Результати пошуку

#критичне мислення
Як зробити українців менш вразливими до популізму?

В останні роки популістські рухи набувають дедалі більшої популярності у світі. Україна не є винятком: наше дослідження свідчить, що в середньому 84% населення підтримують популістську політику, а 59% населення не лише підтримують популістську політику, а й вважають її реалістичною.

За результатами дослідження, найбільш схильні підтримувати таку політику економічно вразливі верстви населення (люди, що мають менше можливостей для реалізації у освіті, працевлаштуванні, тощо) та, меншою мірою, люди, які не проявляють критичного мислення у повсякденному житті. Разом з тим, відмінності щодо підтримки популізму залежно від віку чи регіону – несуттєві.

Наше дослідження стверджує, що знизити рівень підтримки популізму можливо. Ми проаналізували дані опитування 2000 респондентів, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS на замовлення Центру економічної стратегії. Надання людині вибору між двома політиками суттєво знижує підтримку популізму: в середньому з 84% до 54%. Особливо ефективним є апелювання до особистої вигоди людини. 

З іншого боку, ми бачимо, що в деяких питаннях підтримка популізму є особливо стійкою, і жодна аргументація не здатна суттєво її послабити. Прикладом такого питання є державне регулювання цін: прихильники цієї політики не здатні подолати аргументи проти. В інших випадках точку зору респондентів змінити набагато простіше: більшість їх змінили свою думку щодо трьох із восьми популістських політик. Ми також не бачимо суттєвих відмінностей між тими, кого нам вдалося переконати і тими, кого не вдалося.

Для того щоб успішно переконати українців не підтримувати популізм, ми рекомендуємо:

  1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти в селах, стимулювати роботодавців до створення більшої кількості робочих місць у селах та найбідніших регіонах та розглянути можливість створення спеціальних програм, спрямованих на покращення можливостей для цих груп. Така політика допоможе не лише цим громадянам, а й країні загалом: більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
  2. Пропонувати альтернативи популізму. Сама лише можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму в середньому з 84% до 54%. Таким чином, при комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
  3. Аргументи мають бути адаптовані під кожну окрему цільову аудиторію. Аргументи про шкоду чи користь від певної політики для конкретної людини працюють краще, ніж ті, що наголошують на альтруїстичній мотивації або користі для країни загалом. Таким чином, при розробці комунікаційної стратегії для просування корисних пропозицій або для зменшення підтримки популістських пропозиції варто визначити різні цільові аудиторії та розробити різні меседжі для кожної такої аудиторії, які б наголошували на вигоді для цієї конкретної аудиторії.
  4. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів ніж у інших. Ми бачимо, що інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах точка зору переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
  5. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою – вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. Однак, наше дослідження показує, що це не завжди працює. Наприклад, у випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. В певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути більш ефективним.
  6. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Це логічно: критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними. Для зменшення підтримки популізму держава має приділити увагу розвитку критичного мислення з дитинства. Наприклад, шляхом внесення змін до шкільної програми, в якій більше часу приділялося б аналізу та критичному мисленню замість запам’ятовування фактів, а також використання досвіду інших країн з проведення інформаційних кампаній.

Дослідження ЦЕС проводилося за підтримки  Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку реалізовує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів за фінансової підтримки Embassy of Sweden in Kyiv.

4 Вересня 2019
Що обіцяє бізнесу і економіці партія Слуга Народу

На прохання НВ Бізнес, експерти Центру економічних стратегій коротко розбирають програми всіх потенційно прохідних партій на виборах до Верховної Ради. Перший об’єкт аналізу — Слуга Народу

Матеріал підготовлен у співавторстві з Дарією Михайлишиною, економістом Центра економічної стратегії.

Ви ще не визначилися, за яку партію голосувати? Хотіли розібратися у передвиборчих обіцянках, але немає часу або бажання? Цікавитеся експертною оцінкою планів партій? У нашому циклі матеріалів ми розповімо про основні економічні обіцянки лідерів перегонів та оцінимо їх потенційний вплив на економіку. Починаємо аналіз із програми найбільш рейтингової за даними останніх опитувань партії — «Слуга Народу».

