У березні курс долара невпинно зростає і вперше перевищив 44 грн. Як на це вплинула війна в Ірані та чого чекати від гривні далі?

Новий історичний рекорд офіційного курсу долара – 44,16 грн/$ станом на 13 березня. Тренд на зміцнення американської валюти триває від початку березня і повʼязаний насамперед з війною США та Ізраїлю проти Ірану. Нафта і газ дорожчають, що негативно впливає на гривню. Які ще причини девальвації та чи збережеться тренд на зростання курсу долара?

Від початку березня гривня опинилась на новому витку девальвації. Офіційний курс долара на 13 число вперше в історії перевищив позначку 44 і становив 44,16 грн/$. Готівковий курс перевищив 44,5 грн/$.

Помірне ослаблення гривні не є чимось екстраординарним, але цього разу незвичним є час – зазвичай на початку весни нацвалюта зміцнюється, оскільки починається посівна.

Та зараз цей сезонний фактор перебиває масштабна війна на Близькому Сході, що спричинила стрибок цін на нафту і газ. А вливання валюти на ринок Нацбанком демонструє принаймні тимчасову зміну політики регулятора порівняно з минулим роком.

Які фактори змушують долар знову дорожчати та чи збережеться цей тренд?

Вирішальна роль НБУ для курсу гривні

Попри низку ринкових факторів, що впливають на курс, найбільше гривня залежить від інтервенцій Нацбанку. Адже регулятору доводиться покривати так званий структурний дефіцит – нестачу валюти на ринку, що спричинена повномасштабною війною.

Під час війни логіка інтервенцій Нацбанку привʼязана зокрема до інфляційної динаміки в країні, вказує виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський. 

«Наприклад, торік після неврожаю восени 2024-го Нацбанк успішно використовував стабільність обмінного курсу, щоб повернути інфляцію з максимуму у понад 15% за рік ближче до інфляційної цілі у 5%», – каже він.

Наприкінці 2025-го і на початку цього року інфляція відчутно нижча за двознакові показники, тож це дозволяє НБУ проводити гнучкішу політику.

НБУ намагається управляти не курсом конкретно долара чи євро, а свого роду курсом «євродолара», що балансує інтереси різних секторів економіки, вважає Вишлінський з ЦЕС. 

«Українська економіка залежить і від євро, і від долара: ЄС є найбільшим торговим партнером, водночас Україна сильно залежить від імпорту з Китаю та експорту сировинних товарів, біржові ціни яких встановлюються в доларах», – пояснює він.

Якби НБУ повністю стримував зростання долара, який дорожчає і на світових ринках, курс гривні відчутно б зміцнився щодо євро. Це зокрема могло б спричинити збільшення потоку імпорту з ЄС і, навпаки, погіршити конкурентність українського експорту. У підсумку це тільки б збільшило вже великий торговельний дефіцит.

Джерело: Forbes.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням