Чи буде НБУ фінансувати дефіцит бюджету?

21 Жовтня 2020
Поділитись

Чи буде НБУ фінансувати дефіцит бюджету? Якою буде облікова ставка? Які перспективи програми МВФ і відновлення економіки? Спікери –  Віталій Шапран, член ради НБУ, Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, Віталій Кравчук, перший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Аваль. 

Марія Репко: Я хочу попросити Віталія Шапрана, члена ради НБУ, відреагувати – скажіть, будь ласка, що Рада НБУ думає щодо бюджетного дефіциту та його потенційного впливу на банківське кредитування?

Віталій Шапран: Я хочу сказати, що рада НБУ – колегіальний орган і, напевно, я не можу висловлювати думку за всіх членів ради, це буде моя думка. Я нагадаю, що рада ухвалила нещодавно основні засади грошово-кредитної  політики, які були спрямовані до нашого парламенту. Монетарна політика Нацбанку залишається в цьому плані незмінною. Монетарний режим залишається на інфляційне таргетування. Україна ідентифікована МВФ як країна з цим режимом серед 41 країни в світі. Засадами встановлений офіційний таргет – 5 +/-1 відсотковий пункт. Можу вам розкрити невеличку таємницю. Були дискусії навколо цього показника, ніхто з членів ради не висловлювався проти інфляційного таргетування. Я не вважаю, що цей режим для України був оптимальний. На мій погляд, застосування у всіх формах, в яких є, інфляційне таргетування було далеким від оптимального для України, але ми зробили важливі кроки. Ми фактично в останні три роки сформували інструментарій впливу на інфляцію, на грошову масу, сформували деякі емпіричні закони, які важливі для нашої економіки. У нас понад 50%  – це тіньовий сектор, це не може не відображатись на нашій монетарній політиці. 

І хочу сказати, що Рада НБУ почала з нашими західними кредиторами самостійній діалог для того, щоб змінити стратегію монетарної політики. Ці зміни будуть стосуватися вже 2022 року. Тобто в 21 році ми будемо жити з таргетом 5 +/-1 відсотковий пункт.

Марія Репко: Віталію, чим гнучне таргетування відрізняється від того, що було раніше.

Віталій Шапран: на наш погляд, в нас не є режим таргетування гнучким. В нас якраз таки досить жорсткий таргет. Якщо ви подивитесь на таргет в Індії, Туреччині, то побачите, що там є дуже великий коридор коливань, більший ніж в нас. В Туреччині 4 +/-2, так само в Індії.  Близько 8 країн з 41, які мають таргет близько 5%, мають ширший коридор коливань. Інструментарій і рівень розвитку фінансового ринку в них кращий, ніж в нас, на жаль. На мій погляд,  Верховна Рада VIII скликання провалила багато законів. Вони тягнули не тільки зі сплітом, а й з сек’юритизацією активів. Нещодавно лише ухвалили закон по деривативам. В нас інструментарію для підвищення ефективності застосування облікової ставки як основного інструменту грошово-кредитної політики фактично на ринку обмаль.  Тому ви зараз дискутуєте –  закінчилась криза чи ні. Насправді я б не поспішав з оцінками, тому що наша банківська системи є дуже інертною. За нашими спостереженнями імпульсів змін облікової ставки до ринку доходить від 6 до 12 місяців.

Якщо дивитись на розвинуті країни, такі як США або ЄС, то ми бачимо, що реакція ринку йде, навіть коли центральний банк говорить про свої очікування. Тобто ще не змінили ставку, а міняється вже фондовий індекс. У нас є певна специфіка ситуації – в нас з початку року за перші сім місяців грошові агрегати суттєво зросли,  М0 (готівка в обігу) в нас збільшився на 77 мільярдів, М1 (безготівка) збільшилось десь на 41 мільярд, а ВВП знизився. Ми хочемо, щоб в нас була низька інфляція, декларуємо, щоб в нас було 5%. Наші західні колеги, які вказують нам на інфляційні ризики, вони дуже праві. Якщо порівнювати нас, наприклад, з Швецію, в якій частка М0, М1 близько 2%. У нас на сьогодні – більше 53%. Якщо наші західні колеги центральних банків з розвинутих країн наситили ринки грошовою масою під час кризи, для них це не є проблемою, то нам витягти М0 з ринку швидко буде проблематично. Так, є міграція між готівкою, безготівкою – це нормальний процес, але миттєво забрати 87 мільярдів, які випущені в обіг, буде проблематично.  

