Трекер економіки України під час війни

Цей трекер економіки під час війни – лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Ці дослідження можна знайти за посиланням. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію.

Після падіння на 28,8% у 2022 році, економіка відновилася на 5,5% у 2023 році. За підсумками 2024 року зростання ВВП склало всього 2,9% рік до року — менше за очікування. Економічне відновлення поступово сповільнюється.​

У 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8%. Більшість прогнозів передбачали кращі результати (середня оцінка неурядових аналітиків – +2% у 2025 р.). Відновлення економіки було гіршим через російські обстріли української енергетики.

У ІV кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 3,0% р/р або на 0,7% порівняно з попереднім кварталом (у сезонно скоригованому вимірі).

Позитивно на відновлення економіки у IV кварталі сприяло збирання врожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи. Це активізувало експорт та підтримало вантажні перевезення.

Підтримували економіку і бюджетні видатки, сезонний сплеск яких наприкінці року виявився значним. Споживчий попит також зберігався стійким, було зростання у роздрібній торгівлі. Це, зокрема, завдяки прискоренню зростання реальних зарплат на тлі послаблення інфляційного тиску.

Ціни продовжують зростати швидшими ніж минулого року темпами. У березні 2026 року ціни зросли на 1,7% (після 1,0% у лютому). У річному вимірі інфляція пришвидшилася з 7,6% у лютому до 7,9% у березні. У повномасштабну ж війну Україна увійшла зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р).

Інфляцію зараз розганяють передусім дорожче пальне і транспорт, а також із лагом — стрибок тарифів на електроенергію для бізнесу в січні–лютому, який уже починає «просочуватися» в ціни, плюс ефект від девальвації гривні. За таких умов НБУ, швидше за все, триматиме ставку як мінімум на нинішньому рівні, щоб ІСЦ не вилетів за 10% р/р — широко вживана зараз психологічна відмітка “нормальності”. З іншого боку, Мінфіну буде навіть простіше виконувати план доходів на фоні реального знецінення видатків. Щоб не отримати ще сильніше прискорення інфляції восени, критично зараз максимально допомогти аграріям нормально провести посівну і внести добрива.

НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% на засіданні правління з монетарної політики 29 березня 2026 року. НБУ відклав пом’якшення через інфляційні ризики та очікування, що почали зростати на початку 2026 року. НБУ також заявив, що за потреби готовий і підвищити ставку.

У березні 2026 року міжнародні резерви України скоротилися на 5% до $52 млрд.

За місяць НБУ провів валютних інтервенцій на суму $4,8 млрд, щоб втримати курс гривні. Зниження ціни на золото та укріплення долара зменшили вартість резервів НБУ ще на $656 млн. Ще $383 млн пішло на обслуговування та погашення боргів.

На противагу цьому до резервів надійшло $3 млрд: $1,5 млрд від МВФ, $1,5 млрд через Світовий Банк і $50 млн через розміщення валютних облігацій. Цієї суми не вистачило для повного покриття відтоку валюти, і резерви зменшилися.

Поточного рекордного обсягу резервів достатньо для покриття 5,5 місяців майбутнього імпорту (за норми у 3 місяці).

З другої половини жовтня 2025-го курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та перетнув позначку у 42 грн/$, а на початку 2026 року і 43 грн/$. Ця девальвація є контрольованою, оскільки НБУ зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. Різкі стрибки малоймовірні через більш ніж достатній рівень золотовалютних резервів, які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2026 році потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає орієнтовно $50 млрд.

У 2026 році Україна вже розпочала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримала перший кредитний транш у розмірі $1,5 млрд. Україна продовжує отримувати кошти за програмою ERA (за рахунок доходів від заморожених російських активів) — уже $5,1 млрд у 2026 році.

За підсумками 2025 року іноземна допомога покрила 56% додаткових потреб державного бюджету. У 2024 році цей показник становив 73%. Основою іноземного фінансування 2025 року були надходження коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів (програма ERA). У 2026 році ключовим для України буде фінансування від Європейського Союзу в межах великого кредиту на €90 млрд.

ПнП зріс у 3,2 раза м/м через сезонність, але також показав +24% р/р. ПДФО зростав стабільно: +10% м/м і +22% р/р.

Податки на імпорт різко зросли в лютому: акцизи +40%, імпортний ПДВ +18% до січня через більші обсяги імпорту електроенергії.

Внутрішній ПДВ знизився м/м, але перевищив план на 8% завдяки вищому попиту на енергоресурси в січні.

Рента за надра лідирувала за зростанням (+102% р/р) і перевищила план на 27% через занижені базові показники.

ПнП зріс на +22% р/р і перевищив план на 9%.

