працедавці не зможуть забезпечити адекватний європейському рівень оплати праці разом із підняттям продуктивності праці, а якість державних послуг не буде зростати, кількість мігрантів буде й надалі зростати. У майбутньому зростання міграції може стати лімітуючим фактором для української економіки.

На основі аналізу міжнародного досвіду та аналізу українських трендів автори записки запропонували своє бачення напрямків розробки ефективної міграційної політики. Зокрема на думку авторів політика має включати такі напрямки:

(1)           Збір інформації про міграцію.

(2)           Збільшення позитивних коротко- та довгострокових ефектів від міграції.

(3)           Стимулювання внутрішньої міграції.

(4)           Сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері міграції.

(5)           Балансування державних фінансів.

Повний текст аналітичної записки, короткі висновки у вигляді презентації та інші матеріали доступні у розділі Наші дослідження.

Довідково

Практично всі країни-нові члени ЄС стикнулися з проблемою масового виїзду своїх громадян за межі країни.

Країни Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС, одразу після набуття членства переживали масштабні еміграційні хвилі до більш розвинутих країн ЄС, що пропонують вищі доходи. Наприклад, населення Латвії між 2000 і 2017 роком скоротилось на чверть.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, у різних країнах Східної Європи еміграція «зрізала» 0,6-0,9% в.п. від щорічного росту ВВП у 1999-2014 роках.

Назад до розділу "Події"
Файли для завантаження
штрих

Контактна особа

штрих

Форма реєстрації для участі

штрих

Усі поля обов'язкові для заповнення