274. Як працює Сільпо, конкуренція з АТБ та підсумки святкових продажів. Дмитро Циганков

Щоб оперативно підготувати текстову версію, ми використали штучний інтелект для розшифрування. Тому в тексті можуть траплятися граматичні та стилістичні помилки.

Ангеліна Завадецька: Привіт, ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою» — проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Я комунікаційна менеджерка ЦЕС. 

Максим Самойлюк: Я — економіст ЦЕС.

Ангеліна Завадецька: Сьогодні з нами Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group — однієї з найбільших торгово-промислових груп, заснованої у 1997 році. До неї входять такі мережі супермаркетів, як Сільпо, Le Silpo, Thrash!, Фора, Fozzy, аптеки «Біла Ромашка», декілька ресторанів і барів. І це ще навіть не все. Пане Дмитре, вітаю вас.

Дмитро Циганков: Вітаю!

Ангеліна Завадецька: Ми записуємо цей подкаст буквально після свят. Тому хочеться почати з того, як взагалі змінюється поведінка споживачів на такий святковий час, як Різдво та Новий рік. Чи купують більше? Чи споживачі, навпаки, більш стримані? І як на цей попит вплинула війна? 

Дмитро Циганков: Давайте спочатку розберемося з поняттями. «Споживачі» звучить дуже якось складно. 

Ангеліна Завадецька: Забюрократизовано. 

Дмитро Циганков: Так, покупці, споживачі. Ми людей, які дають нам бізнес, називаємо гостями. І це принципова позиція, бо, знаєте, споживач, користувач, покупець…

Поведінка гостей різко змінюється на свята. Ці свята — це Великдень і новорічні свята. Значно більше людей приходять, значно більше витрачають грошей. І це відбувається кожен рік незалежно від навколишніх умов. 

Ангеліна Завадецька: Тобто немає якоїсь кореляції у відсотках, що зменшилося на 20%, наприклад, з 2022 року? 

Дмитро Циганков: Ні-ні. Люди святкують — для них це така розрада. У електроніці я так розумію, що грудень — це ледве не 50% продажів за рік. А в нас зростання буває по-різному: 20–30% зростання і в кількості людей, які приходять у магазини й купують продукти, і в чеку, бо вони купують більше — до новорічного столу, на подарунки, тралівалі. Тобто це відбувається кожен рік.

Дещо змінилося, бо свята переїхали трохи ближче до грудня. Тобто ми бачимо це збільшення саме в грудні, бо друга хвиля новорічних свят була в січні — з Різдвом по старому стилю. Зараз усе одно люди купують більше на Різдво. Тобто ми бачимо, що вони святкують Різдво дехто і по старому стилю. Тобто ми маємо піки і в січні теж. 

Ангеліна Завадецька: Наскільки популярно ставити більше товарів на знижки в такі періоди? 

Дмитро Циганков: Рітейл — дуже конкурентне середовище. І ціноутворення, і знижки — це дуже конкурентна боротьба. І, звісно, ми маємо відповідати ринку і маємо більше знижок саме в цей період, просто запрошуючи до наших магазинів людей. І це нормальна історія. Більше знижок буде на свята, і більший тиск знижок і всяких акцій посилюється на свята, бо конкуренція за ці піки серед рітейлерів теж є. 

Ангеліна Завадецька: А я ще думала в тому ключі, що більше гостей заходить, і вони і так готові були купити, а тут ще й знижка. О, по знижці треба взяти. 

Максим Самойлюк: А що з «Чорною п’ятницею»? Мені здається, з продуктовими рітейлерами ситуація може бути трошки іншою, ніж з іншими рітейлерами. Тому що навряд чи, мені здається, продукти відкладають покупку продуктів на якісь періоди знижок, щоб їх закупити. Чи відчувається в продуктовому рітейлі серйозний вплив «Чорної п’ятниці»? 

Дмитро Циганков: Серйозного не відчувається, але ми теж граємо в цю гру. У нас у Сільпо це зветься «Рожева п’ятниця», бо все трохи інакше. Але ми дійсно бачимо таку хвильку в e-commerce — тут більший чек, більша корзина. Такі речі, наприклад, як алкоголь, люди намагаються закуповувати по знижках. Це така штука, що не кожен день споживаєш. На більш дорогі продукти ми бачимо сплеск на цю на «Рожеву п’ятницю», як ми називаємо в «Сільпо». І в e-commerce цей сплеск ми бачимо більший. Але взагалі в рітейлі це не така вже велика історія.

