Результати пошуку

#Правовладдя
Як втримати макростабільність та прискорити економіку. Порядок денний для нової парламентської коаліції та уряду

У 2019 році новий президент та уряд  стартують з набагато стійкішої економічної ситуації, ніж у 2014 році. Тоді попередня влада в перші ж місяці своєї каденції опинилася перед низкою викликів: війна на Сході, анексія Криму, падіння сировинних ринків, девальвація гривні, банківська криза, яка коштувала бюджету понад 10% ВВП, «чорна діра» (більше ніж 5% ВВП у бюджеті «Нафтогазу України»), катастрофічно низькі залишки на державних рахунках та у валютних резервах. Зараз економіка зростає темпом 2,5-3,5% на рік, дефіцит зведеного бюджету –  нижче 2,5% ВВП, банківська система та «Нафтогаз» більше не потребують фінансових вливань з боку держави; споживчі настрої після виборів досягли піку завдяки позитивним очікуванням від нової влади, інфляція в річному вимірі опустилася нижче 10%, українські компанії за 2018 рік збільшили капіталовкладення на 30%, а іноземні інвестори вперше за п’ять років активно зацікавилися українськими облігаціями.

Втім, і перед новою владою стоять серйозні виклики: як утримати макроекономічну ситуацію стабільною в період пікових погашень зовнішніх боргів, як прискорити зростання економіки та скоротити розрив між Україною та її сусідами-країнами Євросоюзу. І подолати ці виклики треба в умовах серйозних демографічних проблем, які потребують як термінового, так і довгострокового плану реагування. Економічне зростання має бути стійким – роки економічного спаду коштують країні у довгостроковій перспективі дуже дорого, адже просування за принципом «крок вперед, а два – назад» призводить до значних втрат.

Швидкого та стійкого зростання економіки України можна досягти лише через одночасну роботу за трьома напрямками:

  • збереження макроекономічної стабільності;
  • підвищення продуктивності через залучення інвестицій, більшу ефективність використання природних ресурсів, розвиток інфраструктури та покращення бізнес-клімату;
  • збільшення кількості та якості людського капіталу.

Для цього країна має спиратися на правовладдя, що забезпечить захист права власності та виконання контрактів, та використовувати можливості, які дає інтеграція України до ЄС.

Макроекономічна стійкість – це необхідний базис і для зростання, і для стійкості перед загрозами. Держава, де відбуваються одна за одною фінансові кризи, не зможе ані наздогнати за рівнем розвитку сусідів, ані опиратися зовнішнім ворогам та витримувати економічні шторми, ані забезпечувати добробут громадян. Пріоритетами у порядку денному нових політичних лідерів обов’язково мають бути бюджетна стійкість, цінова стабільність та стійкість фінансового сектору.  Це створить безпечний фундамент для макроекономічних стимулів зростання економіки. Найкращим індикатором макростійкості є кредитний рейтинг країни. Зараз рейтинг України від агентства Fitch перебуває на рівні В-. Серйозним свідченням того, що Україна через 5 років стане більш стійкою до зовнішніх шоків та економічних катаклізмів, було би підвищення рейтинговими агенціями цього рейтингу до рівня ВВ-. А дуже гарним результатом став би рейтинг ВВ+ (за одну сходинку до так званого «інвестиційного» рівня, коли країни переходять із класу високоризикових «сміттєвих» емітентів до класу країн із помірним кредитним ризиком).

Підвищення продуктивності праці є основним способом досягнення інтенсивного економічного зростання, доступним в умовах обмежених людських ресурсів. Зараз продуктивність праці українців нижча, ніж у сусідніх країнах-членах ЄС (Україна – 8 тис. дол. США на одного працівника, Польща – 38 тис. дол. США). На нашу думку, для зростання продуктивності в Україні насамперед потрібні інвестиції, які дозволять залучити нові технології. Для комфортних умов інвестування потрібна відповідна політика держави щодо бізнесу. Для продуктивного ведення бізнесу потрібна ефективна інфраструктура. Інтеграція України в світову економіку також створюватиме стимули для підвищення продуктивності, оскільки продуктивність визначає конкурентоздатність українських товарів та послуг на зовнішніх ринках. Оскільки держава є менш ефективним власником, ніж приватний власник, приватизація та роздержавлення активів сприятиме підвищенню продуктивності роботи компаній.

