Вплив коронакризи на економіку. Про що говорили на пресконференції

25 Березня 2020
Поділитись

20 березня пройшла онлайн пресконференція “Вплив коронакризи на економіку”. Нижче можна ознайомитися з відповідями, які давали економісти ЦЕС на питання журналістів, а також подивитися запис самої трансляції.  

Наскільки дієві заходи для підтримки бізнесу (скасування ЄСВ на березень-квітень, мораторій на перевірки, розширення доступних кредитів)? Чи це допоможе подолати економічний спад від карантину? 

Ми вважаємо, що заходи справді дієві, але трохи недостатні. За нашими оцінками цей пакет коштує приблизно 8 мільярдів гривень. Це 2,8 млрд економія ФОПів на ЄСВ, 1,8 млрд – це земельний податок, 2,8 орендна плата і 0,7 млрд – податок на нерухомість. Це не дуже багато, це всього 0,2 ВВП України за рік, на фоні інших країн, які вкладають десятки мільярдів доларів чи євро – у когось 1% ВВП, у когось 1,5%, а у США це майже 5%. Тим більше, що це не дуже таргетований пакет, адже він не враховує, що одні сектори постраждають більше, а інші менше, не враховується розмір бізнесу. Ми очікуємо, що до цього пакету додадуться секторальні ініціативи. Конкретно цей пакет може буде продовжений і тоді вступлять в силу такі норми, як відсутність штрафів за запізнення сплати податку на прибуток та єдиний. Якщо строк буде продовжений хоча б на місяць, то це плюс 40 мільярдів на цих двох податках лише. І плюс ще 4 мільярди на тих податках, які ми згадували раніше. Якщо це продовжити, то це вже буде немало. 

Що можна зробити: продовжити вжиті заходи ще на місяць та запровадити таргетовані секторальні ініціативи. 

Якою б мала бути підтримка МСБ? Досвід яких країн для нас міг би бути корисним?

Податок на землю і нерухомість можна було б обмежити тільки на МСБ, тому що цим скористуються всі види бізнесу. Але які конкретно заходи потрібно обмежити тільки на МСБ – над цим питанням ще працюємо. 

Яку стратегію виживання на порозі кризи мають обрати домашні господарства?

Малому бізнесу в Україні складно допомагати, тому що він сильно тінізований. Тому ми не можемо використати ті інструменти, які застосовують в інших країнах. Ми не можемо давати податкові канікули, тому що вони і так сплачують дуже мало податків. Ми не можемо компенсувати виплату зарплат працівникам, тому що вони виплачували їм в кращому випадку тільки мінімальну зарплату. 

Через технічні проблеми підтримки малого бізнесу, ми говоримо про стратегію виживання для пом’якшення наслідків кризи на індивідуальному рівні та на рівні сімей. Для окремих співробітників – це спрощення оформлення безробіття в центрах зайнятості (дистанційна, спрощена форма, швидкий початок виплат) та часткова виплата зарплат тим, хто знаходяться в карантині, перш за все це стосується батьків з дітьми і тих, хто знаходиться в самоізоляції чи обсервації. Це інструменти допомоги працівникам, які є більш таргетованими, ніж допомога всім бізнесам, адже відділити тих, хто постраждає більше, а хто менше – достатньо складно. 

Є ті сім’ї, хто вже сильно постраждав та втратив від карантинних заходів – починаючі з авіації, де працівників мало, до послуг громадського харчування, де працівників багато. Люди намагаються адаптуватися, не очікуючи допомоги від держави, розуміючи що вона може надійти, може не надійти, може надійти з запізненням. Вони мають шукати можливості отримувати доходи в ситуації, що змінилася. Комусь перелаштуватися буде простіше, наприклад офіціант може перекваліфікуватися в кур’єра. Не в усіх бізнесах є падіння, деякі підприємства харчової промисловості в умовах зростання попиту нарощують виробництво, відповідно у них є попит на робочі руки. 

Вирогідне економічне падіння в цьому році означатиме і падіння доходів сімей, тому зараз краще не робити великі купівлі, і накопичувати гроші на банківських рахунках для того, щоб мати фінансову подушку, якщо криза торкнеться безпосередньо вас протягом найближчих місяців. 

Що можна зробити: спростити реєстрацію та отримання підтримки для безробітних в центрах зайнятості, компенсувати зарплати тим, хто знаходиться в карантині з дітьми чи в обсервації/самоізоляції.

Оціночні втрати українського бюджету. Який запас міцності української економіки, скільки витримаємо в режимі карантину? Чи можна говорити про повномасштабну кризу в країні? 

