Скасування ВРУ переліку підприємств заборонених до приватизації
Ключовими темами цього тижня стали судові справи щодо ПриватБанку, відкриття ринку землі, а також скасування ВРУ переліку підприємств заборонених до приватизації.
Згаданий перелік містив близько тисячі об’єктів, які перебувають у державній власності, приватизація яких була заборонена. Чому?
“Хтось колись вирішив, можливо, через корупційний інтерес, і зробив так, щоб деякі підприємства потрапили в перелік заборонених до приватизації об’єктів. Проте, в згаданому списку мають бути тільки ті підприємства, які називаються стратегічними. Також має бути зрозуміло, за якими критеріями їхня приватизація заборонена” – пояснив Дмитро Яблоновський в ефірі Українського радіо.
Проти колишнього міністра фінансів Олександра Данилюка планують відкрити справу НАЗК та НАБУ. Він брав безпосередню участь в націоналізації банку та продовжує підтримувати це рішення. Схожа ситуація з Валерією Гонтаревою, яку недавно збив автомобіль, а її будинок і машину було спалено.
Очевидно, що нової особи, яка б відстоювала інтереси держави в питаннях націоналізації ПриватБанку не з’явилося.
Згадані події можна схарактеризувати двома словами: «складно» та «втаємничено». Хоча інтерес суспільства є протилежним: щоб було прозоро і зрозуміло. Бо в цьому так чи інакше зацікавлений кожен громадянин — мінімізувати втрати платників податків, адже на кону надто велика сума.
Марія Репко написала статтю з цього приводу для Громадського телебачення.
“Війна з Росією та невизначеність із захистом прав власності змушує інвесторів відноситися до України з обережністю. Хоча, відкриття ринку землі та приватизація можуть залучити в державу великий капітал”, – Марія Репко прокоментувала цілі та плани Уряду на найближчі декілька років
Законопроект №2208 може сприяти розвитку чорного ринку в Україні.
З 2018 року обсяг купівлі іноземної валюти на офіційному ринку почав зростати саме завдяки скасуванню такого податку.
“Після зникнення згаданої норми з Податкового кодексу, сумарно за рік обсяг продажу зріс на $4,8 млрд, тобто в 7,5 разів, а у 2018 році населення купило валюти на $9,6 млрд, що майже в 13 разів більше, ніж у 2016 році до скасування норми. Ми не бачимо позитиву в запроваджені такого податку, це крок назад для вільного валютного ринку, тінізація валютного обміну”, – Марія Репко розповіла про недоцільність та ризики такого законопроекту в своїй колонці.
“Всі агровиробники підтримують запуск ринку землі, але питання лише в ціні: дехто не хоче платити понад $1 тис. за 1 га. Тому сьогодні люди отримують занижену ціну за свою землю, але після відкриття ринку зросте як ціна, так і вартість оренди. А більшість землевласників воліють залишити землю у своїй власності” – зазначив Дмитро Яблоновський під час свого виступу .