Як підвищення облікової ставки вплине на економіку та українців?
Правління Національного банку вирішило підвищити облікову ставку з 10 до 25% річних.
Як пояснив на брифінгу, оприлюднюючи відповідну ухвалу, голова НБУ Кирило Шевченко, суттєве збільшення ставки рефінансування разом з іншими заходами допоможе зберегти від знецінення гривневі доходи і заощадження громадян, збільшити привабливість активів у гривні та знизити тиск на валютний ринок. Нацбанк же тепер матиме більше можливостей забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни.
Чи це виправдано? Й до яких змін може призвести? З такими запитаннями Укрінформ звернувся до фінансових аналітиків та економістів.
Марія Репко, заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії:
“Очікування економістів перед ухваленням НБУ рішення про зміну облікової ставки розділилися. Багато хто думав, що Національний банк збереже ставку на рівні 10% і продовжить стимулювання економіки через дешеві гроші. Приблизно стільки ж (може, трохи менше) фахівців очікували, що ставку рефінансування збільшать до рівня 15% річних, що більш-менш віддзеркалює поточну інфляцію, про яку звітує Держстат.
Дехто думав, що ставку можуть підняти до 20%. На практиці ж виявилося, що помилилися всі. Національний банк вирішив діяти набагато радикальніше, піднявши ставку одразу на 15%. Як пояснили – для того, щоб стримати інфляцію, запобігти девальвації та прибрати дисбаланси в економіці. Бо ці дисбаланси мають тенденцію до накопичення. І скільки в ручному режимі їх не стримуй, у будь-якому випадку колись ситуація вийде із-під контролю. Тож Національний банк вирішив розв’язати проблему у такий спосіб.
На економіку країни це рішення, передовсім, впливатиме через механізм банківської трансмісії. Банки тримають в НБУ гроші на так званих депозитних сертифікатах. Ставка дохідності цих паперів визначається, виходячи зі ставки рефінансування. Зараз відповідний коридор трішки розширили (згідно з рішенням НБУ, з 3 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в.п., для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в.п. – Ред.).
Тобто, банки тепер зможуть покласти свої гроші в Нацбанк на умовах, які краще відображають ринкові ризики суверена і ризик інфляції, ніж до цього.
Але ж паралельно це створить і певні проблеми. Адже банкам буде набагато вигідніше класти гроші на депсертифікати НБУ, ніж інвестувати в державні цінні папери (в тому числі, у військові ОВДП), випускаючи які Міністерство фінансів намагається залучати гроші, щоб профінансувати бюджетний дефіцит.
Тепер Мінфін змушений буде підвищити ставки й за цими облігаціями також, аби мати змогу конкурувати з сертифікатами НБУ й відповідати ставці, під яку банки беруть кредити рефінансування.
Отже, це зробить державні запозичення дорожчими. Хоча слід розуміти, що до підвищення ставки гроші під такі цінні папери ніхто особливо і не давав. Тобто, можна сподіватися, що під вищу ставку Мінфіну вдаватиметься залучати більше коштів. Та бюджету це, звісно, обходитиметься дорожче.
Сподіватимемося також, що ставки за гривневими депозитами в банках цього разу зростатимуть швидше, ніж це, зазвичай, відбувалося після зміни ставки рефінансування. Тобто, банки відреагують швидше й дохідність депозитів зросте вже найближчим часом.
Щодо кредитів, то це зовсім інша історія. Облікова ставка, як правило, тісно пов’язана із короткими корпоративними кредитами. Тобто, ставка за кредитами терміном до одного року корелюється зі ставкою НБУ.
У випадку ж зі споживчими і довгостроковими інвестиційними кредитами такої тісної залежності немає. Хоча, в принципі, тренд на підвищення кредитних ставок й тут буде також. Але найбільше це відчують на собі позичальники коротких коштів для операційного капіталу, а не ті, хто позичає надовго”.
Повний матеріал читайте на Укрінформ.