Результати пошуку

#Публічні фінанси
Аналіз проєкту бюджету 2020: майже реалістично, але без проривів (ІІ читання)

Зміна макропрогнозів, реорганізація міністерств та бажання депутатів та уряду збільшити видатки на деякі статті бюджету зумовили зміни до проекту бюджету на 2020 рік до другого читання.

Бюджет розраховувався на стриманому макропрогнозі – амбіційні плани прем’єр-міністра зі зростання ВВП на 5% на рік залишилися у якості цілей, до яких можна прагнути. Такий консервативний підхід знижує ризики недовиконання бюджету. Прогнозна девальвація гривні до 27 грн/долар може виглядати надто песимістично, але страшного у разі, якщо прогноз не справдиться, не станеться. Недоотримані доходи від податків на імпорт частково компенсуються нижчими видатками на обслуговування та погашення валютних боргів.

Між читаннями на 14 млрд грн збільшили доходи бюджету – очікується більше надходжень від податків на доходи (ПДФО та ППП) і від прибутку державних підприємств. Очікування досить оптимістичні: урядовці виходили з розрахунку, що середня зарплата та прибуток зростатимуть швидше за номінальний ВВП. Якщо ці очікування не справдяться, бюджет може недоотримати кошти за цими статтями. Також уряд хоче зібрати плату за ліцензії на азартні ігри і видобуток бурштину (разом 3,5 млрд грн). Обидві галузі давно перебувають в тіні, і минулому уряду вивести їх у легальну площину не вдалося.

Видатки бюджету зросли між читаннями на 13 млрд грн. Збільшили кошти на освіту та медицину, а також перерозподілили раніше не розподілені видатки РНБО – 15 млрд грн дісталося Міністерству оборони, решта – Міністерству внутрішніх справ та іншим «силовикам».

Найбільше розчарування бюджету до другого читання – поновлення коштів на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. Це «депутатська» субвенція, яка використовується із метою політичного піару переважно провладними депутатами на місцях (лавочки в парках, вікна у під’їздах, санвузли у дитячих садочках)  до ефективної підтримки розвитку регіонів вона не має відношення.

Дефіцит державного бюджету між читаннями не зріс, але дещо змінилася структура його фінансування. Частину коштів, що планувалося запозичити, тепер уряд хоче отримати від приватизації – очікувані надходження збільшили від 5 млрд грн до 12 млрд грн. План може спрацювати із уведенням ринку землі та приватизацією частки державних земель. Якщо ж ні, а також якщо не вдасться продати великі державні підприємств, на цю суму доведеться знову збільшувати запозичення.

Отже, основна причина змін до другого читання це затвердження нового макропрогнозу. Корекції в бюджеті за різними статтями переважно косметичні.


13 Листопада 2019
Аналіз проєкту державного бюджету на 2020 рік (І читання)

Проєкт закону про державний бюджет на 2020 рік розроблений за консервативними прогнозними макроекономічним показниками, які були затверджені урядом 15 травня поточного року. Він не враховує амбітні цілі Кабміну щодо зростання економіки (5-7%) та багато ініціатив, з якими команда президента виходила на вибори. Заплановане зменшення перерозподілу ВВП через сектор державних фінансів та скорочення бюджетного дефіциту, що безперечно є позитивним аспектом. Сукупні доходи сектору загальнодержавного управління (зведений бюджет та бюджети соцфондів, включаючи Пенсійний фонд) становитимуть 37,5%, а видатки 39,9% від ВВП. У 2019 році відповідні показники становили 39,5% та 42,6%.

Прогноз по доходам бюджету консервативний. Доходи зведеного бюджету зростатимуть на 6,2%, повільніше ніж номінальний ВВП. Вони на 87% формуватимуться за рахунок податків. Зокрема, темпи зростання надходжень від ПДФО та податку на прибуток будуть вищими, ніж приріст номінального ВВП. Такі очікування в уряді пояснюють покращенням споживчих настроїв та зростанням доходів громадян. Натомість, доходи від акцизів скоротяться, а також впадуть неподаткові надходження.

