Результати пошуку

#валютна лібералізація
Боли стало меньше. Что еще Нацбанк может сделать для бизнеса

Символ эпохи валютных ограничений уходит в прошлое

Нацбанк отменил требование обязательной продажи валютных поступлений. Этот рудимент закрытой постсоветской регуляторной системы был одной из самых болевых точек для бизнеса. В 2015 году ЦЭС проводил исследования, где продажа валютной выручки (тогда это было 75%) заняла второе место в антирейтинге валютных ограничений после сложного администрирования внешнеэкономических платежей.

С тех пор НБУ упростил валютное регулирование: через закон о валюте были отменены несоразмерные санкции за нарушения, и наконец, норма об обязательной продаже валютной выручки, которой нет почти нигде в мире. Эта норма, которая действовала десятилетиями и которую можно без преувеличения назвать “символом эпохи валютных ограничений”.

Раздел соответствующего положения о мерах защиты был отменен полностью. Это очень хороший знак – это означает, что в планах регулятора нет возврата к репрессивным действиям на рынке. Как минимум в ближайшем будущем. Если бы, например, норму оставили, но процент обязательной продажи снизили с 30% до 0%, это было бы не таким хорошим поводом для оптимизма.

Кризиса на валютном рынке из-за отмены обязательной продажи выручки ожидать не стоит. Во-первых, по данным НБУ, бизнес продает на рынке 90% выручки, которую заводит в страну, независимо от норм продажи. В основном это происходит потому, что крупные игроки, которые имеют трейдинговые компании на оффшорах, заводят лишь то, что нужно на расходы в Украине. Поэтому норма в 30% не имела экономического смысла – но сильно ограничивала малых и средних экспортеров: им приходилось продавать валюту, чтобы потом снова покупать ее на рынке для оплаты импорта, особенно когда норма продажи была выше. Теперь бизнес волен распоряжаться своими заработанными деньгами по своему усмотрению. Во-вторых, высокая процентная ставка, которую удерживает Нацбанк даже при снижении инфляции, оказывает сильную поддержку курса гривни. Самое время для смягчения валютного регулирования.

Тем не менее, требование проведения расчетов по экспортно-импортным операциям в срок до 365 дней остается в силе, то есть валютный контроль за экспортом не устранили. Не отменены, пока и лимиты на вывод дивидендов и инвестиций за границу.

Либерализация валютного регулирования позволит оживиться трансграничному бизнесу и инвестициям, будет способствовать экономическому росту и более тесной интеграции Украины в цепочке стоимости на глобальном рынке. Хоть сейчас валютное регулирование уже не абсолютный барьер для бизнеса и инвесторов, как это было в кризисных 2015-2016 годах, но, тем не менее, переход на рыночный характер валютного регулирования все еще будет много значить для украинского бизнес-климата.

19 Червня 2019
[проект] Валютна лібералізація та запровадження спільного із ЄС фінансового ринку: моніторинг виконання

У 2018 році, після 25 років застарілого «пострадянського» валютного регулювання, а також 3 років «драконівських» обмежуючих мір, що були впроваджені як відповідь на економічну кризу-2015, Україна нарешті отримала шанс на валютну лібералізацію – Верховна Рада України влітку підтримала новий Закон «Про валюту та валютні операції».

Прийняття цього закону – важливий проміжний результат на шляху євроінтеграції України. Далі українське регулювання має бути приведене у відповідність до Директив та правил ЄС, включаючи умови руху капіталів.

За роки незалежності Україна отримала в 10 разів менше іноземного капіталу, ніж Чехія, вчетверо – ніж Польща, і навіть на 70% менше, ніж Албанія та Боснія.  Після кризи 2014-2015 років, що супроводжувалася обмеженнями на вивід капіталу й дивідендів, прямі іноземні інвестиції у небанківський сектор в Україні повною мірою не відновилися.  Квартальний притік становив у середньому 400 млн доларів на квартал за останні чотири квартали, для порівняння, у 2010-2013 роках середній квартальний показник був на рівні 1,3 млрд доларів.  Опитування інвесторів показало, що окрім таких загальновідомих проблем як війна та корупція, перепоною для інвестування коштів  вважають також обмеження руку капіталів.  Ця проблема змістилася із 5 на 9 місце за важливістю після зняття частини обмежень, однак все ще є актуальною.

Чи виконує Україна взяті на себе зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію у сфері руху капіталів та фінансових послуг? Які норми вже впроваджено, а над чим нам лише потрібно працювати? Що міститимуть нові постанови НБУ – старі обмеження під новим соусом чи норми європейських директив?

Щоб відповісти на ці запитання, Центр економічної стратегії розпочинає дослідження, яке передбачає моніторинг стану регулювання руху капіталів та фінансових ринків та оцінку його відповідності Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Дослідження складатиметься із 2 частин:
Перша частина – оцінка нового нормативного регулювання після введення в дію Закону «Про валюту та валютні операції».

