Як гальмування реформ вплине на міжнародне фінансування України?

Консорціум #RRR4U 31 липня представив новий випуск моніторингу виконання умов програми співпраці з МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility. Вперше аналітики заявили про системне гальмування реформ — із затримками виконання індикаторів, що вже коштувало Україні втрати частини фінансування.

«Ми втрачаємо не просто гроші — ми втрачаємо довіру. Це війна на виснаження, і зволікання з реформами бʼє по наших позиціях у ній», — наголосив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Лояльність МВФ та зміна програми

Україна виконала лише частину структурних маяків восьмого перегляду програми МВФ. Терміни чотирьох із них були перенесені — зокрема, призначення голови митниці та перевірка доброчесності НКЦПФР. За словами провідної наукової співробітниці Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій, «навіть ті маяки, які не потребують ухвалення законів, виконуються зі затримкою — хоча це формально можуть бути легкі завдання».

Великим викликом буде проходження наступного перегляду Програми у грудні (якщо раніше не домовляться про нову програму) — до нього потрібно виконати низку складних рішень до кінця вересня, включно з призначенням голови БЕБ, скасуванням правок Лозового, реформами фінансового сектору. По частині з них немає консенсусу.

«Наш захід цього разу не є типовим, тому що ми говоримо дійсно про гальмування реформ. Період романтичних стосунків давно позаду, партнери починають не просто згадувати, але й застосовувати інструменти – вже не “пряника”, а мабуть, “батога”. Міжнародний валютний фонд поки більш поблажливий, оскільки йде назустріч щодо відтермінування окремих структурних маяків. Разом з тим ЄС вже застосував свою методику часткових платежів. За перший квартал ми недоотримали 1,4 мільярда євро, і під загрозою ще 1,27 мільярда євро за індикаторами другого кварталу», — додав Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group.

Також обговорили ймовірність зміни самої програми МВФ.

«Можлива нова програма з МВФ — це не зрада, а логічний крок. Кожна програма має свою мету, а нинішня — підготовка до відновлення. Але повномасштабна війна триває, макропрогнози змінюються, й Україні потрібна програма з іншими заходами політики та фінансуванням. У 2026 та 2027 роках ми маємо повернути МВФ більше, ніж отримаємо — така модель не є стійкою. До того ж нинішній прогноз дефіциту бюджету виглядає нереалістично, адже нам і надалі потрібно фінансувати армію, соціальні виплати, зарплати. Тому перегляд програми — це нормальне і необхідне рішення, 一 пояснює Олександра Бетлій.

Ukraine Facility: втрачено понад 2 млрд євро

За оцінками Інституту аналітики та адвокації, невиконання індикаторів Плану України в першому і другому кварталах 2025 року вже позбавило Україну частини очікуваних траншів — загалом понад 2,1 млрд євро. 

Як зауважив Віталій Набок, аналітик Інституту аналітики та адвокації, «деякі закони, які могли бути ухвалені ще торік, досі перебувають у підвішеному стані», зокрема щодо децентралізації та професійної освіти.

«Ці зобов’язання в першу чергу потрібні не міжнародним партнерам. Вони потрібні українцям, які є кінцевими бенефіціарами всіх тих реформ, які закладені як в програму МВФ, так і в план Ukraine Facility. Тому до цього варто ставитися відповідально», 一 каже Віталій Набок.

Свої позиції також озвучили народні депутати від провладної та опозиційної фракцій. Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції «Слуга народу» почав свій виступ з вибачення за законопроєкт № 12414, що обмежував незалежність НАБУ та САП.

«Я почну свій виступ з прохання простити мене за те, що я ввів країну в політичну і суспільну кризу, і сьогодні зробили перший крок її вивести. Ми не змогли виконати частину зобовʼязань — це факт. 

Я відповідаю за роботу тільки Верховної Ради України. Здебільшого всі ці зобов’язання бере уряд, який досить дивно комунікує з нами щодо того, які зобов’язання він взяв. Іноді про зобов’язання я дізнаюсь не від уряду, а від аналітиків.

(…) Зараз чому така проблема? Чому ви бачите, що колись все виконувалося, а потім перестало виконуватися? У Верховну Раду повернулася політика».

Водночас Ярослав Железняк, нардеп від партії «Голос» виступив із критикою уряду та міжнародних партнерів, зокрема Європейської комісії. Він наголосив, що ключовою причиною провалів у виконанні зобов’язань стала втрата внутрішньої дисципліни та зникнення зовнішнього тиску.

«Раніше ми все виконували. І це справді було так. (…) Ми завжди встигали до дедлайну — іноді в останній день, але встигали. А потім нам почали пробачати дедлайни. І це була фатальна помилка з боку Європейської комісії та МВФ.

(…) Все це закінчується на нараді президента, де всі — від міністра фінансів до віцепрем’єрки — мовчать і бояться сказати президенту правду. Бо хто скаже — того звільнять.

(…) Якщо партнери почнуть діяти, як дорослі, і скажуть чітко: гроші — за реформи, тоді все швидко повернеться на свої місця. Якщо ж ні — буде ще один зрив, як 22 липня. І тоді реакція людей та партнерів уже навряд чи буде такою лояльною», 一 доповнює Ярослав Железняк.

Генрік Вітфельт, керівник відділу місцевого та людського розвитку Представництва ЄС, оцінюючи виконання Україною зобов’язань у межах Ukraine Facility, визнав наявність затримок і необхідність перегляду частини плану, але водночас підкреслив позитивні результати:

«Тривають дискусії щодо загального перегляду плану, і є надія, що цей перегляд буде схвалено Європейською Радою до подання запиту на виплату за третій квартал цього року. Якщо деякі речі затримуються, інші індикатори потрібно буде випереджати. 

(…) План для України — це зобов’язання, яке взяв на себе український уряд. Це новий процес, і, думаю, він є навчальним для обох сторін. Є сфери, де ми хотіли б бачити швидший рух реформ, але загалом, зважаючи на дуже складні обставини, прогрес є досить вражаючим».

Підсумовуючи дискусію, тепер всі партнери ставитимуться до нас набагато прискіпливіше. Пояснення, хто саме — Рада чи Кабмін — щось не зробив, уже не працюють. Україна провалюється в цілому. Тож ми маємо зробити висновки і відновити довіру партнерів.

Більше деталей в Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (липень 2025).

Учасники дискусії:

• Генрік Вітфельт, керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні;
• Ярослав Железняк, народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС;
• Андрій Мотовиловець, народний депутат, перший заступник голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»;
• Юлія Шаіпова, старша проектна менеджерка Команди підтримки реформ Мінекономіки.
• Дмитро Шульга, директор програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження».

Модератор: Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму.