Пандемія та економіка #4 з Вишлінським та Ковтонюком – текст розмови

17 Травня 2021
Поділитись

Директор ЦЕС Гліб Вишлінський та співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк говорять про пришвидшення щеплень в Україні, та про бізнес, який оговтується від весняної хвилі.

Гліб Вишлінський: Доброго дня. Сьогодні у нас незвичайний ефір з Павлом Ковтонюком. Павло є співзасновником Українського центру охорони здоров’я.

Я, Гліб Вишлінський – виконавчий директор Центру економічної стратегії. Незвичний ефір тим, що зазвичай ми з Павлом сиділи тут разом, а сьогодні я тут один. А де ти сидиш, Павле? Крім того, що в авто.

Павло Ковтонюк: Я сиджу в авто в місті Броди на Галичині. Їду до Львова викладати в УКУ. І наш стрім застав мене в цьому чудовому містечку. А тут на Галичині кожне «щось маленьке» – це уже містечко.

Це дуже круто, тому що в наших широтах навіть щось велике може виглядати, як село. Ще кава тут дуже смачна. Всього лише 20 гривень. Так що їдьте в Броди, а ми будемо розпочинати стрім.

Гліб Вишлінський: Те, що Павло їде до Львова і дивиться, що ж відбувається у Бродах, говорить про те, що ми не лише київські аналітики, які не розуміють, що відбувається в країні за межами столиці.

Отже, що у нас відбувається з пандемією? Що хорошого, що поганого? Що кажуть цифри?

Павло Ковтонюк: Найголовніше те, що коли я їду до Львова викладати – це значить, що місто не в червоній зоні і туди можна спокійно їхати. Вся країна вийшла з червоної зони. Але зараз дивитись статистику немає сенсу.

Тому що у нас на свята коронавірус завжди йде «святкувати», відповідно статистика теж «святкує». Тому вона дуже низька. Навіть аналізувати немає що. Лише можна констатувати те, що весняна хвиля минула.

І вона вже дійсно була схожа на хвилю вперше. Була доволі серйозною. По нашим підрахункам за минулий рік в Україні від коронавірусу померло приблизно 18500 людей, це  за офіційними даними. І за березень та квітень цього року теж приблизно така сама цифра померлих.

І це дуже серйозна хвиля. Не знаю чи було таке відчуття серйозності у тебе, наприклад. Особисто у мене було відчуття, що я вже звикаю до такого, на жаль. Тому що стає все гірше і може бути ще серйозніше попереду.

Гліб Вишлінський: Абсолютні цифри мало про що говорять у свята, але відносні цифри є дійсно досить хорошими. В Києві здається, чи КМДА чи МОЗ хвалилися, що вийшли на хороший європейський показник менше ніж 5% позитивних тестів.

Що говорить про те, що в Києві дійсно закінчилася ця хвиля.

Павло Ковтонюк: В Києві завжди ця цифра була близька до європейської в 5%. І це з кількох причин. Не тому, що в Києві хороша система тестування. Вона жахлива. Але в Києві більша половина людей, навіть більше 75% роблять тести в приватних лабораторіях.

Тому що немає нормальних державних, але зараз трохи краще з цим. Люди йдуть в приватні, бо це зручніше і вони мають кошти, щоб так робити. А також багато людей подорожують і роблять комерційні тести для роботи.

І також ці комерційні лабораторії привозять до Києва тести з усієї України і роблять їх тут, і відповідно звітують про них теж тут. Тому високий показник тестів в Києві – аномально високий для України, і абсолютно ні про що не говорить з точки зору сили нашої системи тестування.

Гліб Вишлінський: Я з тобою погоджуюсь. Але те, що стосується ситуації з поширенням вірусу загалом – тут ми бачимо поліпшення. Це стосується і завантаження ліжок в лікарнях, завантаження ліжок з киснем і зайнятості ліжок загалом.

І ми можемо говорити про те, що оскільки хвиля закінчилась, то зараз почнеться відновлення економічної активності. Це наша наступна тема.

Павло Ковтонюк: Так, погоджуюсь. Давайте відсвяткуємо без негативщини, що хвиля минула. Це дає нам трохи часу видихнути та готуватись до наступної. Як би там не було, порадіємо, а потім знову будемо мобілізуватись.

Але розкажи щодо економіки? Трішки вона вже «відтала», чи ні?

Гліб Вишлінський: Так, вихід областей у жовту зону дозволив зняти всі більш менш значущі обмеження економічного життя. Поруч з нашими з Павлом офісами ми вже бачимо купу людей, які рухаються.

