Валютний курс-2023: попри посилення викликів, гривня тримається

Офіційний курс гривні за 10 місяців війни знизився на 34%, готівковий  — на 48%.  Безумовно, це багато. Але ж знецінення національної валюти не було кількаразовим — як, приміром, у 2014-2016 роках. Не в останню чергу — через очищення і посилення інституційної та фінансової спроможності банківської системи, що відбулося останніми роками, – пояснюють експерти.

“На відміну від 2014-2015 років зі “спадком” Януковича, сформованими на той час дисбалансами та всіма передумовами для кризи, у велику війну Україна входила у здоровому фінансовому стані. І завдяки вчасно впровадженим обмежувальних заходам — від валютного регулювання до заборони демонструвати курс на табло “обмінників” — нинішня ситуація контрольована й набагато менше впливає на життя людей”, – наголосив у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.   

Упродовж минулого року зберігався і вплив на валютний ринок фундаментальних факторів: то повне припинення українського експорту, то часткове відновлення, коли певні надходження від продажу за кордон сільськогосподарської продукції були, але велика частина експортерів — зокрема металургів – не могли працювати.

Ворожа агресія впливає на зовнішню торгівлю також і через потреби у збільшенні імпорту, як, приміром, сталося з додатковими обсягами пального та генераторами, які не були б потрібні, якби не було війни.

“Але, з іншого боку, діють і чинники, завдяки яким торговий баланс  насправді не є настільки жахливим, як міг би бути. Це, до прикладу, збільшення можливостей експорту до країн ЄС завдяки скасуванню усіх обмежень –  поки що на рік, але, сподіваюся, дію таких преференцій буде продовжено. Багато підприємств цим скористалися”, – нагадав Вишлінський.

А згаданий вже додатковий попит на міжбанківському валютному ринку в останній тиждень грудня він, поміж іншого, пояснює необхідністю “закрити рік” для суб’єктів господарювання, а також збільшенням передсвяткових витрат мільйонів українських біженців за кордоном.

Тому цю ситуацію не можна вважати показовою, говорити про більш-менш тривалий у часі тренд зарано. Адже тенденції до перманентного наростання попиту на валютному ринку останнім часом не було.

“Обсяги інтервенцій від тижня до тижня, як і зазвичай, коливалися. І не можна сказати, що на ринку відбувається щось схоже на те, що було в червні, коли обсяги інтервенцій на постійній основі справді значно зросли у зв’язку з очікуваннями перегляду офіційного курсу”, – пояснив економіст.

Окрема тема  – вплив на вітчизняну економіку загалом і зокрема на валютний ринок російських атак на нашу енергоінфраструктуру. За словами  Вишлінського, дані про платіжний баланс за листопад свідчать про його погіршення. Передовсім, через обмеженість можливостей виробництва експортерів та збільшення потреб в імпорті генераторів та обладнання для електромереж. Проте цей вплив не катастрофічний.

І якщо ворог не досягне своєї мети та не зможе вивести нашу енергосистему з ладу на тривалий час, то, починаючи від весни, на думку виконавчого директора ЦЕС, в країні вдасться більшою мірою забезпечувати потреби промисловості, що позитивно позначатиметься на надходженнях від експорту.

“Загалом же негативний ефект російських атак на українську енергоінфраструктуру згладило те, що такі події зазвичай знижують споживчий попит і погіршують споживчі настрої. Коли у тебе немає світла по 25 годин, ти навряд чи побіжиш в магазин купувати айфон.

По-перше, на нього може не бути грошей, тому що твоє підприємство зупинилося. По-друге, навіть якщо маєш кошти, подумаєш, що зараз краще витратити їх на щось інше або ж притримати “на чорний день”.

Тоді як до жовтня рівень попиту в Україні непогано відновився, у деяких торговельних центрах столиці виторги від продажів одягу і взуття навіть у доларовому еквіваленті були вищими, ніж у вересні минулого року”, – нагадав експерт.