Людський капітал – це основний ресурс, від кількості та якості якого залежить економічне зростання та добробут мешканців країни. Висока передчасна смертність, невелика тривалість працездатного життя, невідповідність освіти та навичок вимогам сучасного світу гальмує зростання добробуту українців. За показниками розвитку людського капіталу[1] Україна посідає 50-те місце із 157 країн світу. Гарним свідченням того, що Україна рухається у правильному напрямку, буде підвищення інтегрального показника розвитку людського капіталу, коли Україна потрапить у тридцятку країн-лідерів за цим показником. Одночасно потрібно дати відповідь загрозливим демографічним тенденціям. Вже з 2020 року найбільш економічно активна частка працездатного населення  почне скорочуватись. Якщо рівні економічної активності та народжуваності залишатимуться незмінними, то робоча сила в Україні зменшиться на 15% до 2035 року. Скорочення кількості працівників, які створюють додану вартість, і зниження з віком продуктивності їх праці гальмуватиме економічне зростання, якщо не вжити запобіжних заходів. Відповіддю на ці виклики має стати активна державна політика на ринку праці – стимулювання економічної активності населення старшого віку (освітні програми, перекваліфікація) та внутрішньої мобільності робочої сили, а також дружня міграційна політика — полегшення процедур тимчасового проживання та працевлаштування в Україні та набуття громадянства.

За цими трьома напрямками ми виділяємо 10 ключових ініціатив для нової коаліції та уряду, що сприятимуть стійкому економічному зростанню:

  1. Щорічне прийняття бюджетної декларації на базі трирічного бюджетного планування.
  2. Перегляд усіх бюджетних видатків згідно із функціями та цілями.
  3. Незалежність НБУ та продовження політики інфляційного таргетування та гнучкого курсоутворення.
  4. Запровадження режиму вільного ринку між Україною та ЄС в галузі фінансових послуг.
  5. Запуск великої приватизації (продавати мінімум 20 підприємств на рік, зокрема й тих, які зараз заборонені до приватизації; за п’ять років продати усі державні банки).
  6. Продовження реформи корпоративного управління держпідприємствами (створення незалежних наглядових рад мінімум на 10 підприємствах на рік).
  7. Відкриття ринку сільськогосподарських земель з 2020 року.
  8. Інтеграція енергетичної системи України з європейськими електричними мережами згідно з вимогами ENTSO-E та мережею транспортування газу ENTSO-G.
  9. Успішне завершення запланованих реформ освіти та охорони здоров’я.
  10. Активне залучення громадян до ринку праці та дружня міграційна політика задля припливу робочої сили до України.

[1] World Bank Human Capital Index (HCI) https://www.worldbank.org/en/data/interactive/2018/10/18/human-capital-index-and-components-2018

9 Липня 2019
Опитування іноземних інвесторів

Першочерговими кроками новообраного Президента на посаді, на думку іноземних інвесторів, мають бути демонстрування ефективних заходів боротьби з корупцією, призначення реформаторів з високою репутацією на ключові державні посади, а також відокремлення політики та бізнес-інтересів через обмеження впливу олігархів.

Про це свідчать результати опитування іноземних інвесторів, яке Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Dragon Capital та Центр економічної стратегії (ЦЕС) провели у квітні 2019 року.

В той же час відхилення від західного геополітичного вектору розвитку країни, підрив засад антикорупційної політики та незалежності Національного банку максимально негативно вплинуть на інвестиційні та бізнес-рішення опитаних інвесторів у наступні 3-6 місяців.

Серед опитаних іноземних інвесторів 88% зацікавлені інвестувати в Україну, проте більшість — 68% — очікуватимуть результатів парламентських виборів та формування нового уряду.

Вже четвертий рік поспіль основними перешкодами для інвестицій респонденти назвали широко розповсюджену корупцію та недовіру до судової системи в Україні. Значно погіршують інвестиційну привабливість монополізація ринків та захоплення влади олігархами. Нестабільна валюта та фінансова система втратили місце в ТОП-3 і стали шостою найбільшою перешкодою для інвестування в Україну. Суттєвою перешкодою залишається військовий конфлікт з Росією, а також репресивні дії правоохоронних органів, які піднялись з сьомої позиції на п’яту.

