Результати пошуку

#економічне зростання
Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?

В Україні, як і в більшості європейських країн, рівень зайнятості жінок суттєво нижчий за рівень зайнятості чоловіків. Цей розрив спричиняють нерівність доходів чоловіків та жінок, законодавчі обмеження, структура економіки, можливості догляду за дітьми, вплив культури та особливості державної політики.

Згідно з даними проведеного нами соціологічного опитування 200 незайнятих жінок, обмежені можливості догляду за дітьми та бажання доглядати за дітьми самостійно – основні причини незайнятості жінок в Україні. Статистична інформація також підтверджує недостатню кількість місць в дитячих садках: в середньому у 2018 році на 100 місць в дитячих садках претендувало 113 дітей. Разом з тим, це не єдина причина незайнятості: омнібусне опитування соціологічної компанії Info Sapiens, проведене у січні-березні 2019 року вказує на те, що лише у 54% домогосподарок є діти до 6 років (а у 14% взагалі немає дітей). Таким чином, значна частка непрацюючих жінок перебувають поза робочою силою з інших причин. Наше дослідження показало, що в Україні іншими вагомими причинами незайнятості жінок є нестача необхідних навичок та досвіду, законодавчі обмеження щодо зайнятості жінок у певних галузях, гендерні стереотипи з боку роботодавців та суспільства, брак привабливих робочих місць, особистий вибір жінки та проблеми зі здоров’ям.

Залучення більшої кількості жінок до робочої сили може мати значний вплив на економічне зростання. Через старіння населення, природне скорочення населення та міграційні процеси, кількість робочої сили щорічно зменшується, а отже Україна конче потребує додаткових трудових ресурсів. Згідно з нашими розрахунками, українська економіка може отримати від 7,5 до 23,6 млрд доларів США від збільшення кількості жінок у робочій силі.

Для досягнення цієї цілі ми пропонуємо такі зміни у державній політиці:

  • створення більшої кількості привабливих можливостей догляду за дітьми;
  • скасування законодавчих обмежень на працю жінок у окремих галузях та у певний час;
  • стимули для створення більшої кількості робочих місць із можливістю працювати дистанційно і неповний робочий день;
  • допомога жінкам в отриманні нових навичок, щоб повернутись до ринку праці;
  • боротьба із гендерними стереотипами у суспільстві, дискримінацією з боку роботодавців.

Натомість наступні заходи можуть мати негативний ефект на зайнятість жінок, тому ми рекомендуємо не вдаватися до них:

  • збільшення грошової допомоги на дитину;
  • продовження тривалості відпустки з догляду за дитиною.

Дослідження проведене за підтримки «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні».

30 Вересня 2019
Принципи реформ в Україні від громадянського суспільства

Візійний документ «Принципи Торонто» — це принципи пріоритетних реформ в Україні від громадянського суспільства, розроблені експертами громадянського суспільства та підтримані понад 90 громадськими організаціями за координації Коаліції Реанімаційний Пакету Реформ (РПР) у рамках підготовки до Третьої конференції з питань реформ в Україні (2-4 липня 2019 р., Торонто, Канада).

Галузеві брифи з питань реформ розкривають принципи Торонто та надають більш детальний опис дій у сфері реформ, які мають відбутися протягом наступних п’яти років у 12 ключових сферах публічної політики для досягнення більш заможного, демократичного та безпечного майбутнього України.

Економічним блоком принципів Торонто займався Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, у співавторстві з Дмитром Ливчем, керівником аналітичного відділу, проектним менеджером EasyBusiness. Peer review аналізу поточного стану економіки та запропонованих економічних реформ здійснювала Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (EBA).