Максим Самойлюк: Я змушений втрутитися в нашу розмову з бюрократизованою мовою, але НБУ повідомляє, що в другому півріччі 2025-го, тобто минулого року, зарплати в приватному секторі зростали темпами понад 20% на рік. На противагу приватному сектору, у бюджетників, звісно, зростання зарплат було обмеженим. 

Що бачите ви? Чи відбувається зростання зарплат з точки зору як необхідності пошуку нових працівників, так і з точки зору обсягу покупок гостями в Сільпо, в інших супермаркетах? Чи є якась тенденція на підвищення доходів гостей?

Дмитро Циганков: Тут є дві речі, які треба розділити. Це інфляція продуктова, тобто номінально більше грошей у людей. І є інфляція в зростанні цін, що люди більше витрачають. 

Щодо заробітних плат — ми відчуваємо цей тиск теж. Ми маємо підвищувати і бути в ринку, бо дуже багато працівників у нас, ми їх називаємо перевершниками.

Максим Самойлюк: Як-як?

Дмитро Циганков: Перевершниками.

Максим Самойлюк: Перевершниками у вас?

Дмитро Циганков: Так, всередині ми називаємо перевершниками. 

Ангеліна Завадецька: Та це «внутрячок», це класно.

Дмитро Циганков: Прикольний «внутрячок».

І ми, звісно, відчуваємо цей тиск із ростом зарплат. Людей більше, як ви розумієте, в Україні не стає. Конкуренція за кожного окремого працівника зростає. І ми теж хвилями піднімаємо заробітні плати — в різних регіонах по-різному. Дуже складно, коли у вас така велика система і велика кількість людей, це робити одночасно для всіх. Тому це робиться хвилями — від регіону до регіону.

Максим Самойлюк: Чи вплинув на пошук нових перевершників і на втримання старих дозвіл виїзду чоловіків 18–22 років? 

Дмитро Циганков: Звісно, вплинув. Ми відчули цей тиск десь у вересні дуже гостро. І ми щось рахували: десь 3–5% людей саме цього віку нас почало покидати. Але зараз ця тенденція вирівнялась, і це не така велика частка наших співробітників. Тому так, вплив точно був. Було боляче, але зараз усе трохи заросло.

Ангеліна Завадецька: Чи є попит на вакансії? Чи зараз усе-таки більше вільних пропозицій на ринку від вас? Чи достатньо людей у пошуку роботи?

Дмитро Циганков: Людей недостатньо. Дуже складно закривати вакансії.

Ангеліна Завадецька: На всіх рівнях?

Дмитро Циганков: Абсолютно на всіх рівнях. Людей більше не стає. А потреба в них завжди є.

Ангеліна Завадецька: Перейдемо трохи до асортименту, наприклад, у Сільпо. Чи змінився асортимент на полицях з початку повномасштабки? Чи стало, можливо, менше якогось дорогого імпорту, а навпаки — збільшили українського виробництва товари? От як змінився асортимент?

Максим Самойлюк: Ми чули таку байку, що, наприклад, з повномасштабним вторгненням і за ці всі роки виїхала велика частка людей, які, наприклад, полюбляли купувати нішеві товари — еко, екологічно чисті, екологічно корисні, — і це вплинуло, в тому числі, на продуктових рітейлерів. Чи помічаєте ви якісь такі тенденції?

Дмитро Циганков: Це ж два окремі питання. У частці імпорту або локального виробництва з початком повномасштабного вторгнення був трохи перекіс на імпорт, бо локальне виробництво не працювало, логістичні ланцюжки всі порушились, і, дійсно, ми багато чого імпортували саме в цей час — на початку і протягом 2022 року. Зараз цей баланс вирівнюється назад: багато нових виробництв і багато потужних локальних українських виробництв працює. Я б не сказав, що в структурі щось змінилося.