Хтось щось продає, купує, вирішує питання, а студенти відвідують пари. І це означає, що після проходження хвилі та проходження свят,  дані по святкових днях показали, що мобільність сильно скоротилась.

У нас у суспільстві були перебільшені побоювання стосовно цього, який ефект буде для мобільності від поширення вірусу. Ми побачили, що люди рухались набагато менше, менше їздили, менше ходили магазинами, менше відвідували ТЦ.

Незважаючи на те, що все було відкрито. Єдиною проблемою, яка могла впливати на поширення вірусу – це те, що почали змішуватись соціальні кола, люди відвідували родичів. Пізніше побачимо який це матиме ефект.

Але загалом для економіки зараз є всі підстави для того, що починати дозаробляти гроші, які не були зароблені у весняні місяці цієї хвилі. Я сподіваюсь, що травень і червень у нас пройдуть спокійніше.

Або в хорошому сценарії навіть активніше. Наш бізнес адаптується, оскільки він знає досвід попереднього року. А також почне більш активно працювати коли загроза для закриття та обмеження активності є найменшою.

Це стосується тих секторів, які знаходяться під негативним впливом коронавірусних обмежень.

Наприкінці цього тижня у нас вийде статистика, саме попередня оцінка динаміки ВВП в першому кварталі. І ми дізнаємось на скільки був великий удар по економіці за перші три місяці цього року.

Загалом в попередні квартали динаміка була різноспрямована та відносно слабка. Це було в межах плюс-мінус 1% зростання, або падіння до попереднього кварталу, або аналогічного кварталу минулого року.

Зараз подивимось наскільки економіка буде оживати після зняття обмежень. Тому що ми розуміємо, що все ж таки економіка – це люди. Економіка – це складна система.

Це не двигун, який можна миттєво запустити натиснувши червону кнопку, і він буде працювати як працював до цього. Ми вже розуміємо, що в багатьох секторах є помітні втрати. Насамперед це стосується сектору громадського харчування, готельного сектору, туризму, пасажирських перевезень.

І подивимось наскільки їм вдасться відійти від такого удару. Зрозуміло, що сильнішим це вдасться, а слабшим…Наприклад, буквально вчора проходив одним з «старих» ТЦ Києва і був неприємно вражений.

Починаючи від кількості закритих магазинів, і тим, що за 25 хвилин до закриття з тих, які начебто мали працювати – половина з них вже не працювала. Тобто люди звикли за останні місяці, що робота то є, а то немає і знаходиться в підвішеному стані.

Було б добре, якби ми за літо вийшли з цього. І вийшли в стабільну реальність. А для такого виходу в стабільну реальність нам потрібна вакцинація. Тут у нас хороші новини. Щонайменше на поверхні виглядають хорошими, а які вони насправді?

Павло Ковтонюк: Скажу так, що по вакцинації новини ще рано відзначати які. Але відбулося дві речі, які я хочу відзначити.

Перша, це те, що перед самими святами 28,29,30 квітня швидкість вакцинації підскочила до рівнів, які можна назвати вакцинацією. Два дні було по 70 тисяч щеплень в день. Потім було більше 40 тисяч щеплень.

А в робочі дні в травні, 5 та 6 травня було більше 20 тисяч щеплень. В інші дні було майже нічого. А 11 травня знову було досить мало, трохи більше 10 тисяч щеплень. Що це було? Мені важко сказати.

Що ще відбулося при цьому? Не знаю, як в інших містах. Можливо наші слухачі зможуть пояснити, але в Києві під час травневих вихідних сталося те, що всі охочі могли вакцинуватись. І це було дуже дивно.

У мене склалось враження, що весь мій Фейсбук вакцинується, та і Інстаграм теж. Для мене це було чимось новим, я подумав, що змінилась політика щодо цього. Але я уважно подивився на новини, розпорядження, нормативні акти… І нічого такого не знайшов.

Це знову ж таки аномалія. І буквально за декілька днів, під тиском, ця можливість вакцинації для людей була закрита. Що це було?  Мені не зрозуміло. Тому де ми зараз, на якому світі щодо вакцинації – не знаю. Скоріше за все ми там де були.

Закінчується партія вакцини AstraZeneca, яка з Кореї була завезена. Але приїхало 500 тисяч китайської вакцини Sinovac. І ми постійно чуємо, що вже зараз розпочнемо активну вакцинацію. Але поки що це тільки чуємо, а в реальності нічого такого. Хоча показали, що можемо.

