Попит на валюту під час війни: що відбувається з курсом?

Минулого тижня курс долара деякі “обмінники” небанківських фінустанов та міняйли продавали його майже по 35 гривень. А увечері подекуди на інформаційних табло можна було побачити й цифри, близькі до 36-и. У п’ятницю середній курс продажу дещо знизився — до 34,2, курс купівлі — в середньому 33,6.

Поміж пояснень зростання курсу після Великодня — додатковий попит на валюту з боку охочих завезти за-кордону автомобілі, доки влада не скасувала їх безмитне оформлення. Під кінець тижня цей попит, схоже, частково вщух.

“Оскільки впливи війни на офіційний валютний ринок мінімізовані завдяки запобіжникам, запровадженим НБУ ще в перший день російської агресії, можемо розглядати чорний ринок як зону експериментів, чисту від будь-яких обмежень.

Відповідно, всі коливання, які там відбувалися, коли спочатку курс долара підскочив до 40 гривень, потім знизився до 32 і фактично наблизився до офіційного, а зараз знову зріс до понад 34 гривень, – це відображення чистого попиту і пропозиції готівкової валюти”, – каже у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Гліб вважає, що найближчим часом вартість долара на чорному ринку може повернутися до рівня минулих тижнів.

“Оскільки до відкриття “лазівки”, пов’язаної з пільговим ввезенням іноземних авто, ситуація на чорному ринку була відносно стабільною, курс долара до гривні навіть зменшувався, то, на мою думку, після скасування митної пільги він може триматися в діапазоні плюс 10-12% до офіційного курсу.

Не бачу підстав для того, щоб він почав кудись рухатися. Оскільки на цьому ринку немає інтервенцій, то для купівлі валюти в людей має з’явитися зайва гривня”, – пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Що ж до макроекономічних впливів на курс гривні, то в умовах впроваджених НБУ обмежень вони мінімальні. Потреби в коштах для критичного імпорту  (понад 80% товарів) задовольняються, заборонено непріоритетний імпорт, купівлю послуг, припинено рух капіталу, низку інших операцій.

“Все (відносно) добре і з торговельним балансом: незважаючи на те, що суттєво скоротився експорт та впали надходження валюти через блокування росією українських портів, значно скоротився й імпорт (зокрема, дорогий споживчий і великий інвестиційний імпорт). Тож відповідні показники більш-менш зрівнялися, – каже Гліб .

Основне, що зараз вимагає інтервенцій з боку Національного банку,  – витрати українських біженців за кордоном. Тобто, витрачання ними гривневих заощаджень чи зарплат, якщо вони працюють віддалено, або ж  переказів від членів сімей, котрі залишилися в Україні. Це й створює найбільші дисбаланси на валютному ринку”.

Повний матеріал читайте на Укрінформі.