Бюджет передбачає зниження перерозподілу ВВП через сферу публічних фінансів – видатки зведеного бюджету зростатимуть повільніше, ніж ВВП. У відсотковому значенні до ВВП найбільше зросте фінансування громадського порядку, безпеки та судів, сюди входять і нерозподілені кошти РНБО, що можуть бути розподілені на військову оборону, та економічної діяльності. По всіх інших статтях видатки зведеного бюджету у відношенні до ВВП знижатимуться.

Дефіцит державного бюджету помірний. Хоча в абсолютному значенні він зросте на 1,3% до 95 млрд грн, проте через зростання економіки він становитиме меншу частку ВВП – 2,1% проти запланованих на 2019 рік 2,3%. Фінансувати його планують в основному за рахунок запозичень. Плани по приватизаційних надходженнях у попередні роки не виконувалися, і зараз вони значно скромніші – на рівні 5 млрд грн. Хоча, зважаючи на задекларовані наміри врешті розблокувати велику приватизацію, цю суму можуть збільшити.

З суттєвих галузевих змін можна виокремити перерозподіл державної допомоги в сільському господарстві: держава відмовиться від допомоги великим компаніям, а кошти спрямує фермерам та малим підприємствам, у тому числі, на здешевлення кредитів на купівлю землі. Також на 2020 рік запланований остаточний етап реалізації реформи охорони здоров’я – лікарні мають стати автономними, а держава фінансуватиме надання послуг для пацієнтів, які підписали декларацію (на первинній ланці), та мають направлення від лікаря (для другої та третьої ланки). Закупівлі відбуватимуться на центральному рівні через Національну службу здоров’я України.

Втім, проєкт не є остаточним, він не відображає можливі зміни у макропрогнозі, відкриття ринку землі та зміни у податковій сфері. Імовірно, що на початку листопада, коли проєкт підготують до другого читання, ми побачимо зміни в показниках. Зокрема, в бюджеті врахують нові законодавчі ініціативи та реформи, заплановані на 2020 рік, які передбачені програмою діяльності нового уряду.

Основними ризиками для виконання бюджету є великі обсяги погашення боргових зобов’язань, які вимагатимуть значних сум нових запозичень впродовж року. Це, в свою чергу, потребуватиме залучення підтримки від міжнародних фінансових організацій та відсутності зовнішніх шоків (як політичних, так і економічних).

16 Жовтня 2019
Як зробити зарплати на державній службі конкурентними та прозорими?

Якісного державного управління та якісних державних послуг неможливо досягти без ефективних і кваліфікованих службовців. Щоб залучити їх на держслужбу, потрібна зрозуміла і прозора система оплати праці в секторі державного управління та чесна процедура відбору кадрів на державну службу. Від прозорості та зрозумілості оплати праці залежать і якість державних послуг, і просування реформ, і розуміння суспільства, для чого сплачувати податки, з яких, власне, і фінансуються заробітні плати чиновників.

Центр економічної стратегії детально дослідив проблеми оплати праці державних службовців 2017 року в записці «Реформа оплати праці державних службовців». Цього року ми проаналізували прогрес реформи та запропонували наступні зміни в новій записці «Реформа оплати праці державних службовців: подальші кроки», яку було підготовано за сприяння проекту EU4PAR, Офісу реформ Кабінету Міністрів України та підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В цьому короткому бріфі ми підсумовуємо наш аналіз проблем оплати праці держслужбовців та рекомендації – як її можна зробити ефективнішою.

Попри відчутні зміни на краще після 2016 року системі оплати праці державних службовців в Україні ще бракує цілісності та прозорості, а також стабільності та передбачуваності заробітної плати. Посадові оклади державних службовців залишаються неконкурентними, особливо на керівних посадах. Значну частину сукупної оплати праці становлять стимулювальні надбавки та премії, які за визначенням є непостійними компонентами оплати і в українських реаліях залежать більшою мірою від прихильності керівництва та наявності фінансових ресурсів у державного органу, аніж від результатів діяльності працівника. Це не лише не дозволяє залучити найкращих з приватного сектору, де посадовий оклад становить до 100 % оплати праці, але й зменшує ефективність використання бюджетних коштів на оплату праці.