Дуже цікавими були дні, коли люди заходили в будь-яку амбулаторію в Києві з вулиці і їх відразу ж вакцинували. І знаєш, це був для мене непростий час емоційно. Тому що я дуже хочу вакцинуватись. Але в ці дні я не заходив та не вакцинувався.

Тому що я хочу дочекатись того, коли держава дозволить, і скаже: «Ти можеш вакцинуватись. Іди. Ми нарешті переглянули свій кривий план. І придумали цікаві ідеї, щоб люди вакцинувались та приводили родичів» .

Я нічого такого поки не бачу. І навіть написав офіційний лист до МОЗа та відправив. Лист з питанням, що це взагалі було? І який порядок вакцинації людей, які не входять в пріоритетні групи?

Але при цьому я також отримав таке емоційне відчуття, на що могла би бути схожа компанія, якби вона була вільна, зручна та людей закликати вакцинуватись, пояснювали що це просто. І я хотів би, щоб в Україні була така вакцинація, де був би ажіотаж, люди писали та говорили про це, постили про це у соціальних мережах.

От так має виглядати справжня кампанія. Але, не жаль, це не було планом держави. Це була лише аномалія, яку дуже швидко прикрили, а далі продовжують робити вигляд, що у них все гаразд.

А тим часом рівні вакцинації у нас такі: найбільша група, яку провакцинували – це 70-79 років. І ця частка складає 3%. Це поки що не кампанія. Це якісь дивні потуги, які і кампанією важко назвати.

Гліб Вишлінський: Я так розумію, що є одна хороша новина в цьому ящику поганих новин. Це те, що навіть у такому хаотичному режимі вдавалось вакцинувати 70 тисяч українців в день.

Це означає, що якби це було зроблено не по адмінські з серії «хто зміг, хто добіг – той і вакцинувався», то медична система має непоганий запас потужності по вакцинації. Якби через неї організувати вакцинацію належним чином, то можна було б мати 100 тисяч щеплень в день.

А якщо долучити всіх ти, про кого ми говорили, і те, що ти пропонував в своїх рекомендаціях…Аптеки, лабораторії, тощо. То напевно і 200 тисяч щеплень можна було робити в день. І за місяць фактично виходило б 6 млн щеплень. Правильно?

Павло Ковтонюк: Я думаю, що якби залучити лабораторії, аптеки, розгортати пункти. Це можна робити на вході до тих же торгових центрів, куди ходить маса людей. Наприклад Ocean Plaza в Києві, там же такі потоки людей за день.

Можна було б і більше вакцинувати ніж 200 тисяч. Про це відкрито говорить влада та МОЗ – це мінімум, задля виконання доручення президента щодо вакцинації 70% населення до кінця року. МОЗ це розцінює як вакцинацію двома дозами.

В наших розрахунках – це одна доза. Щоб однією дозою, потрібно було мати 100 тисяч щеплень в день вже давно. Тобто зараз потрібно більше вакцинувати. В середньому це має бути 200 тисяч щеплень в день. Але це має бути зовсім інакша кампанія, ніж тепер.

В кінці травня ми знову зробимо аналітику. Перевіримо план-факт. Скільки мали і скільки вийшло. У квітні наприклад вийшло у кілька разів менше, аніж планували. Тобто сильно відстали вже у квітні.

Схоже відстанемо і у травні, через свята. У нас свята – ми нікого не вакцинуємо. Тобто на два місяці ми будемо вже сильно відставати. Як далі вони планують кампанію, щоб наздоганяти? Це цікаве питання, далі будемо все бачити.

Гліб Вишлінський: Ти бачив вчорашню заяву за результатами чергової зустрічі у президента. Мені цікаво, тому що у мене не склалося сприйняття ідеї вакцинувати на вихідних тих, хто записався у чергу в Дії.

Чому саме у вихідні? Чи це є розумінням проблеми з планом вакцинації, і намагання відійти від старого плану і почати реагувати на реальність?

Павло Ковтонюк: Можливо трохи визнають, що цей план не працює. Ще в кінці грудня 2020 року ми видали аналітичну записку, де пояснили, що цей план приречений на провал і не буде працювати в цій країні.

Що ми бачимо в тих країнах де є висока готовність до вакцинації? Ці країни досягають певної межі, за якою вакцинувати кожну людину стає все важче. В США це сталось приблизно на 40% населення.

Зараз у них вакциновано приблизно 45%. І уже стало важко. Вже досягли того прошарку людей, які не дуже хочуть вакцинуватись, сумніваються, або просто вважають, що вони здорові і перенесуть це легко.