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації: «Результати опитування яскраво демонструють незмінні потреби бізнесу – встановлення верховенства права, системну боротьбу з корупцією, забезпечення рівних та чесних «правил гри». Бізнес потребує зважених державних рішень, ефективних дій та кадрових призначень, продовження та підсилення трансформаційних процесів. Так, ми бачимо точкові зміни, але їх недостатньо. Нам потрібне перезавантаження системи.  Першочергові кроки для новообраного Президента є тими зрушеннями, які країна потребує вже надто давно. Бізнес готовий викладатися по максимуму, але держава має стати локомотивом змін».

Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital, Президент Європейської Бізнес Асоціації: «І зовнішні (1.2% ВВП) і внутрішні інвестиції (17% ВВП) знаходяться на дуже низькому рівні, який не дозволяє прискорити економічне зростання і скоротити відставання України від західних країн-сусідів. Сподіваємося, що новий Президент та Верховна Рада спрямують свою енергію в першу чергу на встановлення верховенства права, боротьбу із корупцією та обмеження впливу олігархів».

«Як і громадяни України загалом, інвестори покладають на нового Президента надію подолати корупцію та зменшити вплив олігархів», – зазначив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, коментуючи цьогорічні результати опитування.

Додаткова інформація:

Ознайомитись із результатами опитувань у 20162017 та 2018 році.

Опитування проводились Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) та інвестиційною компанією Dragon Capital за аналітичної підтримки Центру економічної стратегії 15-19 квітня 2019 року. Всього в опитуванні взяли участь 75 респондентів, зокрема портфельні і стратегічні інвестори, які вже мають інвестиції і які тільки планують інвестувати в Україну. Опитування приходило методом онлайн-інтерв’ю за технічної допомоги Info Sapiens.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) є однією з наймасштабніших спільнот бізнесу, які працюють на українському ринку. Заснована в 1999 році за підтримки Європейської Комісії в Україні. Мета ЄВА – надати своїм компаніям-членам можливість спільними зусиллями вирішити важливі для інвестиційного клімату України питання та покращити його на користь індустрії, суспільства, економіки та країни в цілому.

Dragon Capital – найбільша інвестиційна компанія України, що надає повний спектр інвестиційно-банківських та брокерських послуг для корпоративних та приватних клієнтів. Dragon Capital здійснює брокерські операції з акціями та борговими інструментами, супровід угод по залученню капіталу, прямі інвестиції і управління активами.

Центр економічної стратегії (ЦЕС) – незалежний центр досліджень державної політики, який було засновано в травні 2015 року. Завдання ЦЕС – підтримка реформ в Україні з метою досягнення стійкого економічного зростання країни. Центр робить внесок у розробку стратегії економічного зростання України, здійснює незалежний аналіз найбільш важливих аспектів державної політики, а також розбудовує громадську підтримку реформ

13 Травня 2019
Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?

Відсутність правовладдя в Україні неодноразово називається однією з основних причин недостатнього інвестування, отже і повільного економічного зростання в країні.

Позиції України у міжнародних рейтингах залишаються вкрай посередніми:
• за індексом ПСС “Верховенство права”, Україна займає 77 місце зі 113 країн із рахунком 50 балів;
• за Індексом сприйняття корупції (ІСК) Україна займає 130 місце серед 180 країн із 30 балами;
• відповідно до індексу правовладдя за ІСВ Україна має -0,77 балів та посідає 160 місце серед 209 країн;
• відповідно до Індексу контролю за корупцією за ІСВ Україна має -0,84 бали та посідає 168 місце серед 209 країн.

Корупція та відсутність довіри до судової системи три роки поспіль залишаються основними перешкодами для іноземних інвесторів. Такі ж результати ми отримали у ході опитування стратегічних та портфельних інвесторів, проведеного Dragon Capital, Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) та Центром Економічної стратегії (ЦЕС) у серпні-вересні 2018 року.

У дослідженні «Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?» аналітики Центру економічної стратегії підрахували скільки коштує бюджету неефективне управління країною.

Очікувані сумарні збільшення надходжень до бюджету від покращення правовладдя оцінюються щонайменше у сумі 26,6 млрд дол США як одноразова сума та додаткові 8,6 млрд дол США щороку. Відтак, за п’ятирічний строк одноразові втрати чи недоотримані надходження коштів для державних фінансів можуть скласти 70 млрд дол США.