У цьому бріфі ми пропонуємо способи вирішення вказаних проблем, які не спричинять нарощування бюджетних видатків і дозволять збільшити прозорість та конкурентність оплати праці держслужбовців. Наші висновки спираються на результати аналізу даних про розподіл фонду оплати праці державних службовців у 2018 році та порівняння рівнів оплати праці на державній службі та у приватному секторі.

28 Серпня 2019
Реформа оплати праці державних службовців: подальші кроки

Чинна система оплати праці має низку недоліків, які так і не вдалося повністю усунути під час перехідного періоду з моменту набуття чинності законом України «Про державну службу» 1 травня 2016 року і до кінця 2018 року. За умов обмежених фінансових ресурсів дотримуватись норм закону про структуру оплати праці та вийти на оптимальні співвідношення розмірів оплати праці між різними державними органами та різними групами державних службовців у чинній системі складно. Прогнозованість оплати, зокрема на центральному рівні, залишається низькою, диференціація середніх розмірів оплати в межах однорідних груп державних службовців у різних державних органах залишається високою.

Попри покращення структури заробітної плати державних службовців порівняно з 2015 роком, вона все ще далека від цільових показників, передбачених стратегією реформи державного управління.

На основі проведеного аналізу ми вважаємо, що для удосконалення системи оплати праці державних службовців потрібно, зокрема:

(1) якнайшвидше запустити систему інтегрованого кадрового та зарплатного обліку державних eслужбовців (HRMIS), щоб отримувати актуальну та достовірну інформацію про оплату праці та фактичну чисельність персоналу;

(2) регулярно відстежувати тенденції на ринку праці і оцінювати конкурентність оплати; (3) зменшити максимальний розмір надбавки за вислугу з 50% до 30% посадового окладу; збільшити рівень компресії заробітних плат з 1:7 до 1:10;

(4) зменшити кількість та розмір стимулюючих надбавок;

(5) спростити схему посадових окладів – зменшити кількість керівних щаблів та структурних підрозділів, збільшити кількість фахових рівнів (зокрема, ввести принаймні ще один фаховий рівень);

(6) делегувати повноваження розробки та впровадження політики оплати праці одному державному органу, який би повністю займався кадровою політикою на державній службі.

Ця аналітична записка підготована Центром економічної стратегії в рамках спільного дослідження системи оплати праці державних службовців із Секретаріатом Кабінету міністрів, проектом EU4PAR та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії та необов’язково відображає точку зору Міжнародного фонду «Відродження».

лого
23 Травня 2019
Фіскальні підсумки 2018 року

У 2018 році бюджетна політика не зазнала радикальних змін ані в доходній, ані у видатковій частинах.

Ці зміни попереду – у 2018 році Верховна Рада проголосувала за перехід країни на трирічне бюджетне планування і бюджет на 2019 рік вже приймали із врахуванням трирічного плану. Бюджет на 2020 рік може стати першим у ряді бюджетних документів, що враховуватиме стратегічні цілі державної політики та розподілятиме ресурси відповідно до пріоритетів, а не до практик, що склалися історично. Шанс на це має дати новий склад Верховної ради, який після виборів у жовтні буде голосувати за бюджет. За результатами виконання бюджету 2018 Україна все ще перерозподіляє через бюджет забагато коштів – близько 43% ВВП.  Економічне зростання могло би прискоритися, якщо б цей рівень став нижче 40%.  Цього можна досягти через розумнне планування: на розпорядників коштів у 2019 році чекатимуть функціональні перегляди бюджетних видатків.

Бюджет 2018, як і попередні бюджети, має як позитивні, так і негативні моменти. Основними серед них були:

Позитивні моменти:

  • Завдяки ревальвації гривні видатки на обслуговування боргу виявились на 12 млрд грн нижчими за очікувані, що сприяло зменшенню обов’язкових видатків бюджету.
  • Як і в 2017 році первинний баланс державного бюджету виявися позитивним – 56,2 млрд грн (1,6% ВВП).
  • Зменшення державного та гарантованого державою боргу з 72% до 61% по відношенню до ВВП.
  • Відсутність квазіфіскальних видатків, які у попередні роки складали 2-6% від ВВП.
  • Значне зростання видатків на оборону порівняно з попереднім роком, які у 2018 році сягнули 2,7% ВВП
  • Успішно профінансовані видатки пов’язані з реформами в освіті та охороні здоров’я. Освітню програму «Нова українська школа» та видатки на Національну службу здоров’я було профінансовано на 98% та 96% від плану.

