Як Україні подолати коронакризу з найменшими втратами для добробуту? Заява економістів

23 Березня 2020
Поділитись
пресреліз Завантажити пресреліз (447.09 KB)

Коронакриза: не панікуємо, а пропонуємо. Сторінка з постійними оновленнями та пропозиціями для уряду та громадян.

Україна може пройти кризу, спричинену коронавірусом, із найменшими втратами для суспільного добробуту. Адже кожен обмежувальний крок є вибором, зокрема, і між виграним часом для системи охорони здоров’я сьогодні та її фінансуванням завтра. Жорсткі обмежувальні заходи пригнічують економічну активність, збільшують безробіття та злочинність, зменшують і без того незначні можливості бюджету.

Усвідомлюючи цей непростий вибір, ми сформулювали принципи, які можуть стати в нагоді під час прийняття рішень. Також наводимо приклади заходів, які можуть бути корисними як сьогодні, так і в довгостроковій перспективі, і таких, які здаються привабливими, але можуть завдати значної шкоди економіці вже завтра.

Принципи:

  1. Масштаб витрат на програми підтримки бізнесу і громадян має відповідати обсягу ресурсів, які можна знайти та витратити на такі програми без ризику стрибка інфляції, знецінення доходів громадян і фінансової дестабілізації.
  2. Економічне навантаження кризи повинно бути розподілено між державою, бізнесом та населенням. Держава не може допомогти всім. Державну допомогу мають отримувати тільки ті, хто її справді потребує.
  3. Пріоритетом для держави має бути максимальне збереження зайнятості – єдиного джерела доходів для більшості населення. Пріоритетом для бізнесу має бути збереження робочих місць – можливо, з тимчасовим зниженням зарплат.
  4. Державна допомога спрямовується туди, де позитивний ефект від неї для економіки буде найбільшим. Наприклад, тим, хто втратив засоби до існування, і тому з  більшою ймовірністю купуватиме продукти харчування та медикаменти, а не валюту.
  5. Держава повинна уникнути ручного розподілу ресурсів, яким створюються засади для корупції та неефективного спрямування дефіцитних коштів.
  6. Якщо влада діє за стратегією, що здавалася оптимальною на певному етапі, не варто боятися її змінити, коли стає очевидно, що вона не працює, або якщо хтось успішно випробував більш ефективну стратегію. Адаптувавши найкращі практики та гнучкі стратегії у боротьбі з вірусом, ми зможемо вийти з кризи сильнішими.
  7. Максимальна відкритість та пояснення рішень, які приймаються, їх причин та наслідків. Необхідно зберегти довіру та співпрацю між різними рівнями влади (центральна та місцева) та між владою і людьми, виконувати свої обіцянки. Довіра та поінформованість – найкращий засіб від паніки.

Приклади ефективних рішень:

Отримання фінансових ресурсів

  • Якнайшвидше завершити перемовини з Міжнародним валютним фондом, доклавши зусиль для збільшення обсягу програми та домовившись про спрямування до бюджету суттєвої частини позики. Досягнення домовленості з МВФ дозволить залучити підтримку інших офіційних кредиторів (Світовий банк, Європейський Союз, США тощо), яку варто збільшити порівняно з попередньо домовленими сумами.
  • Максимально використати вже наявні та доступні кредитні програми міжнародних фінансових організацій, зокрема, ЄБРР та ЄІБ, для фінансування інвестиційних проектів
  • Ретельно переглянути видатки по кожному з розпорядників бюджетних коштів, скоротити некритичні видатки та максимально перенести фінансування незахищених статей на другу половину 2020 року.
  • Підвищити ставки за ОВДП для залучення тимчасово вільної ліквідності банків та інших учасників ринку.

