Результати пошуку

#Публічні фінанси
Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?

Відсутність правовладдя в Україні неодноразово називається однією з основних причин недостатнього інвестування, отже і повільного економічного зростання в країні.

Позиції України у міжнародних рейтингах залишаються вкрай посередніми:
• за індексом ПСС “Верховенство права”, Україна займає 77 місце зі 113 країн із рахунком 50 балів;
• за Індексом сприйняття корупції (ІСК) Україна займає 130 місце серед 180 країн із 30 балами;
• відповідно до індексу правовладдя за ІСВ Україна має -0,77 балів та посідає 160 місце серед 209 країн;
• відповідно до Індексу контролю за корупцією за ІСВ Україна має -0,84 бали та посідає 168 місце серед 209 країн.

Корупція та відсутність довіри до судової системи три роки поспіль залишаються основними перешкодами для іноземних інвесторів. Такі ж результати ми отримали у ході опитування стратегічних та портфельних інвесторів, проведеного Dragon Capital, Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) та Центром Економічної стратегії (ЦЕС) у серпні-вересні 2018 року.

У дослідженні «Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?» аналітики Центру економічної стратегії підрахували скільки коштує бюджету неефективне управління країною.

Очікувані сумарні збільшення надходжень до бюджету від покращення правовладдя оцінюються щонайменше у сумі 26,6 млрд дол США як одноразова сума та додаткові 8,6 млрд дол США щороку. Відтак, за п’ятирічний строк одноразові втрати чи недоотримані надходження коштів для державних фінансів можуть скласти 70 млрд дол США.

У дослідженні автори розглянули кілька галузевих прикладів, користуючись підходом від конкретного до загального:
– Ухилення від сплати податків на працю – недовіра до держави, низька якість державних послуг і низька очікувана пенсія у поєднанні із слабким контролем з боку правоохоронних органів стали середовищем поширення «сірої» та «чорної» заробітної плати. Через це держава недоотримує 6 млрд дол США надходжень (2,8 млрд дол США – ЄСВ та 3,2 млрд дол США – ПДФО).
– Прозорий повноцінний ринок сільськогосподарської землі замість напівофіційного ринку оренди простимулює надходження до бюджету 12,4 млрд дол США одноразово і приноситиме додаткові 52 млн дол США щорічно. А тим часом в уряді та Верховній Раді не можуть знайти спільного бачення дизайну ринку і роками продовжують мораторій на продаж землі.
– Токсичні борги у портфелях Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державних банків та Приватбанку будуть відшкодовані, ймовірно, у дуже малих розмірах – якість судочинства та слабкий механізм стягнення приводять до того, що в суді банк може повернути лише 1-30 копійок з виданої гривні. В країнах з високим рівнем правовладдя, працюючими процедурами банкрутства і кращою системою врегулювання проблемної заборгованості повернення може становити навіть 70 центів на долар. Різниця у відшкодуванні, розрахована для українських обсягів, становить 10 млрд дол США для чотирьох державних банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
– Удосконалення управління інфраструктурою може принести додаткові 324 млн доларів щорічно, якщо буде запроваджено плату за проїзд вантажівок автошляхами державного значення, та 1 млрд доларів щорічно від державно-приватного партнерства;
– Ухилення від сплати податків при експорті та імпорті. Корупція в митних органах дозволяє імпортувати «в сіру» товарів на 4,05 млрд дол США, «сірий» експорт становить 4,5 млрд дол США. Як результат, бюджет втрачає 1 млрд дол США. Це дуже консервативна оцінка, оскільки «сіра» зовнішня торгівля також може використовуватися для приховування прибутку;
– Приватизація державних підприємств може допомогти зменшити корупцію у державному секторі й, таким чином, зменшити суспільні втрати через неефективні державні підприємства. Слабке правовладдя частково є причиною млявих темпів приватизації й відсутності уваги з боку іноземних інвесторів. Оцінка запропонованих до продажу 53 державних компаній за мультиплікаторами країн із кращим правовладдям та врядуванням становить 5,9 млрд дол США. За нашими оцінками продажа цих компаній при поточному рівні верховенства права принесе держбюджету 4,2 млрд дол США;
– Тіньові галузі – видобуток бурштину, вирубка лісу, гральний бізнес – можуть бути виведені з тіні, а уряд може отримувати додаткові доходи. За грубими оцінками сума може становити 0,2-0,4 млрд дол США за надзвичайно консервативними припущеннями.