Якщо подивитись роздрібний товарообіг, він зростає. Карантин закінчився, заморозка економіки закінчилась. У нас починається відновлення, воно починає бути трохи болісним. Тому  що гроші, які були випущені в обіг, їх швидкість повертається до нормальної, їх потрібно буде менше, а можливості їх витягти з системи дуже швидко немає. Тому те, що ми бачимо зараз на валютному ринку, – гроші через імпортерів, через М1, через безготівку штурмують міжбанк. Аномалія і парадокс сьогоднішньої ситуації полягає в тому, що відновлення економіки буде супроводжуватись сплеском інфляції і сплеском активності на валютному ринку, це нормально. Я вважаю, що населенню це потрібно розповісти і підготувати їх до цього. Але не формувати в них очікування. Тому що колись в час «х» закінчаться ці кошти, які ми надрукували, грубо кажучи, в системі і ринок повернеться до нормального існування. Тут ризики інфляції звернувся і розвернуться тренди на валютному ринку.

Щодо дефіциту. Я помітив, що у нашого уряду, незалежно від того, хто його очолює, вже багато років напевно з часів незалежності, апетити зростають. Сьогодні ми можемо сказати, що дефіцит 6% – це нормально, тому що криза не закінчилась. Але тут  важливо ставити умови, щоб це не стало регулярним дефіцитом, щоб після 6% ми не отримали на 2022 рік 7%. Тобто певне обмеження фіскального домінування в Україні повинно бути. 

Зараз ми читаємо публікації наших колег з Європейського центрального банку, вони висловлюються за те, щоб повернути фіскальне домінування на час кризи. Це добре, працює в Європі, але в нас ці рецепти можуть не спрацювати. Якісь обмеження повинні бути, не потрібно нас повертати до 3%, тому що це негативно буде позначатися на діловій активності, але і погоджуватись автоматично з усім тим, що пропонує Мінфін, на мою думку, не потрібно.

Марія Репко: Катерино, ви згодні? Позиція управління НБУ та позиція члена Ради НБУ наскільки вони співпадають?

Катерина Рожкова: Стосовно питання дефіциту бюджету і потенційних загроз через фіскальне домінування. Дійсно в період, коли економіка в кризі, дефіцити розширюються, коли вона з кризи починає виходити – дефіцити звужуються. Не можна з нинішнього дефіциту стрибнути до докризового рівня,  це треба робити поступово.

Бюджет зараз доопрацьовується і відбуваються певні дискусії із нашими міжнародними партнерами. Будемо сповідатись на те, що це буде збалансований варіант, який дозволить, з одного боку, поступово виходити до цільового рівня дефіциту держбюджету, з іншого боку – він все ж таки буде мати правильний стимулюючий ефект на економіку, на її відновлення.

Марія Репко: чи буде НБУ монетизувати бюджетний дефіцит, якщо він буде такий от великий – 6% ВВП?

Віталій Шапран: на Раді обговорювали, що Нацбанку, як і будь-якому комерційному, потрібно завести портфель на інвестиції на продаж. Рада дійшла згоди, що потрібно нацбанку виходити на вторинний ринок, але коли цю інформацію оприлюднили, чомусь подумали, що  це означає, що Національний банк буде відразу купувати прямо на первинному ринку ОВДП і фінансувати напряму дефіцит бюджету. Такого не обговорювалось тоді, навіть в Раді НБУ не обговорюється сьогодні. Обговорюються різні моделі участі НБУ на вторинному ринку.

Можливо, з мого боку буде некоректно без Міністерства фінансів давати оцінку, але те, що відбувається за часів нестачі ліквідності на ринку ОВДП – не дуже добре. 

Ми знаємо, що за відсутності ліквідності і через високу дохідність на вторинному ринку в нас в першому кварталі ринок майже не працював, тобто коли дохідність на вторинному ринку дуже зростає, то у Міністерства фінансів фактично заблоковані запозичення. Ми запропонували, щоб їм допоміг Нацбанк, тому що є такі можливості, цього не відбулось поки що, але  відбудеться. 

Те, що відбувалось на початку другого кварталу, це можна просто оцінити як екстраординарні обставини в зв’язку з коронакризою. Було не дуже добре, коли державні банки брали рефінансування, потім в них з’являлась начебто певна ліквідність, вони купували облігації на первинному ринку. 

Це нормально як антикризовий, тимчасовий захід, але як регулярний захід, коли державні банки за нарізаним сценарієм купують ОВДП на первинному ринку, це ненормально, це не ринок. Фактично це перекладання коштів з одного карману в інший з певному маржою. З цієї ситуації потрібно виходити. На сьогодні немає учасників ринку, крім НБУ, який може допомогти Міністерству фінансів зробити вторинний ринок нормальним, ліквідним і привабливим для нерезидентів. 

Коли є погані умови виходу з ринку, погані умови обміну валют, облігацій, коли в портфелях держбанків є так звані інфляційні облігації, то ми будемо мати лякливих нерезидентів, будем проблеми із роботою первинного ринку.  Питання в тому, як організувати роботу вторинного ринку, щоб він не гальмував роботу первинного. Якщо дивитись далі 2022 року, то почалося обговорення можливих моделей участі центрального банку на ринку ОВДП. 

