Трекер економіки України під час війни

Цей трекер економіки під час війни – лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Ці дослідження можна знайти за посиланням. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію.

Після падіння на 28,8% у 2022 році економіка України почала відновлюватися, однак темпи зростання поступово сповільнюються. Після зростання на 5,5% у 2023 році реальний ВВП зріс на 2,9% у 2024 році та на 1,8% у 2025 році. Слабші результати значною мірою пояснюють наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру та іншими воєнними викликами.

У І кварталі 2026 року реальний ВВП впав — вперше за три роки, за уточненими даними — на 0,6% р/р або на 0,7% порівняно з попереднім кварталом (у сезонно скоригованому вимірі).

ВВП скоротився через енергокризу, яку спричинили російські обстріли енергетики.

У травні 2026 року інфляція трохи сповільнилась до 0,9% у місячному вимірі (після 1,4% у квітні). У річному вимірі інфляція сповільнилася з 8,6% у квітні до 8,2% у травні. У повномасштабну ж війну Україна увійшла зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р).

Ціни на пальне (+38,7% рік-до-року) і далі впливатимуть на зростання інфляції. Водночас новий врожай її стримуватиме 一 зважаючи на вищі ціни на овочі і фрукти, які були минулоріч.

За останній місяць фрукти подорожчали найбільше 一 на 11,1%, зокрема через свіжу полуницю в продажі.

Також зросли ціни на хліб, соняшникову олію, макарони, рибу та рибні продукти, безалкогольні напої, яловичину й цукор — на 1,2–6,4%.

Подешевшали яйця на 15,3%. Ціни знизилися також на овочі, молоко, свинину, масло та сало — на 0,2–1,7%.

Ціни на транспорт зросли на 0,7% через подорожчання проїзду в автомобільному пасажирському транспорті (+2,7%) та пального й мастил (+0,6%).

НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% на засіданні правління з монетарної політики 30 квітня 2026 року. НБУ відклав пом’якшення через інфляційні ризики та очікування, що почали зростати на початку 2026 року. НБУ також заявив, що за потреби готовий і підвищити ставку.

У травні 2026 року міжнародні резерви України скоротилися на 5,2% до $45,7 млрд.

За місяць НБУ провів валютних інтервенцій на суму $3,2 млрд, щоб втримати курс гривні. Ще $126 млн пішли на обслуговування та погашення боргів в іноземній валюті.

На противагу цьому до резервів надійшло $599 млн: $100 млн через розміщення валютних облігацій і $499 млн через рахунки Світового Банку. Завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася ще на $442 млн. Цього $1 млрд не вистачило для повного покриття відтоку валюти, і резерви зменшилися.

Поточного рекордного обсягу резервів достатньо для покриття 4,7 місяців майбутнього імпорту (за норми у 3 місяці).

З другої половини жовтня 2025-го курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та вже впритул наблизився до позначки 45 грн/$. Ця девальвація є контрольованою НБУ, який зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. Різкі стрибки малоймовірні через достатній рівень золотовалютних резервів, які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2026 році потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає орієнтовно $50 млрд.

У 2026 році Україна вже розпочала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримала перший кредитний транш у розмірі $1,5 млрд. Україна продовжує отримувати кошти за програмою ERA (за рахунок доходів від заморожених російських активів) — уже $6,6 млрд у 2026 році.

За підсумками 2025 року іноземна допомога покрила 56% додаткових потреб державного бюджету. У 2024 році цей показник становив 73%. Основою іноземного фінансування 2025 року були надходження коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів (програма ERA). У 2026 році ключовим для України буде фінансування від Європейського Союзу в межах великого кредиту на €90 млрд, перший транш якого країна розраховує отримати в червні.

Податкові надходження у квітні перевищили як торішній рівень (+23% р/р), так і план (+2%). Порівняно з березнем надходження скоротилися через сезонний пік сплати податку на прибуток підприємств у березні.