Згідно з документом, зростання інвестицій є ключовим завданням та механізмом сприяння економічному розвитку України. Важливою його передумовою є збереження макроекономічної стабільності, неможливе без відповідальної бюджетної та політично незалежної грошової політики. Наступні реформи можуть підштовхнути економічне зростання на основі інвестицій:

  • Відкритий ринок сільськогосподарських земель — прийняття закону, який регулюватиме продаж земель сільськогосподарського призначення і таким чином скасує мораторій.
  • Приватизація всіх великих державних підприємств, продаж яких дозволено, зокрема, державних банків, і значне скорочення переліку державних підприємств, приватизацію яких заборонено. На всіх великих державних підприємствах мають бути створені незалежні наглядові ради. Парламент має прийняти новий закон про розширення повноважень та збільшення політичної незалежності наглядових рад.
  • Спрощення та оптимізація митних процедур, створення інституту уповноваженого економічного оператора. Це зробить українські компанії більш конкурентоспроможними у глобальних ланцюгах вартості.
  • Реформа фіскальної служби та створення служби фінансових розслідувань, яка замінить податкову міліцію та численні відділи боротьби з економічними злочинами у правоохоронних органах. Мета полягає у формуванні податкової та митної служби, які є дружніми та прозорими, а також служби фінансових розслідувань, яка буде застосовувати аналіз, а не силу. Працівників цих нових служб треба перенабрати з повною перевіркою доброчесності. Для них слід встановити конкурентні зарплати, впровадивши персональну відповідальність, та скоротити їхню кількість через автоматизацію процесів.
  • Лібералізація руху капіталу та регулювання валютних операцій. Новий закон про валютні операції прийнято у 2018 році, він дав Національному банку свободу регулювати їх своїми рішеннями. Цю свободу слід використати для того, щоб зробити Україну відкритішою до руху капіталу і торгівлі відповідно до практики ЄС. Впровадження цих реформ зробить Україну привабливішою як для іноземних, так і для внутрішніх інвестицій, а також сприятиме зростанню економіки на 5–7% щорічно протягом тривалого часу. Крім того, це зробить українську економіку стійкішою до криз. Разом це дозволить поступово наближати добробут українців до рівня нових країн-членів ЄС.

Які реформи за іншими напрямками пропонують автори “Принципів Торонто” — читайте у доданих файлах.

2 Липня 2019
Чи стане Україна більш відкритою для бізнесу? — дискусія в Берліні

Запрошуємо на Ukraine Breakfast Debate на тему «Економічні виклики під час зміни уряду: чи стане Україна більш відкритою для бізнесу?», який пройде 25 червня в Берліні (Kalkscheune, Johannisstraße 2).

В рамках події Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (Київ), Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), Дмитро Яблоновський заступник директора Центру економічної стратегії (Київ) проаналізують сучасний стан економіки України та економічну політику уряду. Будуть розглянуті наступні питання:
– Які основні ризики та виклики для уряду, що буде сформований незабаром, в умовах економічного розвитку України?
– Що робити з державними компаніями, які досі домінують у важливих секторах української економіки?
– Які кроки необхідно вжити для того, щоб розділити політичні та бізнес-інтереси?
– Як розвиваються малі та середні підприємства з часів Євромайдану? Як вони можуть бути посилені?
– Які стимули можуть бути створені для того, щоб залучити більше іноземних інвесторів і укріпити міжнародну торгівлю?

Коментарі з німецької сторони будуть надані професором Нікалсом Рюффером, Німецьке міжнародне співробітництво (GIZ), Київ та Уте Кохловськи-Каджаєм, керуючий директор, Німецька Східна Бізнес Асоціація (OAOEV), Берлін

Зверніть увагу, що захід буде проводитися англійською мовою.

Зареєструватися на подію у Берліні необхідно до 20 червня 2019 року за наступним посиланням.

Цей захід є спільною ініціативою проектів берлінського Інституту європейської політики “Платформа для аналітики та міжкультурної комунікації” (PAIC) та “Берлінський політичний хаб”. Проект PAIC спрямований на поширення професійного досвіду серед українських аналітичних центрів, створення синергії між німецькими та українськими аналітичними центрами та передачу знань про події в Україні до Німеччини. PAIC проводиться в тісній співпраці з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва (DIF, Київ) та
think twice UA (Київ), ініціативи з розвитку, дослідження та популяризації think tanks, і підтримується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. «Берлінський політичний хаб» прагне подолати розрив між обговоренням європеїзації в ЄС (Німеччина) та сусідніх країнах ЄС, об’єднавши дослідницькі організації з країн Східного партнерства (Грузія, Молдова та Україна) зі своїми колегами у Берліні.