Це не вичерпний перелік випадків, де держава втрачає кошти, ці напрямки були обрані за наступними критеріями:
• очевидність відсутності належного управління, контролю правоохоронними органами або корупційні дії;
• значна сума зловживань чи упущених можливостей;
• наявні дані для оцінки.

Дослідження за схожою темою: Як слабке правовладдя робить банківську систему крихкою?

5 Грудня 2018
Коротко про головне у проекті бюджету-2019

Наступний рік для українського уряду обіцяє бути нелегким – потрібно пройти період пікового боргового навантаження на тлі виборів і реформ. Це практично не залишає місця для маневрів, як перед виборцями, так і перед кредиторами. І стримані темпи росту показників урядового проекту бюджету на 2019 рік є тому свідченням.

«Загалом бюджет виглядає стриманим. Вірогідно, його писали у розрахунку на співпрацю із Міжнародним валютним фондом, і витрати та доходи в ньому оцінено досить консервативно. Високий рівень витрат на обслуговування та погашення боргів не дозволяє зменшувати податкове навантаження, обмежує можливості для росту бюджетних витрат та несе ризики рефінансування», – наголосили аналітики Центру економічної стратегії за результатами аналізу проекту Закону про Державний бюджет України на 2019 рік.

Серед ризиків для реалізації бюджету аналітики називають можливе недовиконання в частині фінансування дефіциту через значні потреби у рефінансуванні боргів та оптимістичні очікування від приватизації. З боку видатків є ризик недооцінки необхідних витрат для фінансування субсидій на оплату послуг ЖКГ у разі підвищення цін на газ.

 

24 Вересня 2018
Субвенція на соціально економічний розвиток: як зупинити політичний розподіл бюджетних коштів?

У 2005 році серед трансфертів з державного бюджету на місцевий рівень з’являється субвенція на соціально економічний розвиток.

Загальний обсяг субвенції з 2007 по 2017 рік склав 25,6 млрд грн у гривнях 2017 року.

Первинна ціль субвенції – економічно-обґрунтована підтримка у регіонах інфраструктурних проектів. Проте, на практиці субвенції направляються у ті регіони, де місцева влада близька до партії, що знаходиться у правлячій коаліції у Верховній раді України. Крім того, більше грошей на субвенції виділяється в ті роки, коли в країні відбуваються парламентські чи місцеві вибори.

Такий результат ми отримали, коли провели регресійний аналіз даних із розподілу субвенції на соціально економічний розвиток з 2007 по 2017 роки та перевірили наявність політичних ефектів на розподіл субвенції.

Водночас існує альтернатива субвенції на соціально економічний розвиток – Державний фонд регіонального розвитку. Його мета є майже такою самою, як і мета субвенції на соціально економічний розвиток.

Однак, спрямування коштів із Державного фонду відбувається на основі чітких критеріїв – чисельності населення та валового регіонального продукту, а не ситуативного голосування парламентарів.

6 Червня 2018
Рахункова палата: якою має бути її роль у суспільстві?

Рахункова палата має бути ефективним органом контролю у сфері державних фінансів, істотно впливати на вироблення політики органами державної влади та прийняття рішень парламентом. Однак зараз українці вважають корисність Рахункової палати України дуже низької – за результатами опитування цільова аудиторія оцінили ефективність роботи цієї установи на 3 бали із 10 можливих.

Прозорість, активна та ефективна комунікація із громадськістю допоможуть підвищити інформованість українців про роль та функції Рахункової палати України.

Такого висновку дійшли автори «Дослідження знання та сприйняття Рахункової палати України» – Центр економічної стратегії, проведеного за підтримки німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням урядів Великої Британії та Німеччини.

Дослідження мало на меті визначити загальний рівень обізнаності про діяльність Палати, основні зацікавлені групи у діяльності палати, які комунікаційні продукти Палати ці групи використовують, оцінити чинну діяльність та потенційну роль цієї установи.

Найбільшу обізнаність у діяльності Рахункової палати виявила група «депутати та розпорядники коштів» (рівень обізнаності 90-100%), адже у своїй професійній діяльності вони безпосередньо співпрацюють із Палатою. Найменш обізнаними про Рахункову палату є представники громадянського суспільства через низьку поінформованість про роботу серед представників ЗМІ (понад 70% опитаних журналістів відповіли, що не знають чим займається Палата).

