Діалог між автопілотом і автовідповідачем, або Чесно про податки
У середині вересня Верховна Рада проголосувала за підвищення податків, щоб закрити діру в 500 млрд гривень для фінансування армії. Законопроєкт, зокрема, передбачає збільшити військовий збір з 1,5 % до 5 %, а податок на прибуток для комерційних банків — до 50 %, упровадити додаткові виплати для ФОПів різних груп тощо.
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії: «Російські активи ми повинні тримати як джерело останньої надії»
Щоб досягнути основної цілі — підтримати обороноздатність, тобто здобути достатньо доходів, аби щонайменше тримати фронт, як є, — у нас два види джерел: зовнішні та внутрішні, зазначив директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
«Одне із зовнішніх джерел — це платники податків. І з цим джерелом є проблема, тому що коли ми говоримо про платників податків із західних країн, по-перше, в них можуть бути свої умови. По-друге, в них свої політичні ситуації. По-третє, вони можуть ставити питання, а що ви робите зі своїми платниками податків, якщо ми даємо гроші наших платників податків.
Є друга частина, яка насправді мені здається найлегшою, але чомусь вона не пробивається — це питання російських активів. Воно вичерпне, тому що це велика сума, але вона одноразова. Це потенційне джерело, яке ми маємо тримати як джерело останньої надії і бити по цій скалі», — вважає Вишлінський.
Щодо внутрішніх джерел, визначаючись між тим, збільшувати військовий збір чи ПДВ, додає економіст, треба зважати, що збільшує або зменшує тіньову економіку. В одному випадку платять виключно ті, хто і так є в білій економіці. ПДВ змушені платити і ті, хто просто живе в країні, бо від ПДВ нікуди не подінешся.
Питанням тіньової корупції і економіки Вишлінський назвав і економічне бронювання.
«Щоб знайти спільну мову з військовими (у питанні економічного бронювання. — Ред.), насправді має бути просто складніша модель, яка передбачає так само і можливість економічної демобілізації через таку дорожню карту, де потім буде можливість ротації, наприклад, на, умовно, пів року (це треба обговорювати), коли людина буде мати можливість отримати роботу. Звісно, якщо ми розглядаємо сценарій, що ця війна на дуже тривалий час», — зазначив аналітик.
У контексті підвищення податків є ще один момент, якого ніхто не згадав, наголосив Вишлінський — запобігання крайній бідності. І держава щонайменше повинна забезпечити рівномірний розподіл тиску на всіх, бо інфляція насамперед б’є по найбідніших.
Також аналітик сказав, що необхідне легке адміністрування податків. Саме через це він виступав проти запровадження 1 % військового збору для юридичних осіб й інших ініціатив Мінфіну — «надто важких для адміністрування та малих як податків».
І останнє, на що директор Центру економічної стратегії запропонував звернути увагу, — управління ризиками.
«Сьогодні ми всі обговорювали проблему в Сполучених Штатах. І це, власне, відображення тих ризиків, які є. А що буде, якщо переможе Трамп? А якщо переможе Трамп, яким коштом ми будемо фінансувати наше виживання?
Відповідно, якщо ми отримаємо 35 мільярдів євро, то можемо розпланувати їх на внутрішні видатки чи маємо зарезервувати це під ризик того, що потім потрібно буде купувати зброю, щоб нам було щонайменше пів року чим воювати, поки ми будемо розгрібати зовнішніми нашими партнерами», — відзначив Вишлінський.
Джерело: LB.ua.