В програмі партії «Слуга Народу» ми виділили 81 твердження. 40 з них містять економічні обіцянки. Якщо обіцянка впливає на декілька аспектів, вона оцінюється окремо декілька разів. Наприклад, введення податку на виведений капітал (ПНВК) впливає на оподаткування та умови ведення бізнесу. Таким чином, для 40 тверджень ми зробили 50 оцінок. Ми оцінили кожну пропозицію з точки зору її впливу на збільшення ролі держави, доцільності – потенційного впливу на економіку, конкретності.

Відповідно до результатів нашого кодування, в програмі партії згадуються 18 аспектів розвитку економіки. Найчастіше «Слугою Народу» пропонуються кроки з покращення умов ведення бізнесу (8 оцінок) та боротьби з корупцією (7 оцінок). Також програма містить кроки (по 4 оцінки за кожним напрямом) з діджиталізації — переведення взаємодії з державою у електронний формат, розвитку конкуренції та демонополізації, змін в оподаткуванні та розвитку інфраструктури — розширення покриття інтернету, контроль за якістю доріг, запуск ринку залізничних перевезень.

Покращення умов ведення бізнесу, зокрема, передбачає зменшення впливу на підприємців з боку силових структур, декриміналізацію відповідальності за порушення, зменшення розміру податків та зборів, спрощення умов відкриття та закриття бізнесу. Серед пропозицій, які також були частиною президентської програми, — введення ПНВК та легалізація капіталів.

Умовою введення ПНВК є наявність необхідних економічних умов, серед яких, очевидно, мають бути компенсатори втрат бюджету через нижчі надходження від податків. Саме їх відсутністю пояснювалося відтермінування запровадження податку попередньою владою. Проблема компенсаторів також буде актуальна для спроби зменшення соціального внеску. Такі ініціативи, як підвищення видатків на оборону до 5% ВВП та зростання зарплат вчителів, можуть вимагати додаткових коштів з бюджету, що ще більше обмежить можливості зниження податків.

Є також сумніви, щодо ефективності ініціативи з легалізації капіталів. Немає оцінок можливих обсягів такої легалізації та надходжень до бюджету. Також є питання стосовно процедури оцінки некримінального походження коштів.

Боротьба з корупцією передбачає повернення відповідальності чиновників за незаконне збагачення, на чому також наполягають наші західні партнери. Президент Зеленський вже подав відповідний законопроект до Верховної Ради, але, схоже, голосувати за нього буде наступний склад парламенту. Серед потенційних новацій у боротьбі із корупцією — система грошової винагороди для громадян за її виявлення. На нашу думку, поточного загального опису не достатньо для того, щоб оцінити доцільність цієї ідеї.

Запуск ринку землі із продажем державних земель та приватизація державних підприємств — реформи, про які заявляв Президент Зеленський, але про які, на жаль, немає згадки в програмі партії Слуга Народу

Роль держави в економіці

З 50 оцінок, у 24 випадках ми не змогли однозначно оцінити вплив цих пропозицій на роль держави, у 14 випадках ми вважаємо, що впровадження ініціативи може зменшити роль держави в економіці, а в 12 — збільшити. Найчастіше зменшення ролі держави передбачено за напрямом покращення умов ведення бізнесу (7 оцінок), збільшення (3 оцінки) — за напрямом боротьби із корупцією. Враховуючи, що Україна знаходиться на 120 місці серед 180 країн зі сприйняття корупції за рейтингом Transparency International, таке втручання може бути обгрунтованим. Але в даному випадку, держава буде боротись сама з собою. Ключовою умовою успішності такої боротьби є незалежність антикорупційних органів, насамперед від інших гілок влади та від бізнесу. Така незалежність є однією з обіцянок програми.

Важливо також боротись не лише з симптомами корупції у вигляді хабарів, а з її причинами — надмірним державним регулюванням та державною власністю. Запуск ринку землі із продажем державних земель та приватизація державних підприємств — реформи, про які заявляв Президент Зеленський, але про які, на жаль, немає згадки в програмі партії «Слуга Народу».