Друга частина – аналіз європейського регулювання та практик зовнішньоекономічних операцій в європейських країнах (включно із сase studies «нових» країн ЄС);

За результатами дослідження буде надана оцінка стану оновленого валютного регулювання в Україні після прийняття нового закону «Про валюту та валютні операції» та відповідність нового регулювання умовам Угоди про Асоціацію.


Дослідження підготовлено за підтримки міжнародного фонду «Відродження».

Довідково

Національний банк України за сприяння проекту технічної допомоги ЄС EU Finstar та європейських і українських експертів розробив, а Президент України подав до Верховної Ради проект закону «Про валюту», який було прийнято в червні 2018 року. Цей закон відкриває можливість для подальших дій у сфері євроінтеграції через лібералізацію руху капіталів.

Центр економічної стратегії був залучений до роботи над проектом закону «Про валюту» з 2015 року, а також до розробки дорожньої карти валютної лібералізації, згідно із якою зараз діє НБУ.

«Проект Валютна лібералізація та запровадження спільного із ЄС фінансового ринку: моніторинг виконання реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Матеріали, опубліковані на цій сторінці, є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії та необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу або Міжнародного фонду «Відродження».

Untitled-1

20 Листопада 2018
ЦЕС підтримує прийняття закону «Про валюту» та пропонує його доопрацювання до другого читання

17 травня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект «Про валюту» (№8152), [i]який відкриває можливість для вільного руху капіталів і інтеграції України у сучасний глобальний світ, проте надає НБУ нічим не обмежені повноваження по подовженню чинних чи введенню будь-яких нових заборон і не гарантує захист іноземних інвестицій.

Україні потрібен новий ліберальний закон на заміну Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який приймався для боротьби з відтоком валюти при переході від планової до ринкової економіки іще у 1993 році. Через застаріле регулювання Україна ізольована від світових ринків капіталу, а компаніям складно інтегруватися в бізнес-ланцюжки ЄС.

Новий закон «Про валюту» через спрощення обміну та переказу валюти і транскордонного руху капіталів стимулюватиме бізнес-активність та інвестиції, відкриє Україні глобальний ринок фінансових послуг та позитивно вплине на економічне зростання.

При цьому в законопроекті є недоліки, і законопроект варто доопрацювати під час підготовки до другого читання. Зокрема, на нашу думку, слід забезпечити такі норми:

  •  НБУ повинен мати важелі дій в кризових ситуаціях. Тому одноосібне і миттєве введення валютних обмежень має залишатися його правом. Але ціна подовження цих обмежень для НБУ має зростати. Тимчасові антикризові заходи не мають перетворюватися на фактично безстрокові, коли НБУ боїться зняти обмеження через можливу критику в разі реалізації навіть малоймовірних ризиків. Ми вважаємо, що шляхом такого «збільшення ціни» може стати обов’язок погодити подовження обмежень із незалежним органом. Це може бути Рада НБУ, Кабінет міністрів України, РНБО або Верховна Рада. Строк дії заходів захисту не має перевищувати півроку, а подовження їх дії можливо лише двічі. Подовжувати дію заходів захисту на четвертий строк заборонено мінімум рік;
  • До другого читання в законі варто прописати гарантію вільного виводу іноземних інвестицій та дивідендів. Саме валютні обмеження на вивід інвестицій – одна з причин низького їх притоку в Україну. В законі слід прямо заборонити НБУ вводити обмеження на репатріацію іноземних інвестицій та дивідендів за кордон;
  • Зафіксувати право без ліцензій та додаткових дозволів відкривати рахунки за межами України для резидентів. Це спростить ведення міжнародного бізнесу та дозволить компаніям будувати надійні торгові відносини. Симетричний захід – вільне відкриття поточних рахунків в українських банках для нерезидентів-юридичних осіб – врегульований законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій», який знаходиться на підписі Президента. Для фізичних осіб потрібно запровадити вільне відкриття рахунків.

Ці норми – не виключення, а нормальна практика для країн сучасного світу, а вільний рух капіталів – вимога директиви 88/361 ЄС[i], яку Україна зобов’язалася імплементувати в рамках Угоди про Асоціацію . Україна зможе підвищити свою позицію у індексах економічної свободи, легкості ведення бізнесу, легкості обміну та переказу валют. Наша країна стане поряд із центральноєвропейськими країнами-конкурентами за інвестиції та робочу силу, від яких зараз суттєво відстає.

[i] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63668

[i] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_182

Slide1

18 Травня 2018
Кроки з лібералізації поточного рахунку: Спеціальні санкції

Практика примусового повернення валютної виручки, що застосовується в Україні, існує лише в країнах «третього світу» та ще не вивела жодну з них на рівень розвинених економік. Це шкідливе для економіки надмірне регулювання: воно не сприяє реальному збалансуванню платіжного балансу, воно заважає інтеграції бізнесу у світову економіку, воно потенційно може породжувати корупцію. Поки не змінено основні законодавчі акти, що дозволять лібералізувати зовнішню торгівлю, ми вважаємо доцільним змінити підзаконні акти МЕРТ щодо застосування санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Ми вважаємо, що встановлення порогу для застосування санкцій лише за операціями в розмірі 50 тис. дол. суттєво знизить навантаження на малий та середній бізнес, а також на працівників МЕРТ та не спричинить жодного негативного впливу на платіжний баланс.

