Монобільшість у парламенті. Три сценарії для України

31 Липня 2019
Поділитись

Слуги народу у Верховній Раді. Ще більше популізму чи шанс для справжніх змін?

За результатами виборів партія президента Зеленського отримає більшість у новому парламенті та зможе самостійно сформувати уряд. Я розглядаю два екстремальні сценарії розвитку подій — «популізм в квадраті» та «українська мрія». Реальність буде комбінацією двох сценаріїв. Наскільки вона буде ближче до одного з них, залежить від нової влади та позиції активної частини суспільства.

Відповідно до результатів виборів Слуга народу отримає більшість (254 мандати) у парламенті, зможе самостійно створити уряд. Як партія та президент використають цю можливість? Я розглядаю два екстремальні сценарії – найгірший та ідеальний. Такий підхід дозволяє побудувати дві картини світу — одна, в якій ми мріємо жити, а інша — якій хочемо всіма способами запобігти. Усвідомлення наслідків сценаріїв допоможе розробити план дій, як наблизитись до першого та уникнути другого. Реальність, як завжди, буде десь посередині.

1. Популізм в квадраті

Відповідно до класичного визначення, популізм — політика, яка протиставляє інтереси простих громадян (більшості) інтересам (корумпованих) еліт. Якщо еліти дійсно корумповані, то перемога популістів виглядає позитивом. В цьому сенсі, приголомшлива перемога Слуг народу, особливо над представниками «старої гвардії» по мажоритарці, виглядає як доцільна зміна еліт.

Негативним популізм стає, коли політики починають пропонувати прості рішення, які не працюють, або, створюючи короткотерміновий позитивний ефект, мають негативні довгострокові наслідки. Такі рішення є другим визначенням популізму.


Негативним популізм стає, коли політики починають пропонувати прості рішення, які не працюють, або, створюючи короткотерміновий позитивний ефект, мають негативні довгострокові наслідки. Такі рішення є другим визначенням популізму.

Чи буде український популізм відповідати обом визначенням? Чи буде він шкідливим для економіки? Відповідно до наших досліджень, більшість виборців хочуть, наприклад, зниження тарифів на комунальні послуги, державного регулювання цін. І очікують цього від політиків. Однак економічна теорія й історичний досвід доводять, що встановлення цін нижче ринкових призводить до дефіциту товарів та зниження їх якості. Зниження тарифів нижче ринкових — ризик корупції. Отже якщо почати робити те, чого хоче більшість, це буде мати негативний вплив на економіку.

Спроба впровадження популістських політик може поставити хрест на подальшій співпраці з МВФ, альтернативою якої є дефолт, невигідний ані простим українцям, ані новій владі.

Шкідливий для економіки, популізм може бути вигідний політикам. Як може виглядати популізм в квадраті за парламентської більшості Слуги народу? Уряд, створений новою монобільшістю, незважаючи на зазначені ризики, у відповідь на очікування виборців, знизить тарифи та почне контролювати ціни на окремі продукти, збільшаться соціальні виплати. Це на якийсь час збільшить підтримку нової влади.

На цьому фоні, часто без участі та відома нових лідерів країни, відбудеться зміна кураторів окремих галузей, як це вже відбулося у вугільній галузі. До нових членів уряду прийдуть із пропозицією автори старих схем. «Викуплять» свої посади силовики, податківці та митники.

За браком своїх депутатів, олігархи будуть купувати голоси за конкретні рішення. Існуватиме визначена такса за одне голосування. Парламентарі будуть продаватися відносно дешево, оскільки не інвестували в свої округа, отже немає потреби відбивати ці гроші.

На спроби президента та окремих лідерів Слуги народу вплинути на ситуацію з корупцією олігархи відповідатимуть чорним піаром у власних ЗМІ, силовики — кримінальними справами проти реформаторів.

Водночас, олігархи та корупціонери будуть готові підіграти новій владі, якщо вона захоче замість реальної боротьби з корупцією інсценувати реформи. Для цього до послуг президента та його оточення будуть підготовлені цапи відбувайли серед чиновників середньої ланки, яких вони зможуть звільняти в прямому ефірі найрейтинговіших телеканалів. Також їм запропонують частку від доходів з різних схем, за умов їх збереження.

Якщо нова влада частково погодиться з таким сценарієм розвитку подій, при цьому зможе сісти на шпагат та хоч на якийсь час продовжити співпрацю з МВФ, економіка продовжить зростання на 1−2% на рік, в залежності від світових цін на руду, метал та зерно.