Доцільність пропозицій

З 50 оцінок в 30 випадках ми оцінили пропозиції як доцільні, тобто як такі, що можуть мати позитивний вплив на економіку, в 18 випадках ми не змогли дати однозначну оцінку, в двох випадках ми вважаємо пропозиції недоцільними.

Найбільше доцільних пропозицій у напрямках корупція (6), бізнес (4), інфраструктура(4), політика конкуренції (4), діджиталізація (4), енергетика (3). Основні з доцільних пропозицій вже описані вище, але варто окремо зупинитись на недоцільних.

Перший випадок — запровадження «економічного паспорту українця», за яким всі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки. Хоча сама мета — справедливий розподіл доходів від природних ресурсів виглядає як обгрунтована, але, на нашу думку, адміністрування цього процесу може бути досить дорогим та несе корупційні ризики. Ефективніше спрямувати зусилля на розподіл дозволів на видобуток корисних копалин через прозорі аукціони, якісне адміністрування збору рентних платежів. За умов збільшення надходжень можливе їх цільове використання з бюджету на підтримку освіти та підприємництва серед молоді.

Другий випадок — державна прозора підтримка галузей, що здатні стати локомотивом розвитку економіки. Державна допомога — це додаткові корупційні ризики. Також в нас є сумніви стосовно доцільності вибору чиновниками локомотивів розвитку економіки. На нашу думку, держава має створити умови для започаткування та розвитку бізнесу, інвестицій. А ринок сам вирішить, які галузі є найбільш перспективними.

Конкретність

З 50 оцінок у 36 випадках ми оцінили пропозиції як конкретні, у 14 — як загальні.Найбільше конкретики у обіцянках, пов’язаних із покращенням умов ведення бізнесу: зміни у податках, легалізація капіталів, спрощення процедур. Відносно менше конкретики за напрямком розвитку конкуренції та демонополізації. Ми підтримуємо розвиток конкуренції, але, на нашу думку, необхідно більше конкретики. Наприклад, які саме галузі планується демонополізувати, за рахунок чого — зниження бар’єрів входу, дерегуляції умов ведення бізнесу, запуску закупівель через Prozorro; як уникнути ситуації, коли замість регульованих державою монополій виникнуть приватні олігополії із високим ризиком змов та координованих дій.

Зараз запускається ринок електроенергії, є ризик, що через обмеженість конкуренції наявні гравці суттєво піднімуть ціни для споживачів. В програмі партії пропонується відмовитись від Роттердам+, але відкриття ринку без наявності конкуренції може призвести до Роттердаму++. Ці ризики актуальні і для відкриття ринку залізничних перевезень. У програмі міститься відповідь — незалежний та ефективний Антимонопольний комітет. Але питання опису рецептів, як цього досягти, залишається відкритим.

Ми, як виборці, хотіли б побачити конкретні пропозиції, наприклад, у сфері розвитку конкуренції та демонополізації

Резюме

Економічна частина програми партії «Слуга Народу» фокусується на боротьбі із корупцією та покращенні умов ведення бізнесу. Також програма містить кроки з переведення взаємодії з державою у електронний формат, розвитку конкуренції та демонополізації, змін в оподаткуванні та розвитку інфраструктури. Більшість запропонованих заходів є доцільними, хоча є й такі, які, на нашу думку, впроваджувати не варто — запровадження економічного паспорту та державна підтримка галузей. Також частина пропозицій носять надто загальний характер, а ми, як виборці, хотіли б побачити конкретні пропозиції, наприклад, у сфері розвитку конкуренції та демонополізації. В програмі немає також згадок про запуск ринку землі та приватизацію.