Останніми днями дуже популярний графік кількості нових випадків без політик карантину та з цими політиками, але вони мають, як це видно на графіку, економічні наслідки. Карантин – це закриття підприємств, бізнесів. В залежності від структури економіки, якісь країни постраждають більше, якісь менше. Але вже зрозуміло, що сильно постраждає торгівля – зовнішня та внутрішня. Чим більші карантинні заходи, тим більша ця рецесія. Тому так складно аналітикам прогнозувати втрати ВВП, тому що зараз ніхто не знає, де карантин зможе зупинити розповсюдження вірусу. Потрібно розуміти, що рецесія, яка спричинена карантином, це та жертва, на яку ми всі йдемо для того, щоб вижили люди під час хвороби і не було пікового “червоного” навантаження. Якщо замість того, щоб сидіти дома, ми будемо десь гуляти, то ця жертва виявиться напрасною та зайвою, ми змарнуємо це. Тому важливо, щоб всі розуміли чого це коштує. 

Аналітики оцінювали, що “іспанка”, епідемія іспанського грипу в 18-20 роках минулого сторіччя, коштувала світовій економіці 6% глобального ВВП, а вартість другої світової війни оцінюється у 8-9% глобального ВВП. Зараз оцінити вартість цієї кризи дуже важко, ніхто не знає. В січні та в середині лютого оцінки були зовсім інші, зараз березень і оцінки кардинально помінялися і доходять до 10% глобального ВВП.

Доходи бюджету України це приблизно 40% ВВП, тобто для нас це буде приблизно 4% втрати для бюджету, а у нас вже закладено 2% дефіцит бюджету, тому сумарний дефіцит виходить 6% і це без врахування заходів. 

На графіку вище не вистачає ще однієї лінії, яку зазвичай малюють – це пропускна здатність лікарень. Чим вище ця лінія, тим менше часу потрібно тримати карантин та наносити удару по економіці. Для цього потрібно інвестувати більше грошей в збільшення ліжок в реанімації, апарати і т.д. Складно оцінити скільки потрібно вкласти грошей, але розуміючи втрати від карантину, для всіх країн зараз це найперший пріоритет. 

Зараз Україна витрачає на охорону здоров’я приблизно 3% ВВП, ми знаємо, що вона недофінансована. Уявімо, що витрати збільшаться у 1,5 рази, це буде ще 1,5% до дефіциту, який ми порахували раніше. 

Скільки можуть коштувати заходи, які потрібні для підтримки економіки – зараз був перший пакет, але ми очікуємо, що буде ще другий і, можливо, третій. В Італії, Великобританії та Німеччині вартість таких заходів складає приблизно 1,5% ВВП, найбільші витрати в Гонконгу – це десь 4%. Але висока невизначеність і можливо будуть вводити ще додаткові заходи, тому складно спрогнозувати, якою буде остаточна цифра вартості цих заходів. 

Яким є вплив на бюджет соціальних ініціатив уряду (доплати пенсіонерам, лікарняні на самоізоляції, податкові канікули) та якими є наслідки для інфляції?

1000 грн для пенсіонерів, соціальну допомогу “з гелікоптера”, працівники рахункової палати оцінили у 9 млрд грн. Таку практику допомоги у світовій практиці зараз розглядають, це не є абсолютний популізм, як багато людей каже, але це не є також таргетована підтримка. Що тут краще? Ми ходимо “по льоду”, на який ще ніхто не ступав до нас, і всі країни так ходять. Можливо таку допомогу потрібно буде надати також малозабезпеченим, які отримують виплати, тому що в Україні це найкращий таргетований вид допомоги, адже вона бореться з бідністю. Також потрібно розширювати допомогу по безробіттю і розширювати на мікропідприємців без закриття їх ФОПу, зараз вони таку допомогу не можуть отримувати. Крім того, потрібно буде допомагати тим, хто тимчасово пішов у відпустку без збереження заробітної плати. 

Чому потрібна соціальна підтримка? Якщо людина не має доходу, вона дуже скорочує своє споживання, відповідно бізнеси не отримують від них гроші, не можуть наймати співробітників, платити їм зарплати, щось закупати у своїх підрядників. Режим економії – це раціональна поведінка на рівні індивідуальної особи, але на рівні держави – це катастрофа. 

Що можна зробити: інвестувати в медицину, щоб скоротити термін карантину та зменшити удар по економіці, розгорнути широку та таргетовану соціальну допомогу, щоб люди мали можливість споживати і не переходили на повну економію з “хлібом та водою”. 

Як ви оцінюєте збитки компаній за тиждень карантину?

