Як Україна може витратити €60 млрд від ЄС на оборону. Головне з аналізу документа

Нещодавно Рада Європейського Союзу затвердила надання Україні дворічного кредиту €90 млрд, з якого 60 підуть на оборону, а 30 – на підтримку держбюджету.

«Однак ми зіштовхнулися з обмеженим обсягом інформації про цю допомогу. І, як на мене, це пов’язано з тим, що цей механізм абсолютно новий для всіх учасників процесу і ніхто особливо не хоче коментувати щось, що перебуває в стані будівництва», – зазначив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Окремо він зауважив, що це чимала сума: €60 мільярдів на півтора року – це майже 25% ВВП України за цей період.

Ключові моменти документу про надання кредиту

Сума в 60 мільярдів ділиться на два роки: 28 мільярдів – на 2026 рік і 32 – на 2027-й.

Для 30 мільярдів бюджетної підтримки важлива умова – гроші в обмін на реформи. Для 60 млрд оборонної підтримки як таких умов не прописано. Єдине – Україна мусить продовжувати дотримуватися основних європейських принципів верховенства права.

Будь-яке обладнання, зброя, боєприпаси, придбані в межах цього кредиту, не матимуть обмежень на використання, наголошує Максим Самойлюк, аналітик Центру економічної стратегії. Як це було, наприклад, із Хаймарсами та забороною бити з них по Росії.

В документі про надання кредиту прописали – «Україна повинна отримати якісну військову перевагу над Росією».

«Взагалі це один із цікавих аспектів цього кредиту – ці кошти покликані не тільки забезпечити першочергові потреби української армії, а й поглибити співпрацю між українськими оборонними компаніями та європейськими», – зауважив Самойлюк.

Безпосередньо кошти з кредиту в 60 мільярдів можна використовувати лише на оборонній закупівлі, не на зарплати військовим.

«Втім, той фіскальний простір в українському бюджеті, який виникне завдяки отриманню кредиту, дозволить вивільнити з українського бюджету кошти на підвищення зарплати військовим», – зазначив аналітик.

Позика передбачає п’ять способів використання коштів – від прямих закупівель зброї і боєприпасів для армії до довгострокових двосторонніх угод з країнами ЄС, спрямованих на інтеграцію української оборонки в європейську.

«Формально Україна і тільки Україна вирішує, що купувати. В документах не прописано, що має бути чітко витрачено, наприклад, 80% на якісь довгострокові історії і тільки 20% на прямі закупівлі. Тобто Україна зможе вирішувати на певний момент часу, яка потреба є найгострішою і що саме потрібно фінансувати за допомогою європейських грошей», – зазначив аналітик.

Водночас у Європейської комісії є низка запобіжників від того, щоб погоджувати чи не погоджувати Україні ці закупівлі. Здебільшого спрямованих на запобігання корупції.

«Навряд навіть гіпотетичний варіант, що всі 60 мільярдів євро підуть винятково на закупівлі всередині України, пройде погодження Європейської комісії. Тому дуже важливою є співпраця з країнами-членами ЄС і пошук шляхів взаємовигідного співпраці між Україною та країнами-членами», – додав Самойлюк.

Джерело: LB.

Інші новини від експертів ЦЕС за посиланням.