Вистояти в шторм. Лист новому уряду України від аналітичних центрів

12 Березня 2020
Поділитись

Коронакриза: не панікуємо, а пропонуємо. Сторінка з постійними оновленнями та пропозиціями для уряду та громадян.

Початок роботи нового уряду співпав з надстрімким зростанням зовнішніх ризиків для України, які жоден уряд не в змозі повною мірою контролювати. Це загроза пандемії коронавірусу та різкі коливання на міжнародних фінансових і товарних ринках, що поставили світ на межу економічної кризи. Небезпечні навіть поодинці, ці глобальні катаклізми не тільки співпали у часі, але зважаючи на війну на Сході, вони є без перебільшення фундаментальним викликом для країни. В цих умовах уряд, Верховна Рада, Офіс Президента, Національний банк мають відкласти будь-які політичні суперечки та зробити своїм спільним пріоритетом забезпечення економічної стійкості України. Це буде важко, але держава має витримати цю кризу. Інакше шлях до розвитку закриється на десятиліття і відставання від інших країн розшириться.

У цей непростий період уряд має мислити категоріями закону Мерфі: все погане, що може статися, станеться. Краще підготуватися до ризиків, які потім не справдяться, ніж стикнутись з ними непідготовленими. За таких умов пріоритетами політики мають бути:

1. Не допустити дефолту України

Оголошення дефолту означатиме відкат економіки на 5 років назад, тільки у ще гірший стан. Ринки закриються для українських компаній, зовнішня торгівля, яка сьогодні переживає труднощі, суттєво ускладниться, рейтинги іще 5 років не зможуть перейти в категорію ВВ та вище, що означатиме високі, двознакові проценти за державним боргом. Україна – не Ліван, запас міцності дозволяє обслуговувати та гасити борги, а підтримка МВФ, ЄС та інших міжнародних інституцій дає доступ до дешевого фінансування навіть коли традиційні фінансові ринки закриті. Не скористатися цим – втратити ще майже десятиліття для розвитку країни. Україна має профінансувати виплати за державним боргом в рамках запланованих погашень як зовнішнім кредиторам, так і резидентам. Тільки таким чином Україна зможе вийти з кризи непереможеною.

Цього року внутрішнім інвесторам (включно із ОВДП у власності нерезидентів) держава винна еквівалент 7 млрд доларів відсотків та тіла кредиту, зовнішнім – 6,5 млрд доларів, включно із 2,3 млрд коштів міжнародних фінансових організацій та офіційних кредиторів. Українська економіка завдяки відновленню після кризи 2014-2015 років має запас міцності, який дозволить витримати шторм кілька кварталів, але не більше. Сукупно виплати складають 337 млрд грн (13,5 млрд доларів) або близько 8-9% ВВП. Це багато, але цілком реалістично за умов співпраці із МВФ та рефінансування боргів за запланованим у бюджеті сценарієм.

Фінансові ринки через найбільшу із 2008 року турбулентність зараз просто закриті для країн, що розвиваються, включаючи Україну. Тому програма із МВФ має бути продовжена. А також продовжені пов’язані з нею програми допомоги інших офіційних кредиторів – Світового банку та Європейського Союзу. Це зараз єдиний ресурс, доступний Україні за прийнятними процентними ставками.

2. Втримати бюджет

Уряд має сформувати з наявних джерел фонд швидкого реагування, адже «пожежі», ймовірно, виникатимуть одна за одною. Це може бути, наприклад, обов’язковий незнижувальний залишок на Єдиному казначейському рахунку та запровадження бюджетного правила про фінансування незахищених видатків лише в разі перевищення цього залишку. Також має стати пріоритетом практика перегляду бюджетних видатків, яку запровадив Мінфін у 2018-2019 роках, тобто пошук фінансових ресурсів в рамках діяльності розпорядників коштів. Вона повинна з низькопріоритетної роботи немотивованих виконавців перетворитися на одну з головних задач для кожного міністра, кожного міністерства, та й безпосередньо Голови уряду.

Ось перелік лише кількох ймовірних секторів, де може раптово знадобитися державне втручання та фінансування:

– Падіння економіки через глобальний карантин. Вже зараз зрозуміло, що світова економіка втратить кілька відсоткових пунктів зростання. Українська економіка теж зазнає втрат – і від падіння світової торгівлі, і від карантину всередині країни, тому потрібен перегляд макропрогнозу та бюджету на базі кількох сценаріїв. Відповідно, треба планувати бюджетні витрати за консервативним сценарієм, та передбачити додаткове щомісячне фінансування з понад-прогнозних надходжень відповідно до пріоритетності програм. Слід також розуміти, що приватизаційних надходжень, якими теж планували фінансувати бюджетний дефіцит, скоріше за все під час кризи не буде.

– Витрати на охорону здоров’я. Мова йде про закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів та навчання персоналу лікарень, закупівлю ліків, систем тестування, вакцин, обладнання карантинних боксів, оплату понаднормової праці в сфері охорони здоров’я, залучення додаткової робочої сили в лікарні, закупівля масок, санітайзерів, засобів для дезінфекції приміщень та транспорту, інших специфічних необхідних продуктів, список яких має надати санітарний лікар. Для задоволення цих потреб, якщо вони виникнуть,  треба мати напоготові фінансові ресурси, списки постачальників та тендерну документацію.