У дослідженні автори розглянули кілька галузевих прикладів, користуючись підходом від конкретного до загального:
– Ухилення від сплати податків на працю – недовіра до держави, низька якість державних послуг і низька очікувана пенсія у поєднанні із слабким контролем з боку правоохоронних органів стали середовищем поширення «сірої» та «чорної» заробітної плати. Через це держава недоотримує 6 млрд дол США надходжень (2,8 млрд дол США – ЄСВ та 3,2 млрд дол США – ПДФО).
– Прозорий повноцінний ринок сільськогосподарської землі замість напівофіційного ринку оренди простимулює надходження до бюджету 12,4 млрд дол США одноразово і приноситиме додаткові 52 млн дол США щорічно. А тим часом в уряді та Верховній Раді не можуть знайти спільного бачення дизайну ринку і роками продовжують мораторій на продаж землі.
– Токсичні борги у портфелях Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державних банків та Приватбанку будуть відшкодовані, ймовірно, у дуже малих розмірах – якість судочинства та слабкий механізм стягнення приводять до того, що в суді банк може повернути лише 1-30 копійок з виданої гривні. В країнах з високим рівнем правовладдя, працюючими процедурами банкрутства і кращою системою врегулювання проблемної заборгованості повернення може становити навіть 70 центів на долар. Різниця у відшкодуванні, розрахована для українських обсягів, становить 10 млрд дол США для чотирьох державних банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
– Удосконалення управління інфраструктурою може принести додаткові 324 млн доларів щорічно, якщо буде запроваджено плату за проїзд вантажівок автошляхами державного значення, та 1 млрд доларів щорічно від державно-приватного партнерства;
– Ухилення від сплати податків при експорті та імпорті. Корупція в митних органах дозволяє імпортувати «в сіру» товарів на 4,05 млрд дол США, «сірий» експорт становить 4,5 млрд дол США. Як результат, бюджет втрачає 1 млрд дол США. Це дуже консервативна оцінка, оскільки «сіра» зовнішня торгівля також може використовуватися для приховування прибутку;
– Приватизація державних підприємств може допомогти зменшити корупцію у державному секторі й, таким чином, зменшити суспільні втрати через неефективні державні підприємства. Слабке правовладдя частково є причиною млявих темпів приватизації й відсутності уваги з боку іноземних інвесторів. Оцінка запропонованих до продажу 53 державних компаній за мультиплікаторами країн із кращим правовладдям та врядуванням становить 5,9 млрд дол США. За нашими оцінками продажа цих компаній при поточному рівні верховенства права принесе держбюджету 4,2 млрд дол США;
– Тіньові галузі – видобуток бурштину, вирубка лісу, гральний бізнес – можуть бути виведені з тіні, а уряд може отримувати додаткові доходи. За грубими оцінками сума може становити 0,2-0,4 млрд дол США за надзвичайно консервативними припущеннями.

Це не вичерпний перелік випадків, де держава втрачає кошти, ці напрямки були обрані за наступними критеріями:
• очевидність відсутності належного управління, контролю правоохоронними органами або корупційні дії;
• значна сума зловживань чи упущених можливостей;
• наявні дані для оцінки.

5 Грудня 2018
Чи варто позбавити СБУ функції розслідування економічних злочинів?

logos-priv-1024x134

Залучення Служби безпеки України до боротьби з економічними злочинами негативно впливає на економіку країни. Відтак, функція розслідування економічних злочинів має бути відокремлена від функціоналу національної безпеки, що усуне можливість силових структур неправомірно застосовувати свої повноваження.
Такого висновку дійшли аналітики Центру економічної стратегії, автори аналітичної записки «Чи варто позбавити СБУ функції розслідування економічних злочинів? Економічний погляд на реформу силових органів України».

Економічні ефекти
Для оцінки фактичних збитків від дій силових структур ми скористалися відкритими джерелами інформації та запитали дані у постраждалих підприємств. Аналітики ЦЕС також врахували показники інфляції та привели усі збитки до вартості гривні 2018 року. За нашими оцінками, середній розмір збитку від контактів СБУ на одне підприємство дорівнює 8,23 млн грн.