18 Червня 2019
Нотатки з Брюсселя. Українська економіка: шлях вперед після року політичної турбулентності
Sweden_logotype_vidro

Нотатки з публічної дискусії, яка відбулася у Брюсселі 28 травня і була організована незалежним аналітичним центром Bruegel у партнерстві з Центром економічної стратегії та Українським офісом зв’язку аналітичних центрів у Брюсселі при підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

61373282_2635526493142265_6353758993164271616_o

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

Новий уряд повинен підтримувати макроекономічну стабільність, будучи фінансово обачливим і гарантувати незалежність центрального банку. Це дозволить зберегти довіру кредиторів до країни. По-друге, необхідно вжити декілька заходів для підвищення продуктивності. Земельна реформа може збільшити ефективність використання сільськогосподарських угідь, приватизація державних підприємств підвищить їхню ефективність, а лібералізація контролю за рухом капіталу та спрощення   митних процедур можуть покращити спроможність українських компаній змагатися на глобальному ринку.

Поширена корупція та відсутність довіри до органів судової влади є двома найважливішими перешкодами для іноземних інвестицій та збільшення банківського кредитування. Тому для встановлення верховенства права в Україні необхідно перезапустити судову реформу.

Олена Флорес, директор з міжнародних економічних і фінансових відносин у DG ECFIN Європейської комісії:

Останнім часом були прийняті важливі реформи у сфері боротьби з корупцією. Зараз Європейська Комісія спостерігає за впровадженням нового законодавства, сподіваючись, що українська влада також буде моніторити його ефективну імплементацію. Що стосується державних підприємств, нинішній процес вдосконалення корпоративного управління держпідприємствами рухається в правильному напрямі, але його потрібно довести до кінця. Необхідно продовжити процес приватизації державних підприємств, але це має відбуватися впорядковано і ефективно, щоб уникнути помилок, які були зроблені в інших країнах.

Марек Дабровський, науковий співробітник-нерезидент в Bruegel:

Нинішнє позитивне ставлення ринку до України обумовлене підтримкою ЄС і МВФ, які виступають в ролі кредиторів останньої інстанції. Якщо виникнуть сумніви щодо підтримки цих інституцій, Україна може дуже швидко збанкрутіти. Невирішені політичні та військові конфлікти, а також розуміння, що українська економіка стоїть на крихкій макроекономічній основі, є перепоною для іноземних та вітчизняних інвесторів.

Іван Міклош, голова Стратегічної консультативної групи з підтримки українських реформ, член Наглядової ради ЦЕС:

Економічний спад після Майдану розчарував багатьох людей, і навіть якщо фактичний рівень корупції зменшився, громадяни все ще розчаровані, оскільки очікували припинення корупції. Україна стоїть перед викликом дисфункціонального політичного процесу, де парламент підтримує лише 30-40% законодавчих пропозицій уряду. Обнадіює група нових молодих депутатів, які наполягають на реальних реформах і, незважаючи на те, що вони представляють різні партії, співпрацюють для прийняття реформаторського законодавства, що наближає Україну до ЄС. Частка депутатів, які просувають реформи, має збільшитися в новому складі парламенту.

logos-bru
6 Червня 2019
Без перспективи членства в ЄС ривок української економіки неможливий

Цього року святкування Дня Європи та 10-річчя Східного партнерства ЄС припали на один тиждень. Хороший час замислитися про те, який формат потрібен для подальших стосунків України та Європейського союзу.

За вже 30 років пост-комуністичної транcформації лише країнам-новим членам ЄС вдалося стати на шлях стійкого економічного зростання. З інших країн Східної Європи та колишнього СРСР лише Грузія за Саакашвілі зробила ривок, і вплив цього імпульсу для економіки відчувається до цього часу.

Але яким є шанс для України отримати такого політичного лідера, як Саакашвілі, коли ані нам, ані іншим менш успішним країнам регіону цього не вдалося? “Настоящих буйных мало – вот и нету вожаков”, – співав ще Володимир Висоцький. Та й стійкість такого варіанту невелика.