– Допомога з безробіття та оплата лікарняних. Криза та поширення вірусу можуть призвести до скорочення обсягів виробництва, а відтак і робочих місць, зменшення можливостей для неповної зайнятості та необхідності сплачувати працівникам тривалих лікарняних за станом здоров’я або по догляду за дітьми. Наявні гарантії для працівників можуть бути навіть розширені через карантини та самоізоляцію в разі повернення з територій, де мають місце спалахи вірусу. Відповідно, і держава стикнеться із підвищеними соціальними видатками.

– Порятунок компаній та банків. Кожна з минулих криз завершувалася націоналізацією банків та/або наданням державних кредитів великим підприємствам, які виявилися фінансово-нестійкими. Зараз ситуація в банківському секторі набагато більш стабільна, ніж кілька років тому, банки мають більше капіталу, проблемні кредити у більшості установ реалістично оцінено та зарезервовано. Нафтогаз теж більше не потребує державної підтримки. Тим не менш, треба розуміти, яким чином держава діятиме, хто з банків та компаній може стати черговий ‘too big to fail’ та як потенційно можна цього уникнути через раннє реагування. Потрібно розробити комплекс заходів з підтримки вітчизняного бізнесу, який найбільше постраждає від пандемії. Вони можуть включати податкові канікули, розстрочки тощо.

3. Вистояти фінансово

– План підтримки економіки, узгоджений між НБУ та урядом. Національний банк України та уряд в рамках механізму Ради фінансової стабільності разом мають розробити план реагування на кризу. В Європі та США стабілізаційні заходи включали рефінансування банків та викуп активів з ринку. В Україні цей шлях досить неефективний, бо рефінансування банків та пряме вливання гривневих коштів під час кризи призводить зазвичай до масової купівлі іноземної валюти як засобу збереження вартості, а у випадку великих гравців – до виведення цієї валюти за кордон. Можливо варто натомість розглянути гарантії уряду та/або інструменти хеджування ризиків від НБУ. Простого «друку грошей» бути не повинно, бо він збільшує ризик і розхитує ситуацію. Тому важливо зберегти незалежність НБУ та разом з урядом створити дизайн системи реагування, яка не збільшить ризики, а знизить їх.

– Кредитні канікули та спеціальні кредитні лінії для малого бізнесу. Не всі малі підприємства, особливо у сфері послуг, зможуть вистояти в цей період, зокрема, через карантин. Одним з можливих інструментів допомоги може бути тимчасове зниження кредитного навантаження на них у період, коли вони не будуть працювати. Фінансувати такі кредитні канікули та кредитні лінії можливо з фонду в рамках кредитної програми «5-7-9».

– Контроль за наданням кредитів пов’язаним особам та попередження неправомірного виводу коштів з банків. Високі вимоги до банків, які НБУ посилив з часів минулої кризи, велика ліквідність банківської системи та більш ефективний контроль за ризиками зараз дають підстави сподіватися, що банківська криза не набуде таких масштабів, як під час 2014-2015 років. Тим не менш, моніторинг та пруденційний нагляд треба посилити особливо у випадку кредитування пов’язаних осіб.

– Мінімізація паніки. Традиційно під час криз населення скуповує валюту, або масово переводить кошти із депозитів в готівку. Зараз банки набагато більш стабільні та мають вищий запас ліквідності, крім того, велика частка депозитів є строковими, без права розірвання договорів. Але тим не менш обмеження операцій, які в спокійні часи є вкрай небажаними, під час панічних настроїв можуть зіграти роль стабілізатора. Заходом «моральної компенсації» для громадян може стати давно назріле підвищення гарантованої суми за вкладами в банках, із одночасним вирівнюванням гарантованих відсотків, щоб знизити моральний ризик та поставити банки в рівні умови. Також потрібно забезпечити безперебійне функціонування усіх кешлес систем (можливо навіть додаткове стимулювання кешлес там, де зараз ці послуги обмежені), щоб вихід у готівку не вбачався єдиним варіантом порятунку родини.

– Продумана курсова політика. Гнучкий курс гривні передбачає, що НБУ не протистоятиме ринковим трендам, а згладжуватиме пікові коливання курсу. Небажаною є як стрімка девальвація, так і збереження сильної гривні за рахунок «спалювання резервів», наприклад, в періоди виходу нерезидентів з ОВДП, із наступним обвалом курсу. За наявності тренду девальвації курсу, йому не слід протидіяти систематичними продажами валюти з резервів, кращим інструментом може бути процентна політика. Але влада має жорстко протидіяти спекуляціям, паніці, неправомірному масштабному виведенню коштів в офшори, активно використовуючи наявні інструменти фінансового моніторингу.

4. Інформувати суспільство  

План дій (розроблений заздалегідь, перевірений розрахунками та навчанням, чіткий та покроковий) на випадок спалаху вірусу, має бути заздалегідь відомий усім, щоб мінімізувати паніку. Він має включати не лише повідомлення про санітарні заходи, а й вичерпну інформацію про соціальні та організаційні питання діяльності влади. Треба регулярно інформувати місцеву владу, керівників підприємств, лікарів, вчителів, населення. Мова йде про інформування щодо  порядку звернення за кредитними канікулами чи оплатою відпусток по догляду за дитиною через карантинні заходи, прав працівників на отримання лікарняних та порядку їх отримання, прав працівників на дистанційну працю тощо.

Ми бажаємо уряду успіхів та наголошуємо на тому, що зараз важлива чесна оцінка ризиків та віддана робота на подолання викликів, які стоять перед Україною. Сподіваємося, що Україна зможе вийти з цієї кризи згуртованішою та сильнішою.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Український інститут майбутнього

Центр економічної стратегії

Центр «Ейдос»

CASE Ukraine

EasyBusiness

X