Трекер економіки України під час війни

Цей трекер економіки під час війни – лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Ці дослідження можна знайти за посиланням. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію.

Після падіння на 28,8% у 2022 році економіка України почала відновлюватися, однак темпи зростання поступово сповільнюються. Після зростання на 5,5% у 2023 році реальний ВВП зріс на 2,9% у 2024 році та на 1,8% у 2025 році. Слабші результати значною мірою пояснюють наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру та іншими воєнними викликами.

У ІІ кварталі 2026 року реальний ВВП збільшився на 0,4% р/р або на 0,3% порівняно з попереднім кварталом (у сезонно скоригованому вимірі) — Держстат оновив свою оцінку. До того Держстат повідомляв про зростання 0,6% р/р у ІІ кварталі. Враховуючи результати першого кварталу (реальний ВВП -0,6% р/р), за підсумками першої половини 2026 року економіка скоротилася.

За липневим прогнозом НБУ, у 2026 році економіка зросте на 1,8%. Обстріли підприємств і логістичної інфраструктури стримуватимуть виробництво та інвестиції. Водночас економіку підтримають значні бюджетні видатки. Зокрема, йдеться про фінансування локалізації виробництва озброєння в Україні коштом Ukraine Support Loan. Додатковий внесок у зростання забезпечить поступове відновлення врожаїв.

У серпні інфляція уповільнилась: за місяць ціни в середньому зросли на 0,1% — найнижчий приріст з початку року.

У річному вимірі інфляція зросла з 7,7% до 8,1%. За прогнозом НБУ, наприкінці 2026 року вона сягне 10%, а знижуватися почне на початку 2027 року. В якості нагадування, у повномасштабну війну Україна саме увійшла з інфляцією 10% р/р.

Комуналка продовжила зростати у серпні: водопостачання — на 16,8%, каналізація — на 16,7%. Також за місяць суттєво зросли ціни на паливо (+8,1%) та автодорожній пасажирський транспорт (+6,6%).

Протягом усього літа спостерігалось падіння цін на продукти харчування. У серпні продуктова інфляція знизилася на 1,4%, передусім за рахунок овочів (-18,3%) та фруктів (-12%). Водночас дорожчали яйця (+4%), цукор (+2,2%) та риба (+1,6%).

НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5% на засіданні правління з монетарної політики 30 липня 2026 року. НБУ підвищив облікову ставку, бо ціни зростають швидше, ніж очікувалося. Регулятор готовий підвищувати ставку й надалі, якщо це буде потрібно, щоб стримати інфляцію.

У серпні 2026 року міжнародні резерви України зменшилися на 5% до $48,7 млрд.

За місяць на валютні рахунки уряду надійшло $927 млн, зокрема $894 млн через рахунки Світового банку та $33 млн від інших інвесторів. У липні Україна отримала $5,1 млрд від ЄС у межах оборонного траншу програми Ukraine Support Loan. Через цільове призначення ці кошти не зараховують до міжнародних резервів напряму. Водночас у серпні уряд конвертував у гривню $1,63 млрд з цієї суми, збільшивши міжнародні резерви на відповідний обсяг. Таким чином, протягом липня-серпня вся сума відповідного траншу була конвертована в гривню та врахована в міжнародних резервах.

Основним чинником відтоку валюти залишалися операції НБУ на валютному ринку. Чисті валютні інтервенції становили $4,85 млрд. Ще $722 млн пішли на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті, а $285 млн — на платежі МВФ. Водночас переоцінка фінансових інструментів та інші чинники збільшили резерви на $752 млн.

У результаті валютні інтервенції НБУ та боргові виплати перевищили надходження, тому резерви за місяць скоротилися. Поточний обсяг резервів достатній для фінансування 4 місяців майбутнього імпорту — вище за мінімально рекомендований рівень у 3 місяці.

З другої половини жовтня 2025-го курс долара — як офіційний НБУ, так і готівковий — почав зростати та вже впритул наблизився до позначки 45 грн/$. Ця девальвація є контрольованою НБУ, який зберігає режим керованої гнучкості, втручаючись на ринку з валютними інтервенціями, щоб не допустити значних коливань. Різкі стрибки малоймовірні через достатній рівень золотовалютних резервів, які дозволяють забезпечити ці інтервенції.

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2026 році потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає орієнтовно $50 млрд.

У 2026 році Україна вже розпочала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримала вже два кредитні транші загальним обсягом $2,2 млрд. Україна продовжує отримувати кошти за програмою ERA (за рахунок доходів від заморожених російських активів) — уже більше $9,7 млрд у 2026 році.

