Німецько-українська торгівля досягла рекордного рівня під час війни

Автори: Максим Самойлюк, Центр економічної стратегії. Гаррі Полушкін, Berlin Economics.

Перекладено з оригіналу на F.A.Z. PRO Weltwirtschaft.

Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення українська економіка не тільки тримається, а й демонструє ознаки зростання. Німеччина позиціонує себе як важливий партнер на шляху України до вступу в ЄС.

Федеративна Республіка сприяє тому, що економіка країни, яка майже щоночі піддається атакам російських дронів, перебуває у порівняно хорошому стані. Попри те, що Україна ще не є членом ЄС, обидві країни вже співпрацюють у всіх чотирьох сферах єдиного ринку: торгівлі, послуг, людей та капіталу.

Тільки двостороння торгівля товарами досягла рекордного рівня у 2025 році, а зв’язки у сферах послуг, праці та інвестицій продовжували поглиблюватися. За попередніми даними, у 2025 році обсяг торгівлі склав 12,4 млрд євро, що на 52% перевищує обсяг торгівлі між Росією та Німеччиною. Ці відносини не є односторонніми: Україна має важливе значення для ланцюгів поставок та ринку праці Німеччини, так само як і Німеччина залишається одним із найважливіших економічних партнерів України.

Німеччина має торговельний профіцит з Україною. До війни німецький експорт в Україну складали переважно автомобілі та вантажівки, ліки та сільськогосподарська техніка. З 2022 року структура експорту значно змінилася: Німеччина експортує передусім оборонну та військову продукцію. Україна стала важливим ринком збуту для цих високотехнологічних товарів, які часто мають подвійне призначення (dual-use).

З іншого боку, важливу роль відіграють сільськогосподарські продукти. Україна постачає до Німеччини значну частину необхідного ріпаку, а також кукурудзу та сою. Разом ці експортні товари сприяють продовольчій безпеці Німеччини та підкреслюють роль України як надійного постачальника навіть під час війни.

Крім того, дроти та кабелі залишаються важливими експортними товарами з України і свідчать про інтеграцію країни в ланцюг постачання автомобільної промисловості ЄС. Коли почалася війна, Volkswagen був змушений на короткий час ввести режим неповного робочого дня на своїх заводах у Цвікау та Дрездені, оскільки в перші місяці війни ці компоненти не можна було імпортувати з України.

Федеральне міністерство економіки та енергетики підтримує двосторонні економічні відносини за допомогою цілого ряду інструментів. Наприклад, страхові гарантії Hermes захищають німецькі експортні операції в Україні від економічних і політичних ризиків. З початку війни в рамках цієї державної системи гарантій було застраховано експортних експортних угод на суму 1,5 млрд євро.

З 2022 року також поглибилися двосторонні відносини в сфері послуг. Обсяг торгівлі у цій сфері майже подвоївся: з 900 мільйонів євро у 2021 році до 1,6 мільярда євро у 2024 році. До війни Німеччина протягом багатьох років імпортувала переважно російський газ через Україну, тобто країна слугувала транзитним постачальником послуг. Сьогодні Україна дедалі більше надає ІТ-послуги.

У 2023 році торговельний баланс у сфері послуг змінився, і Німеччина тепер є нетто-експортером послуг в Україну. Це значною мірою відображає статистичні ефекти, пов’язані з українськими біженцями, оскільки їхні витрати в Німеччині (на основі банківських переказів) обліковуються як німецький експорт туристичних послуг.

За цими цифрами криється подальша тісна співпраця в галузі ІТ та інших сферах послуг, яка має потенціал для зростання. У 2024 році ЄС випередив США як найважливіший ринок для українських ІТ-послуг: Німеччина є третім за важливістю ринком збуту в ЄС. Із кроками України до приєднання до єдиного цифрового ринку варто очікувати на поглиблення відносин у сфері ІТ.

Українці в Німеччині

Міграція населення стала найпомітнішим аспектом відносин. За даними, до повномасштабного вторгнення Росії в Німеччині проживало близько 155 000 українців. До кінця 2024 року ця цифра зросла до понад 1,3 мільйона, завдяки чому Німеччина стала країною з найбільшою українською громадою в Європі.

Жінки та діти, у свою чергу, становлять більшу частину українців у Німеччині, тоді як багато молодих людей є працездатного віку і можуть вийти на ринок праці. Німеччина зосередилася на довгостроковій інтеграції та надала пріоритет вивченню мови та отриманню кваліфікації перед швидким працевлаштуванням. Спочатку це призвело до нижчого рівня зайнятості, ніж у деяких інших країнах, але результати покращилися. За даними Федерального агентства з питань праці, станом на січень 2026 року було працевлаштовано 374 000 осіб з українським громадянством. Це становить 38% від загальної кількості українців працездатного віку.

Великий інтерес німецьких компаній до України

Ділові відносини продовжують зміцнювати зв’язки. Незважаючи на війну, великі німецькі компанії продовжують свою діяльність, і нові інвестиції як і раніше викликають інтерес. Кількість компаній-членів Німецько-української промислово-торговельної палати з початку війни до кінця 2025 року зросла на 75%. Німеччина є одним з найважливіших інвестиційних партнерів України. Обсяг прямих інвестицій німецьких компаній у третьому кварталі 2025 року становив 2,2 мільярда доларів. Великі німецькі компанії, такі як Bayer, Fixit, Notus і Goldberg Solar, оголосили про нові інвестиції та розпочали їхню реалізацію.

Оскільки прямі іноземні інвестиції є одним із найважливіших рушіїв економічного зростання, уряд Німеччини активно сприяє німецьким інвестиціям в Україні. Попри атаки Росії, уряд Німеччини зберіг свою систему державних гарантій від воєнних ризиків для німецьких інвесторів в Україні. Більше того, Україна стала країною призначення номер один для цієї системи гарантій уряду Німеччини. З 2022 року було застраховано 50 проєктів.

Однак з макроекономічної точки зору поточні надходження прямих іноземних інвестицій залишаються нижчими за рівень, необхідний для економічного відновлення України. Спільні зусилля Німеччини та України могли б поліпшити цю ситуацію. До них належать нещодавнє дослідження з моніторингу прогресу у впровадженні 30 пропозицій щодо реформ, які визначили німецькі підприємства в Україні, подальша інтеграція в європейський єдиний ринок та спільне підвищення інвестиційної безпеки.

Загалом поглиблення двосторонніх відносин виходить за межі торгівлі, людських ресурсів та капіталу. Німеччина є одним із найважливіших партнерів України у задоволенні військових, фінансових та гуманітарних потреб, зокрема й під час поточної енергетичної кризи.

Крім того, уряд Німеччини та німецьке громадянське суспільство активно об’єднують партнерів та зацікавлені групи. З початку війни уряд Німеччини організував низку міжнародних конференцій високого рівня на підтримку України, зокрема конференцію G7 з питань відбудови, конференцію з питань відновлення України та щорічний Німецько-український економічний форум.

Німецько-українські відносини також будуть у центрі уваги четвертого «Café Kyiv» у Берліні 23 лютого. Цей захід, започаткований організаціями громадянського суспільства під керівництвом Фонду Конрада Аденауера, відкриє федеральний канцлер Фрідріх Мерц. Під час цього одноденного фестивалю українські та німецькі представники політики, науки, культури та економіки зберуться для обміну думками.