Обговорюються різні варіанти – наприклад, що на часи кризових років, коли ОВДП знижується, то НБУ може збільшувати на певну суму свою участь на ринку. Може статись так, що ця модель буде змінена.  Але хочу підкреслити, що на сьогодні не йде мова про участь НБУ фінансування дефіциту бюджету напряму через первинний ринок, тому що вона заборонена законом. 

Марія Репко: Катерина, ви маєте щось додати?

Катерина Рожкова:  Треба розуміти, що ринки країн, що розвиваються, є найбільш вразливими в періоди кризи до інтересу нерезидентів-інвесторів. В момент кризи ці ринки, на жаль, дуже волатильні. Це відбулося і у нас, але наразі ситуація стабілізувалась. 

Марія Репко: якою буде облікова ставка до кінця 2020 року та впродовж наступного року? 

Катерина Рожкова: За підсумками нашого останнього монетарного комітету ми в принципі сказали про те, що наша монетарна політика залишається незмінною. Тому ми будемо ухвалювати рішення, базуючись на аналізі поточної ситуації та її можливого впливу на майбутнє. Якщо інфляція буде зростати та інфляційні ризики будуть суттєвими,  Нацбанк буде ухвалювати рішення про більш жорстку монетарну політику і навпаки. Разом з тим,  сьогодні ми тримаємо, свідомо тримаємо, низьку ставку. Вона майже 0 рівня досягла через те, що ми розуміємо, що в нинішній період ми повинні працювати над певними стимулами для економіки.  Наступний монетарний комітет в нас буде в жовтні, ми будемо переглядати прогнози, аналізувати ситуацію, в тому числі дивитися на доопрацьований бюджет. Вже за підсумками монетарного комітету можна буде про щось говорити.

Марія Репко: Пане Писарук, Ви як практик роботи з населенням, Ви бачите можливим взагалі продаж ОВДП населенню чи залучення їх до фондового ринку?

Олександр Писарук: Я думаю, що це інструмент можна створити. Він існував свого часу в радянському союзі. Але, на мій погляд, населення не дуже охоче буде фінансувати дефіцит держбюджету. Я не бачу, навіть якби цей інструмент існував би зараз, що населення профінансувало б 550 мільярдів вже наступного року. Я думаю, що Україні в найближчі кілька років не вдасться позбутися залежності від зовнішніх кредиторів. Тому співпраця з МВФ і впровадження програми – це наш найкращий шанс, найкращий сценарій. На сьогодні впровадження програми МВФ буксує, це створює серйозні ризики. Ризики 2021 року з фінансуванням бюджету, його джерелами. Якщо програма МВФ не буде впроваджуватися, то незрозуміло, яким чином будуть фінансувати цей дефіцит бюджету. 

Марія Репко: як справи з програмою МВФ? Катерино, можливо, у вас є якісь добрі новини?

Катерина Рожкова: ніяких додаткових новин немає. Ми дійсно є в процесі співпраці. Зараз НБУ має свої зобов’язання, над якими працює, – це і доопрацювання банківського закону, закону про Фонд гарантування вкладів, відновлення платоспроможності Фонду гарантування вкладів. Будемо сподіватися, що всі учасники процесу – Кабмін, Нацбанк, Офіс президента – виконають своє домашнє завдання, і ми будемо мати можливість продовжувати роботу з МВФ.

Марія Репко: економіка відкрилася, але прогнози МВФ, світових експертів говорять, що відновлення повністю економічного розвитку України потребуватиме 3-5 років. Яка думка всіх учасників нашої панелі, яким буде економічне зростання на наступні кілька років? 

Віталій Кравчук: у нас відновлення йде швидше, в нас по суті вплив безпосередньо карантинних обмежень на економіку, який ми очікували, зараз, мабуть, відсутній. Тому падіння може бути суттєво меншим, ніж прогнозували раніше –  близько 4-5%. Хоча невизначеність залишається високою, особливо це стосується наступного року. Відновлення залежить від того, яке падіння буде цього року. Я б не очікував дуже різкого зростання, тобто це 2-3%. Але це залежить розвитку епідемії. 

Марія Репко: Олекандре, я знаю, що Аваль регулярно робить макроекономічні огляди, Ви могли би нам озвучили прогнози банку.

Олександр Писарук: В умовах, коли у нас є велика невизначеність, економіка не може швидко повернутися до зростання і швидко відновити втрачені позиції, тому що люди якщо є невизначеними, не купують і не інвестують. Певні сектори, пов’язані з сервісом, постраждали структурно. Вони не відновляться швидко до того моменту, поки не створять вакцину і не впровадять її в індустріальному масштабі. Це щонайменше 2 роки.

Читайте також: 

Як банківський сектор пережив коронакризу?

Програма «5-7-9» – це успіх чи провал?

COVID-криза: реалії і перспективи кредитування

 

X