Кадровий бум в Нафтогазі: як це вплине на реформу корпоративного управління в держсекторі

12 Травня 2021
Поділитись

Економіст ЦЕС Богдан Прохоров коментує звільнення Андрія Коболєва з посади голови НАК «Нафтогаз України» «поза» наглядовою радою компанії для Укрінформ.

Богдан вважає, що звільнення Коболєва відбулось із дотриманням законодавства. Щоправда, дещо всупереч кращим практикам корпоративного управління, яке на сьогодні активно впроваджується в Україні в державному секторі.

«Я б не був таким категоричним щодо порушення статуту Нафтогазу. Юридично це була серія рішень. Кабмін, який є власником Нафтогазу, спочатку визнав незадовільною роботу правління та Наглядової ради через отриманий збиток. Це стало приводом до звільнення Наглядової ради. Потім, за юридичної відсутності повноважної Наглядової ради, Кабмін як власник звільнив Коболєва та призначив Вітренка. І повернув Наглядову раду. Тобто все відбулось, на мій погляд, відповідно до законодавства. Але треба визнати, не у відповідності до кращих практик корпоративного управління в державних підприємствах ОЕСР і до тих зобов’язань, які взяла на себе Україна щодо їх впровадження. Тому Наглядова рада в результаті і пішла у відставку», – вважає експерт.

Наразі Україна бере участь в програмі МВФ stand-by, в рамках якої для нашої держави передбачено $5 млрд. У червні минулого року Україна вже отримала $2,1 млрд. Новий транш у розмірі $2,9 млрд Офіс президент планував отримати вже у вересні цього року, але через низку причин, у тому числі, і через кадрові зміни в НАК «Нафтогазі» процес призупинився.

«Щодо МВФ, ми бачимо, що «Нафтогаз» згадувався в контексті вдосконалення управління енергетичним сектором для уникнення створення квазі-фіскального бюджетного дефіциту, а не лише в контексті управління державними підприємствами. Уряд зобов’язувався ухвалити зміни до статуту Нафтогазу для приведення його до рекомендацій ОЕСР. Тому ця ситуація може негативно вплинути на переговори з МВФ», – вважає Прохоров.

Але не тільки відсутність траншу є наразі гіркою «пігулкою». Основне, що своїми діями щодо НАК «Нафтогазу» Кабмін спричинив призупинення роботи членів номінаційного комітету з призначень до наглядових рад.

«Це вже вплинуло на реформу корпоративного управління, оскільки незалежні експерти – члени комітету з призначень до наглядових рад державних підприємств, які допомагали нашому уряду підбирати кандидатів по всьому світу – вже заявили, що призупиняють свою діяльність», – каже економіст ЦЕС .

Він нагадав, що ціль наглядових рад на підприємствах як державних, так і приватних – це сталий розвиток компанії та узгодження стратегічних цілей власника та дій топ-менеджменту. Наглядова рада має бути носієм експертизи та досвіду, щоб незалежно ухвалювати рішення щодо того, як найкраще реалізувати цілі власника та оцінювати ефективність діяльності топ-менеджменту.

Оскільки власник державних підприємств – народ України, то роль наглядової ради у випадку цих підприємств стає архіважливою. «Це обмеження політичного і корупційного впливу на підприємство з боку міністерств, політиків, олігархів. Тому, власне, цінним є те, що в наших наглядових радах присутні іноземці, бо на них складніше «натиснути» та змусити приймати рішення, які вигідні не лише компаніям та державі», – резюмує Прохоров.

Повний матеріал читайте на Укрінформ.

X