За підсумками 2025 року іноземна допомога покрила 56% додаткових потреб державного бюджету. У 2024 році цей показник становив 73%. Основою іноземного фінансування 2025 року були надходження коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів (програма ERA). У 2026 році ключовим для України є фінансування від Європейського Союзу в межах великого кредиту на €90 млрд (Ukraine Support Loan).

Власні доходи держбюджету зросли на 28% р/р у червні. Найбільше зростання: надходження від НБУ зросли на 74% завдяки вищому прибутку, а рентні платежі — на 35% через зростання цін на природний газ.

Надходження ПДВ з імпорту також зросли (+30%), відображаючи зростання імпорту ($49,3 млрд у 1П’26 проти $38,3 млрд у 1П’25, +29%).

У 1-му півріччі 2026 року загальні видатки держбюджету досягли 2,8 трлн грн, що на 17% більше р/р. Воєнні видатки склали 1,8 трлн грн, або 64% усіх видатків: 51% профінансовано з власних джерел, 13% — за рахунок оборонної допомоги. Роком раніше цей розподіл становив 45%/16% — фінансування війни власним коштом зростає значно швидше (+33%), ніж оборонна допомога (-6%).

Цивільні видатки досі менше 40% бюджету; соціальний захист, найбільша цивільна категорія, зріс на 10% р/р.

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став поступово відновлюватися; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

У середині січня 2026-го кількість нових резюме доволі стрімко зросла та вперше з 2022 року перетнула довоєнні показники. Обсяг нових вакансій при цьому коливається у проміжку 120-130%. Важливо: це не означає, що вакансій більше, ніж резюме. На одну нову вакансію припадає у середньому 2,5 нових резюме.

NB: Ми перерахували індекси, виключивши дані агрегатора Jooble через їх суттєву відмінність від даних work.ua та robota.ua

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у серпні 2026 року рівень безробіття в Україні зріс до 16,2%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у серпні зріс до рівня 17,7%.

Зважаючи на те, що достеменно невідома як кількість безробітних, так і чисельність працездатного населення, цю оцінку безробіття доречно аналізувати в динаміці. Бачимо, що впродовж останніх кількох років в Україні спостерігалося зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності загалом залишався високим. У 2026 ж році скорочення безробіття фактично зупинилося.

За 2025 рік з України через західні та південно-західні кордони виїхало на 303 тис. більше громадян України, аніж заїхало. Це на 34% менше, аніж у 2024 році (тоді виїхало на 459 тис. українських громадян більше, ніж повернулось додому).

У серпні 2026 року сезонно скоригований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) погіршився до 48,4 і залишився в негативній зоні, нижче нейтрального рівня. Оригінальні дані ІОДА погіршилися та повернулися в негативну зону. Сезонно скориговані дані дозволяють побачити реальні тенденції.

Як повідомляє НБУ, негативно на настрої бізнесу вплинули, в першу чергу, значні втрати від масштабних руйнувань виробничих потужностей.

Зміни в очікуваннях бізнесу є важливим суб’єктивним показником економічної ситуації, що сигналізує про поступове відновлення або погіршення ділової активності.

Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у липні 2026 року становив 81,5 пунктів — покращення порівняно з квітнем (76,9). Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (93 у липні) та Індекс поточного становища (64,2). Споживчі настрої покращилися влітку та перевищили відповідні показники у липні 2025 та 2024 років. Ймовірно, важливою причиною стала стабільна ситуація з електропостачанням.

Тут ми не робимо сезонне коригування, бо для очікувань споживачів немає достатньої кількості спостережень, а коливання там переважно несистемні й не прив’язані до місяця року. На відміну від бізнесу, де очікування формуються під впливом більш фундаментальних сезонних коливань споживання, циклів проєктів, агросезонності тощо.

На жаль, з січня 2026 року Info Sapiens припинив щомісячне дослідження споживчих настроїв, і тепер оновлення відбуваються раз на квартал.

Більшу частину серпня Україна продавала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала. Завдяки стабільній ситуації в енергосистемі також не було загальнонаціональних відключень. Спекотні дні не спричинили великої проблеми — додаткову потребу в електроенергії частково компенсували сонячні батареї. Втім, росіяни теж не наносили масштабних ударів по енергетиці: у серпні вони обстрілювали інші цивільні об’єкти. Ймовірно, що восени — з похолоданням і активізацією російських ударів — імпорт зросте і перевищить експорт.

