Уряд продовжує національний кешбек на два роки, чому влада тримається за цю ініціативу попри критику?

У новому випуску інформаційно-аналітичної програми на Українському Радіо старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко пояснила, чому уряд вирішив продовжити дію програми «Національний кешбек», наскільки вона насправді ефективна для бізнесу та які альтернативні рішення існують для більш справедливої підтримки населення.

Кабінет міністрів подовжив реалізацію програми «Національний кешбек» до квітня 2028 року. За словами Наталії Колесніченко, уряд спирався на популярність ініціативи, оскільки нею користуються близько 67% українців, а також на гарантовану макрофінансову допомогу (€90 млрд від ЄС). Проте економістка зазначає, що реальний макроекономічний вплив цієї програми залишається доволі низьким. Жорсткі умови участі призвели до того, що лише 22% підприємств відчули від неї позитивний ефект. А це переважно великі виробники харчової промисловості (серед них позитив помітили 40%), тоді як малий бізнес та ФОПи майже не відчули змін.

Економістка також звернула увагу на сумнівність використання коштів резервного фонду державного бюджету для виплат кешбеку. За її словами, резервний фонд призначений для ліквідації надзвичайних наслідків, таких як руйнування енергетики внаслідок обстрілів, а не для споживчих стимулів.

Наталія Колесніченко вважає, що роздача грошей усім підряд є неефективною соціальною політикою. Оскільки розмір кешбеку становить 10% від вартості покупок, для отримання максимальної виплати у 3 тисячі гривень людині потрібно витратити аж 30 тисяч. Це нереалістична сума для найвразливіших категорій.

«Вона [програма] не підтримує економіку так, як би хотілося. І, що найгірше, вона не підтримує найбільш незабезпечені, найбільш вразливі категорії нашого населення. Тобто, пенсіонерів, ВПО, тих, у кого низький дохід. Більш доцільно було б, дійсно, виплачувати такі таргетовані виплати малозабезпеченим, а не взагалі всім», — зазначає старша економістка ЦЕС.

Вона додала, що замість загального кешбеку варто було б підвищити відсоток субсидій або мінімальні пенсії.

Також Наталія Колесніченко розкритикувала ініціативу паливного кешбеку. Економістка назвала її неефективною, адже вона стимулює споживання імпортного ресурсу. Замість цього державі варто було б розширити кредитну підтримку або надати гранти аграріям та іншим підприємствам, які найбільше потребують пального, що допомогло б стримати зростання цін на продукти.

Слухати повну версію випуску (Українське Радіо).

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.

Поділитись