Як ми будемо жити наступні три роки? Прогнози від уряду й не лише

Після нічних бомбардувань вкрай важко скласти план на день, а з довготерміновими планами — у рази важче. Чи купувати валюту? Чи продавати квартиру? Чи відкривати бізнес? Куди вкладати гроші? Чи заводити дітей найближчими роками? З відповідями може допомогти урядовий документ, назва якого — Бюджетна декларація на 2026–2028 роки.

Цей документ — про найближчі три роки життя української економіки, а отже, і мільйонів громадян.

Можливо, в умовах тривалої війни й невизначеності уряд і не робив би жодних прогнозів, але схвалення трирічної бюджетної декларації вимагає Міжнародний валютний фонд, без чийого «ок» буде тяжко отримати міжнародну фінансову допомогу.

Бюджетна декларація не називає якогось конкретного дедлайну, до якого війна має вщухнути, але припускає, що з 2026 року безпекові ризики знизяться.

Який це матиме вигляд — важливе питання. Можуть зменшитися руйнування економічних об’єктів і цивільної інфраструктури. Може скоротитися кількість російських повітряних атак. Або ж бої на лінії зіткнення будуть не такими інтенсивними. Зрештою, не слід виключати й повного завершення війни.

«Що буде у 2027–28 роках — ніхто насправді не знає, тому уряд і закладає умовно сценарій післявоєнного відновлення», — каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Отож, якщо з 2026 року безпекові ризики зменшаться, то уряд очікує, що економіка у 2026-му виросте на 4,5%, у 2027-му — на 5%, у 2028-му — на 5,7%.

Вочевидь, такі темпи передбачають розгортання політики економічної відбудови країни, нині економіка в першому кварталі набрала лише 0,9%. Це — дуже далеко від чисел, які в майбутньому хоче бачити уряд.

При цьому уряд закладає у свої прогнози особливу стратегічну роль для аграрного сектору — можливо, це означає, що зʼявляться нові додаткові державні програми для аграріїв.

«Аграрний сектор в умовах війни справді важливий, бо він географічно розосереджений і забезпечує експорт в умовах руйнування та окупації металургійних підприємств», — каже Гліб Вишлінський із ЦЕС.

«Поки що базовий сценарій передбачає, що навіть без США європейські партнери будуть закривати наші фінансові потреби в обмін на стримування росії Силами оборони України. Але навіть за цього сценарію економічного зростання можна буде очікувати лише коштом ОПК, бо кількість і споживачів, і робочої сили за тривалої війни поступово спадатиме», — додає Вишлінський.

Так, уряд заклав такі видатки на закупівлю озброєння, військової техніки й боєприпасів, щоб підтримати оборонну галузь: 134,3 мільярда гривень у 2026 році, 124,4 мільярда гривень у 2027 році та 10,9 мільярда гривень у 2028 році. Це за загальних бюджетів на оборону, відповідно, на рівні 1,8 трильйона гривень, 1,4 трильйона гривень та 1,38 трильйона на 2026–2028 роки. Нагадаємо, це — сценарій зменшення безпекових ризиків у 2026-му.

Зараз же Україна витрачає на оборону 2,3 трильйона гривень на рік. При цьому президент Володимир Зеленський запевняє, що лише дронів країна здатна виробляти 8 мільйонів одиниць на рік. А українська оборонна індустрія має виробничий потенціал, що оцінюється в 35 мільярдів доларів на рік.

А втім, економіка зможе заробляти на оборонці хіба тоді, коли відкриється експорт української зброї.

Та який би сектор не відігравав ключову роль в економіці, динаміка зростання ВВП важлива тим, що саме вона зазвичай визначає і динаміку росту (чи падіння) доходів громадян. Важко сподіватися на те, що ваш роботодавець матиме високі прибутки й платитиме вам більшу зарплату в часи, коли економіка падає. Швидкість зростання ВВП — це про нарощування компаніями обсягів виробництва й продажів, що своєю чергою є основою ухвалення рішення про підвищення зарплат для працівників.

Бюджетна декларація передбачає, що у 2026-му середня місячна зарплата в Україні становитиме 30 240 гривень (+24% до 2025 року), у 2027-му — 35 268 гривень (+16,6% до попереднього року), у 2028-му — 39 758 гривень (+12,7%).

Також уряд закладає у свої плани підняття мінімальної зарплатні. Так, у 2026 році вона буде на рівні 8688 гривень, у 2027-му — 9374 гривні, ув 2028-му — 10 059 гривень.

Йдеться не лише про зростання зарплат, а й про підвищення пенсій. Точніше, про індексацію мінімальної пенсії на рівень інфляції, що має потягнути вгору всі пенсійні виплати. Так, у 2026-му мінімальна пенсія зросте на 8,6%, у 2027-му — на 5,9%, у 2028-му — 5,3%. Востаннє мінімальна пенсія підвищувалася з 1 січня 2024 року й зараз залишається на рівні 2361 гривні.

Якщо у 2025-му уряд заклав до державного бюджету 2,3 трильйона гривень доходів, то у 2026-му йдеться вже про 2,7 трильйона гривень, у 2027-му — про 2,9 трильйона гривень, у 2028-му — про 3,2 трильйона.

Бюджетна декларація говорить про так званий фіскальний простір. Йдеться про можливість збільшити бюджетні доходи — завдяки масштабнішому зборові податків, наприклад. Так, передбачено фіскальний простір на суму 153 мільярди гривень у 2026 році, 270 мільярдів гривень у 2027 році та 462 мільярди гривень у 2028 році. У сумі — 885 мільярдів гривень. Це при тому, що нині українська економіка здатна заплатити лише 2,3 трильйона гривень податків і зборів до бюджету. Звідки ж візьмуться такі гроші?

Серед запланованих податкових реформ уряд хоче запровадити новий режим оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий податок на OLX), запровадити акциз на солодкі й газовані напої і вдосконалити систему збору податкового боргу. Крім цього, у планах — розширення для Податкової служби можливостей досудового доступу до банківських рахунків громадян для боротьби з неплатниками. Мінфін своєю чергою запевняє, що цього року податки підвищуватися не будуть.

Якщо говорити про курс гривні, то бюджетна декларація передбачає такі числа: 44,8 гривні за долар на кінець 2026 року, 45,3 гривні за долар на кінець 2027 року та 45,8 гривні наприкінці 2028-го.

«Загалом більшість урядових прогнозів щодо курсу долара історично були завищені», — каже Гліб Вишлінський із ЦЕС.