У серпні 2026 року Україна вдруге поспіль завершила місяць нетто-експортером електроенергії. Експорт зріс майже у 1,5 раза порівняно з липнем — з 233 до 333 ГВт·год. Імпорт при цьому залишився практично на липневому рівні — 180 ГВт·год у серпні, 175 у липні.

Основними напрямками українського експорту електроенергії у серпні залишались Угорщина (116 ГВт·год), Молдова (92 ГВт·год) та Румунія (64 ГВт·год). Ще 19 ГВт·год продали Словаччині, 3 ГВт·год — Польщі.

Найбільшими постачальниками електроенергії на імпорт в Україну були Угорщина, Румунія та Словаччина (73, 40 та 40 ГВт·год відповідно); Польща і Молдова забезпечили 27 та 0,4 ГВт·год у серпні.

Ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) впродовж серпня спочатку зросли до 7-8 грн/кВт·год, але наприкінці місяця повернулися до рівня близько 3 грн/кВт·год. Водночас тариф НЕК Укренерго на передавання електроенергії у серпні зріс на 25% — він рахується поверх ціни РДН.

У І півріччі морські порти перевантажили 42,4 млн т вантажів, з яких близько 50% традиційно припадало на агропродовольчу продукцію. Через порти проходить близько 90% агропродовольчого експорту, 50% експорту сталі, 95% чавуну та 50% залізної руди. Вартість експорту у І півріччі становила $12,5 млрд для агропродовольчої продукції, $2,2 млрд — для металургії та $0,9 млрд — для залізної руди. Порти також важливі для імпорту, зокрема контейнерних перевезень і постачання коксівного вугілля.

Тривала блокада портів спричинить втрати експорту, валютні коливання, падіння внутрішніх цін на експортні товари та вичерпання складських потужностей. Також зростуть логістичні витрати, скоротяться маржа та оборотний капітал, ускладняться посівні кампанії, відбудеться втрата частки ринку та зупиниться робота підприємств.

У липні металургійне виробництво скоротилося на 34-36% м/м через зупинку морського експорту, квоти ЄС на імпорт української сталі та вимоги CBAM. Після закриття морських шляхів Ferrexpo і Metinvest зупинили роботу гірничо-збагачувальних підприємств. Серпневі обстріли найбільших металургійних комбінатів змусили Arcelor скоротити виробництво, а «Запоріжсталь» повністю зупинити роботу.

Останні обстріли суттєво вдарили по промисловості, логістиці й транспорту. У липні-серпні пошкоджень зазнали 20 великих підприємств; 5 серпня у Київській області було знищено 10 складів. «Укрзалізниця» повідомила про зростання кількості пошкоджених локомотивів, а «Нафтогаз» — про 13 ударів по газовидобувних об’єктах за попередній тиждень.

Більшість економіки залишається під ризиком подальших втрат. За нашою оцінкою, 8 західних областей, де рідко оголошують загрозу балістики, забезпечують лише 22% ВВП.

Депозити допомогосподарств продовжують зростати після невеликого падіння в березні. Гривневі та валютні депозити на вимогу залишаються на високому рівні — більше 200% від номінального значення 2021 року — що свідчить про високий попит на ліквідність.

Кредитування в Україні впевнено і стрімко зростає. Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування. Споживчі кредити також стрімко зростають.

Втім, зверніть увагу, що якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредити ще ні. Зберігається розрив між депозитами і кредитами. Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ.

Ми оновили дані для обрахунку індексу корпоративного гривневого кредитування, вилучивши з них списані ПриватБанком непрацюючі кредити часів Коломойського.

За попередніми даними НБУ, у липні 2026 року баланс товарів та послуг був негативним: $-6,7 млрд. У липні Україна імпортувала загалом на суму $11 млрд. З цієї суми імпорт товарів — $8,8 млрд, імпорт послуг — $2,2 млрд. Експорт сягнув $4,3 млрд, з них експорт товарів — $2,9 млрд, а експорт послуг — $1,5 млрд.

ПриватБанк, як відповідальний бізнес та приклад корпоративного управління постійно працює над підвищенням рівня фінансової грамотності українців. Підтримуючи Центр економічної стратегії, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

Ми використовуємо ChatGPT та Claude під час роботи над цією сторінкою: за їх допомогою ми можемо редагувати та перекладати тексти. Відповідальність за якість фінального продукту несе автор, старший економіст Максим Самойлюк.