В кожній країні це по своєму. В Україні цей поріг знаходиться значно нижче. І на мою думку, навіть розгорнувши всі потужності, зараз у нас на 10-20% уже буде межа. І для неї будуть потрібні додаткові зусилля.

І ось чому я говорю про дуже ліберальну та широку кампанію. Тому що якщо ще зараз можна «вимучити» певну кількість людей, а коли прийдеться подвоювати зусилля – з цієї системи не вдасться витиснути нічого більшого.

Тому треба над цим думати. І я про це буду говорити кожний наш стрім.

Гліб Вишлінський: У нас насправді літо буде досить «цікаве», якщо сезонність цього літа спрацює. Будемо сподіватись нових хвиль влітку не буде. Відповідно сприйняття терміновості у людей не буде, тому що вони не будуть бачити цих ризиків та будуть думати, що якось це пройдуть.

З іншого боку, тут нам може допомогти ЄС, куди ми всі хочемо подорожувати, який буде пропонувати інструменти допуску до безвізу через цифровий інструмент контролю за вакцинацією, або ПЛР-тестом, тощо.

Можливо українці вирішать зекономити, не робити ПЛР-тести, а піти вакцинуватись. Цікаво, прочитав вчора в економічних новинах, що львівський ІТ кластер домовився провакцинуватися на Львів-Арені.

Як я розумію за рахунок тієї вакцини, яка розписана на Львів. Вони домовились вакцинувати львівських айтішників. З одного боку, це відповідає твоїм рекомендаціям вакцинувати усіх хто хоче.

А з іншого боку, в умовах дефіциту вакцини може виглядати дивно, як така пріоритетна група розробників зі Львова. Але цікава реакція на проблеми з вакцинацією. Будемо спостерігати, як почнуть працювати зараз корпоративні схеми.

Павло Ковтонюк: Я думаю, що такий інструмент включати доведеться в якийсь момент. І цей момент я тільки що озвучив. 10-20% вакцинованого населення буде, а потім це буде робити важко. І вже тоді доведеться говорити компаніям: «Давайте ви самі. Ми вам дамо вакцину».

До речі згадав, я вважаю, що під кінець літа та на початку осені вже можна буде купувати вакцину на комерційному ринку. І навіть може бути така ситуація, що будуть заохочувати купувати вакцини. Було б класно, якби витрати відшкодовували ще.

Але не думаю, що це будуть робити. І от буде у нас такий мікс, коли сам народ буде себе вакцинувати через своїх роботодавців, або просто на приватному ринку. А держава буде мучитись далі з цим. Я от так прогнозую цей перебіг.

А щодо твоїх слів, про те що влітку не буде спалаху, це лише наші сподівання. Особисто я думаю, що він буде. Я просто дивлюсь на світ, на тенденції, і думаю, що може буде такий сценарій.

Принаймні, якби я був в уряді, у нас був би такий сценарій, що влітку буде новий пік. І буде він найбільший за весь час. Щось схоже на Індію та Туреччину. Ось таке б я планував на це літо.

Гліб Вишлінський: Подивимось. Дійсно, я пам’ятаю те, що ти казав в наших попередніх ефірах. Що з одного боку, минулого року було сприйняття сезонності. З іншого боку, літній сезон минулого року ми починали з набагато нижчої точки.

І тут дійсно важко прогнозувати, тому що у Північній півкулі, до якої належить Україна, ніби все виглядає спокійно у всіх країнах та ніде немає такої динаміки поширення та нової хвилі. З іншої сторони в багатьох країнах вже багато людей вакциновано, на відміну від України.

Що відбувається в Туреччині теж цікава річ. Хоча вони ніби сусіди, але через відмінність мов деталей мало. Можливо наші колеги, які відпочивають, розкажуть, що про це думають місцеві жителі, чому в них зараз пік. А Індія теж, трохи інша специфічна географія.

Подивимось чи дійсно це особливість, чи пік в такий час стався, чи це певна специфіка штаму. Тому погоджуюсь тут з тобою. Але в мене ще одне питання щодо вакцинації. За твоїм планом, якщо влада буде дослухатись, то вакцинуємо багато економічно активних людей, які готові вакцинуватись.

Відповідно вони не будуть розповсюджувати вірус. Але що ми будемо робити зі старшими людьми? Серед яких, так як і молодих, перебуває велика частка в полоні різних міфів та стереотипів щодо вакцинації.

