Результати пошуку

#mittelstand
Як малим та середнім підприємствам України стати національними та глобальними чемпіонами?

Малі та середні підприємства є основою будь-якої національної економіки. Економіка з високою часткою сильних малих та середніх підприємств (МСП) користується декількома перевагами, такими як інклюзивне та стале зростання та економічне зростання, засноване на знаннях та інноваціях. МСП також є більш гнучкими та інтегрованими у спільноти.

У Німеччині розвиток потужного сектору МСП (відомого як Mittelstand) призводить до появи «прихованих чемпіонів», які сприяють економічному успіху країни.

У даній роботі ми вивчаємо ключові внутрішні фактори управління ресурсами в компаніях, які відносяться до Mittelstand, та політики, які сприяли успіху німецького сектору МСП, а також можливість застосувати німецький досвід в Україні.

Наш документ базується на кабінетному дослідженні, попередніх дослідницьких проектах Інституту економічних досліджень (Київ), візитах до німецьких МСП та органів, що займаються розробкою політик, а також глибинних інтерв’ю з українськими та німецькими політиками та бізнесом.

Що стосується України, то існують загальні фактори, які необхідно враховувати при розробці стратегічних політик для МСП, включаючи низький рівень довіри та відносно слабке верховенство права, політичну та економічну нестабільність. Ці довгострокові обставини мають сильний вплив як на державне управління, так і на управління бізнесом.

Щоб сформулювати рекомендації для українських політик у сфері МСП, ми проаналізували розвиток бізнесу від індивідуального підприємництва до перетворення у міжнародного чемпіона. По-перше, ми порівняли абсолютну і відносну кількість населення і бізнесу за останні роки для обох країн, за які доступна інформація. Показник діючих підприємств на 1000 населення в певний момент часу демонструє як готовність, так і здатність керувати бізнесом або бути підприємцем. Тоді ми проаналізували причини, чому більше підприємств досягають успіху та / або ростуть у Німеччині, ніж в Україні на кожному рівні.

Незважаючи на те, що структура малих і середніх підприємств та індивідуальних підприємців в Україні схожа на структуру Німеччини, українському сектору МСП не вистачає можливостей і продуктивності, які могли б призвести до успішності на національному або міжнародному рівні. Зокрема, Україна істотно відстає у кількості малих та середніх компаній, які успішно працюють на міжнародних ринках.

Таким чином, після проведення порівняльного аналізу сектору МСП Німеччини та України на кожному розмірі та рівні ринку, ми пропонуємо рекомендації, які допоможуть збільшити частку підприємств, які здатні та готові розвиватися до вищого рівня, аж до розпочатку експортної діяльності:

Для потенційних та нових підприємців:

  • Розробка довгострокової політики Міністерства освіти і науки та Міністерства економічного розвитку і торгівлі, що буде направлена на пожвавлення існуючих інноваційних та наукових парків у університетах та створення нових.
  • Надання реформованим кластерам університетів необхідного рівня автономії та свободи взаємодії з можливими стейкхолдерами.
  • Фінансування впровадження відповідного кластерного управління та заочне залучення науковців до їх роботи.
  • Фінансування консультативної підтримки кластерів.
  • Підтримка кластерів базується на принципах співфінансування, стабільності, об’єктивної продуктивності та реалістичних цілей.
  • Підтримка ідей інноваційних та конкурентних стартапів серед студентів шляхом долучення бізнесу до навчального процеса, особливо в технічних галузях.
  • Впровадження програм заохочення українських трудових мігрантів та інших уразливих груп населення до започаткування власного бізнесу.

Для створення суб’єкта господарювання:

  • Уніфікація системи податкової системи, спрощення переходу від мікро- до малого підприємства, включаючи зміну правової форми.
  • Мікрогранти та мікрокредитування повинні розподілятися місцевими органами влади та українськими банками у співпраці з міжнародними фінансовими установами з метою мінімізації ризику неналежного розподілу коштів.
  • Об’єднання кредитування з програмами консультування або наставництва для пом’якшення ризиків неповернення кредитів.
  • Центри підтримки інновацій для МСП можуть бути створені в регіонах України через міністерський офіс з розвитку МСП у співпраці з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та місцевими стейкхолдерами та з використанням передового досвіду Німецького агентства Mittelstand 4.0. Основну увагу слід приділяти менш економічно розвиненим регіонам або типам поселень.

Для зростання до національного рівня і розширення ринку:

  • Розширення можливостей співпраці та мереж для малих і середніх підприємств (бізнес-асоціацій, робочих рад, технологічних парків тощо) для вивчення нових можливостей для бізнесу, надання їм не тільки консультаційних послуг, але й повноваження щодо спільного прийняття рішень у процесі вироблення політики.
  • Підвищення використання цифрової інфраструктури та її оновлення за межами великих міст.
  • Компенсація дефіциту персоналу та невідповідності навичок, наприклад, створення програм спільного професійного навчання з технічними університетами за підтримки бізнес-асоціацій.
  • Обмін інформацією про найкращі практики механізмів підтримки бізнесу на місцевому та регіональному рівнях з метою більш ефективного використання повноважень та фінансових ресурсів, що надаються місцевим органам влади в рамках децентралізації.