22 Січня 2018
Зняття валютних обмежень та лібералізація руху капіталу: як і коли?

Вирізняють три основних блоки політичних інструментів впливу на транскордонний рух капіталу:

  • узгодженість макроекономічної політики (контрциклічна фіскальна та монетарна політика);
  • валютні інтервенції та стерилізаційні операції;
  • обмеження руху капіталу та валютне регулювання (віднедавна МВФ ввів термін «політика управління потоками капіталу»).

У даній записці ми зосереджуємось на останньому блоці – обмеженнях на рух капіталу та валютному регулюванні. Ми з’ясовуємо, чи є доцільним пом’якшення режиму валютного регулювання, та визначаємо передумови для заходів лібералізації руху капіталу, спираючись на міжнародний досвід. Також ми розглядаємо можливі альтернативні варіанти політики щодо управління рухом капіталу та валютного регулювання у довгостроковому періоді.

З огляду на глобалізацію економічних процесів та інтеграцію України у світовому фінансову систему, стратегічною метою є поступова фінансова лібералізація, що передбачає в довгостроковій перспективі зняття обмежень на рух капіталу. Для того щоб повною мірою скористатися перевагами вільного руху капіталу та мінімізувати ризики, пов’язані з волатильністю потоків капіталу, необхідно впровадити низку заходів, спрямованих на покращення інституційної спроможності країни управляти як притоком, так і відтоком капіталу на проміжних етапах лібералізації. За допомогою цієї записки ми окреслюємо комплекс заходів, які необхідно здійснити на шляху до стратегічної мети – повної фінансової лібералізації.

Ми зосередилися у цій записці на традиційному підході до валютного режиму, не торкаючись альтернативних сценаріїв, як-от currency peg/currency board або дозволу на розрахунки іноземною валютою. Цей підхід загалом відповідає комплексній програмі розвитку фінансового сектору України до 2020 року, Меморандуму МВФ та підписаним Україною євроінтеграційним документам (Угода про Асоціацію).

24 Травня 2017
Кроки з лібералізації поточного рахунку: полегшення експорту послуг для малих підприємств

В Україні надзвичайно складні процедури обміну та транскордонного переказу валют застосовуються не лише щодо процесів відпливу валюти за кордон, а й щодо притоку валютних надходжень від експорту, що є особливо відчутним для малих підприємців. Складності адміністрування також стосуються оподаткування та інших процедур, що пов’язані із необхідністю обов’язком укладання зовнішньоекономічного договору у письмовій формі. Спрощення регулювання забезпечить не тільки додатковий притік іноземної валюти, а й створення нових робочих місць та зростання сукупного попиту всередині країни.
Мета цієї аналітичної записки – висловити свою спільну позицію із пропозиціями проекту USAID ЛЕВ та Easy Business щодо спрощення процедури експорту послуг та підтримуємо впровадження цих пропозицій, викладених у законопроекті 4496 від 21.04.2016 (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг).

6 Жовтня 2016
Чорний ринок валюти: масштаби проблеми

Українська економіка значною мірою доларизована, це ускладнює проведення монетарної політики та зменшує потенційний обсяг коштів, доступних для інвестування. У 2014-2015 роках, через сплеск інфляції та ослаблення гривні щодо більшості світових валют, попит на валюту значно збільшився. Проте, після введення суворих офіційних обмежень на торгівлю іноземною валютою, через розвиток «чорного» ринку валютні операції перетворилися на «сліпу зону» для офіційної статистики.

Згідно з офіційними даними НБУ, у 2013 році населення купувало у банків у середньому 1601 млн дол. на місяць, а у 2014, коли було запроваджено перші валютні обмеження, цей обсяг скоротився до 669 млн дол.; у 2015 році, коли обмеження стали ще жорсткішими, він становив лише 57 млн дол., або 3,6% від рівня 2013 року. Офіційно обсяг купівлі валюти за два роки скоротився майже у 30 разів – чи може це відповідати дійсності на фоні фінансової кризи, девальвації та кількаразового зростання кількості обмінних пунктів?

Щоб оцінити справжні обороти валютного ринку включно з «чорним», ЦЕС зробив дві математичні моделі. Основне математичне припущення: до значного зростання попиту на іноземну валюту в 2014 році між окремими офіційними монетарними показниками склалися стійкі зв’язки, які продовжували діяти у 2014-2015 роках – під час значного зростання чорного ринку готівкової валюти. Тому, базуючись на динаміці цих показників, можна оцінити реальні обсяги неформального обмінного ринку.

8 Липня 2016
X