Наше опитування під час президентської кампанії показало, що українці мало знають про економічні програми кандидатів. Ба більше, респонденти були схильні приписувати політикам обіцянки, які ті ніколи не робили. Сподіваємось, що ця та наступні статті допоможуть вам зробити свій вибір, базуючись на підтримці програм партій, а не за принципом «аби людина була хороша». Можливо навіть, що після прочитання цього експрес-аналізу ви вирішите ознайомитись із повними програмами, що зробить ваш вибір ще більш свідомим і зваженим. Сподіваємось також, що ви поділитись вашими думками із друзями та родичами на кухні за чашкою чаю. Від якості нашого з вами вибору залежатиме майбутнє державної економічної політики, а отже, й наш добробут.

Спеціально для НВ Бізнес

3 Липня 2019
[прес-реліз] Чи є українці вразливі до популізму та що з цим робити?
лого

У вівторок 21 травня у Перемога Space відбулася публічна дискусія з економістом Центру економічної стратегії Дарією Михайлишиною та економістом Vox Ukraine Віталієм Проценком про причини популізму в Україні та світі та що з цим робити. Модератором дискусії виступив заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

«Проблема з популізмом в Україні набула загрозливих масштабів. В середньому 84% вважають популістські пропозиції позитивними для свого добробуту, а 59% підтримують та вважають їх реалістичними», – зазначила Дарія Михайлішина, автор дослідження популізму. «Тим не менш, дані говорять, що з популізмом можна боротися. Якщо людям пропонувати альтернативи до популістської політики підтримка популізму падає в середньому з 84% до 54%, а в деяких випадках – з 87% до 23%».

«Найбільшу підтримку популістські обіцянки отримують від людей з меншим рівнем доходу, людей, які проживають у невеликих містах та селах, тобто найбільш економічно незахищених та вразливих до стресів верств населення», – зазначила економіст ЦЕС. «Популізм — це, по-перше, прояв низького рівня критичного мислення, по-друге, це результат відчуття, що поточна державна політика не може вирішити проблем населення».

«Найпростіше боротися з популізмом на місцевому рівні. Тому що можна наявно продемонструвати різницю між ефективністю витрат на нову тротуарну плитку та створення нових робочих місць», —відмітив Дмитро Яблоновський, який є співавтором дослідження популізму Центром економічної стратегії. «Люди можуть скооперуватися та обговорити поточні проблеми, вирішити, що можна зробити самим, а що потрібно вимагати від політиків. На цьому рівні розмова здатна мати більш конкретну форму та наслідки для добробуту кожного», — зазначив експерт.

«Вирішення ключових проблем, які обурюють населення, допоможе знизити підтримку популістських закликів, тому що популізм живиться недовірою, обуренням людей, бажанням змістити еліту, яка себе дискредитувала. Гарний вплив на зменшення підтримки популізму має децентралізація»,— відмітив Віталій Проценко. «Довіра до влади на місцях зросла за останні роки і це хороший сигнал, тому що довіра це зростання конструктиву у суспільних відносинах. Децентралізація відкриває більше доступу до процесів і можливість бути залученими у політичні процеси простим громадянам».

Підтримка популізму залежить одразу від декількох чинників: що говорять та транслюють політики та медіа, як сприймають певні проблеми пересічні українці, наскільки ці проблеми впливають на їх добробут. Для того, щоб подолати популізм необхідна якісна просвітницька комунікація через ЗМІ, покращення якості шкільної освіти з наголосом на розвиток критичного мислення, більше публічних лекцій, дискусій, кампаній, які будуть пояснювати, чому популізм шкідливий, навіщо проводяться ті, чи інші реформи, як вони працюють та який дадуть результат на противагу популістським пропозиціям.

Висновки економістів ЦЕС ґрунтувалися на результатах дослідження «Як українці ставляться до популістських реформ?», у якому представлений аналіз опитування 2000 респондентів, проведений міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS Ukraine на замовлення Центру економічної стратегії.

Захід відбувся за підтримки  Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку реалізовує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів за фінансової підтримки Embassy of Sweden in Kyiv

23 Травня 2019
[анонс] Як українці ставляться до популістських реформ?

