Прогнози економістів: якою буде інфляція і курс долара у 2021 році

23 Грудня 2020
Поділитись

Чи реалістичний прогноз у бюджет-2021, якою буде інфляція і курс  валют у наступному році? Під час дискусії, організованої ЦЕС, це обговорювали з Олександрою Бетлій, експерткою Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Олексієм Бліновим, головним економістом Альфа-Банку Україна, Сергієм Ніколайчуком, головою департаменту макроекономічних досліджень ICU, та Олександром Паращієм, керівником відділу досліджень в Concorde Capital.

Центр економічної стратегії 21 грудня презентував дослідження «Як Україні покращити макропрогнозування та його зв’язок із бюджетним процесом». Як відбувається макропрогнозування в розвинених країнах, якою є українська специфіка та як покращити макропрогноз – обговорювали з Гарі Полюшкіним, проєктним менеджером в Україні, Німецька економічна група в Україні (GET), Анастасією Телетьон, економісткою ЦЕС, Наталією Горшковою, директоркою департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Мінекономіки, та Дариною Марчак, керівницею Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки.  

Олександр Паращій: Перед тим, як взагалі говорити про прогноз нам треба повністю розуміти стратегію і політики. На жаль, ми бачимо, що їх у нас немає. Я тут хочу нагадати, що буквально кілька днів тому прем’єр сказав про подію, на яку ми всі вже давно чекаєм – це транш МВФ. Він сказав, що транш буде чи в лютому, чи в березні, якщо не буде знову якихось сюрпризів. Тобто він визнає, що у нас в країні стаються постійно «сюрпризи», «сюрпризи», які не залежать в тому числі від прем’єр-міністра, взагалі незрозуміло від кого вони залежать. І сюрпризи ці стаються постійно. Ми бачимо, що вони з регулярністю один раз на місяць чи на два стаються, на жаль. Про які політики ми взагалі можемо говорити? Далі хочеться на підтвердження слів Олександри Бетлій сказати про те, як МВФ на нас дивиться.

Крісталіна Георгієва, коли коментувала перший транш, у червні сказала, що невизначеність щодо напрямку економічних політик в Україні залишається значною. І за ці пів року не те, що нічого не змінилося, а невизначеність стала більшою. У нас ці сюрпризи, яких з острахом чекає Шмигаль, стаються постійно. І це є великою проблемою, в тому числі і для прогнозування.

І ще одна дуже коротка ремарка щодо політизованості прогнозів, в які не вірить пані Наталія. Мені здається, в нас не тільки прогнози, а і оцінки дуже часто бувають політизовані. Наприклад, візьмемо такий незалежний від держави, принаймні від фіскальної політики, орган як Національний банк. Ще місяць тому, може, трошки більше, вони закладали у прогнозі на 2020-ий рік транш МВФ, у той час як в цей транш уже давно ніхто не вірив. Чи це не є політизація? Є інші більш серйозні приклади, коли обговорювалось питання, наприклад, введення блокади Донбасу і ми вже мали отримати транш МВФ. І тоді хтось із керівників Нацбанку вийшов і сказав, що блокада вб’є економіку, призведе до страшного недовиконання бюджету, падіння ВВП, що взагалі змусило МВФ затримати вже погоджений транш на кілька тижнів, так вони злякалися. Пізніше вже виявилося, що нічого страшного з тою блокадою немає. Чи це не була політизація?

Тепер про прогнози. Я думаю, що після такого жахливого 2020-го року у всіх є певний невеличкий оптимізм. Тут питання в тому, у нас буде відновлення економіки, буде відскік економіки чи це буде економічне піднесення? Ми схиляємося більше до того, що буде відскік після всіх негараздів 2020-го року. Ми не чекаємо якогось суттєвого покращення економічної активності, але наш прогноз, що реальний ВВП зросте трошки менше, ніж на 4% при інфляції трошки більше, ніж 6%.  При цьому ми очікуємо середній курс десь в районі 28 -28,5 гривень за долар.

Для стабільності курсу є підстави 

Марія Репко: Олександре, дуже дякую за прогноз. Я бачу, дійсно, вона вийшла дуже цікавою для всіх, бо на моїй пам’яті, мало яка тема стільки реплік підіймає, стільки бажання висловитися.  Але зараз, я все одно продовжу по прогнозах, спитаю у Олексія Блінова, головного економіста Альфабанку Україна. Олексій, чи реалістичний прогноз у бюджеті? На що очікує Альфабанк?