Внутрішній ПДВ став єдиним винятком: він відстав як від торішнього рівня (-0,3%), так і від плану (-12%) через нижчу економічну активність.

Загальні видатки у січні 2026 року становили 268 млрд грн, не дотягнувши до місячного плану та скоротившись після грудневого піку.

Оборонна допомога зменшилася у 4 рази р/р.

Обслуговування боргу відстало від плану на 12 млрд грн (–36%), що додало до загального скорочення видатків.
Економічні видатки перевищили 3 млрд грн, скоротившись на 10% р/р.

Програма «5-7-9%» зберігає параметри 2025 року: 18 млрд грн на рік (близько 10% економічних видатків). Фокус на кредитуванні: 83% коштів спрямовують на компенсацію відсоткових ставок за кредитами бізнесу. Виконання стабільне: за січень–лютий видатки становили по 3,5 млрд грн як у 2025, так і у 2026 році.

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став відновлюватися, але повільно; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи весь час скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

Активність на ринку праці поступово відновлюється після свят. Наприкінці 2025 року як кількість нових вакансій, так і нових резюме знизилася до 75–80% від середнього рівня 2021 року. На початку 2026 року ринок швидко вийшов із цього затишшя: роботодавці активніше публікують вакансії, а пошукачі — розміщують резюме.

У середині січня 2026-го кількість нових резюме доволі стрімко зросла та вперше з 2022 року перетнула довоєнні показники. Обсяг нових вакансій при цьому коливається на рівні ~80%. Важливо: це не означає, що вакансій більше, ніж резюме. На одну нову вакансію припадає у середньому 2,5 нових резюме.

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у березні 2026 року рівень безробіття в Україні трохи зріс до 15,5%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у березні зменшився до рівня 22,1%.

Зважаючи на те, що достеменно невідома як кількість безробітних, так і чисельність працездатного населення, цю оцінку безробіття доречно аналізувати в динаміці. Бачимо, що впродовж останніх кількох років в Україні спостерігалося зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності загалом залишався високим.

У березні 2026 року сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) трохи покращився до 49,4, але ще залишився нижче нейтрального рівня. Оригінальні дані ІОДА покращилися та перейшли у позитивну зону, але так відбувається кожної весни, тому доречно дивитися також на сезонно скориговані дані.

Як повідомляє НБУ, позитивно на настрої бізнесу вплинула, в першу чергу, нормалізація ситуації з електроенергією.

Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим суб’єктивним показником економічної ситуації, що сигналізує про поступове відновлення або погіршення ділової активності.

Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у січні 2026 року становив 73,5 пунктів — погіршення порівняно з груднем (78,5). Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (86,8 у січні) та Індекс поточного становища (53,7). Тривалі відключення електроенергії почали мати свій вплив, і споживчі настрої українців у січні 2026 року стали нижчими за настрої у цьому місяці в попередні роки.

Тут ми не робимо сезонне коригування, бо для очікувань споживачів немає достатньої кількості спостережень, а коливання там переважно несистемні й не прив’язані до місяця року. На відміну від бізнесу, де очікування формуються під впливом більш фундаментальних сезонних коливань споживання, циклів проєктів, агросезонності тощо.

На жаль, з січня 2026 року Info Sapiens припинив щомісячне дослідження споживчих настроїв — відтепер оновлення відбуватимуться раз на квартал.

Після припинення експорту електроенергії з 11 листопада 2025 року внаслідок російських атак, у березні 2026 року Україна почала поступово відновлювати постачання електроенергії за кордон. Загалом за місяць експортували близько 30,5 ГВт·год до Угорщини, Молдови та Румунії, причому основні обсяги припали на кінець березня. Найбільшим імпортером української електроенергії була Молдова, яка закупила близько 16 ГВт·год.

Втім, обсяги експорту залишаються незначними: імпорт перевищує експорт майже у 31 раз. Попри це, відновлення експорту — однозначно позитивна новина. Падіння споживання через потепління та активізація сонячної генерації допомогли стабілізувати енергосистему.

Після підвищення прайс-кепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт електроенергії. Урядове регулювання цін на електроенергію раніше призводило до абсурдної ситуації, коли ціни в Україні — за умов шаленої нестачі внаслідок обстрілів — бували нижчими, ніж ринкові в інших європейських країнах. 16 січня міністр енергетики Шмигаль анонсував підвищення прайскепів; 17 січня їх підвищили. 8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год. На жаль, з 31 березня прайс-кепи мають повернутися на попередній, недостатній, рівень. Потрібно зберегти прайс-кепи на високому рівні, який дозволятиме ринку балансувати себе.