За тиждень збитки рахувати складно, адже за один тиждень це одні цифри, за другий інші, а за місяць можуть значно відрізнятися. Але якщо дивитися на структуру, то найбільше втратять 18 тисяч юридичних осіб, 353 тисячі ФОПів, сумарно в них зайняті 765 тисяч людей і на ці сектори припадає майже 2,5% ВВП. Якщо припустити, що у них всіх продажі повністю падають до нуля, то це за тиждень 5 млрд грн втрати доходів. Це не все збитки, адже є змінні витрати, які вони можуть не нести, наприклад, не закуповувати паливо, мати менші рахунки за ЖКХ, якісь такі речі. Це дуже груба оцінка, вона не враховує сезонності, але це те, що можна швидко оцінити. Але ще є умовна “жовта корзина”, ті хто частково втратять від карантину, це третина українського ВВП. 

В чому відмінності нинішньої кризи від попередніх? Які вона може мати наслідки для економіки України та фінансової системи? Що представляє найбільшу загрозу? Ваш прогноз темпів зростання української економіки, інфляції цього року, а також курсу гривні. Оптимістичний та песимістичний сценарії. 

В 2019 році вартість українських єврооблігацій знижувалася суттєво. В країні панувала макростабілізація, на зовнішніх ринках було повно ліквідності та грошей. На початку 2020 року наші короткострокові папери були 4% річних. Їх низька вартість означала доступність запозичень для України на світових ринках. Зараз ця вартість запозичень стрибнула до 11,5% по коротких та майже 14% по довгострокових паперах, що означає, що зараз ринок закритий. 

З одного боку, ми маємо витрачати гроші на ліжка, на підтримку економіки, тому що у іншому випадку будемо мати не просто рецесію, а руїни. Запозичати під 14% річних для фінансування бюджетного дефіциту – означатиме таке саме банкрутство для країни, але через рік чи через два. Тому найбільший ризик для України – що коштів не вистачить на всі необхідні заходи.

Зараз відбувається одночасно шок і попиту, і пропозиції. З одного боку, споживачі починають економити, з іншого – бізнес може закритися. Це не звична для нас криза – фінансова. Попередні кризи – іпотечна в США та боргова в Європі – стосувалися фінансового ринку як кровоносної системи економіки і їх долали “заливанням грошей” через центробанки. Зараз криза економічна – криза “в полі” і стосується фізичної економіки, але на банківський сектор може швидко перекинутися. Тому всі фінансові регулятори зараз активно думають, як запобігти такому перекиданню, як підтримати позичальників, компанії які втрачають ліквідність, щоб вони пройшли місяці карантину без банкрутства. Адже, якщо почнуться банкрутства, ми матимемо ще і фінансову кризу. 

Що можна зробити: не самоізольовуватися, а бути зі всіма країнами, розраховувати на пакети підтримки від ЄС, МВФ, ЄБРР, знизити нетерміновані витрати бюджету до мінімуму і фінансувати в першу чергу “вузькі місця”.

Що і кому, на вашу думку, потрібно зробити та як діяти в цій ситуації за нинішньої курсової динаміки і як заспокоїти панічні настрої? 

Програма МВФ – має бути ключовим елементом зараз у державній стратегії через те, що ми не здатні з ринку профінансувати дефіцит бюджету і не здатні розплачуватися за боргами. Яков Смолій, голова НБУ, на брифінгу підкреслив, що для цього потрібно виконати дві умови, що було попередньо домовлено з експертами МВФ – це закон про неможливість повернення банків-банкрутів попереднім власникам, який є проти інтересів олігарху Ігоря Коломойського, і остаточне прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Для МВФ зараз принципово прийняття закону по банкам, адже це є свідченням спроможності влади іти шляхом деолігархізації і справедливої державної політики. Програми, як вона була запланована у 5,5 млрд доларів, на кризову ситуацію не вистачить, але ми розуміємо, що МВФ може бути відкритим для перегляду обсягів програми та збільшенню обсягів на цей рік, щоб ми могли розібратися зі всіма зобов’язаннями і на спрямування цих трашей до бюджету.

Якщо ми будемо поводити себе адекватно і отримаємо програму, то за думкою НБУ та макроекономістів вплив на торгівельний баланс та на рахунок поточних операцій може навіть виявитися позитивним. Це буде пов’язано з тим, що ми купуємо паливо, яке дуже впало в ціні, а продаємо зернові, які також впали, але не настільки, а також скорочуємо обсяги некритичного імпорту, тому що його фізично немає де продавати. 

Ми бачимо, що нинішній стрибок гривні “видихається”, тому що скоротилася кількість вільної гривні. Багато фізичних осіб та імпортерів увійшли в долар і в умовах економічної кризи буде закінчуватися вільна гривня, тому що економіка призупиняється. Таким чином фінансової складової кризи у нас є всі шанси уникнути. 

Як вплине на економіку України відміна пасажирських та приміських поїздів? Чого очікувати Укрзалізниці в плані реалізації намічених інвестиціних проектів за кошти міжнародних фінансових установ? 

