Результати пошуку

#Огляд бюджету
Аналіз проєкту бюджету 2020: майже реалістично, але без проривів (ІІ читання)

Зміна макропрогнозів, реорганізація міністерств та бажання депутатів та уряду збільшити видатки на деякі статті бюджету зумовили зміни до проекту бюджету на 2020 рік до другого читання.

Бюджет розраховувався на стриманому макропрогнозі – амбіційні плани прем’єр-міністра зі зростання ВВП на 5% на рік залишилися у якості цілей, до яких можна прагнути. Такий консервативний підхід знижує ризики недовиконання бюджету. Прогнозна девальвація гривні до 27 грн/долар може виглядати надто песимістично, але страшного у разі, якщо прогноз не справдиться, не станеться. Недоотримані доходи від податків на імпорт частково компенсуються нижчими видатками на обслуговування та погашення валютних боргів.

Між читаннями на 14 млрд грн збільшили доходи бюджету – очікується більше надходжень від податків на доходи (ПДФО та ППП) і від прибутку державних підприємств. Очікування досить оптимістичні: урядовці виходили з розрахунку, що середня зарплата та прибуток зростатимуть швидше за номінальний ВВП. Якщо ці очікування не справдяться, бюджет може недоотримати кошти за цими статтями. Також уряд хоче зібрати плату за ліцензії на азартні ігри і видобуток бурштину (разом 3,5 млрд грн). Обидві галузі давно перебувають в тіні, і минулому уряду вивести їх у легальну площину не вдалося.

Видатки бюджету зросли між читаннями на 13 млрд грн. Збільшили кошти на освіту та медицину, а також перерозподілили раніше не розподілені видатки РНБО – 15 млрд грн дісталося Міністерству оборони, решта – Міністерству внутрішніх справ та іншим «силовикам».

Найбільше розчарування бюджету до другого читання – поновлення коштів на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. Це «депутатська» субвенція, яка використовується із метою політичного піару переважно провладними депутатами на місцях (лавочки в парках, вікна у під’їздах, санвузли у дитячих садочках)  до ефективної підтримки розвитку регіонів вона не має відношення.

Дефіцит державного бюджету між читаннями не зріс, але дещо змінилася структура його фінансування. Частину коштів, що планувалося запозичити, тепер уряд хоче отримати від приватизації – очікувані надходження збільшили від 5 млрд грн до 12 млрд грн. План може спрацювати із уведенням ринку землі та приватизацією частки державних земель. Якщо ж ні, а також якщо не вдасться продати великі державні підприємств, на цю суму доведеться знову збільшувати запозичення.

Отже, основна причина змін до другого читання це затвердження нового макропрогнозу. Корекції в бюджеті за різними статтями переважно косметичні.


13 Листопада 2019
Аналіз проєкту державного бюджету на 2020 рік (І читання)

Проєкт закону про державний бюджет на 2020 рік розроблений за консервативними прогнозними макроекономічним показниками, які були затверджені урядом 15 травня поточного року. Він не враховує амбітні цілі Кабміну щодо зростання економіки (5-7%) та багато ініціатив, з якими команда президента виходила на вибори. Заплановане зменшення перерозподілу ВВП через сектор державних фінансів та скорочення бюджетного дефіциту, що безперечно є позитивним аспектом. Сукупні доходи сектору загальнодержавного управління (зведений бюджет та бюджети соцфондів, включаючи Пенсійний фонд) становитимуть 37,5%, а видатки 39,9% від ВВП. У 2019 році відповідні показники становили 39,5% та 42,6%.

Прогноз по доходам бюджету консервативний. Доходи зведеного бюджету зростатимуть на 6,2%, повільніше ніж номінальний ВВП. Вони на 87% формуватимуться за рахунок податків. Зокрема, темпи зростання надходжень від ПДФО та податку на прибуток будуть вищими, ніж приріст номінального ВВП. Такі очікування в уряді пояснюють покращенням споживчих настроїв та зростанням доходів громадян. Натомість, доходи від акцизів скоротяться, а також впадуть неподаткові надходження.