Зарплати та соціальні виплати зростатимуть швидше. Слуги народу заявлять, що це наслідок перемоги у боротьбі з олігархами та корупціонерами. Але зростання зарплат буде вимушеним кроком для олігархів, щоб стримати потік трудових мігрантів до ЄС. Збільшення соціальних виплат буде платою за збереження підтримки з боку виборців. Доходи зростатимуть не завдяки зростанню економіки, а завдяки перерозподілу «економічного пирога». Суттєве номінальне зростання доходів за повільного зростання економіки призведе до інфляції, отже реального зростання доходів не буде.

Є й більш екстремальний варіант цього сценарію, коли нова влада погодиться на дефолт заради суттєвого зниження тарифів та підвищення соціальних виплат. Це буде катастрофою для економіки

Є й більш екстремальний варіант цього сценарію, коли нова влада пуститься берега та погодиться на дефолт заради суттєвого зниження тарифів та підвищення соціальних виплат. Це буде катастрофою для економіки. Прості люди, що найбільше хочуть цих змін, в результаті постраждають найбільше — реальні зарплати впадуть, почнеться гіперінфляція. 

2. Українська мрія

Бізнес кар’єру Володимира Зеленського та його колег з 95 кварталу можна вважати українським аналогом американської мрії. Без кумівства та корупції в супер конкурентному середовищі вони побудували власний успішний багатомільйонний бізнес. Незважаючи на ознаки медійної підтримки з боку одного з олігархів, ключову роль в перемозі на виборах зіграв бренд Слуги народу.

Бізнес та політична карʼєра президента та його оточення — підтвердження можливості соціальних ліфтів в Україні. Але чесна конкуренція часто є винятком, ніж правилом — багато ринків монополізовані, в державному секторі посади отримують по знайомству або навіть купують. Перше завдання нової влади — створити умови для соціальної мобільності, зростання бізнесу, побудови кар’єри завдяки чесній конкуренції. В бізнесі це спрощення входу, дерегуляція, припинення тиску з боку силовиків, боротьба з корупцією та чесні суди, запуск конкуренції, де це можливо, а там, де неможливо — справедливе регулювання. Для держави це позбавлення зайвих функцій та активів, відкриті та прозорі конкурси на посади, конкурентна винагорода, зменшення необґрунтованої бюрократії.

Новим очільникам держави дорікають браком досвіду в політиці. Відсутність досвіду можна компенсувати, найнявши професіоналів. Але президенту, парламенту та уряду важливо мати спільні ціннісні орієнтири. Потрібно домовитись про стратегію — намагатися сподобатись виборцям, знижуючи тарифи, або працювати на розвиток економіки через створення рівних можливостей.

Важливо не просто створити соціальні ліфти, а мотивувати українців ними скористатися. Щоб замість патерналізму громадяни обирали відповідальність за власне майбутнє. Слуга Народу може бути провідником нової ідеології – чесно сказати, що знижувати комунальні тарифи неефективно, регулювати ціни неефективно. Ефективно — шукати нові можливості, конкурувати, інвестувати в бізнес, освіту, інновації. Саме інвестиції можуть дати економічне зростання на 7−10% щороку.

Описана стратегія побудови «української мрії» несе ризики для нових політиків. Невідповідність очікуванням виборців, що голосували за народну владу, стане ударом по рейтингу. Демонополізація може позбавити Слуг народу доступу до прайм тайм на каналах олігархів. Але мені хочеться вірити, що для Володимира Зеленського та його команди влада не просто можливість зіграти стару роль в нових декораціях, не спосіб задовольнити власне марнославство, а щире бажання змінити життя в країні на краще.

Реалістичний сценарій

Реальність буде комбінацією з двох сценаріїв. Більшість хоче жити в світлому соціалістичному майбутньому, але не готова за це платити. Більшість хоче простих рішень, але вони матимуть негативні наслідки. Але є й інша, менша частина суспільства, яка готова нести відповідальність за свій добробут, не очікуючи допомоги від держави, крім створення рівних правил гри. Якого з двох сценаріїв буде більше — залежатиме від справжніх цінностей нової влади та здатності меншості донести перевагу сценарію побудови української мрії, що базуватиметься на чесній конкуренції та соціальній мобільності.

Конкуруючи не завдяки кумівству та корупції, а інноваціям, ми можемо підвищити продуктивність, що збільшить розмір «економічного пирога» для всіх, замість неефективних спроб його перерозподілу. Підвищення продуктивності здатне підштовхнути економіку до зростання темпами 7−10%, а це створить базу для суттєвого зростання добробуту українців.

X