Щодо тенденцій про еко, біо, всілякі такі модні продукти — дійсно, багато людей виїхало, але структурно, я б сказав, що рівномірно це відбулося. І, навпаки, ми бачимо, що в ці ніші йдуть саме українські виробники і дуже впевнено там себе почувають.

Ангеліна Завадецька: Наскільки зростають витрати магазинів, які працюють на генераторах? Чи впливає це на кінцеву ціну товарів зараз?

Дмитро Циганков: Це складно спрогнозувати, складно порахувати, щоб якось зрозуміти, чи має це впливати. Це не впливає на ціну товарів — по-перше. Це просто той виклик, який є в країні, і всі працюють у цих умовах. Це значно дорожче: енерговитрати в рази дорожчі, якщо магазин працює на генераторі. Але, слава Богу, що ми поставили всі магазини на генератори, і вони можуть працювати. Вони можуть працювати, можуть давати продукти людям, можуть давати роботу нашим перевершникам. Енергетично — це точно дорожче.

Максим Самойлюк: Але дорожче для вас? Ви, виходить, не переносите ці витрати на гостей?

Дмитро Циганков: Розумієте, це дуже складна система, і можна окремі витрати порахувати, але якщо кожну проблему переносити в ціну окремо, то це шлях в нікуди. Я ж вам казав, що це дуже конкурентний ринок. І коли ми кажемо про ціноутворення, воно дуже конкурентне. Це вільний ринок з багатьма конкурентами, і тому тут немає ніякої монополії на ціни. Якщо ви десь вибиваєтесь по ціні від нормального рівня, то це гості тут же помічають.

Максим Самойлюк: Ще щодо цін, щодо попиту: є така програма, відома, «Зроблено в Україні», і в тому числі — національний кешбек. Чи ви побачили позитивний ефект від програми на зростання попиту на українські товари?

Дмитро Циганков: У нас це працює — і в e-commerce, і в офлайновому рітейлі. Виокремити, що там якесь велике зростання? Ні. Ми бачимо позитивний ефект, більше купують українське. Там, де є конкуренція між схожими за якістю і ціною товарами — імпортними і українськими — трохи воно перетікає в українське. Але так, щоб це зробило якесь значне зростання, ми цього не бачимо.

Ангеліна Завадецька: Ви в минулій відповіді згадали, що якби всі проблеми переносили на кінцеву ціну, то ми б інші ціни бачили. А які це проблеми? Можете основні три назвати для рітейлу?

Дмитро Циганков: Для рітейлу основні витрати і проблеми — це логістика, люди.

Ангеліна Завадецька: Що ще, можливо, з того, що не помічає звичайний гість магазину, не входить у ціну? Може, оренда десь значно дорожча. Логістика, довести продукти.

Дмитро Циганков: Воно все по-різному. Розумієте, довести десь до Рахова банку майонезу чи до Києва — це різні речі. Але воно все рахується по системі, як взагалі по мережі. Було б дивно враховувати кожну статтю затрат на кожен магазин. Різні ставки орендні в різних містах і в різних магазинах. Різний рівень зарплат — очевидно, що в Києві і десь у маленьких містах. Але це все не рахується для кожного магазину. Це рахується для всієї мережі загалом.

Ангеліна Завадецька: Тобто ціна однакова як у Рахові, так і в Києві?

Дмитро Циганков: Ціна може бути не однакова, але це теж від конкурентного середовища, а не від витрат на кожен конкретний магазин.

Максим Самойлюк: Продовжуючи регіональну тему: чи відчуваєте ви, що якийсь регіон чи якась область є найбільшим патріотом, наприклад, Сільпо, де найбільш лояльні гості? Саме ваш такий базовий регіон, якась базова область для вас. Чи є щось таке?

Дмитро Циганков: Історично так сталося, що Сільпо має концентрацію більше в Києві. Але в кожному регіоні в нас є патріоти. Ми колись, ще до всіх-всіх воєн, не були представлені у двох областях — у Луганській і Донецькій. І перший магазин Донецької області, в Донецьку саме, ми хотіли відкрити в 2014 році. Ось — і не відкрили. Але так, взагалі географічно, більшість магазинів зараз у Києві. Так пішло.

Максим Самойлюк: Якраз наступне питання було: чи є регіони, недостатньо представлені за кількістю локацій Fozzy Group?

