Трекер економіки України під час війни

Цей трекер економіки під час війни – лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Ці дослідження можна знайти за посиланням. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію.

Після падіння на 28,8% у 2022 році, економіка відновилася на 5,5% у 2023 році. За підсумками 2024 року зростання ВВП склало всього 2,9% рік до року — менше за очікування. Економічне відновлення поступово сповільнюється.​

У 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8%. Більшість прогнозів передбачали кращі результати (середня оцінка неурядових аналітиків – +2% у 2025 р.). Відновлення економіки було гіршим через російські обстріли української енергетики.

У І кварталі 2026 року реальний ВВП впав — вперше з 2024 р — на 0,5% р/р або на 0,7% порівняно з попереднім кварталом (у сезонно скоригованому вимірі).

ВВП скоротився через енергокризу, яку спричинили російські обстріли енергетики.

Ціни продовжують зростати швидшими, ніж минулого року, темпами. У квітні 2026 року ціни зросли на 1,4% (після 1,7% у березні). У річному вимірі інфляція пришвидшилася з 7,9% у березні до 8,6% у квітні. У повномасштабну ж війну Україна увійшла зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р).

Інфляцію продовжують розганяти передусім дорожче пальне і транспорт, а також із лагом — стрибок тарифів на електроенергію для бізнесу в січні–лютому, який уже починає «просочуватися» в ціни, плюс ефект від девальвації гривні. За таких умов НБУ триматиме ставку як мінімум на нинішньому рівні, щоб ІСЦ не вилетів за 10% р/р — широко вживана зараз психологічна відмітка “нормальності”. З іншого боку, Мінфіну буде навіть простіше виконувати план доходів на фоні реального знецінення видатків. Щоб не отримати ще сильніше прискорення інфляції восени, критично зараз максимально допомогти аграріям нормально провести посівну і внести добрива.

НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% на засіданні правління з монетарної політики 30 квітня 2026 року. НБУ відклав пом’якшення через інфляційні ризики та очікування, що почали зростати на початку 2026 року. НБУ також заявив, що за потреби готовий і підвищити ставку.

У квітні 2026 року міжнародні резерви України скоротилися на 7,3% до $48,2 млрд.

За місяць НБУ провів валютних інтервенцій на суму $3,6 млрд, щоб втримати курс гривні. Ще $1 млрд пішов на обслуговування та погашення боргів.

На противагу цьому до резервів надійшло $378 млн: $339 млн через розміщення валютних облігацій і $39 млн від Світового Банку. Завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася ще на $378 млн. Цих $756 млн не вистачило для повного покриття відтоку валюти, і резерви зменшилися.

Поточного рекордного обсягу резервів достатньо для покриття 4,9 місяців майбутнього імпорту (за норми у 3 місяці).

З другої половини жовтня 2025-го курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та перетнув позначку у 42 грн/$, а на початку 2026 року і 43 грн/$. Ця девальвація є контрольованою, оскільки НБУ зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. Різкі стрибки малоймовірні через більш ніж достатній рівень золотовалютних резервів, які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2026 році потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає орієнтовно $50 млрд.

У 2026 році Україна вже розпочала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримала перший кредитний транш у розмірі $1,5 млрд. Україна продовжує отримувати кошти за програмою ERA (за рахунок доходів від заморожених російських активів) — уже $5,1 млрд у 2026 році.

За підсумками 2025 року іноземна допомога покрила 56% додаткових потреб державного бюджету. У 2024 році цей показник становив 73%. Основою іноземного фінансування 2025 року були надходження коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів (програма ERA). У 2026 році ключовим для України буде фінансування від Європейського Союзу в межах великого кредиту на €90 млрд.

Паливна криза мала незначний вплив на доходи державного бюджету у березні; найбільший внесок припав на імпортний ПДВ.

Загальні податкові надходження склали 244 млрд грн, майже +30 млрд грн р/р. Половину цього приросту забезпечив імпортний ПДВ.

У березні імпорт нафтопродуктів становив 21 млрд грн (+3,8 млрд грн м/м) через накопичення запасів пального та зростання цін.

Надходження внутрішнього ПДВ скоротилися як м/м (-5%), так і р/р (-11,5%) через збільшення бюджетних відшкодувань та зростання імпортозалежності.