СвітоваVS українська практики
Відповідно до світових практик, існують дві найбільш типові моделі організації розслідувань економічних злочинів – поліцією, або органами фіскального/економічного контролю. Для обидвох моделей властиве відокремлення сфери економічних злочинів від загальної сфери боротьби зі злочинністю. Водночас, в Україні функції розслідування економічних злочинів належать до компетенції декількох структур – Генеральної прокуратури України (ГПУ), Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, (слідчі органи Національної поліції), Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби України. Основна кількість справ у царині економічних злочинів у 2017 році в основному порушувалися МВС та ДФС. У переважній більшості випадків за кожною силовою структурою зберігалася певна спеціалізація щодо порушених справ.

Бізнес та силові органи: українські реалії
За результатами опитування бізнесу та експертів, а також базуючись на даних офісу бізнес-омбудсмена, автори дослідження визначили: скарги бізнесу на дії СБУ переважно стосуються неправомірності її дій, перевищення службових повноважень та здійснення незаконного тиску на бізнес. Також вплив дій СБУ може стосуватися бізнес-клімату країни в цілому, оскільки неможливість вчасної реалізації інвестиційних проектів через дії силових органів завдає неабиякої шкоди міжнародній репутації України.
«Потрібно констатувати: відсутній цивілізований формат роботи СБУ з бізнесом. Адже першочерговою метою розслідування економічних злочинів підприємств є усунення ринкових викривлень, які з`являються через існування несправедливих правил гри, та отримання на користь держави справедливої компенсації за вчинені дії. Будь-які дії правоохоронних органів, що не є спрямованими на даний результат, є недоцільними та марними», – наголошують автори дослідження.

 

18 Вересня 2018
Звільнити захоплену державу Україна

У публічному дискурсі однією з причин повільного економічного зростання в Україні часто називають наявність олігархів. Відмінністю олігархів від звичайних бізнесменів є їх активна участь у політичному процесі, вплив на державні органи, який вони використовують з метою встановлення правил гри на користь власного бізнесу.

Одним із джерел прибутків для олігархів є неправомірні конкурентні переваги. Зокрема, обмеження конкуренції, монополізація певних секторів економіки, що досягається за допомогою політичного впливу, – дозволяють їм збільшувати ціну. Податкові пільги, субсидії, преференції у доступі до державних ресурсів – дозволяють зменшувати витрати. Здійснення політичного впливу через зміни законів, політику, регуляцію для отримання несправедливої вигоди конкретним бізнесом є різновидом корупції і описується терміном «захоплення держави» (state capture).
Захоплення держави призводить до значних соціальних втрат. Захоплення регуляторів дає змогу обмежувати конкуренцію. Вища ціна внаслідок обмеження конкуренції означає менший надлишок споживача (consumer surplus). Максимізація прибутку через збільшення ціни призводить до скорочення виробництва.

Метою аналітичної записки «Звільнити захоплену державу Україна» є з’ясувати, чи є в Україні ознаки захоплення держави олігархами, які цілі, типи, механізми та наслідки такого захоплення, як мінімізувати його негативні наслідки.

15 Березня 2017
Скільки коштує суспільству корупція

Корупція – одна з головних проблем України, яка постійно перебуває в центрі уваги як української, так і міжнародної спільноти. Громадські активісти та журналісти-розслідувачі постійно говорять про те, як корупція руйнує довіру та систему цінностей у суспільстві.

Проте, крім морального аспекту, корупція призводить до не менш вагомих економічних наслідків. Мета нашої записки – на основі огляду вже існуючих у світі досліджень показати, наскільки суттєво корупція гальмує економічний розвиток та знижує добробут громадян.

Ми наводимо дані про втрати через корупцію у кількісному вимірі, зосереджуючись на тих «каналах», через які вона діє найбільш токсично, гальмуючи зростання економічного та суспільного добробуту, а саме:

  • державні інвестиції та витрати;
  • приватні (у т. ч. іноземні) інвестиції;
  • якість управління державою;
  • людський капітал (якість освіти та медицини, бідність, розподіл ресурсів, продуктивність).

Активістам, що борються із корупцією, наше дослідження надає вагомий аргумент: корупція є не лише проблемою моралі, вона банально надто дорого коштує суспільству.

 

26 Жовтня 2016
X