Що спільного в ставленні супільства до міністрів та лікарів?

25 Травня 2020
Поділитись

Оригінал на Ліга.Бізнес, коментує Гліб Вишлінський

У нинішнього Кабміну, на мій погляд, є кілька проблем. Частина з них – загальні для багатьох попередніх урядів.
По-перше, у Кабміну немає розуміння “теорії змін”. Якщо Олексій Гончарук та його міністри хоча б приблизно розуміли, чого хочуть домогтися (макрофінансова стабільність, зниження вартості ресурсу в економіці ринковими шляхами, зняття регуляторних бар’єрів і продаж держвласності), то, здається, в уряду Дениса Шмигаля в цілому немає бачення, як все ” повинно бути”.

Хороший приклад в цьому сенсі – грецький уряд, який прийшов до влади в 2014 році. Так, їх погляди радикально відрізнялися від інших країн Європи, але у всякому разі вони були. В Україні ми вже 20 років спостерігаємо за роботою “урядів без поглядів”.

По-друге, вони хочуть “управляти руками”. Результат всі бачать: теорія змін – це довга і дуже складна історія. Особливо, якщо з нею стикаються не дуже кваліфіковані управлінці. Набагато простіше постійно щось підкручувати вручну, ніж працювати над масштабними системними змінами.

По-третє, нікому не подобаються слабкі міністри. Велика проблема, що системні зміни часто не знаходять розуміння і в суспільстві. Це можна порівняти з походом до лікаря: ми мимоволі оцінюємо вище того, хто випише нам десять найменувань ліків, здатних швидко зняти симптоми, ніж того, який порадить рік регулярно займатися спортом.

Точно також і з міністрами. Якщо ти говориш про якісь системи, які працюють самі по собі, про ринок, про мінімальну ролі держави, будеш виглядати слабким.

X