Програми кандидатів в Президенти рясніють економічним популізмом.  Політики воліють говорити лозунгами – простими та лаконічними. Ця тактика працює – українці вважають, що обіцянки реалістичні, а їх реалізація позитивно вплине на їх добробут. Надання додаткової інформації та раціональних контраргументів дозволяють зменшити підтримку популізму.

Ці результати були отримані шляхом аналізу даних соціологічного опитування 2000 респондентів проведеного міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS в Україні на замовлення Центру економічної стратегії.

В цьому дослідженні до переліку популістських реформ ми включили:

  • Зниження ціни на газ в два рази;
  • Газ, видобутий в Україні, спрямувати на потреби населення;
  • Підвищення мінімальної пенсії до 5000 грн;
  • Зниження пенсійного віку;
  • Гарантоване державою працевлаштування всім громадянам;
  • Наказати роботодавцям збільшити зарплатню до 1000 доларів;
  • Державне регулювання цін на ліки та продукти;
  • Максимальна зарплата повинна бути не більше ніж в п’ять разів вища за мінімальну.

Корисними реформами ми вважали:

  • Збільшення видобутку українського газу і припинення його імпорту;
  • Перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
  • Поступове збільшення стажу, необхідного для виходу на пенсію;
  • Живі гроші замість негрошових пільг та субсидій;
  • Зростання зарплат повинно відповідати зростанню виробництва, щоб не підштовхувати рост цін.

В середньому, 84% респондентів вважають, що популістські реформи покращать добробут їх родини. Найбільш популярною популістською реформою є державне регулювання цін на продукти та ліки. 90% вважають, що це покращить добробут їх родини. Насправді ж як економічна теорія, так і історичний досвід вказують, що регулювання цін закінчується дефіцитом продуктів та ліків, адже виробники не готові продавати за встановленими державою цінами. Найменш популярною популістською реформою є зниження пенсійного віку: 74% українців вважають, що це позитивно вплине на їх добробут.

Корисні реформи позитивно вплинуть на добробут їх родини, вважають 62% опитаних. Серед корисних політик найкращою для добробуту вважають зростання зарплат пропорційно до росту виробництва, яку підтримують 91%. Найбільш болючою зміною українці вважають поступове збільшення стажу необхідного для виходу на пенсію – це підтримує лише 24% українців.

Українці, які вважають популістські реформи позитивними для добробуту власної родини, також схильні вважати їх реалістичними. В середньому, 69% громадян, які думають, що популістські реформи позитивно вплинуть на добробут їх родини, вважають, що підтриманий ними кандидат в Президенти зможе виконати їх.

Найбільш реалістичною серед популістських реформ українці вважають державне регулювання цін на продукти та ліки – його вважають реалістичним 83% серед тих, хто підтримує встановлення такого регулювання. Ця реформа мала і найбільшу підтримку серед популістських реформ. Найменш реалістичним українці вважають збільшення мінімальної зарплати до 1000 доларів (55%). Найменше у можливість втілення популістських реформ обраним ними кандидатом вірять прихильники Петра Порошенка (58%), а найбільше – прихильники Тимошенко (74%).

Таблиця 1 показує, скільки відсотків українців вважають популістські реформи позитивним впливом на свій добробут, а скільки відсотків вважають їх одночасно позитивним впливом на добробут та реалістичними.

tabl 1 2903

Корисні реформи вважають більш реалістичними: в середньому 78% серед тих, хто підтримує такі реформи, вважають їх реалістичними. Найбільш реалістичною (83%) вважають монетизацію пільг та субсидій, що не є несподіванкою, адже цю реформу вже почали втілювати.

Найменш реалістичним вважають поступове підвищення стажу, необхідного для виходу на пенсію (73%). Можливо, це пов’язано з тим, що така реформа не є популярною (як зазначалось раніше, це найменш популярна із обраних нами реформ), тому навіть її прихильники не вірять, що обраний ними кандидат наважиться втілити її у життя.

Таблиця 2 показує, скільки відсотків українців вважають корисні реформи позитивним впливом на свій добробут, а скільки відсотків вважають їх одночасно позитивним впливом на добробут та реалістичними.