У березні імпорт електроенергії зменшився до 942 ГВт·год з 1263 ГВт·год у лютому. Найбільшими постачальниками залишаються Угорщина та Румунія (456 та 189 ГВт·год відповідно). Також електроенергію постачали Словаччина та Польща (167 і 117 ГВт·год відповідно) та Молдова (13 ГВт·год). Україна платить за цю електроенергію ринкову ціну — це не допомога.

Угорщина та Словаччина разом забезпечують дві третини всього українського імпорту електроенергії (48% та 18% відповідно). Тому заяви прем’єр-міністрів цих країн про можливе припинення постачання викликали занепокоєння. Але міжкордонні поставки регулюються спільними правилами спільної європейської енергосистеми ENTSO-E. Україна є повноправним членом ENTSO-E, як і Угорщина та Словаччина. Це означає, що постачання електроенергії до України не можна довільно припинити політичним рішенням однієї сторони.

Підвищення прайс-кепів зробило електроенергію для бізнесу доступнішою, але й дорожчою. За 2 місяці 2026 р. ціна на ринку “на добу наперед” (РДН) зросла на 46,6% до 10,1 грн/кВт∙год (без ПДВ). Але вже у березні, з полегшенням ситуації, ціни відкотилися вниз. Так, середня ціна на РДН знизилася до 7,3 грн/кВт·год. Втім, ціни залишаються загалом вищими, ніж у 2025 році.

За даними Держстату, у січні–вересні 2025 року агровиробництво скоротилося на 14% р/р (після зниження на 8,4% р/р у січні–серпні) через зсув темпів жнив порівняно з 2024 роком.

Станом на середину жовтня несприятлива погода й далі затримувала збір урожаю та сівбу. Зібрано близько 35 млн т зерна проти ≈43 млн т торік, а площі під озимими скоротилися до 4,8 млн га (понад 5,4 млн га у 2024-му). Урожайність пізніх культур очікується на рівні минулого року, окрім соняшнику.

Нове експортне мито на ріпак стимулювало переробку (250 тис. т у вересні проти 60 тис. т у липні–серпні) та збільшило експорт ріпакової олії (109 тис. т).

13 жовтня ЄС погодився скоротити або скасувати мита на низку українських агропродуктів, зокрема молочні, фрукти, овочі та м’ясо.

USDA в листопадовому прогнозі очікує, що у 2025/26 маркетинговому сезоні Україна збере 29 млн т кукурудзи, з яких 23 млн т піде на експорт. Врожай пшениці очікується на рівні 23 млн т, експорт — 15 млн т. Урожай сої прогнозують на рівні 6,2 млн т.

У січні 2026 року металургійне виробництво скоротилося на 15–25% м/м. Експорт основної металургійної продукції також зменшився (сталі — на 25%, чавуну — на 27%, залізної руди — на 34%). Падіння виробництва та експорту зумовили високі енергетичні витрати, логістичні збої, нижчі ціни на залізну руду та слабший попит.

Механізм CBAM почав діяти для українських виробників із початку 2026 року, попри обговорення з Європейською комісією щодо перехідного періоду в умовах повномасштабної війни. За оцінками GMK Center, запровадження CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році. CBAM створює додаткові витрати для виробників і робить продукцію неконкурентною порівняно з європейськими або менш вуглецево інтенсивними виробниками.

Депозити допомогосподарств продовжують тенденцію до зростання. Гривневі та валютні депозити на вимогу перетнули позначку 200% від номінального значення 2021 року та залишаються на вищому рівні, що свідчить про високий попит на ліквідність. Строкові депозити в гривні також зростали, в той час як валютні строкові депозити не зростають, що свідчить про обережність щодо довгострокових валютних заощаджень.

Кредитування в Україні впевнено і стрімко зростає. Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування. Споживчі кредити також стрімко зростають.

Втім, зверніть увагу, що якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредити ще ні. Зберігається розрив між депозитами і кредитами. Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Ми оновили дані для обрахунку індексу корпоративного гривневого кредитування, вилучивши з них списані ПриватБанком непрацюючі кредити часів Коломойського.

За попередніми даними НБУ, у лютому 2025 року баланс товарів та послуг був негативним: $-6,2 млрд. У лютому Україна імпортувала загалом на суму $10,4 млрд. З цієї суми імпорт товарів — $8,6 млрд, імпорт послуг — $1,8 млрд. Експорт сягнув $4,3 млрд, з них експорт товарів — $3,0 млрд, а експорт послуг — $1,3 млрд.

ПриватБанк, як відповідальний бізнес та приклад корпоративного управління постійно працює над підвищенням рівня фінансової грамотності українців. Підтримуючи Центр економічної стратегії, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

Ми використовуємо ChatGPT під час роботи над цією сторінкою: за його допомогою ми можемо редагувати та перекладати тексти. Відповідальність за якість фінального продукту несе автор, економіст Максим Самойлюк.