Традиційний перепис, підпільний спирт і залізниця

Головними економічними новинами стали: електронний перепис населення, відкриття залізничного ринку, демонополізація Укрспирту та фінансування вищої освіти.

Тепер можна буде знімати готівку на касі супермаркету

В НБУ хочуть запровадити таку можливість для українців. Наш Дмитро Яблоновський каже, що таке нововведення не стане популярним, оскільки в нас є чимало банкоматів, але для віддалених населених пунктів може бути досить корисним. Також це може сприяти зменшенню тіньового обігу готівки.

Скасування паперових трудових книжок

Уряд хоче запровадити цифрову систему ведення трудових книг, без потреби користуватись паперовим. Наша дослідниця Дарія Михайлишина стверджує, що така електронна система існує і зараз, але зараз роботодавець ще змушений дублювати цю інформацію в паперову трудову книжку, а ще нести за неї відповідальність та сплачувати штрафи в разі некоректного заповнення чи її втрати.

Перепис хочуть зробити електронним

Це нібито має зекономити кошти, але насправді отримавши зараз не точну інформацію, ми не зможемо раціонально розподіляти ресурси потім. Дарія Михайлишина розповідає про недоліки електронної моделі перепису в своїй статті і зазначає, що використовуючи такий спосіб, ми не дізнаємось про точну кількість людей, умови їхнього життя і навіть стать.

Укрспирт не монополія!

Підприємство все-таки продадуть, а перед тим демонополізують. Дане рішення було недавно ухвалене ВРУ. Демонополізація сприятиме конкуренції бізнесів з виробництва спирту в майбутньому і про це неодноразово говорили наші дослідники. Також про те, чому була необхідна демонополізація спиртової галузі розповів Тимофій Милованов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив про аудит, який недавно провели в компанії.

УКРСПИРТІВ насправді – ДВА: Концерн «Укрспирт» та ДП «Укрспирт» – загалом 83 заводи (і ще один належить ДУС, а ще 2 МОЗ)

22 заводи з 83 у незадовільному стані та не відповідають технічним вимогам.

43 заводи вже тривалий час простоюють.

Також раніше про необхідність демонополізації та приватизації писали наші економісти, наводячи приклади зі збитковістю підприємства, нелегальним виробництвом спирту та навіть кримінальними провадження їхнього колишнього директора.

Чому Україна досі не уклала нової угоди з МВФ?

Гліб Вишлінський говорить про те, що угода з МВФ тісно пов’язана з судовими справами над ПриватБанком. І тому ситуація є зараз дуже складною. Адже, якщо подивитись на звичайні умови МВФ, то умова про те, щоб українські суди не прийняли якесь рішення є дуже нестандартною, на відміну від вимог прийняти якийсь закон чи зробити певні ціни ринковими. Проте зараз важливо, що це питання розв’язалось з позитивом для нашої фінансової ситуації.

Україна витрачає на освіту більше, ніж країни Європи

Чому так?

В Україні більшість ВУЗів є державними, тобто всі кошти на вищу освіту проходять через державний бюджет. А наприклад, в Польщі, Болгарії, чи Румунії значна частина навчальних закладів є приватними.

Марія Репко, яка займалась аналізом бюджету 2020 також зазначає, що у порівнянні з освітою, на фінансування культури виділяють значно менше коштів. На освіту виділяють 5,7 % ВВП, а на культуру 0,47 % ВВП.

“Хоча з бюджету на культуру також є багато видатків, як, наприклад, на музеї, бібліотеки, клуби здійснюються не з державного, а з місцевих бюджетів. Наприклад, клуби з державної казни не фінансуються, а з місцевих бюджетів йде приблизно 5 мільярдів. Тому цифра, яка наведена в абсолютному виразі в державному бюджеті, цих 0,47 % ВВП не відбиває, адже 0,47 % – це загальна сума видатків як держави, так і міст, сіл, областей, які надають кошти на підтримку культурних закладів”, – зазначила Марія.

Щоб українські підприємства розвивались активніше, нам необхідна сильна технічна освіта.

Богдан Прохоров, який досліджував ситуацію з малими та середніми підприємства в Україні та Німеччині, пише, що саме якісні програми для підготовки фахівців впливають потім на роботу різних компаній. Також важливою складовою успіху є наявність бізнес-асоціацій та інфраструктура на місцях. Адже для того, щоб підприємства не переміщувались до столиці чи за кордон, держава має розвивати інфраструктуру рівномірно по всій країні: транспортну, енергетичну, а також консультаційну та цифрову.

Відкриття ринку залізничних перевезень. Для чого потрібне і як зробити все правильно?

Ми провели дослідження про те, як правильно відкрити ринок залізничних перевезень і що для цього необхідно зробити державі, а тепер ділимось його результатами.

Відкриття ринку потрібне, щоб залучити приватних перевізників.

Адже в майбутньому з тими ресурсами, які має зараз Укрзалізниця, ми не зможемо задовільняти потреби ринку.

Також, хоча наша залізниця і є зараз самоокупною, їй необхідні фінансова підтримка від держави. Більше відповідей на питання про те, як залучати приватних перевізників, яким має бути регулювання і тд. Читайте в нашій записці.

X