Коронакриза: не панікуємо, а пропонуємо

26 Березня 2020
Поділитись

Сторінка з постійними оновленнями пропозицій та плану дій для уряду та громадян в період коронакризи.

Як змінюється економіка під час пандемії? Ми зробили трекер економічних змін – аналізуємо вартість оренди житла, мобільність громадян, пошук роботи і вакансії, оплати терміналами Приватбанку і Приват24, а також споживання електроенергії.  Трекер регулярно оновлюється, і ви можете підписатися на розсилку за посиланням.

Адаптація ринку праці України під час пандемії COVID-19: аналіз та рекомендації. Пандемія COVID-19 спричинила масштабний шок в українській економіці. Запроваджений у березні загальнонаціональний карантин захопив зненацька, насамперед невеликі та середні бізнеси. Ми проаналізували легальні механізми, які мали в своєму арсеналі уражені карантинними обмеженнями підприємства, щоб скоротити витрати на утримання персоналу під час тимчасового припинення роботи

Якою була ситуація на ринку праці під час карантину та чи відбувається відновлення? До 3,1 мільйонів українців на піку карантину знаходилися у неоплачуваній відпусці або тимчасово не працювали. Із новою хвилею жорстких карантинних обмежень ще більше українців може втратити роботу. Щоб мінімізувати кількість звільнень, державна підтримка має бути націлена саме на ті сектори, які постраждали найбільше. Більше у дослідженні

 

Слід зберегти адаптивний карантин і боротись з епідемією.  Адже перші результати переходу до адаптивного карантину загалом підтвердили обґрунтованість цієї моделі. (26 червня)

 

Нам необхідно перейти від загальнонаціонального до адаптивного карантину. Адаптивний карантин – це про запровадження заходів обмеження залежно від поширення вірусу. Такі заходи мають підлаштуватись під конкретні цілі та не завдати шкоди економіці більше, ніж необхідно для збереження людських життів. (10 квітня)

 

 

 

Потрібно зменшити, а згодом скасувати обмеження для бізнесу. Їхнє подальше існування буде непродуктивним. За свідченнями фахівців, карантин не може взагалі зупинити розвиток епідемії. Натомість його мета – дещо розтягнути її у часі, аби дати системі охорони здоров’я можливість краще підготуватися, а надалі зменшити пікові навантаження. Ці заходи ефективні тільки на самому початку епідемії. Подальше існування обмежувальних заходів для економіки може мати катастрофічні наслідки.

 

 

Нам слід мінімізувати втрати. Адже кожен обмежувальний крок є вибором між виграним часом для системи охорони здоров’я сьогодні та її фінансуванням завтра. Жорсткі обмежувальні заходи пригнічують економічну активність, збільшують безробіття та злочинність, зменшують можливості бюджету. Ми сформулювали тези, які можуть стати в нагоді під час прийняття рішень. (23 березня)

 

 

Зменшити падіння сукупного попиту. Описали термінові антикризові дії: податкові та кредитні стимули; регуляторні заходи; можливості для зайнятості; підтримка батьків під час карантину. (20 березня)

 

 

Не допустити дефолту. Зробили рекомендації уряду.
Наголошуємо на різко негативних наслідках оголошення стихійного дефолту  – тобто відмові платити за боргами держави. (17 березня)

 

 

Підтримати бізнес та працівників.
Пишемо про те, як попередити банкрутства компаній та звільнення працівників. Рекомендуємо запроваджувати податкові канікули зі сплати ЄСВ, адресну фінансову підтримку, овердрафти та кредитні лінії малим підприємствам. (16 березня)

 

 

Витримати економічну кризу. План дій. Вважаємо, що пріоритетами політики мають стати: недопущення дефолту, втримання бюджету, фінансова стійкість та комунікація з громадянами. (12 березня)

X