Дмитро Циганков: Знаєте, це targets of opportunity (цілі з нагоди — ЦЕС). Якщо у вас є нормальна пропозиція по нерухомості, тобто де можна відкрити магазин, ми завжди розглядаємо. З точки зору якихось логістичних складових, то, звісно, якщо у вас концентрація велика в якомусь регіоні, то це легше і дешевше, бо логістика стає трохи притомнішою. Але в нас немає фокусу на якихось конкретних регіонах. Ми завжди раді відкривати магазини в будь-якому регіоні України.

Максим Самойлюк: До речі, нещодавно в місті Шумськ Тернопільської області — всім привіт із Шумська, якщо ви нас слухаєте — відкрився перший продуктовий супермаркет загальнонаціональної мережі. Ним став Thrash!, який входить у Fozzy Group.

Містяни виглядають задоволені асортиментом, якістю обслуговування, але, чесно кажучи, ніхто не може зрозуміти, чому магазин називається Thrash!. І, власне, про це моє питання перше. Чому така назва? Хто її придумав? Та й взагалі, яка є ієрархія магазинів, брендів усередині Fozzy Group? Що найбільш елітне? І за яким принципом відрізняються Сільпо, Thrash! від інших магазинів? 

Дмитро Циганков: Теж багато запитань одразу. Thrash англійською — це не сміття. Trash — сміття. Thrash по звуку складно було перекласти на українську. Тому це «Траш». І сенс цієї назви — це, по-перше, удар. Удар по цінах. І Trash — ще є одне значення. Це коли ви йдете проти вітру.

Ангеліна Завадецька: Може, треба було зірочку ставити? 

Дмитро Циганков: Там зірочки на логотипі такі великі. Ми зрозуміли, що це не супермаркет, а маркет-супер, насправді. Багато було історій. Було дуже цікаво займатися цим проєктом. 

Ангеліна Завадецька: Так, це, напевно, ви придумали.

Дмитро Циганков: Коли йдеться про те, хто щось видумав, — це спільнота людей, яка вигадує, і потім розбиратися, хто конкретно щось вигадав, — це така собі історія. Ось. Насправді, це дискаунтер. На відміну від супермаркетів або магазинів біля дому, типу Фора, або супермаркетів, це дискаунтер. Що це означає? Це коли у вас асортимент не дуже великий, обмежений базовими наборами, базовим кошиком. І за рахунок цього ви можете тримати дуже конкурентну низьку ціну. Наприклад, АТБ — це класичний дискаунтер. Thrash! — це теж дискаунтер.

У Fozzy Group до Thrash! не було в мережі дискаунтерів. І таким чином ми просто закриваємо ще одну нішу в продуктовому ритейлі. Якщо дивитися про цінове й асортиментне, уявити цю всю піраміду, то зверху буде Le Silpo, потім Сільпо з різними форматами, різними магазинами, бо Сільпо всередині теж дуже сильно відрізняється один від одного з точки зору і площі, і асортименту, залежно від конкурентного середовища і від того, де він відкривається. Фора — це менші магазини біля дому, менші, ніж Сільпо, значно. І Thrash! — це дискаунтери з обмеженим асортиментом, але дуже конкурентною ціною.

Ця мережа дуже активно розвивається, там ще більше сотні магазинів — 130, здається, я не пам’ятаю конкретні цифри зараз. І вони дуже швидко-швидко розвиваються в різних місцях: у Києві, у маленьких містах. Це дуже класна тема.

Ангеліна Завадецька: А як ви обираєте теми для тематичних Сільпо? І чи є якась кореляція, що люди більше ходять у Сільпо яке їм подобається дизайном зовнішнім і внутрішнім? Чи все ж таки просто найближчі магазини? 

Дмитро Циганков: Ми б дуже хотіли, щоб люди це помічали і дійсно йшли на цю штуку. Дуже б хотіли. Але ми вирішили цього не рахувати аж ніяк. Бо це неможливо вирахувати. 

Максим Самойлюк: Це ціннісна історія.