Tabl 2 2903

Однак, наші результати показують, що підтримка популізму зменшується, коли людям дають обрати між різними альтернативами, апелюють до особистої вигоди людини від непопулістської державної політики, а також надають раціональні аргументи на користь непопулістських рішень. За цих умов підтримка популістських рішень падає в середньому з 84% до 54%.

На думку заступника виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитра Яблоновського, політики не зацікавлені боротися із популізмом конкурентів, бо самі воліють використовувати популістську риторику. Громадянське суспільство – одна з зацікавлених сторін, що може вплинути на ситуацію. ЦЕС планує і надалі займатися просвітництвом з метою зменшення суспільного попиту на прості рішення, які не працюють.

ЦЕС закликає всі зацікавлені сторони до аргументованої дискусії з приводу державної політики замість використання порожніх, часто шкідливих лозунгів. Ми також звертаємо увагу на важливість розвитку критичного мислення в виборців, щоб формувати економічно обгрунтовані та реалістичні очікування від політиків.

29 Березня 2019
Критичне мислення проти популізму

transition_lg_mfa

Українське суспільство з року в рік очікує кардинальних змін в країні, які покращили б рівень життя. Проте реформи, що могли б цьому сприяти, населення часто не підтримує. Великою мірою це відбувається через те, що українці є вразливими до популізму.

Популісти працюють проти реформ та отримують підтримку. Вони використовують маніпуляції, стереотипи та когнітивні упередження для просування ідей, спрямованих на збереження статусу-кво або отримання вигоди малими групами за рахунок довготермінових інтересів всього суспільства.

Проект «Критичне мислення проти популізму», ініційований Центром економічної стратегії за підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні.

В ході реалізації проекту ми сфокусувались на п’яти основних реформах, які уряд та міжнародні донори визначили пріоритетними для України: земельній, пенсійній, реформі освіти та системи охорони здоров’я, приватизації.

Було проведено опитування громадян України, щоб визначити, яких ризиків боїться пересічний громадянин, коли мова йде про реформи. Ми оцінили, чи є ці ризики стереотипами чи загрозами, з якими потрібно додатково працювати при корегуванні ходу реформ та їх публічного обговорення. Всі висновки ми зібрали у дослідженні «П’ять реформ уряду: як отримати суспільну підтримку».

Мета дослідження – сприяння реформам та боротьба з популізмом за допомогою ефективної комунікаційної кампанії на основі принципів критичного мислення.

Дослідження демонструє такі дані за кожною з реформ:

  • оцінку інформованості населення країни щодо суті реформ,
  • ступінь підтримки реформ громадянами,
  • підтримку окремих складових пропонованих урядом реформ,
  • оцінку імовірності ризиків реформ.

Опитування здійснила компанія GfK Ukraine методом телефонних інтерв’ю та фокус-груп.

Проведено 2070 інтерв’ю за ключовими реформами – пенсійною, освітньою, медичною, земельною та приватизаційною. З метою оптимізації тривалості опитування кожний респондент оцінював в середньому дві випадково вибрані реформи.  Крім того, в Києві, Харкові, Львові, Лубнах проведено 10 фокус-груп – по дві на кожну з реформ.  Опитування проходило в липні-вересні 2017 року.

Вибірка репрезентативна дорослому населенню України за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту (без урахування окупованих та непідконтрольних уряду територій). Максимальна теоретична похибка вибірки – 2,2%.

Похибка вибірки за реформами:

  • Оцінка пенсійної реформи: опитано 816 респондентів,  максимальна теоретична похибка підвибірки– 3,4%
  • Оцінка медичної реформи: опитано 837 респондентів,  максимальна теоретична похибка підвибірки– 3,4%
  • Оцінка реформи освіти: опитано 848 респондентів,  максимальна теоретична похибка підвибірки– 3,4%
  • Оцінка приватизаційної реформи: опитано 847 респондентів,  максимальна теоретична похибка підвибірки– 3,4%
  • Оцінка земельної реформи: опитано 833 респондента,  максимальна теоретична похибка підвибірки– 3,4%
7 Листопада 2017
X