Аналіз проекту державного бюджету на 2016 рік (прес-реліз)

15 Грудня 2015
Поділитись
Аналітична записка Завантажити Аналітична записка (2.28 MB)

Київ, 15 грудня 2015 року – Зниження частки витрат на фінансування держсектора, фінансова децентралізація, зміна системи надання соціальної допомоги – одні з ключових новацій, що містяться в проекті державного бюджету на 2016 рік. Однак новаторські ідеї, закладені в цьому документі, зможуть бути повною мірою реалізовані лише при паралельному запуску парламентом пакету реформ. Таку точку зору висловили учасники дискусії «Найскладніший бюджет в історії України», яка відбулася в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ».

Відмінною особливістю проекту бюджету-2016 Павло Кухта, експерт Центру економічної стратегії, назвав введення «запобіжника» у вигляді впровадження фіскальних правил – підстав для перегляду бюджету. «Бюджет містить норму, згідно з якою перегляд його параметрів можливий тільки в разі відхилень його дохідної частини на 15% від планових показників. Тобто реалізовувати свої «хотілки», як це раніше було, депутати більше не зможуть. Крім того, вводяться обмеження на внесення змін, що впливають на розмір бюджетного дефіциту, обсяг держборгу і держгарантій», – пояснив експерт.

Павло Кухта відзначив, що головним джерелом покриття дефіциту бюджету, який запланований на рівні понад 83 мільярдів гривень, є зовнішні запозичення. За їхній рахунок Мінфін планує перекрити як, власне, сам дефіцит, так і профінансувати відтік коштів внаслідок погашення внутрішніх запозичень. У світлі чого співробітництво з міжнародними донорами виглядає одним із пріоритетних напрямків діяльності, як уряду, так і парламенту. Крім того, одним із джерел фінансування бюджетного дефіциту є надходження від приватизації, заплановані у розмірі 17 мільярдів гривень.

Олена Білан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital, акцентувала важливість зниження дефіциту бюджету з 4,1% ВВП в 2015 році до 3,7% у 2016-му. Експерт зазначила і зниження апетитів держави з латання бюджетних дірок шляхом запуску «грошового верстата». «У проекті бюджету-2016 створюються передумови для зниження монетизації бюджетного (квазіфіскального) дефіциту. Ми знаємо, до яких наслідків призводить така монетизація. У першу чергу, йде тиск на валютний курс. У наступному році уряд планує монетизувати не більше 16 мільярдів гривень такого дефіциту. Це ті гроші, які підуть на виплату вкладникам з Фонду гарантування вкладів», – зазначила експерт.

Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії, проаналізувала бюджетний проект в контексті світової практики, сконцентрувавшись на таких аспектах, як фіскальні правила, фіскальна децентралізація і політичний консенсус. Щодо правил, Україна, на думку Марії Репко, пішла шляхом європейських країн, враховуючи згадані раніше обмеження на збільшення витрат і заборону на перегляд витрат. Також проект бюджету передбачає збільшення фінансової спроможності місцевих органів влади – з 5,2% до 6,5% ВВП. «Чого, на жаль, я не бачу, так це наявності політичного консенсусу, політичної волі, якоїсь загальної роботи уряду, президента, прем’єра над тим, щоб зробити реформу державних фінансів більш ефективною, цілеспрямованою, орієнтованої на зниження частки держави та економічне зростання», – підсумувала заступник директора Центру економічної стратегії.

Джерело: Український крисовий медіа-центр

 

X