Криза на Близькому Сході продовжує впливати на бюджет через високі ціни на нафту. Надходження від імпортного ПДВ показали найвищі темпи зростання (+41% р/р) завдяки збільшенню обсягів та вартості імпорту. Нафтопродукти залишаються найбільшою категорією імпорту та забезпечили 18,9 млрд грн надходжень ПДВ у квітні.

Надходження від акцизів також зросли (+9,5% р/р), хоча дещо скоротилися порівняно з піком у лютому–березні.

Надходження від ПДФО та військового збору зросли на 21% р/р та 7% м/м відповідно, що відображає подальше зростання заробітних плат.

Видатки у березні були на 24% вищими, ніж торік.

Ключовим чинником зростання видатків залишалися потреби війни. Оборонна допомога подвоїлася р/р і сягнула 79 млрд грн, тоді як воєнні видатки за рахунок власних джерел зросли на 26% р/р та 45% м/м — до 275 млрд грн.

Соціальний захист залишається головним невоєнним пріоритетом. Ці видатки зросли на 17% р/р та 14% м/м, досягнувши 39 млрд грн.

Водночас пов’язані з війною видатки у першому кварталі 2026 року були нижчими, ніж торік, переважно через скорочення обсягів допомоги сектору оборони.

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став відновлюватися, але повільно; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи весь час скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

У середині січня 2026-го кількість нових резюме доволі стрімко зросла та вперше з 2022 року перетнула довоєнні показники, але згодом відкотилася до ~90% від рівня 2021 року. Обсяг нових вакансій при цьому коливається у проміжку 80-90%. Важливо: це не означає, що вакансій більше, ніж резюме. На одну нову вакансію припадає у середньому 2,5 нових резюме.

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у травні 2026 року рівень безробіття в Україні скоротився до 13,5%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у травні зменшився до рівня 19,2%.

Зважаючи на те, що достеменно невідома як кількість безробітних, так і чисельність працездатного населення, цю оцінку безробіття доречно аналізувати в динаміці. Бачимо, що впродовж останніх кількох років в Україні спостерігалося зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності загалом залишався високим. У 2026 ж році скорочення безробіття фактично зупинилося.

У травні 2026 року сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) незначно покращився до 49,8 і залишився впритул до позитивної зони, але ще нижче нейтрального рівня. Оригінальні дані ІОДА трохи покращилися та залишились у позитивній зоні. Сезонно скориговані дані дозволяють побачити реальні тенденції.

Як повідомляє НБУ, позитивно на настрої бізнесу вплинула, в першу чергу, стійка ситуація в енергетиці.

Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим суб’єктивним показником економічної ситуації, що сигналізує про поступове відновлення або погіршення ділової активності.

Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у квітні 2026 року становив 76,9 пунктів — покращення порівняно з січнем (73,5). Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (88,3 у квітні) та Індекс поточного становища (59,9). Споживчі настрої традиційно покращилися навесні. Але у квітні 2026 року вони були нижчими за настрої у цьому місяці в попередні роки.

Тут ми не робимо сезонне коригування, бо для очікувань споживачів немає достатньої кількості спостережень, а коливання там переважно несистемні й не прив’язані до місяця року. На відміну від бізнесу, де очікування формуються під впливом більш фундаментальних сезонних коливань споживання, циклів проєктів, агросезонності тощо.

На жаль, з січня 2026 року Info Sapiens припинив щомісячне дослідження споживчих настроїв, і тепер оновлення відбуваються раз на квартал.

У травні 2026 року Україна суттєво збільшила експорт електроенергії — до 94 ГВт·год проти 33 ГВт·год у квітні. Зростання зумовлене сезонним збільшенням сонячної генерації та нижчим внутрішнім попитом. Найбільшим імпортером української електроенергії була Угорщина, яка закупила близько 60 ГВт·год, далі — Молдова та Румунія (18 та 16 ГВт·год відповідно). Попри зростання експорту, імпорт все одно перевищує його у 4,2 раза: Україна залишається нетто-імпортером електроенергії. Україні доводиться імпортувати багато електроенергії в першу чергу через наслідки російських атак.