Бюджет передбачає зниження перерозподілу ВВП через сферу публічних фінансів – видатки зведеного бюджету зростатимуть повільніше, ніж ВВП. У відсотковому значенні до ВВП найбільше зросте фінансування громадського порядку, безпеки та судів, сюди входять і нерозподілені кошти РНБО, що можуть бути розподілені на військову оборону, та економічної діяльності. По всіх інших статтях видатки зведеного бюджету у відношенні до ВВП знижатимуться.

Дефіцит державного бюджету помірний. Хоча в абсолютному значенні він зросте на 1,3% до 95 млрд грн, проте через зростання економіки він становитиме меншу частку ВВП – 2,1% проти запланованих на 2019 рік 2,3%. Фінансувати його планують в основному за рахунок запозичень. Плани по приватизаційних надходженнях у попередні роки не виконувалися, і зараз вони значно скромніші – на рівні 5 млрд грн. Хоча, зважаючи на задекларовані наміри врешті розблокувати велику приватизацію, цю суму можуть збільшити.

З суттєвих галузевих змін можна виокремити перерозподіл державної допомоги в сільському господарстві: держава відмовиться від допомоги великим компаніям, а кошти спрямує фермерам та малим підприємствам, у тому числі, на здешевлення кредитів на купівлю землі. Також на 2020 рік запланований остаточний етап реалізації реформи охорони здоров’я – лікарні мають стати автономними, а держава фінансуватиме надання послуг для пацієнтів, які підписали декларацію (на первинній ланці), та мають направлення від лікаря (для другої та третьої ланки). Закупівлі відбуватимуться на центральному рівні через Національну службу здоров’я України.

Втім, проєкт не є остаточним, він не відображає можливі зміни у макропрогнозі, відкриття ринку землі та зміни у податковій сфері. Імовірно, що на початку листопада, коли проєкт підготують до другого читання, ми побачимо зміни в показниках. Зокрема, в бюджеті врахують нові законодавчі ініціативи та реформи, заплановані на 2020 рік, які передбачені програмою діяльності нового уряду.

Основними ризиками для виконання бюджету є великі обсяги погашення боргових зобов’язань, які вимагатимуть значних сум нових запозичень впродовж року. Це, в свою чергу, потребуватиме залучення підтримки від міжнародних фінансових організацій та відсутності зовнішніх шоків (як політичних, так і економічних).

16 Жовтня 2019
Чи припинять годувати українців млинцями з лопати? Аналіз бюджету 2020

Проект бюджету нарешті не передбачає давнього інструменту політичного підкупу — субвенції на соціально-економічний розвиток.

Ця субвенція — як морська свинка (і не свинка, і не морська), бо вона не має відношення ані до економіки, ані до розвитку. Кошти цієї субвенції багато років йшли на умовні «млинці з лопати» — дитячі майданчики та лавочки із прізвищами народних депутатів та інші подібні заходи. Депутати парламенту коштом платників податків традиційно «засівають» округи, щоб отримати підтримку на наступних виборах. Вибори-2019 показали: цього недостатньо, щоб завоювати симпатії українців. Але все одно знаходяться ті, кому кортить субвенцію повернути.

Статистичні дані, на відміну від листівок, що розповсюджуються під час виборів, не вводять в оману і не маніпулюють: ця субвенція — фінансування політичного підкупу. Причому коштами субвенції користуються в основному депутати від влади або ті, хто віддає голоси за «правильні» законопроекти. До реального розвитку областей ця субвенція стосунку не мала і не має, бо всі роки розподілялася без аналізу реальних потреб громад.

Центр економічної стратегії проаналізував розподіл субвенції за роки її існування та виявив: «опозиційні» області отримували вдвічі менше коштів в розрахунку на одного мешканця, ніж ті, де при владі передувала партія коаліції. У виборчі роки ситуація виглядає іще гірше, бо саме перед виборами депутати прагнуть почути найважливіші слова: «Усі крадуть, але цей хоч щось для людей зробив».