Дмитро Циганков: Так, це більш ціннісна історія. Розумієте, я дуже хотів якось порахувати, але зрозумів, що в ці цифри можна повірити, можна не повірити, але там дуже багато різних факторів, які впливають на популярність того чи іншого магазину. І дизайн — це не перша історія. Для рітейлу перші три основні фактори, які впливають на успішність магазину, — це локація, локація і локація. А потім усе решта — асортимент, ціни і всяке таке.  Ось, ми впевнені, що це круто, по-перше. Мати кожен новий магазин Сільпо у своєму і нетривіальному якомусь стилі. Це просто прикольно. І команди, які цим опікуються — маркетингом, оформленням магазинів, — вони просто пруться від своєї роботи, і це дуже класно. Чи впливає це? Думаю, що впливає. Приємніше ходити в красивий тематичний магазин, щось там роздивлятися, окрім цін на товари. 

Дуже давно, коли ми робили перший просто красивий Сільпо, не прям тематичний, а просто красивий Сільпо, я попросив свого товариша-фотографа, щоб він пофотографував магазин після того, як ми відкрили. Дивлюсь — а він пустий чомусь магазин, без гостей. А де гості? Ну чому пустий магазин фотографуєш. Він такий: «Розумієш, Діма? Ось фотки». Це жах. Люди дуже напружені всі в магазині. Вони як, знаєте, мисливцями себе відчувають. Вони такі: де ціна, то треба, то не забути. Дуже напружені люди в магазинах. І ми дуже хотіли, щоб атмосфера в магазинах була трохи розслабленішою.

Ангеліна Завадецька: Щоб забути щось купити, а потім прийти ще раз. 

Дмитро Циганков: Ні-ні-ні. Щоб просто це не була така стресована історія, бо це стрес для людини. Хочеться, щоб це було теж прикольним місцем, де можна було розслабитися трохи. Не робота-дім, і тут ще треба щось купити. А просто щоб атмосфера була більш дружня. І тому ми багато чого зробили саме в цьому напрямку. Спершу ми повидаляли всі ці страшні наліпки і ворнінги, які кричали на вас у магазинах. «Туди не ставай!» — усе познімали. Переписали всі повідомлення, що були таким рудиментом ще радянської торгівлі. Переписали все людською мовою. Потім ми вирішили зробити атмосферу в магазинах прикольнішою. Потім ця історія з дизайнерськими магазинами. Комусь від цього буде краще і легше. І здається, це не тільки для нас, а й для гостей.

Максим Самойлюк: Мені здається, треба фоткати гостей у новому магазині десь тижнів 2 після відкриття. Тому що перші 2 тижні люди будуть ходити і ментальну карту собі складати: де майонез, де яйця, де ковбаска, бо треба ще зорієнтуватись і люди напружені. А вже потім починають роздивлятися, де самсон, який не розриває пащу леву, а його обіймає.

Якщо говорити не про теми Сільпо, а про те, як Сільпо визначає, на що робити знижки, то ця історія вже, мабуть, не ціннісна, а саме тут можна чітко порахувати, кому запропонувати які персональні пропозиції, на які товари потрібно змінювати ціни. Чи ви використовуєте аналіз даних для цього всього?

Дмитро Циганков: Звісно. Є купа даних, які ми отримуємо через «Власний рахунок», бо це індивідуальне. Ми можемо бачити індивідуальні патерни в поведінці людей. Звісно, років 10, може, 15 усі казали, що можна робити з цими даними ціноутворення для кожного окремого гостя, але до цього ще дуже далеко, бо це дуже складно.

А щодо знижок? Є знижки масові, звісно, і в деяких категоріях зараз рівень промопродажів доходить до 80% від загальних продажів категорії. А є індивідуальні пропозиції, не завжди знижки — це бали «Власного рахунку», і ми дуже користуємося цим інструментом, аби повпливати на поведінку гостей. Наприклад, ми бачимо, що людина стала менше ходити чомусь. Ми не розуміємо, чому, але ми можемо якось повпливати, дати їй пропозицію, щоб вона повернулася до нас. Або ми бачимо якийсь сегмент, з яким ми недостатньо класно працюємо в якійсь категорії. Це дуже велика аналітична робота. Не можна сказати, що візьмемо Ангеліну і Ангеліні запропонуємо індивідуальні ціни… Але купа сегментів, купа параметрів — асортиментних, цінових. Я вам скажу, що ІТ зараз у рітейлі — це прямо велика штука, без якої просто неможливо собі уявити сучасний рітейл.

