Попри ймовірне продовження мораторію громадська думка щодо ринку землі вже змінилась – ЦЕС

Попри всі заяви політиків, українці скоріше за все підтримують земельну реформу, за умов цивілізованого відкриття ринку та захисту прав власників паїв. Така думка прозвучала вчора на брифінгу “Чи хочуть українці вільного ринку землі: підсумки 2018 року”, який у прес-центрі Українського кризового медіа-центру провів Центр економічної стратегії.

Під час брифінгу учасники презентували результати останньої хвилі соціологічних опитувань компанії GfK, яка протягом 2018 року разом з Центром економічної стратегії  на замовлення проекту Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними відносинами в Україні» щомісяця опитувала 1000 респондентів щодо ставлення до відкриття ринку землі.  

Перша тенденція, яку показали опитування, – результати опитувань можуть відрізнятись залежно від того, як соціологи формулюють питання. “Факти показують, що різниця у відповідях респондентів може бути до 10 процентних пунктів, залежно від того, як було сформульоване запитання: довкола скасування мораторію, чи довкола можливості розпорядитися своєю земельною ділянкою. У другому випадку, кількість позитивних відповідей більша. Люди хочуть мати право продати, коли їм буде потрібно. А коли в питанні звучить про мораторій, сприймають це як “страшилку”, – заявив заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

Кількість противників реформи дуже близька до кількості тих, хто не визначився зі своєю позицією. А в низці регіонів – кількість тих, хто не має жодної позиції щодо земельної реформи/ринку, переважає кількість противників ринку. «Одна з особливостей відповідей – дуже велика кількість людей, які не визначилися зі своєю позицією. Зокрема, в цілому по Україні «не підтримують» чи «скоріше не підтримують» земельну реформу майже 43%, а не мають чіткої позиції – майже 40%», – зазначив Дмитро Яблоновський.  Ситуація дуже різниться залежно від регіону. Більше половини респондентів з Півдня, Сходу та Києва не мають чіткої позиції. На Заході – більша поляризація прихильників та противників реформи, а тих, хто не визначився з позицією, значно менше. Найменше противників реформи – у Києві та східних областях.  У вибірці власників паїв – близько 11%, у близько 29% опитаних паї є у родичів, 60% – не мають жодного стосунку до землі. «Серед власників паїв, 32% відповіли, що хочуть мати право продати земельну ділянку, якщо це буде їм потрібно. Серед тих, хто не має відношення до володіння паями, лише 15,8% хочуть мати право купити або продати земельну ділянку; 14,7% погоджуються з необхідністю відміни мораторію»,  – деталізував Дмитро Яблоновський.

На жаль, українці не вважають земельну реформу пріоритетною. “Але це пов’язано з тим, що вони мало про неї знають.  Тому дуже важливо не зупинятися на питанні “так чи проти”, а рухатися далі та пояснювати компроміс з точки захисту прав людини та переваг реформи. Чим більше респондент знає про земельну реформу, тим краще він ставиться до скасування мораторію. Бо в принципі вже навіть прихильники збереження мораторію не говорять, що ринок не потрібен”, – додав Яблоновський.

Хоча велика вірогідність того, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжать на 2019 рік, але загалом у дискусії спостерігаються позитивні тенденції. “Якісно ми бачимо разючі зміни за останній рік, – люди вже набагато більше знають про ринок, було створено Коаліцію за відкриття ринку землі, ми вже більше говоримо про позитивні наслідки ринку землі”, – заявив Олег Нів’євський, викладач Київської школи економіки, консультант Світового банку.

Серед ключових подій року у дискусії довкола мораторію на продаж землі експерти відзначають, по-перше, рішення Європейського суду з прав людини про визнання мораторію таким, що порушує права людини і рекомендацію скасувати його, та перше рішення українського суду на підставі цього рішення ЄСПЛ, яким власнику дозволили розпоряджатися своєю землею. “Це основна подія року, яка чітко показала, на якому боці ми знаходимось”, – зазначив Олег Нів’євський. Це також конституційне подання 69 українських парламентарів, які просили Конституційний суд України визначитися, чи є конституційними положення про заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Конституційний суд відмовився його розглядати. Третя значуща подія року – створення коаліції за скасування мораторію,  до якої входять 42 організації, які об’єднують близько 1500 сільськогосподарських виробників, підприємств, банків, організацій та асоціацій.

Також, додав Нів’євський, була напрацьована аргументація щодо відміни мораторію та позитивних зрушень від ринку землі, що базується на фактах та дослідженнях. Зокрема, у дослідженні «Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною?» аналітики Центру економічної стратегії підрахували, що прозорий повноцінний ринок сільськогосподарської землі замість напівофіційного ринку оренди простимулює надходження до бюджету 12,4 млрд доларів одноразово і приноситиме додаткові 52 млн доларів щорічно. А тим часом в уряді та Верховній Раді не можуть знайти спільного бачення дизайну ринку і роками подовжують мораторій на продаж землі.

Нагадаємо, на цьому тижні Верховна Рада має вирішувати, чи продовжувати дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення на наступний рік.

Назад до розділу "Події"
Файли для завантаження
штрих

Контактна особа

штрих

Форма реєстрації для участі

штрих

Усі поля обов'язкові для заповнення