Бізнес-спільнота не підтримує поточну редакцію законопроекту 3640 щодо продовження валютного мораторію

15 Липня 2020
Поділитись
Щодо валютного мораторію Завантажити Щодо валютного мораторію (548.39 KB)

Бізнес-спільнота та експертне середовище, об’єднані Американською торговельною палатою в Україні, Незалежною Асоціацією Банків України, Європейською Бізнес Асоціацією, Форумом Провідних Міжнародних Фінансових Установ та Центром економічної стратегії, звернулася з відкритим листом щодо законопроекту 3640 до Президента України, Керівника Офісу Президента України та його Заступника, Голови Верховної Ради України, Голови профільного Комітету ВРУ та народних депутатів України – членів Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Бізнес-спільнота та експертне середовище занепокоєні законодавчою ініціативою щодо продовження дії мораторію за валютними кредитами, яка підриває та нівелює законні права кредиторів та унеможливить реалізацію поставлених Президентом України завдань з відновлення і здешевлення іпотечного кредитування, зокрема, запуску програми іпотек для населення зі ставкою близько 10%.

Мова йде про проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», реєстр. № 3640 від 11.06.2020 (далі – Законопроект), яким не лише пропонується подовжити на невизначений термін дію мораторію на стягнення забезпечення за кредитами фізичних осіб у іноземній валюті, а й  розширити коло кредитів, що підпадатимуть під дію мораторію (зокрема, за рахунок кредитів фізичних осіб у іноземній валюті, які не є споживчими кредитами, у тому числі, кредитів фізичних осіб – підприємців, кредитів фізичних осіб на розвиток бізнесу та ін.).

Позиція бізнес-спільноти полягає у категоричній неприйнятності та необхідності відхилення законопроекту як економічно та юридично необґрунтованого та такого, що суперечить загальнодержавній потребі у відновленні іпотечного кредитування в Україні, оскільки:

  • на сьогодні Кодексом України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) вже повною мірою врегульовано питання реструктуризації валютних іпотечних кредитів;
  • передбачене Кодексом скасування мораторію за валютними кредитами з 21.10.2020 створює можливості для врегулювання питання валютних іпотечних кредитів на цілком справедливих та збалансованих умовах для кредитора і боржника:
  • штрафні санкції та пеня за кредитами не включаються до складу зобов’язання;
  • конвертація суми боргу у гривню відбувається за курсом НБУ на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
  • розмір вимог забезпеченого кредитора, що підлягає погашенню в рамках реструктуризації, не може бути більшим за розмір вартості квартири чи житлового будинку, що є предметом забезпечення.
  • розмір кредиторських вимог пропорційно зменшується на розмір частини кредиту, вже погашеної боржником. Залишок боргу підлягає прощенню (списанню);
  • розмір відсоткової ставки (UIRD +1% та UIRD +3%) прямо встановлено Кодексом, що унеможливлює висування неприйнятних умов зі сторони банків;
  • строк погашення заборгованості для кредитів, забезпечених соціальним житлом – не менше 15 років, для інших іпотечних кредитів – не менше 10 років;
  • умови реструктуризації чи мирової угоди підлягають затвердженню судом, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність, що гарантує неупередженість та захист інтересів всіх сторін.
  • запропонований Кодексом механізм реструктуризації іпотечних кредитів в іноземній валюті є чітким та прозорим, збалансовує інтереси як кредитора, так і боржника, а також забезпечує максимальний ступінь захищеності останнього, забезпечує соціально-справедливу реструктуризацію. Цей механізм є цілком паритетним і виваженим як для банків, так і для позичальників, дозволяє поступово, упродовж кількох років, без стресу для позичальників врегулювати ситуацію, яка склалась із поверненням кредитів, наданих в іноземній валюті і забезпечених нерухомим житловим майном;
  • за наявності інституту банкрутства фізичних осіб пропозиція подовження дії мораторію є нелогічною та такою, що нівелює норми Кодексу щодо пільгових умов реструктуризації валютних іпотечних кредитів і таким чином не вирішує, а лише ускладнює врегулювання проблемної заборгованості за валютними кредитами і взаємодію банків з позичальниками з пошуку компромісних рішень.
  • відміна норм про втрату чинності Закону про мораторій повинна мати дзеркальне відображення в частині скасування норм щодо пільгових умов реструктуризації валютних іпотечних кредитів. Норми Кодексу, якими з 21.10.2020 скасовується Закон про мораторій, приймались у взаємозв’язку з нормами, що визначають пільгові умови реструктуризації кредитів в іноземній валюті (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу). Отже, законопроект на невизначений термін відстрочує повноцінне функціонування Кодексу, основним завданням якого було правове врегулювання в розумні строки відносин кредитора і боржника з урахуванням інтересів обох сторін;
  • на відміну від норм Кодексу щодо реструктуризації заборгованості чи діючих в банках програм для позичальників, пропозиція законопроекту не надає можливості врахувати індивідуальну ситуацію по конкретному кейсу, оцінити спроможність кожного із позичальників належним чином обслуговувати свої борги та запобігти зловживанням з боку недобросовісних боржників;
  • на теперішній час в банківських установах впроваджено та діє широкий спектр програм для позичальників, які мають бажання до врегулювання. Ці програми надають можливість знайти індивідуальне рішення для кожного із позичальників, який йде на контакт з банком, а не користується мораторієм як способом не повертати борги. За даними одного з банків щодо показників врегулювання іпотечних кредитів за період липень 2017 – грудень 2019 рр., упродовж якого програмою банку з врегулювання проблемної кредитної заборгованості скористалися понад 2,5 тисячі позичальників на загальну суму близько 52 мільйони доларів США. Ці дані свідчать, що гнучкі пропозиції банків є прийнятними для позичальників, які готові до компромісу та мають бажання до врегулювання;
  • за оцінкою банків з найбільшими портфелями валютних кредитів фізичних осіб, на сьогодні лише 15-20% позичальників дійсно потребують соціальної підтримки через надважкі життєві обставини. Саме ця категорія осіб і є цільовою групою для використання інституту банкрутства фізичної особи, що передбачений Кодексом.

З огляду на вищевикладене, бізнес-спільнота закликає перших осіб держави сприяти відхиленню Законопроекту № 3640 від 11.06.2020. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як необґрунтованого та такого, що блокує реалізацію важливих державних програм щодо розвитку іпотечного кредитування.

Американська торговельна палата в Україні

Європейська Бізнес Асоціація

Незалежна Асоціація Банків України

Форум Провідних Міжнародних Фінансових Установ

Центр економічної стратегії

X