Отже, очікувати, що, як барон Мюнхаузен, ми самі витягнемо себе з болота за вуха, не варто. Лише системний поштовх, яким є перспектива членства в ЄС, здатен змінити ситуацію.

Урядовці країн-нових членів хвилі розширення 2004 року згадують, як сусідні країни буквально змагалися за першість – хто раніше закриє переговори з ЄС за черговою главою acquis communautaire, правової системи ЄС, яку потрібно було впровадити в кожній з країн. Відставання від сусіда активно критикувалося в медіа і створювало серйозну політичну проблему для уряду, адже громадяни побоювалися, що їхня країна може залишися за бортом розширення ЄС. Навіть Словаччина, якій лише 1998 року вдалося змінити автократичний уряд Владіміра Мечіара, встигла з 6 років догнати сусідів і потратити до цієї хвилі розширення ЄС.

Цьому активно допомагав є сам Євросоюз, відправляючи десанти держслужбовців в міністерства майбутніх членів, щоб навчити їх виробляти якісну державну політику за стандартами ЄС.

Позитивні наслідки для нових членів Євросоюзу очевидні. В Україні частіше згадують пряму допомогу новим членам з бюджету ЄС. І це правда – лише Польща за 15 років отримала від ЄС понад 160 млрд. євро. Вони перетворилися на нові дороги та інші інфраструктурні об’єкти, які після десятиліть соціалізму вимагали негайних інвестицій. І ця інфраструктура заклала базу для припливу вже приватного капіталу.

Але не менш важливим було і просто членство в Євросоюзі. Спільне законодавство та спільні ринки товарів та послуг, капіталу та робочої сили підштовхнули приплив іноземних інвестицій. Інвестори побачили можливість використати дешевшу робочу силу, яку можна було б вбудувати у внутрішньоєвропейські виробничі ланцюжки без ризиків та за допомогою новоствореної інфраструктури. Саме незадоволений попит на таку робочу силу став причиною відкриття ринку праці Польщі для українців.

Як наслідок, саме східноєвропейські країни в останні 15 років стали лідерами випереджального вирівнювання економік всередині ЄС.

Чи здатне Східне партнерство допомогти Україні пройти тим самим шляхом? Очевидно, що ні – плани і стан євроінтеграції шести країн партнерства надто відрізняються. Водночас, виділивши трійку – Україна, Грузія, Молдова – яка прагне членства в ЄС можна було б сформувати нову групу для розширення.

Зараз саме такими поступовим шляхом Євросоюз йде на Балканах, де 6 потенційних членів розбиті на групи, і з двома країнами вже ведуться переговори щодо вступу. При цьому, як свідчить дослідження брюссельського CEPS, рівень якості державного управління в найближчим до вступу країнах Балкан співставний з Грузією, Україною та Молдовою.

Українські друзі в ЄС готові допомагати і нам пройти шляхом балканських країн. Литва активно просуває план, за яким до 2027 року, коли ця країна головуватиме в ЄС, Україна, Грузія та Молдова пройдуть шлях до надання їм статус кандидатів на членство в Союзі.

Чи є формальній перспективі членства в ЄС альтернатива у вигляді просто виконання своїх домашніх завдань, про що радісно говорять як європейські, так і, часто, українські політики?

На жаль, ні. Українська економіка знаходиться в конкурентному середовищі. Вчетверо більші на душу іноземні інвестиції в Польщу дозволили створити більш продуктивні робочі місця, де можна платити більше і залишатися конкурентними. Без припливу інвестицій українські виробники втрачатимуть або найкращих працівників, які “поштучно” інтегруватимуться до ЄС, або конкурентоздатність, якщо швидко підвищуватимуть зарплати.

За більш вірогідного першого варіанту реальною є загроза втрати найактивніших громадян, які шукатимуть кращого майбутнього в ЄС. Це прискорюватиме старіння населення, створить тягар для бюджету та штовхатиме Україну назад в обійми Росії, адже найактивніші прихильники євроінтеграції вже самі будуть в ЄС.

26 Травня 2019
X