Ефективне використання ресурсів на подолання кризи

  • Надати можливість мікропідприємцям, які вимушено закрилися, тимчасово реєструватися у Державній службі зайнятості як безробітним без закриття ФОП; тимчасово виплачувати допомогу з безробіття тим, кого відправили у неоплачувану відпустку.
  • Зробити Державну службу зайнятості хабом з перерозподілу робочої сили до тих секторів, де зараз нестача працівників (наприклад, доставка товарів з магазинів та аптек додому споживачам), залучати тимчасово незайнятих людей на оплачувані громадські роботи (включно зі доставкою товарів першої необхідності та ліків одиноким літнім людям та родинам на самоізоляції).
  • Додатково виплачувати щомісячну фінансову допомогу на дитину дошкільного та молодшого шкільного віку на карантині у розмірі прожиткового мінімуму у випадку, якщо обидва з батьків втратили оплачувану роботу або дитина проживає з одним із батьків, що втратив оплачувану роботу (включаючи неоплачувану відпустку).
  • Виплачувати працюючим пенсіонерам 50% від заробітної плати на час карантину, якщо вони залишаються вдома, робоче місце має за ними зберігатись. Підприємство звільнене від сплати ЄСВ за зарплатами таких робітників, половину витрат на оплату праці компенсує держава.
  • Виплачувати з фонду соціального страхування компенсацію одному з батьків, який доглядає за дитиною на час карантину в закладах освіти, за схемою, аналогічною лікарняному з догляду за дитиною на час її хвороби.

Приклади неефективних рішень:

  1. Повністю зупинити економічну діяльність – адже ціною стане різке збідніння громадян, зростання злочинності, падіння доходів бюджету та відсутність коштів на фінансування медицини та інші критичні видатки.
  2. В односторонньому порядку відмовитися від виплат за державним боргом (“стихійний дефолт”), що може призвести до непередбачуваних наслідків та масштабної фінансової кризи, а отже – не дозволить економіці швидко відновитися після коронакризи.
  3. Монетизувати дефіцит бюджету (“друкувати гроші”) через прямий викуп державних облігацій коштом Національного банку. За низької довіри до гривні це може призвести до неконтрольованої спіралі девальвації та зростання цін. Тому ми не можемо стимулювати економіку трильйонними вливаннями, як це роблять США та Євросоюз.
  4. Уряду не виконувати свої зобов’язання, наприклад, відмовлятися відшкодувати ПДВ. Це підірве платоспроможність підприємств, і без того слабку через кризу, та може відновити корупційні схеми, які панували до 2014 року.
  5. Повністю скорочувати капітальні видатки, оскільки це джерело зайнятості, особливо – в умовах безробіття, що зростатиме.
  6. Вживати заходи, які знижують доходи місцевих бюджетів. Місцева влада краще знає потреби своїх мешканців та може розподілити ресурси більш ефективно. Так, звільнення компаній від податку на нерухомість та землю було прикладом надто широкої допомоги, від якої постраждали місцеві бюджети.

Хоча в української влади мало часу на ухвалення рішень, дуже важливо, щоб рішення були продуманими та враховували довгострокові наслідки. Краще вийти з рішенням на день пізніше, ніж зробити помилку, яка дорого коштуватиме економіці та людям.

При цьому, ми розуміємо, що фінансові можливості України суттєво менші, ніж в розвинених країн. Тому ухвалені заходи мають бути спрямовані на вразливі групи, чітко визначені та ефективні.

Ми віримо, що Україна  спроможна вистояти в цей шторм та вийти з нього згуртованішою та мудрішою.

Центр економічної стратегії

Олена Білан, Dragon Capital

Юрій Городніченко, Університет Каліфорнії в Берклі & VoxUkraine

Андрій Длігач, д.е.н., голова Advanter Group

Олександр Жолудь, VoxUkraine

Наталія Микольська, співзасновниця платформи SheExports, Центру Trade+ та TechUkraine

Олексій Мушак, народний депутат 8-го скликання

Олександр Паращій, ІК Concorde Capital

Валерій Пекар, викладач бізнес-шкіл kmbs, LvBS

Михайло Ребрик, Райффайзен Банк Аваль

Ілона Сологуб, VoxUkraine

X