Вплив кризи на податки на доходи наразі обмежений. Криза може погіршити економічні очікування та активність, що може позначитись на надходженнях від податків на доходи. Проте у березні ці надходження зросли та перевищили план: ПнП зріс м/м (+541%) через сезонність і перевищив план (+8%); ПДФО зріс м/м (+4%) та р/р (+23%) і перевищив план (+5%).

У лютому 2026 року видатки держбюджету становили 372 млрд грн, +30% м/м.

Війна залишалася ключовим драйвером. Dласні оборонні видатки: 189 млрд грн проти 153 млрд грн у січні.

Оборонна допомога зросла у 1,5 раза м/м.

Невійськові витрати — нерівномірне зростання: економічна активність: 2,9 → 9,6 млрд грн через фінансування Національної установи розвитку («5-7-9%») та погашення дорожніх боргів. Охорона здоров’я: 7,1 → 21,8 млрд грн через затримки до лютого в укладанні контрактів із закладами охорони здоров’я в межах Програми медичних гарантій. Водночас загальні видатки скоротилися на 10% р/р: як військові (-9%), так і невійськові (-11%).

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став відновлюватися, але повільно; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи весь час скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

Активність на ринку праці поступово відновлюється після свят. Наприкінці 2025 року як кількість нових вакансій, так і нових резюме знизилася до 75–80% від середнього рівня 2021 року. На початку 2026 року ринок швидко вийшов із цього затишшя: роботодавці активніше публікують вакансії, а пошукачі — розміщують резюме.

У середині січня 2026-го кількість нових резюме доволі стрімко зросла та вперше з 2022 року перетнула довоєнні показники. Обсяг нових вакансій при цьому коливається на рівні ~80%. Важливо: це не означає, що вакансій більше, ніж резюме. На одну нову вакансію припадає у середньому 2,5 нових резюме.

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у квітні 2026 року рівень безробіття в Україні трохи скоротився до 15,3%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у квітні зменшився до рівня 20,1%.

Зважаючи на те, що достеменно невідома як кількість безробітних, так і чисельність працездатного населення, цю оцінку безробіття доречно аналізувати в динаміці. Бачимо, що впродовж останніх кількох років в Україні спостерігалося зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності загалом залишався високим. У 2026 ж році скорочення безробіття фактично зупинилося.

У квітні 2026 року сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) покращився до 49,7 і впритул наблизився до позитивної зони, але ще залишився нижче нейтрального рівня. Оригінальні дані ІОДА трохи погіршилися, але залишились у позитивній зоні. Сезонно скориговані дані дозволяють побачити реальні тенденції.

Як повідомляє НБУ, негативно на настрої бізнесу вплинуло, в першу чергу, зростання цін на пальне.

Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим суб’єктивним показником економічної ситуації, що сигналізує про поступове відновлення або погіршення ділової активності.

Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у квітні 2026 року становив 76,9 пунктів — покращення порівняно з січнем (73,5). Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (88,3 у квітні) та Індекс поточного становища (59,9). Споживчі настрої традиційно покращилися навесні. Але у квітні 2026 року вони були нижчими за настрої у цьому місяці в попередні роки.

Тут ми не робимо сезонне коригування, бо для очікувань споживачів немає достатньої кількості спостережень, а коливання там переважно несистемні й не прив’язані до місяця року. На відміну від бізнесу, де очікування формуються під впливом більш фундаментальних сезонних коливань споживання, циклів проєктів, агросезонності тощо.

На жаль, з січня 2026 року Info Sapiens припинив щомісячне дослідження споживчих настроїв, і тепер оновлення відбуваються раз на квартал.

У квітні 2026 року Україна продовжує постачання електроенергії за кордон. Загалом за місяць експортували близько 33 ГВт·год до Угорщини, Молдови та Румунії. Найбільшим імпортером була Угорщина, яка закупила близько 21 ГВт·год. Втім, обсяги експорту залишаються незначними: імпорт перевищує експорт майже у 17 разів. Україні доводиться імпортувати багато електроенергії в першу чергу через наслідки російських атак.