Якщо держава не буде рухатись в цьому напрямку, а також і вони не будуть рухатись то для охорони здоров’я – це достатньо велика проблема.

Павло Ковтонюк: Тут треба розповісти трішки фактів перед тим, як починати про це говорити. А факти у нас такі. На сьогодні немає наукових доказів, що вакцинація сильно знижує поширення коронавірусу. Це сподівання всіх вчених.

Дивлячись на інші вакцини, вони кажуть, що так би мало бути. Але поки що солідних наукових доказів на цю тему немає. Тому мета вакцинації в усіх країнах, в тому числі і в Україні, де це записано в дорожній карті – це зменшення тяжкого перебігу хвороби та смертей серед людей, які до цього мають найбільше схильності.

Той відсоток ефективності, про який ми говорили на попередній стрімах, це її здатність зменшити важкий перебіг та смерть. Тому так, пріоритетні групи треба таргетувати. Потрібно робити все, щоб серед них провакцинувати хоча б 45%.

Після яких, ми це бачимо по даних з Ізраїлю, починається сильне падіння в сильному перебігу захворюваності. Після 45% важкі перебіги хвороби, важкі госпіталізації та смерті просто обвалились в Ізраїлі. Це зараз вважають лінією до якої всі прагнуть. От таке має бути завдання.

Але вона в Україні може бути досягнута в різний спосіб. І я вірю, що в Україні, так як і в США зараз роблять, потрібно максимально відкривати доступ до вакцинації. В США теж спочатку «мучились» з пріоритетними групами, але тепер відкрили вакцинацію для всіх.

Чому? Тому що, коли ти провакцинувався, тоді ти приведеш за собою своїх родичів, сусідів і т.д. Має бути такий ажіотаж та поширення настрою вакцинації, як і поширення коронавірусу. Його треба запустити, щоб воно циркулювало.

І на мою думку, в країнах де є проблеми з готовністю людей та з медичною системою потрібно так робити.

Гліб Вишлінський: Думаю, що в один з наступних разів нам буде потрібно проговорити трохи про міфи про вакцинацію. Тому що, поки ми відпочиваємо між хвилями, або після великої хвилі, наш вплив на економіку досить обмежений.

І в цьому форматі я б дав слово тобі. Щоб власне серед тих, хто сумнівається серед наших слухачів, проговорити всі питання. Тому що навіть освічені люди зрозуміли, що це нова хвороба, вірус, вакцина і т.д.

Є елемент невизначеності, а люди, які бояться невизначеності, для них сама невизначеність пов’язана з вакцинацією є більшою за невизначеність хвороби. І думаю ти не будеш проти в якийсь з наступних разів зробити це додатковою темою.

Павло Ковтонюк: Абсолютно. І це нормально. Можу анонсувати свій подкаст «Здоровий інтерес» де ми записали один епізод, який називається «Антивакцинатор всередині вас». Тому що він живе в кожному, цього не потрібно соромитись, а з цим потрібно працювати. І краще цей подкаст послухати перед нашою розмовою.

А питання, які є у нас на Фейсбуці наступні: Чи дозволить літній період відновитись сфері обслуговування, ресторанам, готелям? Чи є шанс повернутись до рівня 2019 року?

Гліб Вишлінський: Що стосується ресторанів, то я думаю, що це літо вдасться провести більш менш нормально. Це показує досвід інших країн. Люди хочуть більше розслабитись та розтиснути цю пружину. І ми бачимо у Києві відкриття закладів після локдауну, коли багатьом закладам не вистачає персоналу, адже раніше вони його скоротили. А зараз вони знову розпочали його формувати. Але все одно вони зароблять менше.

Що стосується готелів, тут у нас є два класи. Перший клас – це готелі, які працюють на внутрішніх туристів. Це умовно південне узбережжя, море, Карпати, різноманітні лісові готелі. Вони матимуть другий сезон щастя, коли багато українців не зможуть виїхати до тих країн куди б вони хотіли.

А відповідно вони будуть заробляти на них та виставляти ціни, які були вищі ніж в аналогічних готелях в інших країнах в доковідні часи. Не кажучи вже про ціни зараз. А інший клас готелів – це бізнес-готелі, які орієнтовані на ділових туристів та які розташовані у великих містах (Київ, Львів, Харків, Дніпро).

У них звісно ситуація буде поганою. Ситуація з завантаженістю продовжуватиме бути дуже низькою, тому що власне повноцінні ділові подорожі не відновились. І зараз важко прогнозувати коли вони відновляться.