Для виходу на зовнішній ринок:

  • Заохочення компаній розвивати власний бренд, а не надавати послуги аутсорсингу при виході на зовнішні ринки.
  • Заохочення розширення за кордоном через створення дочірніх компаній при збереженні штаб-квартири, R&D та виробництва в Україні.
  • Подальші заходи з валютної лібералізації для полегшення експортних операцій.
  • Розвиток сталих можливостей з працевлаштування для робочої сили та менеджерів, які мігрували, чи, які знають іноземні мови завдяки короткострокової освітньої та трудової мобільності.

Розвиток конкурентоспроможного сектору МСП на основі рольової моделі Mittelstand може допомогти Україні вирішити економічні та соціальні проблеми, такі як монополізація, безробіття та нерозвиненість окремих регіонів. Це відкрило б шлях до більш інклюзивного та стійкого економічного зростання в країні.

27 Вересня 2019
[проект] Побудова мостів в державній політиці: Україна

В результаті проекту  «Побудова мостів в державній політиці: Україна» спільно з експертами країн ЄС було підготовлено:

Аналітична записка: Як малим та середнім підприємствам України стати національними та глобальними чемпіонами?

Автори дослідження: Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС, Дмитро Яблоновський, заступник директора ЦЕС, Богдан Прохоров, молодший економіст ЦЕС, Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД, Євген Ангел, науковий співробітник ІЕД.

Рецензент: Д-р Ніклас Рюффер, GIZ.     

У даному документі ми вивчаємо ключові внутрішні фактори управління ресурсами в компаніях, які належать до Mittelstand, політики, які сприяли успіху німецького сектору МСП, а також можливість застосування німецького досвіду в Україні. Наш документ базується на кабінетному дослідженні, попередніх дослідженнях Інституту економічних досліджень (Київ), результатах робочих візитів до німецьких МСП та органів, що розробляють політики, а також глибинних інтерв’ю з українськими та німецькими політиками та бізнесменами.

Щоб сформулювати рекомендації для українських політик у сфері МСП, ми проаналізували розвиток бізнесу на кожному рівні – від індивідуального підприємництва до перетворення на міжнародного чемпіона. Спочатку ми порівняли абсолютну і відносну кількість населення і суб’єктів підприємницької діяльності в обох країнах за найновішими даними. Відносний показник діючих підприємств на 1000 осіб населення в певний момент часу засвідчує як готовність, так і здатність вести бізнес або бути підприємцем. Потім ми проаналізували причини, чому у Німеччині на кожному рівні досягають успіху та/або зростають більше підприємств, ніж в Україні.

Аналітична записка: Інструменти зміцнення довіри до суду в Україні

Автори: Роман Куйбіда, к.ю.н., заступник голови правління Центру політико-правових реформ, Михайло Жернаков, д.ю.н., директор Фундації «DEJURE», Максим Середа, експерт Центру політико-правових реформ.

Рецензент: Ліно Бросіус, головний менеджер проектів Центру міжнародної правової співпраці (Нідерланди).

Цей документ політики розроблено з метою сприяти поінформованій дискусії з високопосадовцями, відповідальними за прийняття рішень щодо підвищення довіри до українських судів. Документ підготовлено на основі: аналітичного кабінетного дослідження (включаючи оцінку результатів соціологічних опитувань українських та міжнародних організацій / інституцій); обговорень з практиками сектору юстиції в Україні та Нідерландах. Зміст цього документа є повною відповідальністю авторів.

Нідерланди мають успіх у досягненні великої довіри громадськості до правосуддя. Гаага є визнаною світовою столицею для міжнародного правосуддя. Голландські організації мають унікальний досвід впровадження різних проектів судової реформи в інших державах (включаючи Україну, балканські держави, Молдову тощо). Тому досвід Нідерландів залучений до підготовки цього документа.

Завданням цього документа є пошук нестандартних рішень для підвищення довіри до судів в Україні, зокрема, спираючись на досвід Нідерландів.

Для досягнення цього завдання документ поділено на такі частини:

  • «Традиція» – чи залежить рівень довіри від геополітичного розташування країни, історії та культури, як довіра до суду пов’язана з довірою до інших публічних інституцій, які є тенденції зміни рівня довіри до судів у часовому вимірі та залежно від наявності досвіду участі в судових провадженнях;
  • «Кадри» – яким чином забезпечити високу якість суддівських кандрів через механізми відбору, підготовки, підзвітності;
  • «Сервісна орієнтованість» – як зробити суди ефективними, зручними, зрозумілими, орієнтованими на забезпечення потреб учасників судових проваджень;
  • «Комунікації» – як підвищити довіру до судів за допомогою надання якісних інформаційних послуг.

