Чи повинна ціна на газ бути ринковою (прес-реліз)

На сьогодні в Україні ціни на газ для населення[1] жорстко регулюються державою і є штучно заниженими у порівнянні із ринковою ціною на газ (тобто ціною на рівні імпортного паритету). Це спричинює низку проблем для економіки та добробуту населення, зокрема:

• Низькі ціни не покривають витрат «Нафтогазу» на закупівлю газу для потреб населення, а дефіцит (5,7% ВВП у 2014 році) покривається за рахунок держави.
• Різниця в цінах для населення та промисловості (більш ніж у 5 разів станом на кінець 2014 року навіть за повним тарифом для населення) створює стимули для корупції.
• Занижена ціна може призвести до падіння власного видобутку (близько 1 млрд кубометрів на рік за даними «Укргазвидобування») та збільшує імпортозалежність.
• Низькі ціни не мотивують до заощадження енергії, залишаючи енергоефективність комунального сектору вкрай низькою.
• Занижена ціна збільшує соціальну несправедливість – субсидіюється споживання як багатих, так і бідних, але при цьому багаті споживають більше.

У дослідженні «Чи повинна ціна на газ бути ринкової» експерти Центру економічної стратегії порівняли два альтернативні підходи до ціноутворення з точки зору їх впливу на ключові економічні та соціальні проблеми, а також розглянули важливі компенсаційні механізми, необхідні для реального втілення реформ.

Регульовані занижені ціни на природний газ чи ринкові ціни

З одного боку, регульована низька ціна на природний газ для потреб населення може існувати, поки в країни є газ власного видобутку, собівартість якого відрізняється від світових цін на газ. Тарифи, що базуються на собівартості місцевого видобутку, не обтяжують споживачів фінансово, але при цьому спричинюють низку проблем для економіки. З іншого боку, газ є ринковим товаром, і цього не можна ігнорувати за умов побудови відкритої економіки, коли Україна змушена купувати половину газу за кордоном для задоволення сукупного попиту всередині країни.

Аналіз двох альтернативних підходів до ціноутворення виявив наступне:

Вплив на державні фінанси. Занижені ціни на газ спричиняють розбалансування державних фінансів та унеможливлюють макрофінансову стабільність. Впровадження ринкових цін має усунути дисбаланс «Нафтогазу» та, відповідно, державного бюджету, навіть за умов субсидіювання споживання та енергоефективності. Кінцевий ефект буде позитивним – зніметься навантаження непрямих субсидій заможним домогосподарствам та втрат від корупційної складової, знизяться витрати на обслуговування боргу, а поліпшення становища видобувної галузі та суміжних виробництв дозволить отримати більше доходів від ренти, податків та дивідендів. Побічний ефект − зменшення імпорту − позитивно позначиться на платіжному балансі та усуне тиск на курс гривні.

Вплив на корупційну складову. З точки зору корупції, будь-яке заниження ціни на газ для населення стимулює зловживання, оскільки стає вигідним використовувати цей газ для виробничих потреб. Дієвим засобом боротьби з корупцією, пов’язаною з використанням різниці цін на газ, є встановлення ринкових цін для всіх категорій споживачів. За повноцінної реформи це ліквідує саму можливість для заробітку на арбітражі та отримання корупційної ренти у майбутньому.

Вплив на власний видобуток. За низьких регульованих цін власний видобуток, найвірогідніше, продовжить скорочуватися, а імпортозалежність залишатиметься високою. Натомість за ринкової ціни після сплати ренти у «Укргазвидобування» залишалися би кошти, що відповідали би рівню граничних витрат на видобуток традиційного газу з нових свердловин на освоєних родовищах і стимулювали би нарощування обсягів видобутку.

Вплив на енергоефективність. Допоки через штучно низькі ціни субсидіюється надлишкове споживання, а вартість встановлення засобів обліку та тепломодернізації виплачується лише за 10-15 років, у населення не може виникнути мотивації до заощадження енергії. Підвищення цін на газ до ринкового рівня забезпечить появу такої мотивації. Потенціал скорочення витрат газу на потреби населення в Україні складає від 20% до 60%.

Соціальний ефект та управління соціальним ризиком. Поза залежністю від рівня цін, у кінцевому підсумку домогосподарства завжди несуть повні витрати: у вигляді недоотриманого доходу держави, нарощування державного боргу, руйнівної інфляції та девальвації у випадку емісійного фінансування тощо.

«Впровадження ринкових цін спричинить зростання вартості комунальних послуг для населення. Для заможних родин це стане стимулом для енергомодернізації та не вплине суттєво на структуру витрат», – коментує Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії. «Для домогосподарств із середнім доходом підвищення буде найбільш відчутним, на них мають бути зорієнтовані державні програми із стимулювання енергозбереження (гранти, податкові відшкодування, державна допомога у виплаті кредитів тощо). Для малозабезпечених домогосподарств підвищення тарифів компенсуватиметься через механізм прямих грошових субсидій. При цьому діюча система субсидіювання не знижує стимулів до енергозбереження, оскільки дозволяє домогосподарству скорочувати розмір майбутніх платежів за житлово-комунальні послуги, споживаючи менше у поточному періоді».

Висновки

Аналіз впливу ринкових та занижених цін на газ на різні аспекти демонструє, що у разі встановлення ринкової ціни на газ для усіх категорій споживачів у виграші опиняються компанії-постачальники, держава та, у більш тривалій перспективі, − домогосподарства. У програші – отримувачі корупційної ренти та заможні домогосподарства з високим рівнем споживання. Загалом для економіки позитивні ефекти від запровадження ринкових цін на газ будуть значно переважати негативні ефекти.

На базі вищевикладеного ми вважаємо найкращою альтернативою для України прийняти встановлення цін на ринковому рівні.

При цьому газова реформа буде ефективною та успішною лише за умови грамотного застосування механізмів-компенсаторів. Зокрема, це:

• надання прямих субсидій населенню на оплату комунальних послуг;
• програми стимулювання енергоефективності;
• створення умов для вільної ринкової конкуренції;
• ефективний незалежний регулятор енергоринку.

Повну версію аналітичної записки можна завантажити за посиланням: https://ces.org.ua/gas-price/. За більш детальною інформацією щодо результатів дослідження просимо звертатися до Марії Репко (тел.: (044) 492-7970, office@ces.org.ua).

[1] У розумінні безпосереднього споживання населення та споживання теплокомунегерго для потреб населення – гаряча вода, опалення.