І до якого рівня вони взагалі відновляться, зважаючи на різноманітне поширення відео-конференцій. Тому для громадського харчування ситуація буде краще, а для готелів та подорожей буде далі поганою.

Питання до Павла від Олександра: Як ви оцінюєте ризики відсутності другої дози для тих, хто отримав першу?

Павло Ковтонюк: Оцінюю не критично. Тому що думаю, що поставки будуть. Але який нюанс з вакцинами: другу дозу потрібно ставити від якоїсь дати, а не до певної дати. По AstraZeneca це від трьох місяців і далі. Тобто можна пізніше.

І цієї вакцини буде багато, я б тут не хвилювався, тому що це основна вакцина в світі. А по Sinovac треба дивитись. Сподіваюсь на те, що уряд буде резервувати. І це не найпроблемніше питання в нашій вакцинації.

Коментар Євгенії: Знаю, що багато батьків друзів не хочуть вакцинуватись, хоча і знаходяться в пріоритетних групах. Але не вірять китайській вакцині, яка має малу ефективність. Бояться AstraZeneca у зв’язку з хайпом про тромби.

Павло Ковтонюк: Правильно казати у цьому випадку: «Треба було з цим працювати». Найкращі результати в тих країнах, які готували власне населення. Працювали з усіма сумнівами. Сумніви – це нормально.

Нормальні країни працювали з цим до початку кампанії, кожний сумнів вони пропрацьовували зі своїми людьми. А наш уряд не встигає за комунікаціями. У нас спочатку виникають фейки про тромби, а це напів-фейк, тобто фейк, який виріс з факту, що означає зовсім інше.

Так само, як виникали інші фейки, лише після цього уряд починає реагувати та розвінчувати його. А на це завжди потрібно прикладати в три рази більше зусиль. Тому щоб відбиватись та виправдовуватись потрібно потроювати свої комунікаційні зусилля, в порівняні з тим, щоб просто розповісти це людям відразу.

А зусилля не дуже якісні, хоча стараються, треба відзначити. Тому так. Переконуйте батьків.

І ми підготуємось, проведемо стрім, де я накидаю аргументів вам для батьків. Зараз можу розповісти одну прикольну ідею, можете казати своїм бабусям, що просто викинуть вакцину, виллють свиням і треба йти вакцинуватись, щоб не пропало.

Дуже класний аргумент, який діє. Але крім нього є ще десяток наукових аргументів, теж про них вам розповімо.

Гліб Вишлінський: Я думаю про те, в чому не допрацьовує українська влада – це те, що потрібно більше говорити про наявність побічних ефектів в Україні. Тому що, як я розумію, у нас взяли вакцинували цих людей, а далі просто забули про них.

А варто говорити, що не лише в якихось країнах є результати дослідження, а розповідати про конкретні приклади вакцинованих українців, які живі та здорові після щеплення. Щоб хоч якась була інформація щодо цього. Тому що зараз її взагалі немає, на відміну від того, що я чую по країнам Західної Європи.

Павло Ковтонюк: Глібе, золоті слова. Найголовніше, щоб такі меседжі люди чули не від міністра Степанова, якому вони не вірять. Або будь-якому іншому міністру вони теж вірити не будуть. Тому що люди не вірять державі.

Це наша така особливість. Люди вірять родичам, сусідам, лікарям, священникам. Та родичам найбільше. Тому треба, щоб родич сказав: «Я вакцинувався AstraZeneca. У мене один день була температура.

Але на другий день все стало нормально, все як було до цього» Ось таку історію ти почув і все. Тобі не потрібно дорогих комунікаційних кампаній, які фінансуються всіма можливими міжнародними організаціями для того, щоб повірити, що все нормально.

А для цього, що потрібно? Треба дати можливість вакцинуватись людям.

Гліб Вишлінський: На цьому і домовились. Будемо сподіватись, що у нас з одного боку будуть найближчі два тижні йти нові поставки. А з іншого боку, що влада почує рекомендації Павла щодо плану вакцинації.

І власне від усіх експериментів перейде до широкої кампанії вакцинації знявши всі обмеження. Загалом українська влада проявила непогану гнучкість і в реакції на всі ці хвилі різного формату, які ми мали.

Щонайменше, які б помилки не робились, але відсутність впертості – теж хороша ознака. І відповідно тут теж варто проявити гнучкість та переглянути план.

Наступного разу зустрінемось за два тижні. Зараз ніби ситуація дещо спокійніша. Будемо слідкувати за вакцинацією

X