Аналітична записка: Як врятувати антикорупційну реформу в Україні (базуючись на досвіді Румунії)

Автори: Олександр Лємєнов, StateWatch, Євген Крапивін, Експертний центр з прав людини, Ірина Шиба, Фундація DEJURE.

Рецензенти: Антон Марчук, Центр політико-правових реформ, Катерина Риженко, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Віктор Алістар, Трансперенсі Інтернешнл Румунія.

Метою документу було порівняти практики та описати уроки, винесені з роботи антикорупційних інституцій у Румунії та Україні. Румунський Національний антикорупційний директорат (НАД) та НАБУ об’єднує спільна концептуальна модель – відокремити розслідування топ-корупційних злочинів від системи органів досудового розслідування в державі. Метою такого відокремлення є створення нових інституцій “з нуля”, тобто забезпечення незалежності через формування кадрів на конкурсній основі з інших органів або з осіб, які в них не працювали, створення законодавчих запобіжників до зловживань з боку політиків тощо. Як румунський Директорат, так і українське Бюро об’єднує спільна гіпотеза – зниження рівня корупції на високому рівні має запобігти вчиненню дрібніших корупційних злочинів через страх невідворотності покарання, водночас шкода від топ-корупційних правопорушень завжди більша, ніж від сукупності дрібних побутових хабарів тощо.

Румунський Директорат став прикладом формування такого органу для України. Разом з тим модель «орган досудового розслідування + орган прокуратури», що здійснює процесуальне керівництво за його діяльністю, яка є властивою для української кримінальної юстиції, не відповідає румунській моделі, де мова йде про абсолютно незалежну прокуратуру. Таким чином, українські політичні еліти намагаються створити та поглибити “конфлікт” між двома органами в Україні, – проблема, яка невідома румунським колегам. Між тим, румунський приклад має ряд небезпідставних звинувачень у свою адресу щодо непрозорості діяльності, порушенні законодавства і прав людини, а також “секретній” співпраці з іншими органами з порушенням норм закону.

Результати досліджень представлені на Міжнародній конференції: Уроки з досвіду країн ЄС для України.

Проект «Побудова мостів в державній політиці: Україна» реалізується за фінансової підтримки Foundation Open Society Institute в співпраці з OSIFE при Open Society Foundation.

25 Вересня 2019
Чи стане Україна більш відкритою для бізнесу? — дискусія в Берліні

Запрошуємо на Ukraine Breakfast Debate на тему «Економічні виклики під час зміни уряду: чи стане Україна більш відкритою для бізнесу?», який пройде 25 червня в Берліні (Kalkscheune, Johannisstraße 2).

В рамках події Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (Київ), Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), Дмитро Яблоновський заступник директора Центру економічної стратегії (Київ) проаналізують сучасний стан економіки України та економічну політику уряду. Будуть розглянуті наступні питання:
– Які основні ризики та виклики для уряду, що буде сформований незабаром, в умовах економічного розвитку України?
– Що робити з державними компаніями, які досі домінують у важливих секторах української економіки?
– Які кроки необхідно вжити для того, щоб розділити політичні та бізнес-інтереси?
– Як розвиваються малі та середні підприємства з часів Євромайдану? Як вони можуть бути посилені?
– Які стимули можуть бути створені для того, щоб залучити більше іноземних інвесторів і укріпити міжнародну торгівлю?

Коментарі з німецької сторони будуть надані професором Нікалсом Рюффером, Німецьке міжнародне співробітництво (GIZ), Київ та Уте Кохловськи-Каджаєм, керуючий директор, Німецька Східна Бізнес Асоціація (OAOEV), Берлін

Зверніть увагу, що захід буде проводитися англійською мовою.

Зареєструватися на подію у Берліні необхідно до 20 червня 2019 року за наступним посиланням.

Цей захід є спільною ініціативою проектів берлінського Інституту європейської політики “Платформа для аналітики та міжкультурної комунікації” (PAIC) та “Берлінський політичний хаб”. Проект PAIC спрямований на поширення професійного досвіду серед українських аналітичних центрів, створення синергії між німецькими та українськими аналітичними центрами та передачу знань про події в Україні до Німеччини. PAIC проводиться в тісній співпраці з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва (DIF, Київ) та
think twice UA (Київ), ініціативи з розвитку, дослідження та популяризації think tanks, і підтримується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. «Берлінський політичний хаб» прагне подолати розрив між обговоренням європеїзації в ЄС (Німеччина) та сусідніх країнах ЄС, об’єднавши дослідницькі організації з країн Східного партнерства (Грузія, Молдова та Україна) зі своїми колегами у Берліні.

18 Червня 2019
X