Негативні моменти:

  • Розподіл видатків за функціональними категоріями все ще далекий від оптимального і свідчить про доволі повільний процес перегляду видатків та поліпшення їх ефективності, порівняно з країнами-сусідами у ЄС. Втім, чинна структура видатків за функціональною класифікацією бюджету відображає урядові пріоритети – значні видатки на оборону та соціальний захист є вимушеними та необхідними.
  • В черговий раз не виконуються надходження від приватизації: із очікуваних 21,3 млрд грн у 2018 році держава отримала лише 269 млн грн.
  • Сукупний обсяг видатків сектору ЗДУ залишається високим – на рівні 43,3%. Для прискорення економічного зростання Україні потрібно знизити дану категорію видатків до 37%.
  • 4-разова зміна державного бюджету Верховною Радою протягом року. Внаслідок цього відбувалось скорочення окремих категорій видатків та їх перерозподіл. Це свідчить про неефективне планування бюджету;
  • Місцеві бюджети вперше за останні 8 років стали дефіцитними: -8,2 млрд грн або 0,2% ВВП.
  • Додаткова потреба у джерелах фінансування протягом року. Через невиконання плану приватизаційних надходжень та недостатність коштів на ЄКР державі довелось додатково залучати кошти, як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Проблемою є те, що ці запозичення в майбутньому створюватимуть додаткові видатки на обслуговування боргів.

Загалом, аналіз бюджету 2018 року свідчить про важливість подальших кроків для забезпечення прозорості та передбачуваності державних фінансів. По-перше, потребують доопрацювання окремі категорії видатків та фінансування, адже цього року були бюджетні програми, що не виконувались та статті бюджету, що не принесли грошових надходжень. По-друге, потрібно переходити до трирічного бюджетного планування за бюджетною декларацією, що було закріплено у законі України №8044 про запровадження середньострокового бюджетного планування. Ухвалення цього законопроекту є досягненням у сфері державних фінансів, адже зробить бюджетний процес у наступні роки передбачуванішим та ефективнішим. По-третє, потрібно плавно зменшувати частку видатків СЗДУ по відношенню до ВВП, тому що теперішній рівень цих видатків -43,3% є надто великим для України.

 

15 Березня 2019
Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?

Відсутність правовладдя в Україні неодноразово називається однією з основних причин недостатнього інвестування, отже і повільного економічного зростання в країні.

Позиції України у міжнародних рейтингах залишаються вкрай посередніми:
• за індексом ПСС “Верховенство права”, Україна займає 77 місце зі 113 країн із рахунком 50 балів;
• за Індексом сприйняття корупції (ІСК) Україна займає 130 місце серед 180 країн із 30 балами;
• відповідно до індексу правовладдя за ІСВ Україна має -0,77 балів та посідає 160 місце серед 209 країн;
• відповідно до Індексу контролю за корупцією за ІСВ Україна має -0,84 бали та посідає 168 місце серед 209 країн.

Корупція та відсутність довіри до судової системи три роки поспіль залишаються основними перешкодами для іноземних інвесторів. Такі ж результати ми отримали у ході опитування стратегічних та портфельних інвесторів, проведеного Dragon Capital, Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) та Центром Економічної стратегії (ЦЕС) у серпні-вересні 2018 року.

У дослідженні «Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?» аналітики Центру економічної стратегії підрахували скільки коштує бюджету неефективне управління країною.

Очікувані сумарні збільшення надходжень до бюджету від покращення правовладдя оцінюються щонайменше у сумі 26,6 млрд дол США як одноразова сума та додаткові 8,6 млрд дол США щороку. Відтак, за п’ятирічний строк одноразові втрати чи недоотримані надходження коштів для державних фінансів можуть скласти 70 млрд дол США.

