Можливі зміни ролі ЄСВ у системі оподаткування

Авторка записки: Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Проєкту UA2008-01: Аналітична підтримка для управління державними фінансами на основі наявних даних / Capacity Support for Evidence-based public financial management.

В Україні досить високий рівень неформальної зайнятості, що подекуди пояснюють високим оподаткуванням оплати праці.

В Україні з заробітної плати працівників сплачують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% плюс 1,5% військового збору. Також є нарахування на заробітну плату, а саме єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який з 2016 року становить фіксований розмір у 22%.

ЄСВ було запроваджено у 2011 році замість чотирьох відокремлених соціальних внесків для фінансування чотирьох видів загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття та у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

Медичну допомогу фінансують за рахунок загальних податків, що за останніми рекомендаціями ВООЗ є доцільним підходом.

ЄСВ є частиною окремого законодавства, а не елементом Податкового кодексу України, оскільки його спрямовують в позабюджетні державні страхові фонди, а виплати мають залежати від страхового стажу: тривалості та розмірів внеску.

Водночас варто визнати, що подекуди на практиці диференціація виплат за рахунок не завжди забезпечується передусім через обмеженість доходів страхових фондів, що наближає його до податків, але не робить його податком.

При цьому ЄСВ із його подвійною сутністю як квазі-податку та страхового внеску, тісно пов’язаний із двома взаємозалежними соціальними феноменами: тіньовою зайнятістю та бідністю літніх людей.

Відсутність явного тісного зв’язку між сплатою внеску та виплатою, а також низька довіра до можливості отримувати пенсію в майбутньому спонукає працівників погоджуватись на виплату заробітною плати в конверті та /або не оформлювати трудові відносини, що пропонує роботодавець для економії витрат на робочу силу.

З іншого боку, відповідно менші надходження від ЄСВ до страхових фондів призводять до нижчих виплат з них. Коефіцієнт заміщення сьогодні становить близько 30%.

Також особливо після скорочення ставки ЄСВ з середньої ставки у 40% до фіксованої у 22% суттєво зріс трансферт з Державного бюджету Пенсійному фонду Україні. При цьому, цей трансферт спрямовується не лише на фінансування дефіциту ПФУ на виплату страхових пенсій, але й на фінансування спеціальних пенсій і доплат страхових пенсій до мінімального рівня, що не є функціями солідарної системи пенсійного забезпечення.

З огляду на ці всі фактори, в публічній площині часто дискутується необхідність зниження, скасування, реформування ЄСВ тощо.

Ця записка покликана окреслити роль ЄСВ, підсумувати дані, доступні сьогодні для аналізу, та запропонувати можливі шляхи подальшого формування підходу до зміни в нарахуванні ЄСВ. При цьому, ця робота не має на меті детальний аналіз поточної системи соціального та пенсійного страхування, а також надання детальних пропозиції щодо її реформування.

Основним висновком цієї роботи є те, що починати треба не з ЄСВ. ЄСВ – це лише джерело фінансування солідарної пенсійної системи та соціального страхування, але він не визначає принципів їх функціонування.

Сьогодні стоїть важливе, комплексне і складне завдання домовитись про новий суспільний договір (чи дотримання старого). Це пов’язано як з наявними дисбалансами в системі соціального захисту та соціального і пенсійного страхування, так і тими викликами, які стоять зараз перед Україною та будуть існувати і після перемоги.

Йдеться передусім про проблемну демографічну (вимушена міграція та високе безробіття, в результаті якого кількість застрахованих до кількості пенсіонерів становить менше 1, старіння та скорочення населення) та складну економічну ситуацію. Суспільний договір має відповісти на питання, яку систему будуємо і хто яку відповідальність несе.

Саме тому потрібні зміни в ширшому колі питань:

• Солідарна система як основний рівень пенсійного забезпечення, але за рахунок ЄСВ фінансують саме страхову пенсію. Решта сум чітко і прозоро фінансують інші виплати.
• Підвищення розміру ЄСВ, що сплачують фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування, до двох розмірів мінімального.
• Накопичувальне пенсійне страхування зараз не на часі.
• Проведення за першої нагоди перепису населення.
• Реформа системи соціального захисту з переглядом ролі прожиткового мінімуму та аналізу запровадження допомоги на основі мінімального гарантованого доходу.
• Передача страхування окремих ризиків в приватний сектор.
• Реформа ринку праці, включно з підвищенням ефективності активних заходів сприяння зайнятості.

Лише після цього можна буде зробити висновок щодо достатності чи недостатності розміру ЄСВ та подальших кроків щодо нього.

Матеріал було створено за фінансової підтримки уряду Великої Британії (UK Aid), проте висловлені погляди не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду Великої Британії