У квітні знову розпочалися відключення електроенергії через поєднання кількох факторів. З 1 квітня прайс-кепи повернулись на попередній, недостатній рівень, що утримувало ціни в Україні нижчими за європейські та робило імпорт електроенергії невигідним. Також ситуацію ускладнило похолодання та зменшення сонячної активності.

У відповідь на дефіцит електроенергії та скорочення імпорту 23 квітня НКРЕКП прийняла нову постанову, і з 30 квітня прайс-кепи знову підвищили до 15 тис. грн/МВт·год. Прайс-кепи варто скасувати повністю, однак навіть це підвищення дозволить збільшити імпорт електроенергії.

У квітні імпорт електроенергії зменшився до 558 ГВт·год з 942 ГВт·год у березні. Найбільшими постачальниками були Угорщина, Польща та Румунія (306, 125 та 124 ГВт·год відповідно). Також електроенергію постачали Молдова та Словаччина (3 та 0,05 ГВт·год відповідно). Україна платить за цю електроенергію ринкову ціну — це не допомога.

Ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) у квітні знизились до 5,7 грн/кВт·год — після 7,3 грн/кВт·год у березні та пікових 10,1 грн/кВт·год у лютому. Зниження пов’язане зі зменшенням попиту після опалювального сезону.

Станом на 14 квітня весняний посівний сезон розпочався в усіх регіонах у тому ж темпі, що й торік, при цьому посівні площі майже не змінилися порівняно з 2025 роком. Водночас зростання цін на пальне (дизель +30 грн) і добрива (+30–35%) підвищило собівартість виробництва.

Уряд зберіг програми підтримки агровиробників у 2026 році: програма «5–7–9%»; часткове відшкодування вартості с/г техніки; агрострахування; гарантії для фермерів, зокрема з додатковими пільгами для прифронтових територій; а також розмінування.

Ризики: скорочення внесення добрив і засобів захисту рослин, що негативно вплине на врожайність і призведе до нижчих урожаїв, зменшення обсягів харчової переробки та експорту порівняно з 2025 роком, а також посилить інфляційний тиск.

У березні металургійне виробництво зросло на 20–40% м/м — залежно від продукції — на тлі покращення енергетичної ситуації та зниження вартості електроенергії.

За даними металургійних підприємств, заходи CBAM призвели до втрати понад 1 млн т замовлень на експорт сталі та закриття частини виробничих потужностей.

Ризики: слабкий зовнішній попит на українську металургійну продукцію через глобальне економічне уповільнення.

Депозити допомогосподарств вперше за довгий час перервали зростання. У березні обсяг коштів на депозитах домогосподарств — строкових та на вимогу — скоротився на 17,5 млрд грн, або ж 2% у порівнянні з лютим. Це скорочення дуже незначне; у річному вимірі обсяг депозитів зріс на 22%. Але таке скорочення свідчить, що люди забирають кошти з депозитів: або щоб інвестувати у більш вигідні активни (наприклад, ОВДП), або щоб банально заплатити за свої витрати. Втім, гривневі та валютні депозити на вимогу залишаються на високому рівні — більше 200% від номінального значення 2021 року — що свідчить про високий попит на ліквідність.

Кредитування в Україні впевнено і стрімко зростає. Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування. Споживчі кредити також стрімко зростають.

Втім, зверніть увагу, що якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредити ще ні. Зберігається розрив між депозитами і кредитами. Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Ми оновили дані для обрахунку індексу корпоративного гривневого кредитування, вилучивши з них списані ПриватБанком непрацюючі кредити часів Коломойського.

За попередніми даними НБУ, у березні 2026 року баланс товарів та послуг був негативним: $-6,6 млрд. У березні Україна імпортувала загалом на суму $11,5 млрд. З цієї суми імпорт товарів — $9,5 млрд, імпорт послуг — $2,0 млрд. Експорт сягнув $4,9 млрд, з них експорт товарів — $3,5 млрд, а експорт послуг — $1,4 млрд.

ПриватБанк, як відповідальний бізнес та приклад корпоративного управління постійно працює над підвищенням рівня фінансової грамотності українців. Підтримуючи Центр економічної стратегії, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

Ми використовуємо ChatGPT під час роботи над цією сторінкою: за його допомогою ми можемо редагувати та перекладати тексти. Відповідальність за якість фінального продукту несе автор, економіст Максим Самойлюк.