Які ризики у впровадженні накопичувальної пенсії?

Впровадження накопичувальної пенсійної реформи – означає додаткове навантаження на бюджет. Перерахування частини ЄСВ на індивідуальні накопичувальні рахунки громадян означає недофінансування Пенсійного фонду. Орієнтовна оцінка додаткових витрат держбюджету — близько 20 млрд грн щороку. Кінцевих розрахунків у Кабміні ще немає.

Інший ризик – не надто зрозумілий механізм захисту гривневих накопичень громадян від знецінення. Держава пропонує інвестувати кошти з індивідуальних накопичувальних рахунків у Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП).

Проте ефективність цього механізму під питанням, оскільки дохідність ОВДП наразі не перевищує 18,5%, тоді як інфляція наступного року, за прогнозом НБУ, складе 21%, згідно проєкту держбюджету – 28%. «Якою буде купівельна спроможність цих заощаджень, це велике питання», – каже заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. В Кабміні зазначають, що працюють над більш досконалим механізмом збереження коштів. «Це одне з пріоритетних завдань, зрозуміло, що кошти не мають знецінитися», – каже співрозмовник Forbes у Кабміні.

Ще один ризик – в уряду немає поки що чіткої стратегії, що робити з програмою після завершення «вступного» трьохрічного етапу. Одне з завдань реформи – показати українцям, як працює накопичувальна система та розробити інституції, яким люди будуть довіряти, каже Третьякова. Проте вона визнає, що запропонований державою відсоток відрахувань навряд чи зможе накопичити достатньо коштів на суттєве доповнення до солідарної пенсії.

Чи доцільно робити таку масштабну реформу під час вйни? «В країні буде зовсім інша демографія, до того ж Україна може стати членом Європейського Союзу, де діють розвинені ринки капіталів, а отже, українці зможуть заощаджувати свої пенсії в фондах ЕС», – важає Репко з ЦЕС.

Коментар для Forbes.