Як курс гривні посварив айтівців з НБУ і чому держава не поступиться
Долар в обмінниках подешевшав, але айтівці та експортери залишилися незадоволеними. У чому нова проблема валютного ринку
За даними влади, зараз до переліку критичного імпорту зараховано вже 90% усіх товарів, які завозять в Україну, тому тільки у разі купівлі 10%, що залишилися, в ціну товару включено ринковий курс. Також за ринковим курсом потрібно сплатити за покупки за кордоном.
“Якщо ви не купуєте долари і не їдете за кордон, щоб купити молоко в Lidl, в Україні ви його купите за тим самим курсом, за яким ви цю валюту і продали. Тобто частина споживання буде за однаковим курсом”, — зазначає заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.
Істотна різниця між офіційним та ринковим курсом може стати причиною масового від’їзду IT-фахівців, вважає Костянтин Васюк із профільної асоціації.
“Точка неповернення може бути пройдена вже за місяць, коли люди просто вирішать попрощатися з рахунками в українських банках та українським податковим резидентством. А це перший крок, щоб попрощатися з громадянством України”, — каже він.
Водночас Марія впевнена, що одне рішення НБУ навряд чи може стати вирішальним аргументом у питанні від’їзду.
“Багато українців, зокрема айтівців, їдуть до Європи і конкурують (між собою. — Ред.) на ринку праці. По-друге, перевантажено європейську систему, яка реєструє всіх, хто приїхав, черги там на місяці. Також інші країни мають різні податкові системи. Якщо в Україні ФОП може сплачувати зараз 2%, то в тій самій Польщі це більше. Двовідсоткового оподаткування немає ніде”, — пояснює вона.
Ще одні постраждалі — українські біженки та біженці за кордоном. Раніше вони могли знімати гроші та розплачуватись картами в країнах Європи за фіксованим курсом, тоді як тепер курс “відпустили” і для них, що знижує купівельну спроможність.
Нацбанк пояснив це боротьбою з так званими картковими туристами, які знімали валюту за кордоном за вигідним курсом та продавали в Україні за ринковим. Водночас скасування фіксованого курсу торкнулося не лише зняття готівки, а й придбання товарів та послуг за допомогою карток.
“Той, хто виїхав із гривневою картою за кордон, може зіткнутися з тим, що його купівельна спроможність знизиться на 20-25%”, — зазначає Марія .