Олексій Блінов: Поняття, наприклад, якісного прогнозу, політичного прогнозу і влучного прогнозу, вони можуть співпадати, а можуть не співпадати. Що стосується, знову ж таки, коли ми обговорюємо макроекономічний прогноз на наступний рік, це лише один із прогнозів. Прогнозів щодо України дуже багато – консенсус-прогноз, прогноз Мінекономіки, прогнози інших державних інституцій, недержавних. І насправді, коли ми говоримо про те, наскільки реалістично, ми все одно повертаємось до питання держбюджету, який лінійно з макроекономічним прогнозом може бути зовсім не пов’язаний. І потрібно більш фахово і глибше обговорювати постатейну динаміку доходів бюджету наступного року, при чому не до тих показників, які записані в законі про держбюджет на 2020-ий рік, а до фактичних. І тоді ми побачимо, що в принципі зростання загалом дохідної державного бюджету є в межах 5%, зважаючи на те, що ми прогнозуємо збільшення номінального ВВП до 13%. Навіть спостерігаючи «натягнутість» деяких статей бюджету, мене абсолютно задовольняє підхід до бюджетного планування, який викладено в законі на 2021-ий рік. Я б його назвав більш-менш консервативним, що дає змогу скоротити дефіцит.

Що стосується нашого прогнозу, ми очікуємо зростання економіки на 4,8% після -4.6% цього року, тобто математично це нам дає трохи нижче 2019-року. Якщо говорити про інфляцію, то, здається, на ринку ми є найбільш песимістичними, якщо прискорення інфляції називати песимізмом, у нас очікування – 8%, при чому досягнення цієї межі вже всередині року. Для цього прогнозу ми бачимо навіть більші проінфляційні ризики, які переважають, тому я не виключаю, що через 2-3 місяці його можуть переглянути. Що стосується обмінного курсу, загалом ми бачимо підстави для більш-менш стабільного курсу наступного року, прогноз середньорічного курсу – 28,6 гривень за долар.

Марія Репко: Дійсно, такий дуже оптимістичний прогноз по обох чинниках. Сергію, які прогнози у ICU?

Сергій Ніколайчук: Ми якраз на минулому тижні випустили наш макроекономічний прогноз. Мабуть, ми є одними з найбільших оптимістів. Очікуємо, що наступного року економіка достатньо активно відновлюватиметься на тлі того, що і світова економіка через вакцини буде активно зростати, майже нагадуючи відновлення за літерою V. Ми очікуємо зростання на 5,6%, навіть оптимістичніше за уряд, враховуючи низьку базу порівняння, враховуючи те, що в наступному році ми очікуємо продовження м’якої монетарної політики, враховуючи те, що в уряду в наступному році буде набагато більше фіскальних стимулів і можливостей для їх впровадження. І в принципі дефіцит буде не набагато меншим, ніж цього року. З урахуванням того, що розрив ВВП знижуватиметься, все-таки структурне сальдо буде ще нижчим. І плюс додатковий фактор – це внесок врожаю, цього року він трошки підводить. Але наступного року ми очікуємо, що вихід на середні показники останніх 2-3 років, відповідно буде додатковий імпульс від цього всього. Щодо інфляції, ми тут більш віримо Нацбанку, з одного боку, а з іншого боку, достатньо непогана пропозиція сільськогосподарської продукції в наступному році.

Третій факт – це те, що в наступному році буде зміцнення обмінного курсу, це призведе до того, що інфляція залишатиметься близькою до верхньої межі діапазону – близько 6%.

Щодо курсу, ми достатньо оптимістичні на наступний рік. Ми вважаємо, що наприкінці цього року через високі видатки бюджету курс повернеться знову до діапазону 28-29 грн за долар, а закінчимо рік десь 28,50. В наступному році – відновлення інтересів нерезидентів до України, приплив капіталу зумовить дуже класні умови торгівлі. Всі бачать неймовірно високі ціни на залізну руду, на сталь, на зернові. Всі ці фактори призведуть до того, що протягом першої половини року курс буде зміцнюватись – приблизно до 27 грн за долар. І це буде одним з факторів обмеження інфляційної динаміки в наступному році, а вже в другій половині року трошки повернення до дефіциту поточного рахунку, відновлення цін на енергоносії зумовлять те, що курс буде десь 27,50 – 28 гривень за долар.

Марія Репко: Насправді мені надзвичайно приємно чути ці цифри, бо нарешті, якщо найкращі економісти кажуть, що українська економіка зростатиме відчутними темпами, це дуже приємно, це був би дуже гарний подарунок нам всім на Різдво, чекати на щось добре, аніж на чергові якісь проблеми, як це було у 2020-ому.

