Результати пошуку

#популістські обіцянки
Як зробити українців менш вразливими до популізму?

В останні роки популістські рухи набувають дедалі більшої популярності у світі. Україна не є винятком: наше дослідження свідчить, що в середньому 84% населення підтримують популістську політику, а 59% населення не лише підтримують популістську політику, а й вважають її реалістичною.

За результатами дослідження, найбільш схильні підтримувати таку політику економічно вразливі верстви населення (люди, що мають менше можливостей для реалізації у освіті, працевлаштуванні, тощо) та, меншою мірою, люди, які не проявляють критичного мислення у повсякденному житті. Разом з тим, відмінності щодо підтримки популізму залежно від віку чи регіону – несуттєві.

Наше дослідження стверджує, що знизити рівень підтримки популізму можливо. Ми проаналізували дані опитування 2000 респондентів, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS на замовлення Центру економічної стратегії. Надання людині вибору між двома політиками суттєво знижує підтримку популізму: в середньому з 84% до 54%. Особливо ефективним є апелювання до особистої вигоди людини. 

З іншого боку, ми бачимо, що в деяких питаннях підтримка популізму є особливо стійкою, і жодна аргументація не здатна суттєво її послабити. Прикладом такого питання є державне регулювання цін: прихильники цієї політики не здатні подолати аргументи проти. В інших випадках точку зору респондентів змінити набагато простіше: більшість їх змінили свою думку щодо трьох із восьми популістських політик. Ми також не бачимо суттєвих відмінностей між тими, кого нам вдалося переконати і тими, кого не вдалося.

Для того щоб успішно переконати українців не підтримувати популізм, ми рекомендуємо:

  1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти в селах, стимулювати роботодавців до створення більшої кількості робочих місць у селах та найбідніших регіонах та розглянути можливість створення спеціальних програм, спрямованих на покращення можливостей для цих груп. Така політика допоможе не лише цим громадянам, а й країні загалом: більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
  2. Пропонувати альтернативи популізму. Сама лише можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму в середньому з 84% до 54%. Таким чином, при комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
  3. Аргументи мають бути адаптовані під кожну окрему цільову аудиторію. Аргументи про шкоду чи користь від певної політики для конкретної людини працюють краще, ніж ті, що наголошують на альтруїстичній мотивації або користі для країни загалом. Таким чином, при розробці комунікаційної стратегії для просування корисних пропозицій або для зменшення підтримки популістських пропозиції варто визначити різні цільові аудиторії та розробити різні меседжі для кожної такої аудиторії, які б наголошували на вигоді для цієї конкретної аудиторії.
  4. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів ніж у інших. Ми бачимо, що інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах точка зору переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
  5. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою – вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. Однак, наше дослідження показує, що це не завжди працює. Наприклад, у випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. В певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути більш ефективним.
  6. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Це логічно: критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними. Для зменшення підтримки популізму держава має приділити увагу розвитку критичного мислення з дитинства. Наприклад, шляхом внесення змін до шкільної програми, в якій більше часу приділялося б аналізу та критичному мисленню замість запам’ятовування фактів, а також використання досвіду інших країн з проведення інформаційних кампаній.

Дослідження ЦЕС проводилося за підтримки  Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку реалізовує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів за фінансової підтримки Embassy of Sweden in Kyiv.

4 Вересня 2019
[прес-реліз] Чи є українці вразливі до популізму та що з цим робити?
лого

У вівторок 21 травня у Перемога Space відбулася публічна дискусія з економістом Центру економічної стратегії Дарією Михайлишиною та економістом Vox Ukraine Віталієм Проценком про причини популізму в Україні та світі та що з цим робити. Модератором дискусії виступив заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

«Проблема з популізмом в Україні набула загрозливих масштабів. В середньому 84% вважають популістські пропозиції позитивними для свого добробуту, а 59% підтримують та вважають їх реалістичними», – зазначила Дарія Михайлішина, автор дослідження популізму. «Тим не менш, дані говорять, що з популізмом можна боротися. Якщо людям пропонувати альтернативи до популістської політики підтримка популізму падає в середньому з 84% до 54%, а в деяких випадках – з 87% до 23%».

«Найбільшу підтримку популістські обіцянки отримують від людей з меншим рівнем доходу, людей, які проживають у невеликих містах та селах, тобто найбільш економічно незахищених та вразливих до стресів верств населення», – зазначила економіст ЦЕС. «Популізм — це, по-перше, прояв низького рівня критичного мислення, по-друге, це результат відчуття, що поточна державна політика не може вирішити проблем населення».

«Найпростіше боротися з популізмом на місцевому рівні. Тому що можна наявно продемонструвати різницю між ефективністю витрат на нову тротуарну плитку та створення нових робочих місць», —відмітив Дмитро Яблоновський, який є співавтором дослідження популізму Центром економічної стратегії. «Люди можуть скооперуватися та обговорити поточні проблеми, вирішити, що можна зробити самим, а що потрібно вимагати від політиків. На цьому рівні розмова здатна мати більш конкретну форму та наслідки для добробуту кожного», — зазначив експерт.

«Вирішення ключових проблем, які обурюють населення, допоможе знизити підтримку популістських закликів, тому що популізм живиться недовірою, обуренням людей, бажанням змістити еліту, яка себе дискредитувала. Гарний вплив на зменшення підтримки популізму має децентралізація»,— відмітив Віталій Проценко. «Довіра до влади на місцях зросла за останні роки і це хороший сигнал, тому що довіра це зростання конструктиву у суспільних відносинах. Децентралізація відкриває більше доступу до процесів і можливість бути залученими у політичні процеси простим громадянам».

Підтримка популізму залежить одразу від декількох чинників: що говорять та транслюють політики та медіа, як сприймають певні проблеми пересічні українці, наскільки ці проблеми впливають на їх добробут. Для того, щоб подолати популізм необхідна якісна просвітницька комунікація через ЗМІ, покращення якості шкільної освіти з наголосом на розвиток критичного мислення, більше публічних лекцій, дискусій, кампаній, які будуть пояснювати, чому популізм шкідливий, навіщо проводяться ті, чи інші реформи, як вони працюють та який дадуть результат на противагу популістським пропозиціям.

Висновки економістів ЦЕС ґрунтувалися на результатах дослідження «Як українці ставляться до популістських реформ?», у якому представлений аналіз опитування 2000 респондентів, проведений міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS Ukraine на замовлення Центру економічної стратегії.

Захід відбувся за підтримки  Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку реалізовує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів за фінансової підтримки Embassy of Sweden in Kyiv

23 Травня 2019
X