Обсяги експорту могли б бути значно більшими, якби не механізм CBAM — вуглецевий податок ЄС на імпорт товарів із високими викидами вуглецю, що запрацював повноцінно з 1 січня 2026 року. За даними Forbes Ukraine, українські експортери електроенергії втратили близько $26 млн виторгу у першому кварталі через CBAM.

З 1 травня прайс-кепи підвищили до 15 тис. грн/МВт·год, що відновило доступ до імпорту в години дефіциту. Попри це, імпорт у травні знизився до 397 ГВт·год з 558 ГВт·год у квітні через нижчий попит на електроенергію та зростання сонячної генерації. Найбільшими постачальниками були Угорщина, Румунія та Польща (206, 97 та 91 ГВт·год відповідно). Молдова та Словаччина постачали символічні обсяги (1,4 та 1 ГВт·год відповідно). Прайс-кепи варто скасувати повністю, однак навіть їх підвищення дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит. Україна платить за імпортовану електроенергію ринкову ціну — це не допомога.

Ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) у травні знизились до 5,2 грн/кВт·год — після 5,7 грн/кВт·год у квітні та пікових 10,1 грн/кВт·год у лютому. Зниження пов’язане зі зростанням сонячної генерації та меншим попитом поза опалювальним сезоном.

Станом на 19 травня засіяли 83% площ під яровими культурами, що дещо нижче за показник 2025 року через холодну весну.

Урожай основних культур, за прогнозами USDA у травневому звіті та оцінками Міністерства економіки, очікують майже на рівні 2025 року завдяки достатній кількості снігу та опадів узимку–навесні 2026 року (рекордний показник за останні шість років).

Водночас ризики залишаються суттєвими:

• зростання виробничих витрат українських виробників агропродовольчої продукції можуть частково компенсувати вищі ціни на продовольство на світових ринках.
• через холодну весну та затримки посівної стан пізніх культур гірший, ніж у 2025 році, а також існує ризик поширення хвороб і шкідників;
• дефіцит добрив через війну в Ірані може вплинути на врожайність;

У квітні металургійне виробництво скоротилося на 15–25% м/м через тимчасові відключення електроенергії у першій половині місяця та регулювання CBAM, яке знизило попит ЄС на українську металургійну продукцію.

У липні 2026 року очікують запровадження додаткових регуляторних обмежень ЄС, спрямованих на боротьбу з надлишковими потужностями у металургії, зокрема через тарифні квоти, що ще більше обмежить металургійне виробництво в Україні.

Жорсткі правила CBAM та регулювання надлишкових потужностей застосовують до України, попри те що країна перебуває у виняткових умовах через повномасштабне російське вторгнення, втратила майже половину виробничих потужностей і має статус кандидата на вступ до ЄС.

Водночас переговори тривають, і для України можуть запровадити режим винятків.

Депозити допомогосподарств відповили зростання після невеликого падіння в березні. Гривневі та валютні депозити на вимогу залишаються на високому рівні — більше 200% від номінального значення 2021 року — що свідчить про високий попит на ліквідність.

Кредитування в Україні впевнено і стрімко зростає. Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування. Споживчі кредити також стрімко зростають.

Втім, зверніть увагу, що якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредити ще ні. Зберігається розрив між депозитами і кредитами. Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Ми оновили дані для обрахунку індексу корпоративного гривневого кредитування, вилучивши з них списані ПриватБанком непрацюючі кредити часів Коломойського.

За попередніми даними НБУ, у квітні 2026 року баланс товарів та послуг був негативним: $-6,0 млрд. У квітні Україна імпортувала загалом на суму $10,9 млрд. З цієї суми імпорт товарів — $8,9 млрд, імпорт послуг — $2,0 млрд. Експорт сягнув $4,9 млрд, з них експорт товарів — $3,5 млрд, а експорт послуг — $1,4 млрд.

ПриватБанк, як відповідальний бізнес та приклад корпоративного управління постійно працює над підвищенням рівня фінансової грамотності українців. Підтримуючи Центр економічної стратегії, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

Ми використовуємо ChatGPT під час роботи над цією сторінкою: за його допомогою ми можемо редагувати та перекладати тексти. Відповідальність за якість фінального продукту несе автор, економіст Максим Самойлюк.