Максим Самойлюк: Зараз виглядає так, що, крім ІТ, ще банкінг стає дуже важливою частиною рітейлу. Мені здається, всі вже запускають свій банк і Банк Власний рахунок — це більше про якусь економію на банкінгу, чи це саме про розбудову цієї екосистеми аналітики?

Дмитро Циганков: Це, скоріше, я б сказав, для розбудови системи аналітики. Банк Власний рахунок живе, невеличкий банк. Він набирає базу своїх гостей по трохи, наприклад, у 2025-му році плюс 20%, але він сам по собі невеликий. Він не є грандіозним конкурентом «Привату» чи «Моно». Але це частина екосистеми, через яку ми теж можемо дивитися за поведінкою гостей, за їхніми потребами.

Ангеліна Завадецька: Хочеться ще поговорити про інтернет-купівлю і доставки. Наскільки користується попитом доставка LOKO і взагалі, як змінилася закупівля в інтернеті, наскільки люди стали частіше купувати з часу повномасштабної війни? Чи це якось вплинуло?

Дмитро Циганков: Популярність e-commerce в продуктовому рітейлі залежить від розбудованої якимось чином інфраструктури. Якщо ніхто не грається в e-commerce, то і не буде ніякого e-commerce. Ми почали сильно працювати над інтернет-торгівлею під час ковіду. Тобто ще до повномасштабного вторгнення ми побудували потужну інфраструктуру для e-commerce. Зараз ми її продовжуємо розбудовувати. Я думаю, ми найкрутіший зараз гравець у продуктовому рітейлі з точки зору e-commerce. Десь уже біля плюс-мінус 10% товарообігу у «Сільпо» — це саме електронна комерція. Це доставка, самовивіз, швидка доставка. LOKO — це один із напрямків e-commerce — надшвидка доставка. У транзакціях, у гостях приблизно можна сказати, що це десь чверть по замовленнях від усього e-commerce Сільпо.

Ангеліна Завадецька: І тільки зростає ця цифра?

Дмитро Циганков: Так, цифра зростає, вона дуже потужно розвивається. Буквально кожного року плюс 100% додається собі до бази гостей. Більше 50 регіонів уже охоплено LOKO-доставкою.

Максим Самойлюк: Тобто це не перетягування канату між e-commerce і brick-and-mortar stores, тобто офлайн-магазинами? Це не топтання на одному полі гостей, а це розширення?

Дмитро Циганков: Звісно, це географічне розширення. Потім ми бачимо, що в e-commerce в середньому стається більший чек. Людина свідомо щось обирає, набирає більшу корзину собі. По-перше, це точно майбутнє. По-друге, це зручно, і це точно incremental business, це не від’їдання від brick-and-mortar, як ми сказали.

Ангеліна Завадецька: Окей, тоді перейдемо до зовсім іншого сегменту, де люди, навпаки, кудись збираються і виходять. Для чого Fozzy Group бари? У вас у власності дуже багато барів. Хто з Києва, розуміє локацію Золоті Ворота: це Escobar, Who&Why. Drinkery. Але коли ви зайшли взагалі на цей ринок, для чого він вам, що ви там плануєте робити?

Дмитро Циганков: Це історично довга історія, насправді. Були і ресторани, і бари, і це комплементарний такий бізнес, який, по-перше, дуже цікавий, по-друге, прикольний. І цього достатньо, мені здається.

Ангеліна Завадецька: Тобто ви пробуєте?

Дмитро Циганков: Так, ми пробуємо, але в нас немає в планах розгорнути мережу барів, тисячу барів на всю Україну. Але це прикольні проєкти, які дають і знання, і синергію для решти бізнесу.

Максим Самойлюк: А якби у вас особисто була можливість обрати якийсь новий тематичний напрям для Fozzy Group? Я не кажу зараз про якісь плани для Fozzy Group. Просто якби ви захотіли в щось нове, прикольне зайти для Fozzy Group, що б це було?

