COVID-криза: реалії і перспективи кредитування

21 Жовтня 2020
Поділитись

Чому банки не дають кредити на інвестиційні цілі? Чому кредитування знижується? Спікер – Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Аваль, голова ради директорів Форуму провідних міжнародних фінансових установ (Форум).

Марія Репко: Чому банки не дають кредити на інвестиційні цілі корпораціям, компаніям? Чому кредитування знижується, незважаючи на зниження ціни ресурсів? Що робити, щоб воно зростало?

Олександр Писарук: У пік кризи або в кризі в будь-якій країні світу падає платоспроможний попит на кредити і пропозиція. Компанії або навіть фізичні особи-позичальники намагаються зберігати, ніж брати в борг, тому що вони вважають, що в кризу краще бути консервативним, ніж брати в борг, це перше. В тих позичальників, в яких є фінансові проблеми з платоспроможністю, є попит на кредити, але банки не дають. Це частково відповідає на запитання, чому кредити на інвестиційні цілі в рамках програми  «5-7-9» не пішли поки що. Тому що позичальники не дуже хочуть брати, а банки не дуже хочуть давати, тому що ризики сильно зростають. Тому я думаю, що уряд і Фонд правильно зробили, коли розширили програму, долучивши рефінансування поточних кредитів, зокрема навіть на поповнення обігового капіталу. Після цього програма, як ми кажемо, «пішла»: попит знайшовся, банки почали видавати.

Райффайзен Банк Аваль як найбільший банк-кредитор, який найбільше кредитів дає по сумі кредитів в рамках цієї програми, бачить з своїх клієнтів, які до нас звертаються, що  частина їх в принципі могла б і не брати, тому що в них є фінансові можливості платити відсотки. Це фактично опосередковано каже про не досить ефективне використання фіскальних ресурсів держави. Тобто в принципі підтримати компанії в кризу варто, але тримати цей елемент програми довго після того, як економіка буде виходити з кризи, не варто. Це просто витрачання фіскальних ресурсів. Я згоден з тим, що програма  «5-7-9» у наступному році – коли очікується, що економіка вийде з рецесії – повинна концентруватись передусім на інвестиційних кредитах, там дійсно, де ризиків більше і з точки зору позичальників, і з точки зору банку. 

Марія Репко: Я дозволю собі продовжити тему кредитування і проблемних портфелів. От Катерина Рожкова зазначала, що буде наступного року огляд, але без стрес-тестування. Як у вашому банку і як Ви думаєте, яка загалом у банківській системі динаміка якості кредитів, які зараз існують?

Олександр Писарук: Райффайзен може не дуже показовий приклад, в нас якість кредитного портфеля – одна із найкращих. В нашому портфелі ми не бачимо суттєвого погіршення якості портфелю, при чому у всіх клієнтських сегментах: і в клієнтів роздрібного бізнесу, і малого й середнього бізнесу, і в сегменті корпоративного бізнесу. В принципі дуже помірковане погіршення портфелей. Але ми повинні розуміти, чому це відбувається – тому що країна вийшла з жорсткого карантину фактично вже в травні. Це ми чітко побачили по обсягах транзакцій,  які обробляємо. Всі з червня-липня почали зростати дуже швидко. І фактично на сьогодні ми маємо обсяг транзакцій вищий за докризовий рівень, ніж в лютому. Це свідчить проте, що економіка повернулась до роботи ціною десятикратного майже збільшення щоденної кількості людей інфікованих СOVID-19. Але це ціна питання. Тому фактично це є певна кореляція з обсягом клієнтської активності і якості портфелей. Тому портфель суттєво не погіршується, саме тому що люди повернулись.

Читайте наступну частину розмови про бюджетний дефіцит. Спікери –  Віталій Шапран, член ради НБУ, Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, Віталій Кравчук, перший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Аваль.

X