ЄБРР заявив про додаткову програму підтримки 1 млрд євро для своїх клієнтів. Укрзалізниця якраз поточний клієнт, тому скоріш за все надходження грошей буде продовжуватися, всі зобов’язання з боку інвесторів будуть виконуватися і це буде створювати потоки готівки разом з новими робочими місцями. Що стосується пасажирських перевезень, то для залізничників їх відміна це непогано, тому що ці перевезення для них були збитковими. Щодо впливу на економіку – сподіваємося, що влада у найближчий час перегляне обмеження щодо міських та приміських перевезень. Тому що перший зворотній зв’язок, який ми чуємо від бізнесу, що це нанесло сильний удар по виробництву. 

Чудові картинки, де люди сидять у домашніх офісах та щось роблять – не відповідає реальності, люди працюють на фізичних виробництвах. Наприклад, в Харкові, на підприємствах асоціації Спілки українських підприємців на окремих виробництвах 30-40% співробітників не змогли доїхати до робочих місць. Це стосується не лише великих міст, так само на підприємствах харчової промисловості, які знаходяться в маленьких містечках, багато людей добиралася зазвичай міжміським транспортом, сільськими автобусами. 

У більш кризових країн світу, таких як Іспанія та Італія, де є суттєві обмеження щодо соціальної ізоляції, все ж таки зберігається робота громадського транспорту. І ми власне бачили, що в останній день перед закриттям києвського метрополітену трафік суттєво скоротився. 

Які дії в економічній політиці доцільно скопіювати Україні з тих країн, які вже оголосили про стимулювальний пакет (США, Франція, Польща тощо)? 

Всі вжиті заходи можна поділити на 6 категорій:

  • фіскальні, податкові – це перш за все відтермінування, тимчасове зниження податку або збору;
  • монетарні – це зниження процентних ставок, кредитні канікули, інтервенції на ринку, щоб підтримати валюту для країн, що розвиваються;
  • регулятивні – послаблення чи посилення регуляцій, наприклад карантин це також регулятивний заход;
  • соціальна сітка безпеки (safety net) – те, що виплачують людям допомогу по безробіттю, компенсують частину зарплати, якщо вони ідуть і неоплачувані відпустку, та “гроші з вертолету”, як ми бачили з пенсіями;
  • індустріальна, секторальна підтримка – хтось потребує звільнення податку на землю, хтось – звільнення від аеронавігаційних зборів, для кожного сектору це щось своє задля збереження зайнятості та недопуску банкрутства великих фірм; 
  • торгові заходи – наприклад, обмеження ціни на санітайзери чи маски, якими спекулюють, чи заборона експорту товарів медичного призначення. 

Щодо заходів, які запровадили різні країни, то це той випадок, коли свій “жовто-блактиний велосипед” буде доцільний, адже не можна сліпо копіювати стратегію інших країн. Ми маємо бути в рамці МВФ та ЄС з їх стратегією, але окремі заходи мають відповідати нашим українським особливостям, “вузьким місцям”. 

  • Аргентина — працюючим пенсіонерам дано спеціальний урядовий дозвіл пропускати роботу та додали кошти на оплату громадських робіт, наприклад розносити їжу стареньким, працювати санітаркою тощо. 
  • В Азербайджані закрили парламент, але для нас це не рішення, тому що нам потрібно приймати закони для отримання програми МВФ. У них, так як і в Росії, був фонд національної безпеки, який у “ситі” роки спрямовував туди гроші з профіциту бюджету. Зараз ці фонди потроху розблоковують для того, щоб не запозичувати на іноземних ринках, де дорого. Але як правильно це нафтові країни. 
  • У Бразилії неформальним робітникам, які працюють без офіційного працевлаштування на будівництві, в сільському господарстві, платять додатково 200 бразильських реалів. Це така “гелікоптерна” допомога, якою вони захищають не пенсіонерів, а таку категорію робітників, щоб вони не ходили на роботу і не разносили заразу. Уряд Бразилії також заявив, що буде оголошувати новий захід кожні 48 годин, це підвищує впевненість, що є якийсь антикризовий центр, який щось робить.  
  • Багато країн чекають пакет заходів від ЄС і не квапляться щось робити самі. 
  • В Хорватії, також як в Україні, постраждали муніципалітети. Там розстрочили також податок ПДФО, податок на прибуток, ЄСВ. Частина цих податків йшла у місцеві бюджети. Через це вони зробили секторальну підтримку для місцевих бюджетів, бо їм потрібно за щось фінансувати свої видатки. 
  • В Єгипті знижують ціну на електроенергію. У них половина економіки знаходиться в тіні, тому знижувати податки беззмістовно, їх і так ніхто не платить. 
  • Франція всіх закрила дома, але дозволила бігати по вулицям, правда тільки поодинці. 
  • Угорщина ввела надзвичайний стан та послала військових на 140 стратегічно важливих підприємств. 
  • У Габоні позакривали церкви та суди. 
X