І в Уряді, і в експертному середовищі вважають, що цього року девальвація гривні триватиме. Але, якщо не буде великих проблем на фронті, національна валюта знецінюватиметься повільними темпами. Як відомо, базовим при підготовці державного бюджету на нинішній рік для Уряду був середньорічний курсовий показник у $42,2 гривні зі зниженням до кінця грудня до 45,8 грн/$.

Більшість міжнародних фінансових інституцій та поважних експертних організацій погоджуються, що підстав для суттєвішого подорожчання “зеленого” щодо гривні наразі і справді немає. Оптимізму додають сподівання на збереження бодай на нинішньому рівні обсягів експорту та надходжень від трудових мігрантів із-за кордону.

Поміж головних негативних чинників — ймовірне продовження ворожих ударів по енергетичному сектору. Через руйнування енергосистеми, вочевидь, не уникнути зменшення обсягів промислового виробництва. Адже багато підприємств не можуть працювати з використанням альтернативних джерел живлення.

Не кажучи вже про те, що ціна нестаціонарної електрики та ресурсу, який потенційно закуповуватиметься у Європі, негативно вплине на собівартість виробленої продукції. Звідси — додаткові проблеми з її збутом. Внутрішній попит знижуватиметься і в разі нової хвилі тимчасової міграції українців за кордон.

Схоже, саме через це Національний банк відклав на невизначений час повернення до гнучкого курсоутворення. Тоді як до жовтневих ракетних атак в НБУ натякали: хоча відпускати гривню “у вільне плавання” ще й зарано, але умови для цього поступово формувалися. Тож за сприятливих обставин з таким кроком, мовляв, не відкладатимуть.

“У фаховій дискусії довкола того, чи потрібно далі тримати фіксований курс, чи варто повертатися до гнучкого курсоутворення, підтримую позицію Нацбанку: вважаю, що “вільне плавання” для гривні не на часі.

Бо зараз ситуація на валютному ринку більшою мірою визначається не макроекономічними та фінансовими чинниками, а очікуваннями. Навіть не очікуваннями, а бажанням перевести свої гроші у спокійніші гавані, де війни немає.

Якщо курсоутворення буде повністю вільним, без інтервенцій НБУ, одразу ж почне розкручуватись маховик попиту через бажання українців перейти у валюту “про всяк випадок”, що погіршуватиме ситуацію.

Це нагадує психологічний вплив вуличних табло із курсом “обмінників” до впровадженої регулятором заборони, коли людина і не подумала б, що їй треба купити валюту, якби не бачила, як цифри по кілька разів на день змінюються”, – вважає Гліб Вишлінський.

Натомість чергове “підтягування” офіційного курсу до показників готівкового ринку багато експертів вважають цілком можливим уже найближчим часом — принаймні, після завершення нинішнього екстремального опалювального періоду. Вишлінський іншої думки.

“Я згоден з НБУ у тому, що наразі коригування офіційного курсу на кшталт того, що відбулося у липні, не потрібне. Навіть якщо подивимося на офіційні цифри, переконаємося: через рекордні, близько $5 млрд, надходження міжнародної допомоги у грудні на тлі витрачених НБУ $3 млрд на валютні інтервенції, міжнародні резерви зросли на $2 млрд, якраз на таку суму перевищивши довоєнний рівень.

А навіщо нам, власне, потрібні резерви, як не для того, щоб їх використовувати у критичній ситуації? Куди критичнішою  може бути ситуація, ніж повномасштабна війна? Тому коригувати курс в умовах наявності достатніх резервів немає сенсу.

Тим більше, що велика частка імпорту зараз нееластична до змін курсу. Ті, хто використовує пальне, з великою ймовірністю купуватимуть його і надалі. Ті, хто купував генератори, так само їх купуватимуть. Натомість вплив споживчого попиту на некритичний імпорт із серії “я хотів купити айфон за 35 тисяч гривень, а він коштує 40, тож не буду його купувати” набагато менший”, – пояснює Вишлінський.

Матеріал — Укрінформ.