У дослідженні автори розглянули кілька галузевих прикладів, користуючись підходом від конкретного до загального:
– Ухилення від сплати податків на працю – недовіра до держави, низька якість державних послуг і низька очікувана пенсія у поєднанні із слабким контролем з боку правоохоронних органів стали середовищем поширення «сірої» та «чорної» заробітної плати. Через це держава недоотримує 6 млрд дол США надходжень (2,8 млрд дол США – ЄСВ та 3,2 млрд дол США – ПДФО).
– Прозорий повноцінний ринок сільськогосподарської землі замість напівофіційного ринку оренди простимулює надходження до бюджету 12,4 млрд дол США одноразово і приноситиме додаткові 52 млн дол США щорічно. А тим часом в уряді та Верховній Раді не можуть знайти спільного бачення дизайну ринку і роками продовжують мораторій на продаж землі.
– Токсичні борги у портфелях Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державних банків та Приватбанку будуть відшкодовані, ймовірно, у дуже малих розмірах – якість судочинства та слабкий механізм стягнення приводять до того, що в суді банк може повернути лише 1-30 копійок з виданої гривні. В країнах з високим рівнем правовладдя, працюючими процедурами банкрутства і кращою системою врегулювання проблемної заборгованості повернення може становити навіть 70 центів на долар. Різниця у відшкодуванні, розрахована для українських обсягів, становить 10 млрд дол США для чотирьох державних банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
– Удосконалення управління інфраструктурою може принести додаткові 324 млн доларів щорічно, якщо буде запроваджено плату за проїзд вантажівок автошляхами державного значення, та 1 млрд доларів щорічно від державно-приватного партнерства;
– Ухилення від сплати податків при експорті та імпорті. Корупція в митних органах дозволяє імпортувати «в сіру» товарів на 4,05 млрд дол США, «сірий» експорт становить 4,5 млрд дол США. Як результат, бюджет втрачає 1 млрд дол США. Це дуже консервативна оцінка, оскільки «сіра» зовнішня торгівля також може використовуватися для приховування прибутку;
– Приватизація державних підприємств може допомогти зменшити корупцію у державному секторі й, таким чином, зменшити суспільні втрати через неефективні державні підприємства. Слабке правовладдя частково є причиною млявих темпів приватизації й відсутності уваги з боку іноземних інвесторів. Оцінка запропонованих до продажу 53 державних компаній за мультиплікаторами країн із кращим правовладдям та врядуванням становить 5,9 млрд дол США. За нашими оцінками продажа цих компаній при поточному рівні верховенства права принесе держбюджету 4,2 млрд дол США;
– Тіньові галузі – видобуток бурштину, вирубка лісу, гральний бізнес – можуть бути виведені з тіні, а уряд може отримувати додаткові доходи. За грубими оцінками сума може становити 0,2-0,4 млрд дол США за надзвичайно консервативними припущеннями.

Це не вичерпний перелік випадків, де держава втрачає кошти, ці напрямки були обрані за наступними критеріями:
• очевидність відсутності належного управління, контролю правоохоронними органами або корупційні дії;
• значна сума зловживань чи упущених можливостей;
• наявні дані для оцінки.

5 Грудня 2018
Коротко про головне у проекті бюджету-2019

Наступний рік для українського уряду обіцяє бути нелегким – потрібно пройти період пікового боргового навантаження на тлі виборів і реформ. Це практично не залишає місця для маневрів, як перед виборцями, так і перед кредиторами. І стримані темпи росту показників урядового проекту бюджету на 2019 рік є тому свідченням.

«Загалом бюджет виглядає стриманим. Вірогідно, його писали у розрахунку на співпрацю із Міжнародним валютним фондом, і витрати та доходи в ньому оцінено досить консервативно. Високий рівень витрат на обслуговування та погашення боргів не дозволяє зменшувати податкове навантаження, обмежує можливості для росту бюджетних витрат та несе ризики рефінансування», – наголосили аналітики Центру економічної стратегії за результатами аналізу проекту Закону про Державний бюджет України на 2019 рік.

Серед ризиків для реалізації бюджету аналітики називають можливе недовиконання в частині фінансування дефіциту через значні потреби у рефінансуванні боргів та оптимістичні очікування від приватизації. З боку видатків є ризик недооцінки необхідних витрат для фінансування субсидій на оплату послуг ЖКГ у разі підвищення цін на газ.

 

24 Вересня 2018
X