На думку респондентів дослідження, Палата є важливим органом контролю за публічними фінансами. Однак потребує посилення реальна робота з проведення перевірок та аудитів та комунікація наслідків при виявленні порушень.

«Цільова аудиторія усвідомлює важливість Рахункової палати для суспільства як інструменту контролю за ефективністю державних фінансів. Втім, чинна діяльність Палати оцінюється респондентами як неефективна і малопомітна для суспільства», – йдеться у дослідженні.

Аналіз очікувань респондентів показав, що насправді потужна та ефективна Рахункова палата – це:
• частина цілісного механізму парламентського контролю бюджетної системи
• незалежний орган контролю за державними фінансами з високою репутацією
• ефективний запобіжник неефективному використанню бюджетних коштів і запобіжник зловживань
• необхідний елемент для зворотнього зв’язку між урядом та парламентом у сфері державних фінансів
Більш докладно про результати дослідження – у презентації.

Довідково.
Методологія дослідження передбачала проведення глибинних інтерв’ю із представниками зацікавлених аудиторій Рахункової палати.
Опитування, яке стало першим кроком аналізу роботи Рахункової палати, проведено у січні 2018 року та не є репрезентативним.
Дослідження стало продовженням дискусії під час конференції, присвяченої роботі Рахункової палати у червні 2017 року.

12 Квітня 2018
Доцільність другого рівня пенсійної системи

Основною метою цього дослідження є опис міжнародної практики з впровадження другого рівня пенсійної системи. Дослідження звертає особливу увагу на проблеми, з якими зіткнулися нові країни-члени Європейського Союзу, а також надає рекомендації щодо ключових напрямків політики в Україні.

6 Квітня 2018
Бюджет-2018: розвиток за інерцією

У 2018 році держава бере на себе високу відповідальність – зібрати та перерозподілити 44,5% від ВВП, майже на 1 п.п. більше, ніж минулого року. Це гроші, що витрачаються через Державний бюджет, місцеві бюджети та соціальні фонди.

На жаль, розмір державних витрат збільшується, а їх структура не наближається до оптимальної – охорона здоров’я, економічна діяльність, загальнодержавні видатки, культура та охорона довкілля залишаються помітно недофінансованими, тимчасом як соціальний захист, громадський порядок, освіта, обслуговування боргу отримують відносно велику частку видатків. Помітний рух у правильному напрямку очікується лише у економічній діяльності (за рахунок дорожнього фонду ці видатки збільшуються). Орієнтиром оптимальної структури видатків слугували бюджети країн Центральної та Східної Європи (надалі – ЦСЄ), що стали членами ЄС після 2004 року.

Щоб забезпечити фіскальну стабільність, знизити державний борг та досягти більшого економічного зростання, необхідно переглянути ефективність видатків бюджету та зменшувати їх обсяг.

12 Січня 2018
Середньострокове бюджетне планування в Україні

Окремі елементи середньострокового бюджетного планування були впроваджені в Україні ще у 2010 році. Відчутних результатів для бюджетного процесу це не принесло. Процес бюджетування до 2017 року залишався інерційним, а ресурсів для втілення задекларованих в урядових програмах реформ бракувало.

У червні 2017 року уряд вперше подав Бюджетну декларацію, орієнтовану на середньострокову перспективу, і таким чином продемонстрував своє прагнення до більш ретельного та повного втілення системи середньострокового бюджетного планування (далі – СБП) на період 2018-2020 рр. Після численних зауважень від бюджетного комітету документ так і не потрапив на розгляд парламенту. Щоб надалі забезпечити обов’язковість середньострокового бюджетування та визначити місце бюджетної резолюції у бюджетному процесі, Міністерство фінансів подало законопроект змін до Бюджетного кодексу . Якщо зміни будуть прийняті до кінця 2018 року, то Держбюджет 2019 року уже буде будуватися на основі Бюджетної декларації на 2019-2021 роки.

Мета цієї аналітичної записки – дати відповідь на питання, яким чином ефективно впроваджувати елементи системи СБП, щоб досягти оптимального перерозподілу державних видатків між різними бюджетними програмами та ефективніше використовувати кошти платників податків і отримувати якісні державні послуги.

Аналіз досвіду впровадження та розвитку середньострокового планування у країнах ЦСЄ (зокрема, на прикладі Румунії) дасть можливість зрозуміти, яких результатів і у якій перспективі можна очікувати від СБП в Україні.

6 Грудня 2017
X