Балансування на межі: чи може Україна підвищити життєві стандарти громадян у часи війни
В нашій країні попри значну інфляцію і девальвацію більше року не переглядають мінімальні стандарти життя – прожитковий мінімум та мінімальну зарплату. Через це багато громадян опинились за межею бідності. УНІАН намагався розібратися, що держава може зробити, щоб підвищити соціальні стандарти навіть у таких складних умовах?
За словами заступниці директора Центру економічної стратегії Марії Репко, прожитковий мінімум в Україні відірваний від реальності, але щоб це виправити слід системно змінювати соціальну підтримку населення.
Вона підкреслила, що сьогоднішня цифри мінімальних стандартів життя не враховують потреби людей в умовах поточних цін. Це просто цифри, до яких прив’язані різні варіанти виплат. Наприклад, індексація оплати праці, мінімальний розмір пенсії за віком, максимальний розмір допомоги по безробіттю і так далі.
“Але переглянути прожитковий мінімум сам по собі зараз, на жаль, неможливо. Якщо просто підвищити його до, скажімо, 10 тисяч, то це збільшить видатки бюджету на відповідні статті в чотири рази. Щоб десь знайти ці кошти доведеться піднімати податки, а це зараз означатиме знищення українських підприємств”, – пояснює експертка.
Вирішувати проблему можна і потрібно через комплексну реформу соціальної підтримки. Її варто розробляти вже, не чекаючи закінчення війни. Щоб наблизити до розміру реального прожиткового мінімуму виплати тим, хто працювати не може, наприклад, за станом здоров’я, через догляд за хворим або через особливий період в житті, потрібно щоб ті, хто в змозі працювати та забезпечувати себе, вийшли на роботу і перестали залежати від соціальної допомоги.
На думку Репко, така реформа може містити кілька ключових моментів. Перший – реабілітаційні заходи, що дозволять людям повернутися до здорового життя. Другий – заходи на ринку праці та в освіті дорослих, які б допомогли людям із особливим станом здоров’я почати з часом забезпечувати себе. Третій – потрібно спонукати працювати тих людей, які вже зараз можуть фізично себе забезпечити, але тривалий час отримують допомогу, прив’язану не до реальних доходів, а до настання певного випадку в житті чи характеристики отримувача.
Матеріал з Уніан.