Свобода підприємництва і надання послуг: що найбільше хвилює український бізнес?

Третій переговорний розділ — «Свобода підприємництва та надання послуг» — входить до другого кластеру європейського acquis та визначає ключові засади функціонування внутрішнього ринку ЄС. Для його імплементації Україні необхідно переглянути підходи до регулювання підприємницької діяльності та сфери послуг, наблизивши їх до стандартів Європейського Союзу.

Як ми досліджували регуляторні розриви

Центр економічної стратегії провів серію глибинних інтерв’ю з українськими підприємцями, експертами та юристами-практиками, щоб ідентифікувати ключові розбіжності між українським та європейським регулюванням. Аналіз охопив:

• Горизонтальне законодавство – норми, що регулюють загальні умови доступу до ринку та ведення бізнесу;

• Вертикальне законодавство – правила, які стосуються окремих секторів (зокрема, медіа, охорони здоров’я та дистрибуції товарів).

Такий підхід дав змогу виявити, як системні проблеми у секторальних регулюваннях перешкоджають повноцінному виконанню зобов’язань за цим розділом acquis.

Перехресні теми: кібербезпека та державно-приватне партнерство

Особливу увагу ми приділили й «перехресним» темам, зокрема державно-приватним партнерствам і кібербезпеці, які безпосередньо впливають на здатність України інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС.

Ключові виклики для України

Проблеми лежать не лише в окремих нормах, а у загальній моделі регулювання:

• Українське законодавство часто має декларативний характер і зосереджене на контролі “на вході”, замість постійного моніторингу дотримання правил.

• Принципи свободи надання послуг і підприємництва не мають належної правової імплементації.

• Адміністративні бар’єри та дискримінаційні умови для іноземних компаній залишаються чинними.

• Розпорошеність інституцій призводить до дублювання функцій і знижує ефективність державного регулювання.

• Недостатня прозорість обмежує рівний доступ до ринку й державних послуг.

Детальніше у дослідженні.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».