Анонс дослідження: Як зробити так, щоб гарантування депозитів не провокувало фінансові кризи?

Для України характерна ситуація, коли вкладники несуть кошти до банків, що пропонують найвищі відсотки за депозитами. При цьому люди не зважають на надійність банків, бо Фонд гарантування все-одно поверне їхній вклад із відсотками в рамках гарантованої суми. Це змушує банки конкурувати між собою, збільшуючи процентні ставки за депозитами. Відповідно, вони змушені шукати все більш дохідні, а значить ризикованіші, інструменти – тобто кредитувати ризикованих позичальників за підвищеними ставками.

Така поведінка вкладників та банків збільшує сукупний ризик системи і у підсумку призводить до «банкопадів», а також дає можливість нечистим на руку власникам «пилососити» кошти населення. Це явище називається «моральний ризик» і воно характерне не лише для України: дослідження свідчать, що у тій чи іншій мірі моральний ризик проявляється у всіх системах, де існує повне гарантування вкладів.

З іншого боку, гаранутування депозитів створювалося як спосіб запобігти «втечі з банків», коли під час паніки всі вкладники біжать забирати гроші та таким чином самі спричиняють колапс банку.
Проблема ефективного дизайну системи гарантування вкладів, покликаного знайти баланс між «моральним ризиком» та «втечею з банків», тим більш актуальна для України, що рятувати банки – дорога справа для платників податків. На рекапіталізацію банків Україна витратила 5% ВВП у кризу 2008-2009 рр. а у кризу 2014-2015 – 14% ВВП. Кожного разу це призводило до зростання державного боргу (ОВДП) та, відповідно, погіршення фінансової стійкості країни.

Записка має на меті вивчити фінансову поведінку українців та надати рекомендації щодо подолання морального ризику в Україні.

Файли для завантаження
штрих

Контактна особа

штрих

Підписуйтесь на розсилку штрих