Втрачений актив? Чи налаштовані українські біженці повертатися додому

Лише 31% біженців планують нині повертатися до України, згідно зі свіжим дослідженням Центру економічної стратегії (ЦЕС) на основі соціологічного опитування агенції Info Sapiens. Це песимістичний сценарій, однак про розвиток оптимістичного сценарію нині для України не йдеться, з огляду на перемовини про завершення війни та внутрішню ситуацію в країні.

Ще рік тому, в січні 2024-го, до повернення додому тяжіли 34% біженців, у травні 2023-го — 41%, у грудні 2022-го — 46%. «Люди адаптувалися до життя за кордоном — і воно починає їм подобатись», — говорить Дарія Михайлишина, старша економістка ЦЕС.

Загалом нині у світі налічується 5,2 мільйона українських біженців, що покинули країну з початку повномасштабної війни у 2022 році, за підрахунками ЦЕС. Більшість — 3,9 мільйона — обрали для життя переважно більш розвинуті країни Заходу, а меншість — 1,3 мільйона, — за даними ООН, переїхали жити до росії та Білорусі.

Чотири кластери українських біженців

Аналітики ЦЕС на основі вивчення даних виділили чотири основні кластери українських біженців за кордоном. Це «патріоти» (28% від усіх біженців), «квазітрудові мігранти» (25%), «класичні біженці» (22%) та «люди із зони бойових дій» (27%).

«“Патріотичні” біженці переважно не прагнуть інтегруватися в місцеве суспільство», — пояснює економістка Дарія Михайлишина, одна з авторок дослідження. Вони мають міцні зв’язки з Україною, а деякі — 10% від усіх біженців — працюють дистанційно на українському ринку праці. 86% «патріотів» планують все ж повернутися до України.

«“Квазітрудові мігранти” виїхали з України в основному з економічних, а не безпекових причин, скориставшись війною як вікном можливостей. Це подекуди чоловіки, які не хочуть поки повертатися, щоб не підпасти під мобілізацію», — говорить Михайлишина. Лише 13,5% з цієї групи воліють повернутися додому.

Кластер «класичних біженців» складається переважно з жінок із дітьми, котрі виїхали впродовж перших місяців війни, але деякі вже встигли повернутися додому в Україну, щойно безпекова ситуація покращилася. З тих, хто досі перебуває за кордоном, 23% бажають повернутися. Ця група досить непогано інтегрується в закордонні реалії, особливо після влаштування дитини в місцеву школу або виш.

«Люди із зони бойових дій», якщо порівнювати з іншими, більше схильні мріяти та сподіватися на позитив. Вони вірять, що війна може закінчитися з прийнятним для України результатом, а їхні зруйновані міста й селища будуть відновлені. 43% таких біженців планують повернутися до України.

Якщо ж говорити про походження біженців, то 18% з них походять з Києва, 13,8% — з Харківщини, 9,5% — з Донеччини.

Як повернути своїх

За песимістичним сценарієм, до України повернуться лише 1,2 мільйона біженців з 3,9 мільйона, що перебувають переважно в країнах Заходу, підрахували аналітики ЦЕС. Ще 300-500 тисяч чоловіків, ймовірно, виїдуть за кордон, щойно отримають легальну можливість це зробити. Переважно це ті чоловіки, чиї дружини вже перебувають за кордоном.

Така ситуація має велику ціну для української економіки. Так, за різними оцінками, Україна втратила 1,7-2,3 мільйона робочої сили від початку великої війни, адже решту біженців становлять діти та пенсіонери. Неповернення українських громадян додому коштуватиме українській економіці від 5,1% до 7,8% ВВП щороку, тобто від 9 мільярдів до 14 мільярдів доларів на рік.

«Втрати ВВП — це досить великі втрати, бо йдеться про втрати висококваліфікованих спеціалістів, які багато працюють», — каже економістка Дарія Михайлишина з ЦЕС.

Найбільше не хочуть повертатися додому діти — ті, кому ще немає 18. Лише 13% з них вважають, що радше бажали б повернутися. Також залишаться за кордоном 51% тих, кому нині 18-24 роки; 57% тих, кому 25-34 роки; 47% людей в категорії 35-49 років.

Найбільша ймовірність повернення людей передпенсійного або пенсійного віку — близько 65% з них хочуть повернутися. Утім, це може створити додатковий тиск на державну пенсійну систему в Україні: люди працездатного віку забезпечують літнім пенсійні виплати. Натомість працездатні українці переважно воліють залишитися за кордоном.

У цілому ж, за даними ЦЕС, жінки на 31% більше за чоловіків хочуть повернутися в Україну. ​Українці, які досі працюють дистанційно на українську компанію, на 67% більш схильні повернутися.​ Українці, які зараз живуть у Польщі, на 90% більш схильні повернутись, ніж українці в Німеччині.​

На рішення повернутися до України впливають різні фактори. 53% опитаних говорять про остаточне закінчення війни. 46% повернуться, якщо матимуть вищий рівень життя в Україні. Для 33% важлива достойно оплачувана робота в Україні.

Джерело: hromadske.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.