Насправді найкраще, що може зробити для людей депутат — це сприяти політиці стійкого економічного зростання, включенню усіх громадян в активне життя, боротьбі з монополіями, створенню прозорих та справедливих правил розподілу державного та місцевих бюджетів. Регіональний розвиток має плануватися, виходячи з розумної політики, у відповідності до потреб та потенціалу регіону. Саме так мають розподілятися й бюджетні кошти. Для цього було створено Фонд регіонального розвитку, покликаний фінансувати інфраструктурні та інші проекти на місцях. Для цього формуватиме державні політики новостворене Міністерство розвитку громад та територій. І це не має передбачати роздачі виборцям за кошти державного бюджету олів’є, млинців чи дитячих майданчиків.

На щастя це розуміють у Мінфіні, і субвенції немає в проекті бюджету на наступний рік. Але вона іще може з’явитися до другого читання, як це відбулося минулого року. Якщо депутати нового скликання хочуть показати, що гідність українців для них не пустий звук — ця субвенція має зникнути.

26 Вересня 2019
Фіскальні підсумки 2018 року

У 2018 році бюджетна політика не зазнала радикальних змін ані в доходній, ані у видатковій частинах.

Ці зміни попереду – у 2018 році Верховна Рада проголосувала за перехід країни на трирічне бюджетне планування і бюджет на 2019 рік вже приймали із врахуванням трирічного плану. Бюджет на 2020 рік може стати першим у ряді бюджетних документів, що враховуватиме стратегічні цілі державної політики та розподілятиме ресурси відповідно до пріоритетів, а не до практик, що склалися історично. Шанс на це має дати новий склад Верховної ради, який після виборів у жовтні буде голосувати за бюджет. За результатами виконання бюджету 2018 Україна все ще перерозподіляє через бюджет забагато коштів – близько 43% ВВП.  Економічне зростання могло би прискоритися, якщо б цей рівень став нижче 40%.  Цього можна досягти через розумнне планування: на розпорядників коштів у 2019 році чекатимуть функціональні перегляди бюджетних видатків.

Бюджет 2018, як і попередні бюджети, має як позитивні, так і негативні моменти. Основними серед них були:

Позитивні моменти:

  • Завдяки ревальвації гривні видатки на обслуговування боргу виявились на 12 млрд грн нижчими за очікувані, що сприяло зменшенню обов’язкових видатків бюджету.
  • Як і в 2017 році первинний баланс державного бюджету виявися позитивним – 56,2 млрд грн (1,6% ВВП).
  • Зменшення державного та гарантованого державою боргу з 72% до 61% по відношенню до ВВП.
  • Відсутність квазіфіскальних видатків, які у попередні роки складали 2-6% від ВВП.
  • Значне зростання видатків на оборону порівняно з попереднім роком, які у 2018 році сягнули 2,7% ВВП
  • Успішно профінансовані видатки пов’язані з реформами в освіті та охороні здоров’я. Освітню програму «Нова українська школа» та видатки на Національну службу здоров’я було профінансовано на 98% та 96% від плану.

Негативні моменти:

  • Розподіл видатків за функціональними категоріями все ще далекий від оптимального і свідчить про доволі повільний процес перегляду видатків та поліпшення їх ефективності, порівняно з країнами-сусідами у ЄС. Втім, чинна структура видатків за функціональною класифікацією бюджету відображає урядові пріоритети – значні видатки на оборону та соціальний захист є вимушеними та необхідними.
  • В черговий раз не виконуються надходження від приватизації: із очікуваних 21,3 млрд грн у 2018 році держава отримала лише 269 млн грн.
  • Сукупний обсяг видатків сектору ЗДУ залишається високим – на рівні 43,3%. Для прискорення економічного зростання Україні потрібно знизити дану категорію видатків до 37%.
  • 4-разова зміна державного бюджету Верховною Радою протягом року. Внаслідок цього відбувалось скорочення окремих категорій видатків та їх перерозподіл. Це свідчить про неефективне планування бюджету;
  • Місцеві бюджети вперше за останні 8 років стали дефіцитними: -8,2 млрд грн або 0,2% ВВП.
  • Додаткова потреба у джерелах фінансування протягом року. Через невиконання плану приватизаційних надходжень та недостатність коштів на ЄКР державі довелось додатково залучати кошти, як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Проблемою є те, що ці запозичення в майбутньому створюватимуть додаткові видатки на обслуговування боргів.