Прогноз – це не кришталевий м’ячик, а одне з можливих майбутніх 

Олександра Бетлій: Я дуже коротко – у нас зараз прогноз +4,2 % ВВП зростання на наступний рік, тобто в нас більш песимістичний з усіх. Тут ключове те, що наступного року закладена знову досить слабка гривня, в той час як ми від всіх експертів чуємо зараз, що гривня не буде такою слабкою, тобто буде зміцнення. Тобто ризики для бюджету існують в тій самій площині, що вони існували і в цьому році. Тут ключове це справді макропрогноз і оцей обмінний курс. Тобто, коли його дає Національний банк як вихід своєї моделі, це не є правильним. Я знаю, що в  Мінекономіки є плани інкорпорувати в свою модель можливість прогнозувати обмінний курс. Це дуже буде правильний напрямок. Тому справді основні припущення під всіма прогнозами – це те, що треба всім розуміти, це співпраця з МВФ. Чому співпраця з фондом важлива? Це означає, що ми продовжуємо реформи, це означає, що нам довіряють інвестори, це означає, що і нерезиденти повертаються, ми можемо запозичити тут гарні відсотки, ми отримуємо макрофін. Знову ж так макрофін і Світовий банк (позики – ред.) ми отримуємо, якщо ми продовжуємо реформи і впроваджуємо заходи, які передбачаються відповідними нашими домовленостями, відповідно, якщо уряд продовжує нормальну політику. Тобто за великим рахунком зараз все в руках влади. Якщо нічого не станеться, ми наступного року можемо бути оптимістами.

Прогноз – це не кришталевий м’ячик, по якому щось там прогнозують, а це насправді мистецтво, як і наука. Тобто ми маємо розуміти як, що працює. Знову ж таки прогноз – це одне з можливих майбутніх, але ми можемо в нього потрапити, а можемо його якимось чином уникнути. Тому що своїм прогнозом ми самі формулюємо поведінку основних зацікавлених сторін. І останнє – це те, що результат справді залежить від того, як прогноз впливає на наші раціональні очікування.  Саме тому, коли хтось говорить, що долар буде по 29 або по 26, економічні агенти вже реагують на це. Тобто, коли ми говоримо буде чи не буде МВФ, – економічні агенти реагують. Саме через це потрібна сталість і послідовність політики.

Конкуренція за прогноз і його якість

Марія Репко: Я хочу перейти до реплік наших шановних слухачів, запрошую до слова Віктора Козюка, члена Наглядової ради НБУ.

Віктор Козюк: По-перше, якщо у нас немає політичного тиску на процес прогнозування, якщо у нас все так виглядає райдужно, це якось дивно, особливо з тих міркувань, як розходились прогнози по інфляції в межах цього року і наступного року. Наступне – це питання власне того, як співвідноситься макропрогноз з бюджетом.  Я почув цікаву думку, що прогноз по інфляції не дуже сильно впливає, а тоді незрозумілою є проблема, чому ж такі баталії пов’язані з цифрою, яка потім закладається у бюджет. І якщо у нас на відхилення по бюджетних видатках більше впливає на обмінний курс, ніж інфляція, тоді, можливо, треба змінити структуру прогнозу.

Ви знаєте, що однією із функцій Ради НБУ є розробка рекомендацій, пропозицій щодо методів і форм макроекономічного прогнозування. Як це не дивно, Рада Нацбанку кілька разів це питання заслуховувала, але чомусь завжди починалася проблема з координацією прогнозів. Я хочу підтвердити, що насправді постановка питання у такий спосіб вже засвідчує те, що у нас в політичному середовищі, (не хочу казати в експертному), саме в політичному немає розуміння, що таке конкуренція за прогноз і його якість. Між ключовими агенціями, які прогнозують, має бути певний запас конкуренції для того, щоб все ж таки політики демонстрували, що вони базуються на принципі незалежності і можливості включати функцію, реакцію один одного в свої макропрогнози.

Наступне – таргетування інфляції. У мене складається враження, що все ж таки сам факт того, що сам банк є таргетером інфляції далеко не завжди коректно висвітлено в макропрогнозах, які видає міністерство. Тому я не бачу того, що міністерство розуміє, що Нацбанк тепер таргетер інфляції. Це простежується не тільки щодо проблем прогнозів, а багатьох інших питань.

Перша частина розшифровки – Макропрогноз в Україні: чому він важливий і як його покращити

Дослідження ЦЕС – «Як Україні покращити макропрогнозування та його зв’язок із бюджетним процесом»

Дослідження представлено в межах проєкту German Ukrainian Researchers Network (GURN), що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Проєкт здійснюється за ініціативи Інституту європейської політики (Берлін) спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Центром «Нова Європа» та think twice UA. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Центру економічної стратегії і не обов’язково відображає погляди Міністерства закордонних справ Німеччини.

X