Дмитро Циганков: Багато всього, дійсно, відбувається. Зараз, якщо так ширше подивитися, то в нас є і pet stores, і аптеки, і потужний e-commerce, і гравець MAUDAU. Багато напрямків цікавих, синергетичних у нас уже є. Куди ми далі підемо — особисто для мене я не готовий до цього запитання. Треба подумати.

Максим Самойлюк: Ми записуємо це в студії Громадського радіо. У Сільпо є своє радіо — Радіо «Сільпо». Може, його загальнонаціональним зробити якимось?

Дмитро Циганков: Може, вони мають вийти на платформи, якщо ще не вийшли, на всілякі YouTube і так далі. Але, знаєте, це теж частина атмосфери магазинів. Бо коли на тебе тисне постійно: «оголошую», або усі ці ціни — валить просто. Ходиш із телегою, а на тебе валиться все, що завгодно, і голова просто тріщить. Це просто шикарний проєкт — радіо «Сільпо», гарні люди його роблять. Він просто прикольний і по музиці, і по контенту. Я не думаю, що на FM, але точно в інтернеті він має бути.

Ангеліна Завадецька: Наскільки війна впливає на ваші плани масштабування та інвестиції? Чи плануєте ви, наприклад, якщо не відкривати нові, то принаймні модернізувати — там ще є декілька старих і Сільпо, і інших. Які плани?

Дмитро Циганков: Війна впливає на всіх однаково, і якось особливо на нас — я не можу так сказати. Всі ми в одному човні сидимо. І, звісно, наші плани по модернізації, по відкриттях нових магазинів — вони є в тих умовах, які є. Сільпо, наприклад, минулого року відкрили нових 7, модернізували 8 магазинів, бо ще є багато магазинів — вони старішають. Наші плани — просто розвиватися далі всіма форматами, які в нас є. Я б не сказав, що війна якось нас призупинила. Вона призупинила на деякий певний період. Коли всі були в шоці, ніхто не знав, що буде і як це відбувається. Але ми призвичаїлися до тих умов, у яких живемо. І тому і плани по розвитку, і по модернізації — нікуди не ділися.

Максим Самойлюк: Ми багато говорили сьогодні про різні ціннісні історії в Сільпо, які є і в інших мережах Fozzy Group: наприклад, радіо «Сільпо», тематичний Сільпо. Багато зусиль вкладають у це. Але водночас вашим найбільшим конкурентом об’єктивно є АТБ. У 2024 році виторг, наприклад, більший був у АТБ, але у Fozzy Group було трохи більше працівників. Як ви відчуваєте оцю конкуренцію? Це якась історія про те, що драйвить і вас, і їх, і ви умовно доповнюєте одне одного? Чи це більш така конкурентна боротьба між вами?

Дмитро Циганков: Я б не сказав, що це якась конкурентна боротьба між нами. Звісно, ми дивимося один на одного, ми поважаємо один одного. Ми розвиваємося трішечки різними форматами. Наприклад, я ніколи би не сказав, що АТБ — прям один в один конкурент Сільпо. Бо це дискаунтер. Але є Thrash! — у нього свої відносини з АТБ як з конкурентами. Це боротьба за локації, боротьба за гостей. Це нормальна конкурентна боротьба. Там ніякої ворожнечі нема. 

Дуже поважаю АТБ — вони молодці. Розвивають таку величезну мережу магазинів класного рівня. Я сподіваюся, що ми своїм ставленням до атмосфери в магазинах, обслуговування, ціннісних історій, щоб у гостей було краще і прикольніше, трохи їх підштовхуємо до того, щоб і їхні магазини були прикольнішими. У цій конкурентній боротьбі народжується, насправді, краща пропозиція для гостей — з точки зору обслуговування, з точки зору ціни, з точки зору асортименту. Це класна історія.

Ангеліна Завадецька: Тобто в рітейлі у нас здорова ринкова конкуренція.

Дмитро Циганков: Я б сказав, що так.

Ангеліна Завадецька: На цьому будемо завершувати. Нагадаю, що сьогодні з нами був Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group.

Ви слухали або дивилися подкаст «Що з економікою?» — проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Якщо дивитися нас у YouTube, не забудьте підписатися, залишити коментар, розповісти, як вам, що купували на Новий рік, де купували.

Дивіться, слухайте, дізнавайтеся про українську економіку — і до наступних зустрічей!