Загалом, аналіз бюджету 2018 року свідчить про важливість подальших кроків для забезпечення прозорості та передбачуваності державних фінансів. По-перше, потребують доопрацювання окремі категорії видатків та фінансування, адже цього року були бюджетні програми, що не виконувались та статті бюджету, що не принесли грошових надходжень. По-друге, потрібно переходити до трирічного бюджетного планування за бюджетною декларацією, що було закріплено у законі України №8044 про запровадження середньострокового бюджетного планування. Ухвалення цього законопроекту є досягненням у сфері державних фінансів, адже зробить бюджетний процес у наступні роки передбачуванішим та ефективнішим. По-третє, потрібно плавно зменшувати частку видатків СЗДУ по відношенню до ВВП, тому що теперішній рівень цих видатків -43,3% є надто великим для України.

 

15 Березня 2019
Коротко про головне у проекті бюджету-2019

Наступний рік для українського уряду обіцяє бути нелегким – потрібно пройти період пікового боргового навантаження на тлі виборів і реформ. Це практично не залишає місця для маневрів, як перед виборцями, так і перед кредиторами. І стримані темпи росту показників урядового проекту бюджету на 2019 рік є тому свідченням.

«Загалом бюджет виглядає стриманим. Вірогідно, його писали у розрахунку на співпрацю із Міжнародним валютним фондом, і витрати та доходи в ньому оцінено досить консервативно. Високий рівень витрат на обслуговування та погашення боргів не дозволяє зменшувати податкове навантаження, обмежує можливості для росту бюджетних витрат та несе ризики рефінансування», – наголосили аналітики Центру економічної стратегії за результатами аналізу проекту Закону про Державний бюджет України на 2019 рік.

Серед ризиків для реалізації бюджету аналітики називають можливе недовиконання в частині фінансування дефіциту через значні потреби у рефінансуванні боргів та оптимістичні очікування від приватизації. З боку видатків є ризик недооцінки необхідних витрат для фінансування субсидій на оплату послуг ЖКГ у разі підвищення цін на газ.

 

24 Вересня 2018
Бюджет-2018: розвиток за інерцією

У 2018 році держава бере на себе високу відповідальність – зібрати та перерозподілити 44,5% від ВВП, майже на 1 п.п. більше, ніж минулого року. Це гроші, що витрачаються через Державний бюджет, місцеві бюджети та соціальні фонди.

На жаль, розмір державних витрат збільшується, а їх структура не наближається до оптимальної – охорона здоров’я, економічна діяльність, загальнодержавні видатки, культура та охорона довкілля залишаються помітно недофінансованими, тимчасом як соціальний захист, громадський порядок, освіта, обслуговування боргу отримують відносно велику частку видатків. Помітний рух у правильному напрямку очікується лише у економічній діяльності (за рахунок дорожнього фонду ці видатки збільшуються). Орієнтиром оптимальної структури видатків слугували бюджети країн Центральної та Східної Європи (надалі – ЦСЄ), що стали членами ЄС після 2004 року.

Щоб забезпечити фіскальну стабільність, знизити державний борг та досягти більшого економічного зростання, необхідно переглянути ефективність видатків бюджету та зменшувати їх обсяг.

12 Січня 2018
Фіскальні підсумки 2016 року – експрес-аналіз

Економісти ЦЕС проаналізували державний бюджет на 2016 рік. Фіскальні результати минулого року свідчать про необхідність продовжувати структурні реформи, щоб скоротити квазіфіскальні видатки (в тому числі за рахунок кращих стандартів корпоративного управління, зокрема на державних підприємствах та у банківських установах); покращити бюджетне планування (зокрема активізувати перехід до середньострокового планування); підвищити ефективність видатків. Усі ці заходи сприятимуть економічному зростанню та дозволять покращити якість державних послуг та добробут громадян.

22 Лютого 2017
X