Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС?

3 квітня відбувся захід «Чи наблизила валютна лібералізація Україну до вільного руху коштів із ЄС?», організований Центром економічної стратегії (ЦЕС) у партнерстві з PricewaterhouseCoopers. Захід проходив за підтримки проекту “Громадська синергія”, що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

У рамках заходу із промовами виступили Вадим Романюк, старший юрист АО PwC Legal Україна, Олег Чурій, заступник голови правління НБУ, та Марія Репко, заступник виконавчого директору ЦЕС. Відбулося обговорення «Як уряд, бізнес та банки бачать майбутнє України на шляху євроінтеграції на фінансових ринках, вільний рух капіталу з ЄС та вплив цього на економіку України» за участі стратегічного радника Міжнародного фонду Відродження, Тараса Качки, експертки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Марини Неліної, голови офісу Національної інвестиційної ради Юлії Ковалів, виконавчого директору групи компаній МТІ Олексія Заремби, голови ради Незалежної асоціації банків України Романа Шпека, керівника проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ Емала Бахтарі.
Нижче ми подаємо основні тези з промов спікерів та подальшого обговорення.

Марія Репко презентувала моніторинг стану регулювання руху капіталів та інтеграції з ЄС в галузі фінансових послуг та оцінку його відповідності Угоді про Асоціацію. Аналітики ЦЕС детально описали, а спеціалісти PricewaterhouseCoopers із офісів відповідних країн верифікували конкретні практики валютного регулювання Польщі, Угорщині та Чехії.

Так, на відміну від України, де вимоги валютного регулювання залишаються обмежувальними, у державах ЦСЕ торгові операції з контрагентами з країн-членів ЄС, ОЕСР та ЄЕЗ проходять вільно: немає обмежувальних строків розрахунків за зовнішньоторговельними контрактами, вимог до обов’язкового продажу валютної виручки чи обмежень на купівлю валюти лише під зобов’язання, інвестування за кордон за незначними виключеннями безлімітне, а вивід інвестицій чи дивідендів вільний. До лібералізації в цих країнах були обмеження, дуже подібні на ті, які є зараз в Україні.

В рамках виконання Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася впровадити вільний рух коштів, тобто зробити регулювання настільки ж ліберальним, як в проаналізованих країнах ЦСЕ. Крім цього Україна та ЄС зобов’язалися впровадити режим внутрішнього ринку у галузі фінансових послуг. Цей режим передбачає, що європейські банки та інші фінансові посередники зможуть надавати послуги українським резидентам, а українські банки та фінансові компанії – резидентам європейських країн на таких самих умовах, на яких ці послуги надають компанії, зареєстровані у відповідній юрисдикції.

«Першочергово ми знімемо обмеження, які негативно впливають, на бізнес-клімат. Це перш за все операції по експорту-імпорту, операції по інвестиціям із-за кордону. Ми бачимо, що необхідно знімати обов’язковий продаж валюти. Ми збираємося повністю зняти, ліміти на максимальну суму репатріації дивідендів за кордон. Ми збираємося знімати обмеження на видачу кредитів в гривні на купівлю валюти. Це обмеження, які ми знімемо першочергово і вони пов’язані з фінансовою стабільністю, та не пов’язані з BEPS», заявив Олег Чурій.

Як зазначила Марія Репко, мінімальні індикатори макроекономічної стабільності, які обговорювалися з участю НБУ ще у 2015 році (валютні резерви на рівні 3 місяців імпорту, державний борг на рівні 60% ВВП, інфляція на рівні нижче 10%), вже досягнуті, і у Національного Банку України немає причин відкладати зняття обмежень, важливе для поліпшення бізнес-клімату.
«Обмеження дивідендів і повернення репатріації капіталів – це питання, які ми отримуємо у 60% випадків від компаній, які розглядають інвестиції в Україну. Компанія, яка розглядає вкладення грошей, не є благодійний проект і вона хоче розуміти, що вона матиме змогу виплатити дивіденди відповідно до успіхів запланованого проекту», – наголосила Юлія Ковалів.

«Одна з основних речей, яка стримує розвиток економіки – це зняття лімітів за рахунок кредитних коштів, бо наявність позикових коштів – це реальний інструмент, який допомагає розвивати бізнес», – додав Олексій Заремба, виконавчий директор групи компаній МТІ.

«В нових постановах немає вичерпного переліку документів. І людям в Нацбанку, і контролюючим, і наглядачам, і банкам – їм всім потрібно перелаштуватися на режим не по формі, а по суті операцій. Це складно. І я думаю, цей перехідний період ще довго буде тривати, але ми не ховаємося і проводимо зустрічі, кожне питання обговорюємо»,- пояснив Емал Бахтарі.

«Сфера фінансових послуг це одна з чотирьох сфер лібералізації транскордонного надання послуг, в якій передбачено у відносинах з ЄС не просто національний режим для відповідних операторів ринку і послуг, а режим внутрішнього ринку. Це значить, що в цій сфері ми начебто стаємо членами ЄС»,- відмітила Марина Неліна, експертка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. «17 додаток Угоди про асоціацію містить чіткі часові межі для імплементації необхідного законодавства – це 4-5 років. Тому у 2020 році у нас вже все має бути прийнято. Але має бути не просто написаний закон, а й працюючі інституції, працюючій нагляд, працююче регулювання. Тільки тоді ми можемо звертатися до Європейської комісії та починати переговори щодо надання режиму внутрішнього ринку», – пояснила вона.

«Головний виклик валютної лібералізації це не стільки показати, що можуть українські громадяни та українська компанії в здійснені тих чи інших транзакцій, а і донести до Європейського Союзу, що ці зміни, які відбулися, повністю вписуються в інфраструктуру та логіку інтеграції і відповідно ми можемо пришвидшуватись в реалізації цілей Угоди про Асоціацію», – підкреслив Тарас Качка.

«Ми зможемо скористатись перевагами цього вкрай потрібного закону тільки тоді, коли ми будемо формувати суспільний запит на реформи та боротись з популізмом. Інакше валютна лібералізація буде залишатись тільки на папері, тому що немає комплексного підходу. Важливе прийняття пакету законів про BEPS, прийняття закону про split, створення рівіних умов для фінансових установ, які працюють в Україні», – відмітив Роман Шпек.

Захід був підготовлений під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Untitled-1

Назад до розділу "Події"
Файли для завантаження
штрих

Контактна особа

штрих

Форма реєстрації для участі

штрих

Усі поля обов'язкові для заповнення